Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/20723/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № 804/20723/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року у справі № 804/20723/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катруся" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катруся" звернулось до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетррвській області від 20.11.14р. №0004302201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 887624,01грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 221906,00грн. (всього 1109530,01грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.14р. №0004322201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 53805,73грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 26902,87грн. (всього 80708,60грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.14р. №0004332201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 1486,91грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що прийняті Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 20.11.14р. №0004302201, №0004322201, №0004332201 є необґрунтованими, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є безумовною підставою для їх скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції про справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 08.09.2014 року по 17.10.2014року Нікопольською ОДПІ на підставі наказу від 09.08.2014р. №1153 проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Компанія "Катруся" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.04.12р. по 31.12.13р року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.04.12р. по 31.12.13р."

За результатами перевірки складено акт № №3120/04-07-22-01/38167660 від 24.10.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення: перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин TOB "Компанія "Катруся" із: постачальниками ТОВ "Арніта Трейд" (код 38199315), ТОВ "Лафіс Трейд" (код 38299144), ТОВ "ТД "Хеппі Трейд" (код 38434227) та покупцями ТОВ фірма "Модем ЛТД" (іпн. 191574804074), УДППЗ "Укрпошта" (іпн. 215600426655), МКП "Рембудсервіс" (іпн. 194035310139), ТОВ "БК "Міськбудінвест" (іпн. 311753826545), Нікопольське медичне училище, ПП "Славутичбуд" (іпн. 355115610348), ПМП "Будпостачсервіс" (іпн. 192484426057), ТОВ "Нікопрогресбуд" (іпн. 341244004075), їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування". п. 135.1. п. 135.2. пп. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 138.1. п. 138.2. п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 887624,01 грн., у тому числі: у 3 кварталі 2012 року - на суму 25863,33 грн.; у 2012 році - на суму 318346,69 грн.; у 2013 році - на суму 569277,32 грн.; ст.ст. 185, 186, 188, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, шо призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації), за грудень 2013 року в сумі 1486,91 грн. ; ст.ст. 185, 186, 188, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53805,73грн., у тому числі: за серпень 2012р. - 4236,34грн., за жовтень 2012р.- 11020,37грн., за листопад 2012 р. - 4681грн., за грудень 2012 р. - 14706,89грн., за січень 2013р.- 4880,49грн., за лютий 2013р. -5108грн., за березень 2013р. - 4784грн., за квітень 2013р. 21754,13грн., за травень 2013р.- 15198,7 грн., за липень 2013р. - 11547грн., за серпень 2013р. - 953,33грн., за вересень 2013р. -9140,86грн., за жовтень 2013р. - 58,72грн.; п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України - в результаті подання з недостовірною інформацією податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2013 року та 4 квартал 2013 року.

На підставі акту перевірки податковим органом 20.11.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0004302201, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1109530,01грн., з якої 887624,01грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 221906,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0004322201 яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80708,60грн., з якої 53805,73грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 26902,87грн. та податкове повідомлення рішення №0004332201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 1486,91грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами, а саме: ТОВ "Арніта Трейд" (договір поставки №К/АТ-1 від 01.09.2012 року), ТОВ "Лафіс Трейд" договір поставки №К/ХТ-1 від 03.05.13 року), ТОВ "ХД "Хеппі Трейд" (договір поставки №К/ХТ-1), що підтверджується відповідними копіям первинних бухгалтерських документів, а саме: копіями договорів, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортними накладними, рахунки-фактури, копіями накладних, копії актів надання послуг, копії специфікації, копії реєстрів платіжних документів, а також іншими бухгалтерськими документами,які свідчать про отримання товару, послуг та використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Розрахунки за вищевказаними договорами проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі с вари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Досліджуючи господарську діяльність позивача шляхом аналізу первинних та бухгалтерських документів, наявних у справі, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження належними та допустимими доказами реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами.

Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, витрат та доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

При цьому, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних і лише відсутність такої накладної або оформлення її з порушенням ст. 201 ПК України позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, у тому числі і зміст акту перевірки від 24.10.2014р. податковою інспекцією у ході перевірки не виявлено фактів відсутності у позивача податкових накладних або оформлення їх з порушенням ст. 201 ПК України.

Також слід зазначити, що є безпідставними посилання податкової інспекції на неналежно оформлені товарно-транспортні накладні на отриманий товар, а саме: останні не містять усіх передбачених обов'язкових реквізитів, адреси пунктів навантаження та розвантаження, номери та дати доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей, вид пакування, кількість місць, оскільки відсутність вказаних документів не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, витрат та доходів у відповідності до вимог ст.ст. 135,138, 137, 198 ПК України за умови надання інших документів, що підтверджують отримання товару, зокрема, видаткових накладних, які свідчать про отримання товару.

Між тим, слід зазначити, що згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 товарно-транспортна накладна є лише документом, що підтверджує фізичне переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі під час його транспортування.

Товарно-транспортна накладна не є обов'язковим та єдиним документом, який може підтверджувати реальність господарської операції за договором поставки, купівлі-продажу та не є обов'язковим первинним документом бухгалтерського обліку з урахуванням того, що жодними нормами чинного законодавства не передбачено обов'язковість складання товарно-транспортної накладної саме за договорами поставки та купівлі-продажу.

Крім того, норми ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту та витрат від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної на поставлений товар чи наявності у вказаних ТТН певних недоліків у її оформленні за наявності інших первинних документів, що свідчать про рух активів підприємства, отримання прибутку, сплату суми ПДВ у складі придбаного товару та інше, а тому відсутність документів, що підтверджують транспортування товару не може бути безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ та віднесення вказаних сум до податкового кредиту підприємства у відповідному періоді за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої продавцем товару покупцю та зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішеь №0004302201, №0004322201, № 0004332201 від 20.11.2014р, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року по справі № 804/20723/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 29.05.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва