Постанова

від 25.05.2015 по справі 826/1410/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2015 року № 826/1410/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2014 року №0011472202 та №0011482202, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.08.2014р. №0011472202 та №0011482202.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на їх протиправність.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлень від 10.06.2014р. №1487/2202, №1488/2202, №1489/1702, №1490/1701, №1491/2210, №1492/2211, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п. 77.2 статті 77 ПК України та на підставі наказу від 30.05.2014р. №388 відповідачем проведено перевірку ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» за результатами якої 29.07.2014р. складено акт №1253/26-59-22-02/35893512 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, п. 2.4, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88, в результаті чого встановлено заниження ПДВ у сумі 1 512 409грн., в тому числі за листопад 2012 року у сумі 296 452грн., січень 2012 року - 2013 року - 138 202грн., лютий 2013 року - 105 074грн., березень 2013 року - 92 472грн., липень 2013 року - 9 610грн., серпень 2013 року - 64 500грн., вересень 2013 року - 245 050грн., жовтень 2013 року - 147 797грн., листопад 2013 року - 61 011грн., грудень 2013 року - 359 241грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 33 413грн., за травень 2013 року та встановлено порушення п.п. 138.1.1 статті 138, п.п. 138.10.3, 138.2 статті 138, п.п. 139.1.1 статті 139 ПК України, п.п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1 683 875грн., в тому числі за 3 квартали 2012 року - 374 486грн., за 2012 рік - 469 636грн., 1 квартал 2013 року - 22 224грн., 3 квартали 2013 року - 111 611грн., за 2013 рік - 1 214 240грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 19.08.2014р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0011482202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 104 844грн., у тому числі основний платіж - 1 683 875грн. та штрафні санкції - 420 969грн. та №0011472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 279 114грн., у тому числі основний платіж - 1 519 409грн. та штрафні санкції - 759 705грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за наслідками проведеної перевірки збільшив позивачу зобов'язання в результаті дослідження його фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Стек - Комп'ютер», ТОВ «Готика ЛТД», ТОВ «Рекламна агенція «Інтач», ПЗВОГ «Пропаганда» та ТОВ «ТМСКО».

Так, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Стек - Комп'ютер» (код ЄДРПОУ 30538300) 01.10.2010р. укладено Договір про поставку товару (комп'ютерна техніка) №1/41010к, на виконання умов якого останнім були виписані податкові накладні: №976 від 12.12.2012р., №2107 від 24.12.2012р., №2108 від 24.12.2012р. всього на суму 630 441,84грн., у тому числі ПДВ - 105 073,64грн. та видаткові накладні: №С-00136631 від 12.12.2012р., №С-00137608 від 24.12.2012р., №С-00137609 від 24.12.2012р.

В рахунок оплати за надані товари позивачем перераховано на користь ТОВ «Стек - Комп'ютер» грошові кошти згідно платіжних доручень: від 18.01.2013р. №47, 17, 48, всього на суму 630 441,84грн.

Позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року включено суму ПДВ по виписаним ТОВ «Стек - Комп'ютер» податковим накладним на суму 105 073,64грн.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем від ДПІ у Личаківському районі міста Львова отримано акт від 27.11.2013р. №185/22-10/30538300 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стек - Комп'ютер» з питань взаємовідносин з ПП «Гєлан» (код ЄДРПОУ 38078430) за червень 2012 року - лютий 2013 року, ТОВ «Перітус Альянс» (код ЄДРПОУ 38780059) за липень 2013 року, ТОВ «ТПА Україна» (код ЄДРПОУ 36176076) за травень 2013 року та з питань подальшої реалізації товарів, отриманих від ПП «Гєлан» (код ЄДРПОУ 38078430) за червень 2012 року - лютий 2013 року, ТОВ «Перітус Альянс» (код ЄДРПОУ 38780059) за липень 2013 року, ТОВ «ТПА Україна» (код ЄДРПОУ 36176076) за травень 2013 року, яким встановлено порушення ТОВ «Стек - Комп'ютер» норм Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового кредиту на суму 14 951 115грн.

При цьому, відповідач в Акті перевірки виходив з того, що зазначеним актом не підтверджено фактичну поставку товарів (робіт, послуг) від підприємств - постачальників на адресу ТОВ «Стек - Комп'ютер» та відповідно не підтверджено подальшу поставку товарів від ТОВ «Стек - Комп'ютер» на адресу позивача.

Окрім цього, 13 травня 2013 року між позивачем та ТОВ «Готика ЛТД» (код ЄДРПОУ 38388548) укладено Договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №09/04/13-1, на виконання якого останнім складено акт приймання - передачі наданих послуг №1158 від 25.05.2013р. та виписано податкову накладну №1158 від 25.05.2013р. на суму 72 000грн., у тому числі ПДВ 12 000грн.

Позивачем включено до складу податкового кредиту суму 12 000грн. з ПДВ за серпень 2013 року.

Разом з тим, з Акту перевірки вбачається, що відповідачем отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 29.04.2014р. №1226/26-55-22-08/38388548 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Готика ЛТД» щодо підтвердження господарських фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Експерт» (код 38347915) та з ТОВ «Санторг ЮГ» (код 37946267) за січень 2013 року та за період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р., яким встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться.

Перевіркою не підтверджено придбання та продаж ТОВ «Готика ЛТД» товарів (робіт, послуг), у тому числі на адресу ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» за травень 2013 року.

З метою перевірки обставин фінансово - господарської діяльної між позивачем та його контрагентами ТОВ «Стек - Комп'ютер» та ТОВ «Готика ЛТД» судом викликалися як свідки керівники зазначених підприємств - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Проте, вказані особи в судове засідання не прибули, відповідних пояснень та їх документального підтвердження не надали, що підтверджує, на переконання суду, висновки контролюючого органу щодо неможливості постачання товарів та надання послуг саме цими контрагентами, оплата за які врахована позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування відповідних сум податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, надані позивачем документи за вказаних обставин, не можуть вважатися неналежними доказами реальності зазначених правочинів.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, судом встановлено, що в перевіряємому періоді, позивачем укладені договори з ТОВ «ТМСКО» про надання послуг щодо просування товарів під ТМ Johnsons Babj, Listerine, Clean&Clear, Johnsons, Neutrogena, O.B., Carefree, Reach, Доктор Мом, метрогіл Дента, Ринза, Диклоран, Імодіум, Мотиліум, Візин, Тизин та інші на території України, в тому числі маркетингові та рекламні послуги, а також послуги щодо виготовлення рекламних засобів, договори з ТОВ «Рекламна агенція «Інтач» про надання послуг та проведенню рекламних акцій по стимулюванню реалізації продукції Клієнтів Замовника популяризації їхніх торгових марок та послуг з мерчандайзингу, договорів з ПЗВОГ «Пропаганда» про надання послуг на території роздрібних магазинів, що використовують торговий знак «Watsons».

Так, між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТМСКО» (Виконавець) укладено договір від 01.04.2013 №29/03-13/563604, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги із просування товарів під ТМ (в тому числі маркетингові та рекламні послуги, а також послуги щодо виготовлення рекламних засобів). Вид, кількість та якість послуг конкретизується та визначається сторонами в окремих додатках, що є невід'ємною частиною договору.

Зазначеним Договором передбачено складання наступних документів:

- п. 3.1 Договору - виконавець зобов'язаний надати замовнику кошторис вартості послуг, який буде вважатись підставою для визначення вартості послуг;

- п. 5.1 Договору - послуги надані за цим договором, передаються шляхом підписання акту приймання-передачі;

- п. 5.2.2 Договору - одночасно з актом виконавець надає замовнику детальний звіт щодо наданих послуг, в якому зазначаються вид послуг, їх обсяг, строки та місце надання, інші суттєві умови.

- п. 5.3.1 Договору - рекламна продукція може передаватись замовнику по накладним. Рекламна продукція передається уповноваженій особі замовника, якій видана довіреність на отримання матеріальних цінностей (також факт приймання рекламної продукції за накладними регулюється п.5.3.3 Договору);

- п. 6.1.1 та 6.2.1 Договору - передбачають отримання від виконавця детальної програми з надання послуг із зазначенням всіх необхідних для такого виду послуг заходів, що повинна затверджуватись замовником;

- п. 6.2.3 Договору - регулює питання надання замовнику зразків рекламної продукції, яка підлягає тиражуванню.

Додатково сторонами укладено доповнення №1 до зазначеного договору від 01.04.2013, в якому сторони доповнили договір п. 1.5 «виконавець бере на себе зобов'язання укладати прямі маркетингові контракти з третіми особами (торгові мережі, дистриб'ютори, роздрібні торгівельні точки та інші особи, що приймають участь у просуванні товарів). Крім того, у доповненні замінено п. 3.1 Договору та вказано, про обов'язок виконавця надавати розрахунок вартості, який буде вважатись підставою для визначення вартості.

Сторонами також укладено до вказаного договору Додатки №7 від 25.04.2013, №10 від 30.05.2013, №14 від 30.06.2013, №15 від 31.07.2013, №13 від 30.06.2013, №12 від 01.06.2013, №4/593375 від 23.04.2013, №6 від 25.04.2013, №3 від 25.04.2013, №5/5980527 від 25.04.2013, №2/595895 від 25.04.2013, №1/584129 від 01.04.2013, №22 від 31.07.2013, №18 від 31.05.2013, №17 від 01.07.2013.

На підтвердження виконання послуг за додатками до перевірки надано акти надання послуг, звіти (не надано до додатків №1, 5), буклети/матеріали (надано щодо деяких послуг до додатків 1, 3, 5, 13, 14, 15), фото-звіти (надано до додатку 10), платіжні доручення. Інших документів до перевірки надано не було.

Окрім цього, між позивачем та ТОВ «Рекламна агенція «Інтач» укладено Договір від 07.11.2008 №ІN-07/11/08-JJ та Додатки від 01.06.2012 №219, №220, від 01.07.2012 №221, №222, від 01.08.2012 №223, №224, від 01.09.2012 №225, №226, від 01.10.2012 №227, №228 про надання послуг та проведенню рекламних акцій по стимулюванню реалізації продукції Клієнтів Замовника популяризації їхніх торгових марок.

Зазначеним Договором передбачено складання наступних документів:

- п.2.1.2 Договору - замовник зобов'язаний розробити та узгодити з виконавцем адресну програму та графік проведення рекламних акцій;

- п.2.2.2 Договору - містить обов'язок за результатом надання послуг складати акт приймання передачі послуг;

- вартість послуг зазначається у додатках до договору.

Крім того, п.6.1 Договору зазначено, що строк його дії розповсюджується до 31.12.2009, проте позивачем не надано доказів про продовження строку дії зазначеного договору, а тому складені додатки до цього договору вже після настання 31.12.2009 не є підтвердженням надання послуг.

Крім того, із ТОВ «Рекламна агенція «Інтач» укладено Договір від 02.04.2012 №ІN-МЧ-04-2012 та Додатки від 01,08.2012 №4, від 01.09.2012 №5, від 01.10.2012 №6 про надання послуг з мерчандайзингу.

За умовами договору:

- п. 1.1 - виконавець здійснює комплекс заходів метою яких є підвищення попиту на продукцію та контроль викладки і наявності товарів у торговому залі;

- п.2.1 та п.3.1 передбачають складання акту приймання-передачі послуг;

- п. 3.2 - виконавець повинен надавати інформацію про хід надання послуг;

Позивачем надано акт, додаток до договору та звіт, платіжні доручення.

Також, між позивачем та ПЗВОГ «Пропаганда» укладено Договір від 04.01.2013 №04/0113 та Додаткову угоду від 04.01.2013р. б/н про надання послуг на території роздрібних магазинів, що використовують торговий знак «Watsons».

Відповідно до умов договору сторонами визначено складання наступних документів:

- п.п.2.1.3 та 2.4.1 - виконавець зобов'язаний на вимогу замовника надавати звіт про хід і результати наданих послуг;

- п.3.4 - передбачає за результатом надання послуг складати акт приймання передачі.

Крім того позивачем надано звіт про результати проекту «Робота консультантів Johnsons Babj, Listerine, О.B., Carefree, Reach, Le Petit Narseillais в мережах магазинів «Watsons» та копію буклета «Твій Watsons».

Суд зазначає, що для врахування витрат на рекламні, маркетингові та мерчандайзингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Абзацом г) п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зазначений Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.

Згідно з п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача є межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Мерчандайзинг - товари, сприяння продажу будь-якого товару - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

Для врахування витрат на рекламні, маркетингові та мерчандайзингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Оскільки рекламні заходи проведені ТОВ «ТМСКО», ТОВ «Рекламна агенція «Інтач», ПЗВОГ «Пропаганда» стосовно просування товарів, які фактично належать торгівельним мережам та були безпосередньо придбані ними не у ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна», а у інших постачальників, то такі рекламні заходи не пов'язані з провадженням господарської діяльністю ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна», та не можуть бути віднесені до складу його витрат.

Окрім цього, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на безпосередній причинно-наслідковий зв'язок витрат саме за вказаними договорами з отриманням позивачем доходу від реалізації ним продукції.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 19.08.2014р. №0011472202 та №0011482202, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонсон і Джонсон Україна» (код ЄДРПОУ 35893512) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко