Рішення

від 26.05.2015 по справі 915/377/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 915/377/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Центрального району міста Миколаєва, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017

в інтересах держави в особі Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж", вул. Нікольська, 11, м. Миколаїв, 54030

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Досконалість-1", вул. Нікольська, 1, м. Миколаїв, 54030

юридична адреса: вул. Нікольська, 11, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості з орендної плати та видатків по утриманню нерухомого майна в загальній сумі 60 239, 37 грн., у тому числі: 34 076, 72 грн. - заборгованості по орендній платі; 14 724, 08 грн. - заборгованості з витрат на утримання орендованого майна; 11 438, 57 грн. - пені та розірвання договору оренди.

за участю представників сторін:

від позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області: Ревенко Олексій Володимирович, довіреність № 1 від 05.01.2015 року;

від позивача Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж": представник не з'явився;

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Досконалість-1": представник не з'явився;

в судовому засіданні присутній старший прокурор Дмитрієва І.О., службове посвідчення № 023263 видане 29.11.2013 року, дійсне до 22.08.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області в інтересах держави в особі Державного вищого навчального закладу "Миколаївській політехнічний коледж" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Досконалість-1" про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Досконалість-1" на користь Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж" заборгованості з орендної плати та видатків по утриманню нерухомого майна в сумі 60 239, 37 грн., в тому числі: 34 076, 72 грн. - заборгованості по орендній платі з урахуванням ПДВ; 14 724, 08 грн. - заборгованості з витрат на утримання орендованого майна; 11 438, 57 грн. - пені;

- розірвання договору оренди державного нерухомого майна № РОФ 919 від 01.11.2010 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Досконалість -1".

За результатами автоматичного розподілу позовну заяву вх. № 4075/15 від 11.03.2015 року розподілено судді Бездолі Ю. С.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської № 42 від 12.03.2015 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бездолі Ю. С. призначено повторний автоматичний розподіл справи (позовної заяви) на підставі підпункту 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 року № 2.

За результатами автоматичного розподілу від 12.03.2015 року позовну заяву вх. № 4075/15 від 11.03.2015 року розподілено судді Бездолі Д. О.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської № 51 від 17.03.2015 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бездолі Д. О. призначено повторний автоматичний розподіл справи (позовної заяви) на підставі підпункту 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 року № 2.

За результатами автоматичного розподілу від 17.03.2015 року позовну заяву вх. № 4075/15 від 11.03.2015 року розподілено судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.05.2015 року.

В судовому засіданні 19.05.2015 року оголошено перерву до 26.05.2015 року.

В судовому засіданні 26.05.2015 року оголошено перерву до 26.05.2015 року до 16.20 год.

В судовому засіданні 26.05.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.05.2015 року до господарського суду Миколаївської області від Прокуратури Центрального району м. Миколаєва надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій прокурор, керуючись ст. 22 ГПК України, просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб «Досконалість-1» на користь позивача Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» заборгованість за період з березня 2012 року по лютий 2015 року: 7 896, 69 грн. - заборгованості по орендній платі; 667, 40 грн. - заборгованості з експлуатаційних витрат на утримання майна; 5 151, 84 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати; 562, 47 грн. - пені за несвоєчасну сплату експлуатаційних витрат; 2 216, 12 грн. - пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг (том ІІ, арк. 125-126).

В судовому засіданні 26.05.2015 року прокурор та представник позивача подану заяву підтримали та просили суд прийняти її до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що підставою для зменшення розміру позовних вимог є здійснення перерахунку розміру штрафних санкцій, а також факт часткової оплати відповідачем суми заборгованості. Судом встановлено, що подана заява відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права. Враховуючи вищевикладене, заява прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Прокурор та представники позивачів в судових засіданнях 26.05.2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Досконалість-1» укладено Договір № РОФ-919 від 01.11.2010 року оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11, що знаходиться на балансі ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж».

На виконання умов договору майно на підставі акту прийому-передачі було передано в оренду.

Між ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Досконалість-1» було укладено договори про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг.

Однак, відповідач належним чином не виконував зобов'язання зі сплати орендних платежів, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість перед балансоутримувачем ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж» за період з березня 2012 року по лютий 2015 року в сумі 8 564, 09 грн., в тому числі: 7 896, 69 грн. - заборгованості з орендних платежів та 667, 40 грн. - експлуатаційних витрат на утримання майна.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату комунальних послуг за період з вересня 214 року по лютий 2015 року у сумі 7 930, 43 грн., а саме: 5 151, 84 грн. - по орендній платі, 562, 47 грн. - по експлуатаційним витратам та 2 216, 12 грн. - по комунальним платежам.

Систематична несплата відповідачем орендних платежів та нарахованих штрафних санкцій є підставою для розірвання договору оренди (ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 8.2 Договору).

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 121 Конституції України, ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 286 ГК України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та на умови Договору прокурор та представники позивачів просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях 19.05.2015 року, 26.05.2015 року позовні вимоги визнав частково, а саме: відповідачем визнано заборгованість в розмірі 8 564, 09 грн., в тому числі: 7 896, 69 грн. - заборгованості з орендних платежів та 667, 40 грн. - експлуатаційних витрат на утримання майна, а також заборгованість з нарахованої пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг за період з вересня 214 року по лютий 2015 року у сумі 7 930, 43 грн., а саме: 5 151, 84 грн. - по орендній платі, 562, 47 грн. - по експлуатаційним витратам та 2 216, 12 грн. - по комунальним платежам, про що зазначено в протоколі судового засідання від 26.05.2015 року.

Представником відповідача також було зазначено про отримання рахунків на оплату в день їх виставлення.

Проте, в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди представник відповідача просив суд відмовити, оскільки між сторонами тривають довгий період часу договірні відносини, і підприємство своєчасно та в повному обсязі виконувало свої зобов'язання, але у зв'язку із тяжким фінансовим становищем, у товариства утворилась вищевказана заборгованість.

Відповідачем також було подано суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості на 1 рік (том ІІ арк. справи 1-3).

Відповідач та позивач Державний вищий навчальний заклад «Миколаївський політехнічний коледж» не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та в судове засідання, призначене на 26.05.2015 року о 16.20 год., не з'явилися, повноважних представників не направили.

Представник відповідача та представники позивача Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2015 року об 11:00 год., були присутні та належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчить відповідне повідомлення про дату розгляду справи (том ІІ, арк. 124).

При цьому, судом також враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Досконалість-1» (орендар) укладено Договір № РОФ-919 від 01.11.2010 року оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11, що знаходиться на балансі ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж» (том І, арк. 55-59).

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Договору № 1 про внесення змін до Договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення підвалу двоповерхового корпусу № 3 (будівля їдальні) площею 300,5 кв.м. (далі - майно), згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11, що знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.10.2013 року і становить за незалежно оцінкою 311 800 грн. (триста одинадцять тисяч вісімсот грн.) (том І, арк. 60).

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду для організації та проведення занять з різних видів спорту.

Відповідно до п. 10.1 Договору (в редакції Договору № 1 про внесення змін до договору) цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.10.2013 року до 28.10.2016 року.

Договір та Договір № 1 про внесення змін до договору оренди підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Умовами договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 2.4 Договору обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2010 року) у розмірі 3 891, 88 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Договору № 1 про внесення змін до договору оренди орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2013 року у розмірі 4 417, 17 грн.

Відповідно до п. 4 Договору № 1 про внесення змін до Договору на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами за договором від 01.11.2010 року № РОФ-919 діють з 30.10.2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4 Договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 5.10 Договору орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 5.12 Договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом місяця після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування експлуатаційних витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 7.1 Договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно на підставі Акту приймання-передачі від 01.11.2010 року - приміщення підвалу двоповерхового корпусу площею 300, 5 кв.м., які є предметом Договору оренди (том І, арк. 58 на звороті).

На виконання умов п. 5.12 Договору оренди між Державним вищим навчальним закладом «Миколаївський політехнічний коледж» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Досконалість- 1» (Орендар) укладено Договори про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг від 10.01.2012 року, від 04.01.2013 року, від 03.01.2014 року, відповідно до умов яких балансоутримувач зобов'язався забезпечити орендарю безперервне надання комунальних та експлуатаційних послуг, а орендар зобов'язався своєчасно відшкодовувати балансоутримувачу кошти за комунальні послуги, згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками та експлуатаційні витрати відповідно до додаткових розрахунків (том І, арк. 62-67).

Факт користування майном та комунальними послугами не заперечується відповідачем, про що зазначено в протоколах судових засідань від 19.05.2015 року та від 26.05.2015 року.

На виконання умов договору оренди та договорів про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату, які він отримував в день їх виставлення, що підтверджено представником відповідача в судових засіданнях (протоколи судових засідань від 19.05.2015 року та від 26.05.2015 року). Копії рахунків наявні в матеріалах справи (том ІІ, арк. 8-20, 22-71, 81-116).

Крім того, позивачем додатково 24.04.2015 року направлено відповідачу поштою узагальнений рахунок на оплату заборгованості, що підтверджується копіями поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист (том І, арк. 204-206).

Відповідно до п. 2.5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У застосуванні відповідної норми господарським судам необхідно враховувати таке.

Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу, зокрема, в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі.

Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період користування предметом оренди з березня 2012 року по лютий 2015 року включно у відповідача утворилась заборгованість з орендних платежів в розмірі 7 896, 69 грн., а також заборгованість з експлуатаційних витрат в розмірі 667, 40 грн.

Факт наявності вищевказаної заборгованості підтверджується поданими суду бухгалтерськими довідками (том І, арк. 128-142; 172-186), а також підписаними та скріпленими печатками сторін на виконання п. 5.10 Договору оренди актами звірки взаємних розрахунків (том І, арк. 73, 104-115; 155-167; 188).

Детальні розрахунки заборгованості з орендних платежів та заборгованості з експлуатаційних витрат наявні в матеріалах справи (том ІІ, арк. 127, 129).

Позивач Державний вищий навчальний заклад "Миколаївський політехнічний коледж" неодноразово звертався до відповідача із претензіями від 14.08.2014 року, від 10.09.2014 року, від 16.12.2014 року, від 05.03.2015 року щодо погашення заборгованості (том І, арк. 75-79), на що відповідач направляв відповіді від 15.08.2014 року та від 19.09.2014 року, мотивовані неможливістю проведення оплати (том І, арк. 80-82).

Відповідачем не спростовано та не подано суду жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по договору оренди та договорам про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості. Судом також враховано визнання позову відповідачем в частині нарахованої орендної плати в розмірі 7 896, 69 грн., а також плати з експлуатаційних витрат в розмірі 667, 40 грн., що не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав (ст. 22 ГПК України).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за період з березня 2012 по лютий 2015 року по орендній платі в розмірі 7 896, 69 грн. та експлуатаційним витратам на утримання майна в розмірі 667, 40 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 7 930, 43 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована до Державного бюджету та Балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з орендної плати за період з 10.09.2014 року по 10.02.2015 року в сумі 5 151, 84 грн. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (том ІІ, арк. 131).

Відповідно до п. 2.3 Договорів про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг плата за послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі балансоутримувачу стягується з урахуванням пені за кожний прострочений день в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючий на період на який нараховується пеня.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з комунальних послуг у вересні 2014 року - лютому 2015 року в сумі 2 216, 12 грн.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з експлуатаційних витрат у вересні 2014 року - січні 2015 року в сумі 562, 47 грн.

Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (том ІІ, арк. 130, 132).

Судом також враховано визнання позову відповідачем в частині нарахованої пені, що не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав (ст. 22 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 7 930, 43 грн. (5 151, 84 грн. + 2 216, 12 + 562, 47 грн.), яка є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Законом України "Про оренду державного так комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч. 3 ст. 26 Закону).

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.13 року № 12 вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 5.3 Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 10.6 Договору оренди чинність договору припиняється внаслідок достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Системативна несплата відповідачем ТзОВ «Спортивний клуб «Досконалість-1» орендної плати та наявність заборгованості свідчить про істотні порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору за рішенням суду. Так, як вбачається з поданого позивачем детального розрахунку нарахованої орендної плати, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2014 року включно (10 місяців), а також починаючи з січня 2015 року по квітень 2015 року (4 місяці) відповідачем не було проведено жодного платежу, тобто період несплати орендних платежів становить більше трьох місяців, що є істотним порушенням умов Договору та є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Враховуючи викладене, вимога про розірвання договору оренди є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду по даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 року № 9 з останніми змінами розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2 вищевказаної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

За таких обставин, вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Таким чином, питання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності обставин (підстав), що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України, не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

Відтак, саме на відповідача в контексті приписів ст. 4-3, ст. 33, 34 ГПК України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки відповідачем в порушення приписів ст. 33, 43 ГПК України не подано жодного доказу, який би підтверджував викладені в клопотанні підстави для розстрочки виконання рішення суду. В задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб «Досконалість-1», вул. Нікольська, 11, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 23618300) на користь позивача Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж», вул. Нікольська, 11, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 20915954):

- 7 896, 69 грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 69 коп.) - заборгованості з орендної плати;

- 667, 40 (шістсот шістдесят сім гривень 40 коп.) - заборгованості з експлуатаційних витрат на утримання майна;

- 5 151, 84 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят одна грн. 84 коп.) - пені за несвоєчасну сплату орендної плати;

- 562, 47 грн. (п'ятсот шістдесят дві грн. 47 коп.) - пені за несвоєчасну сплату експлуатаційних витрат;

- 2 216, 12 грн. (дві тисячі двісті шістнадцять грн. 12 коп.) - пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-919 від 01.11.2010 року, укладений між Регіональним відділенням ФДМ України по Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб «Досконалість-1».

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб «Досконалість-1», вул. Нікольська, 11, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 23618300) в доход Державного бюджету України (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код платежу 03499980, призначення платежу судовий збір):

- 3 045, 00 грн. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 02.06.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш