Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/18476/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/18476/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі № 804/18476/14 за позовом Приватного підприємства "Компанія ТОП" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У листопаді 2014 року Приватне підприємство "Компанія ТОП" (надалі - Позивач,) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень:

- від 31.10.2014 р. № 0004022201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 5 859 259, 50 грн., з яких за основним платежем 3 906 173, 00 грн. та за штрафними санкціями 1 953 086, 50 грн.

- від 31.10.2014 р. № 0004032201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 427 923,75 грн., з яких за основним платежем 2 742 339, 00 грн. та за штрафними санкціями 685 584,75 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про допущені Позивачем порушення ґрунтуються лише на їх власних припущеннях з огляду лише на акти податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки. При цьому жодних зауважень до первинних документів , наданих Позивачем до перевірки у Відповідача не виникало. (том 1 а.с.2-7)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року адміністративний позов ПП «Компанія ТОП» - задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що з огляду на наявність належним чином оформлених первинних документів, до яких у податкового органу не виникало зауважень, та використання придбаного товару у господарській діяльності, висновки податкового органу про недійсність укладених правочинів є безпідставними. При цьому платник податків не позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту в разі порушення його контрагентами по ланцюгу постачання вимог податкового законодавства. (том 7 а.с.61-63).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів Позивача встановлено, що відповідні контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. (том 7 а.с.66-68).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Компанія ТОП» зареєстроване як юридична особа 25.05.200 р. Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. (том 1 а.с.97-98)

Уповноваженими працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України була проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Компанія ТОП з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складено Акт від 17.10.2014 року №2790/2201/30961781 (том 1 а.с.11-86)

Перевіркою встановлено порушення:

п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2 960 967,00 грн., у т.ч. по періодах: липень 2011р. - 199196 грн.; серпень 2011р. - 19432 грн., жовтень 2011р. - 101979 грн.; листопад 2011р. - 530861 грн.; грудень 2011р. - 420528 грн., січень 2012 р. - 341799 грн..; лютий 2012р. - 1496 грн.; березень 2012р. - 6253 грн.; квітень 2012 р. - 41750 грн.; травень 2012р. - 43344 грн.; червень 2012р. - 1010 грн.; липень 2012р. -22083 грн.; серпень 2012р. - 34401 грн.; жовтень 2012р. - 3005 грн.; листопад 2012р.-5986 грн..; грудень 2012р. - 4170 грн..; січень 2013р. - 1283 грн.; лютий 2013р. - 64050 грн.; березень 2013р. - 17378 грн.; квітень 2013р. - 3302 грн.; травень 2013р. - 11357 грн.; червень 2013р. - 393093 грн.; липень 2013р. - 446629 грн.; серпень 2013р. - 19267 грн.; вересень 2013р. - 13541 грн.; жовтень 2013р. - 15962 грн.; листопад 2013р. - 90895 грн.; грудень 2013р. - 106917 грн.

п. п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 135.1,. 135.2, п.135.3, п.135.4, 135.5, ст. 135, пп. 138.1.1, п.138.1 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на суму 3 906 173,00 грн., у тому числі по періодам: 3 квартал 2011р. - 191239,00 грн.; 4 квартал 2011р. - 1529110,00 грн.; І квартал 2012р. - 56267,00 грн..; 2 квартал 2012р. - 556879,00 грн..; 3 квартал 2012р. - 469066,00 грн..; 4 квартал 2012р. -31737,00 грн.; 2013 рік - 1071875,00 грн. та інші.

На підставі висновків Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 31.10.2014 р. № 0004022201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 5 859 259, 50 грн., з яких за основним платежем 3 906 173, 00 грн. та за штрафними санкціями 1 953 086, 50 грн. (том 1 а.с.9)

- від 31.10.2014 р. № 0004032201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 427 923,75 грн., з яких за основним платежем 2 742 339, 00 грн. та за штрафними санкціями 685 584,75 грн. (том 1 а.с.10).

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Компанія ТОП», суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність належним чином оформлених первинних документів, до яких у податкового органу не виникало зауважень, та використання придбаного товару у господарській діяльності висновки податкового органу про недійсність укладених правочинів є безпідставними. При цьому платник податків не позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту в разі порушення його контрагентами по ланцюгу постачання вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТО «Вітал-Тех», ТОВ «Базасофт», ПП «АМВ-Дніпро», ПП Фірма «Торреон», ТОВ «Укртехбуд»,ТОВ «НВП «Союзторгстрой», ПП «Купол», ТОВ «Лан», ТОВ «Інтервенто».

На підтвердження факту реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та вищезазначеними контрагентами ПП «Компанія ТОП» було надано відповідні первинні документи: позивачем надані до перевірки та до суду первинні документи, а саме: договір оренди транспортного засобу від 26.08.2014 року, договір оренди транспортного засобу від 23.10.2014 року, договір оренди будівлі №3 від 01.07.2014 року, договір оренди №4 від 01.05.2013 року, Акт прийому передач відповідно до договору оренди №4 від 01.05.2013 року, договір здачі в операційну оренду основних засобів №ДГ - 0000017 від 01.01.2014 року , Акт приймання передачі основних засобів в операційну систему від 01.01.2014 року, договір поставки №507 від 05.07.2012 року, договір поставки №3018 від 28.05.2012 року, договір поставки №3028 від 25.05.2012 року, договір поставки №3029 від 24.05.2012 року, договір поставки №3025 від 22.05.2012 року, договір поставки №3027 від 25.05.2012 року, договір поставки №3031 від 29.05.2012 року, договір поставки №3125/572012 від 05.07.2012 року, договір поставки №361/10/10 від 20.05.2010 року, договір поставки №3110/уб від 31.10.2011 року, договір поставки №3009 лн від 30.09.2011 року, договір поставки №3011 від 30.11.2011 року, договір поставки №3006ст від 30.06.2011 року, договір поставки №0103тн від 01.03.2012 року, договір поставки №3110бз від 31.10.2011 року, договір поставки №1012/13 від 10.12.2013 року, договір поставки №1802/1 від 18.02.2013 року, договір на друк поліграфічної продукції №03/05/12 від 03.05.2012 року, договір на виготовлення продукції №31/13 від 31.01.2013 року, банківські виписки, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри податкових накладних, рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи.

За позицією податкового органу правочини, що здійснювались між ПП «Компанія ТОП» та його контрагентами у відповідні періоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, у зв'язку з чим усі операції продажу на адресу контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача». (том 1 а.с.21)

При цьому висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом згідно з Актом були здійснені лише на підставі даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки по вказаних контрагентах по ланцюгу постачання, при цьому про ніякі порушення (ненадання первинної документації) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались ( перевірка була позапланова невиїзна).

Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При цьому всі контрагенти зареєстровані, як платники ПДВ, кримінальних справ щодо жодного з них не порушувалось, укладені договори у передбаченому законом порядку не оскаржувались та не визнавались нікчемними, факт сплати Позивачем ПДВ у ціні товару не спростовується, як не спростовується і використання його в господарській діяльності Позивача.

Вказане свідчить про те, що єдиним доказом про допущене Позивачем порушення податкового законодавства, в свою чергу є лише припущення податкового органу про те, що контрагент Позивача має ознаки фіктивності, проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують податкові зобов'язання. При цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України .

Більш того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання.

А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та не протирічать вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, та отримані від неї результати, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентами Позивача - товари.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі № 804/18476/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко