Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/7282/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/7282/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Іщенко К.В. - представник за дов. б/н від 05.03.2015 року; Гук К.В. - представник за дов. б/н від 05.03.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед)

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.03.2015 року.

у справі № 910/7282/15-г (суддя: Полякова К.В.)

за позовом Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест"

про стягнення 141 000,00 дол США, що еквівалентно 3 283 586,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 141000,00 дол. США, що еквівалентно 3283586,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 року у справі № 910/7282/15-г відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.03.2015 року у справі № 910/7282/15-г та направити на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Крім того, скаржник зазначив, що сторони взагалі не зазначили назву третейського суду та не зазначили арбітражну установу, тобто не визначили чітко, який саме орган вирішення спору обрали сторони (міжнародний комерційний арбітражний суд, тощо).

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) у справі №910/7282/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Буравльова С.І., суддів: Андрієнка В.В., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 24.04.2015 року, апеляційну скаргу Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) було прийнято до провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.05.2015 року у зв'язку з участю головуючого судді Буравльова С.І., та судді Шапрана В.В., у семінарі, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу №910/7282/15-г передано на повторний автоматизований розподіл. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справу № 910/7282/15-г передано колегії суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 12.05.2015 року апеляційну скаргу Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) було прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів

Представник відповідача у судове засідання 26.05.2015 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 12.05.2015 року на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 26.05.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам. Відтак спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно із вимогами статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до п. 11.1 Контракту №74К-02/12 від 02.12.2011 року сторони погодили, що всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути в процесі виконання даного Контракту або у зв'язку з ним, сторони вирішуватимуть шляхом переговорів. У разі якщо ці суперечки і розбіжності не будуть врегульовані шляхом переговорів, то вони повинні бути вирішені арбітражним судом країни відповідача, відповідно до процедур і норм, встановлених у даному арбітражному суді.

У п.1 ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21.04.1961р., ратифікованій Україною (Українською ССР) 18.03.1963 року) зазначено, що сторони арбітражного застереження можуть на свій розсуд установлювати місцезнаходження арбітражного суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні.

Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами.

Згідно зі ст.2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958 року, ратифікована Українською ССР 10.08.1960 року) кожна договірна Держава визнає письмову угоду, відповідно до якої сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, які виникли чи можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-яким конкретним договором. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписані сторонами. Суд договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не буде встановлено, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У пункті 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002 року "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Проте, як вбачається з тексту контракту №74К-02/12 від 02.12.2011 року, сторони взагалі не зазначили назву третейського суду та не зазначили арбітражну установу, тобто не визначили чітко, який саме орган вирішення спору обрали сторони (міжнародний комерційний арбітражний суд, тощо).

Відповідно до абз. 5 Розділу «Спори пов'язані із застосуванням положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» листа Вищого господарського суду України «Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участі нерезидентів від 01.01.2009 року» встановлення факту недійсності арбітражної угоди, втрати чинності або неможливості виконання можливе лише за результатами судового засідання. Таким чином, суди повинні приймати до провадження справи, у яких є арбітражна угода (а не відмовляти у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України) і після вирішення зазначених питань вирішувати питання щодо можливості припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 року скасуванню.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 4.8 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02ю.2013р. за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) задовольнити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 року у справі №910/7282/15-г скасувати.

3. Матеріали позовної заяви Sahayak Engineering Private Limited (Сахаяк Інжиніринг Прайвет Лімітед) (повернуті згідно ухвали від 27.03.2015 року за № 910/7282/15-г) передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун