Ухвала

від 03.06.2015 по справі 816/1045/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р.Справа № 816/1045/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника

позивача Посьмашна Т.С.

відповідача Біленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року по справі № 816/1045/15-а за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), в якому просив: задовольнити адміністративний позов в повному обсязі; визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372201/131 від 20.01.2015 р.; вирішити питання щодо судового збору.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. задоволено позов (а.с.119, 120-123).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 20 січня 2015 року № 0000372201/131.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи не неповне з'ясування обставин справ та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного районного суду від 23.04.2015 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову (а.с.126-127).

Податковий орган зазначає, що висновки викладені в Акті перевірки від 31.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП Кременчукводоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Гатюра» за грудень 2012 року, січень 2013 року та по ТОВ «Карап» за період лютий 2014 року» відповідають фактичним обставинам та є правомірним.

Апелянт доводить та наголошує на тому, що відповідач не мав господарських операцій з своїм контрагентом, безпосередньо з ТОВ «Гатіора», відносно якого має місце встановлення порушень податкового законодавства, порушення кримінальної справи за ухилення від сплати податків, а тому не мав права на формування податкового кредиту.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив постанову суду залишити без змін. Надав до суду письмові заперечення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (ідентифікаційний код 03361655, місцезнаходження: 39602, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 35-а) зареєстроване як юридична особа 13 червня 1996 року, перебуває на обліку в податкових органах та є платником податку на додану вартість з 28 липня 1997 року відповідно до свідоцтва № 100038303 від 28 квітня 2007 року.

Видами діяльності підприємства позивача за КВЕД-2010 є: 36.00 - забір та постачання води; 37.00 - каналізація, відведення й очищення стічних вод; 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 49.39 - інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у., 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 42.21 - будівництво трубопроводів відповідно до довідки АБ № 597632 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

На підставі направлення від 25.12.2014 року №3454/16-03-22-01, виданого Кременчуцькою ОДПІ , Скрипченко А.М.- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20, п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78, статті 82, статті 85 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 25.12.2014 року №3744 проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Гатіора" (код 38091733) за період грудень 2012 року, січень 2013 року та ТОВ "Карап" (код 37748574) за період лютий 2014 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ 31.12.2014 року складено Акт №2986/16-03-22-01-08/03361655, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог п.201.1, п.201.6 статті 201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 31695,88 грн., в тому числі за січень 2013 року - 19500,01 грн., за лютий 2014 року - 12195,87 грн.

Позивач не погодився з висновками вказаного акту та подав до Кременчуцької ОДПІ заперечення від 12.01.2015 року.

Листом від 16.01.2015 року №515/10/16-03-22-01 відповідач повідомив КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, що зауваження викладені в запереченнях від 12.01.2015 року вих.№33/201 враховані частково, а саме в частині викладеного порушення податкового законодавства по взаємовідносинах КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради з ТОВ "Карап" сума грошового зобов'язання не буде врахована при винесені податкового повідомленні-рішення. Решта порушень викладених в акті перевірки від 31.12.2014 року №2986/16-03-22-01-08/03361655, залишається без змін .

На підставі висновків Акта перевірки від 31.12.2014 року №2986/16-03-22-01-08/03361655 та з врахуванням висновків за результатом розгляду заперечень на акт перевірки, відповідачем 20.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372201/131, яким КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 29250,01 грн., в тому числі за основним платежем - 19500,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9750,00 грн..

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача зі спірним контрагентом перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 31.12.2014 № 16-03-22-01-08/03361655, контролюючим органом встановлено, що знижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 31695,88 грн. в т.ч. за січень 2013 року - 19500.01 грн., за лютий 2014 року - 12195,87.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності, та з тим що підставою для нарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ на суму 19500,01 грн. стали господарські операції з ТОВ "Гатіора".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.12.2012 року між КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (Покупець) та ТОВ "Гатіора" (Постачальник) укладений договір №12/2012 /а.с.32-33/. Згідно умов Договору Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, товари виробничо-технічного призначення - флокулянт Magnafloc LT25. В пункті 2.1 Договору зазначено, що ціна на Товар узгоджена Сторонами на момент підписання цього Договору і складає: Флокулянт Magnafloc LT25 по ціні 78000,00 грн., в тому числі ПДВ за 1 тону, в кількості 1,5 тони коштом 117000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%-19500,00 грн. Поставка Товару здійснюється на умовах самовивозу. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури шляхом 100% передоплати вартості товару. /пункт 3.1, 4.1 Договору №12/2012/.

ТОВ "Гатіора" зареєстроване в якості юридичної особи 31.04.2012 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис №10711020000029462 /а.с.35/ та з 23.04.2012 року взяте на облік платника податків.

Для підтвердження реальності виконання умов договору від 01.12.2012 року №12/2012 позивачем надано бухгалтерські та податкові документами: видаткову накладну від 21.12.2012 року №12315 на загальну суму 117000,00 грн. в тому числі ПДВ - 19500,00 грн. (а.с.36); податкова накладна від 17.12.2012 року №278 на загальну суму 40000,00 грн. в тому числі ПДВ - 6666,67 грн. /а.с.39/, податкова накладна від 18.12.2012 року №279 на загальну суму 40000,00 грн. в тому числі ПДВ - 6666,67 грн. /а.с.40/, податкова накладна від 20.12.2012 року №280 на загальну суму 37000,00 грн. в тому числі ПДВ - 6166,67 грн. (а.с.41); сертифікат якості на флокулянт Magnafloc LT25 ( а.с.42); здійснення оплати по договору від 01.12.2012 року №12/2012 за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі на що надано до суду копії виписок банку (а.с.51-59).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав товарно-транспортну накладну від 21.12.2012 року.

У відповідності до вказаних документів позивач у перевіряємий період придбавав флокулянт Magnafloc LT25 в кількості 1500 кілограм з метою його подальшого використання у своїй господарській діяльності. Даний товар позивач використовував у власній господарській діяльності на підтвердження чого надав звіт про рух матеріалів за березень 2013 року, за червень 2013 року за липень 2013 року (а.с.43-50).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду стосовно того що позивач та його контрагент, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи посилання відповідача на отриманий акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Київі від 21.08.2014 року про неможливість провести зустрічну звірку по контрагенту позивача, та як наслідок відсутність проведення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що зазначені дані по контрагенту позивача, що вплинув на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 ПК України, не є єдиним та обов'язковим фактором при врахуванні висновків сформованих по факту проведеної перевірки позивача в межах даної справи.

Положення ст.83 ПК України, встановлюють перелік даних, які можуть використовуватися податковим органом під час здійснення перевірки та надання висновків. Певний акт можливо враховувати при наданні висновків. В той же час, перелік ст.83 ПК України не є вичерпним та при здійсненні перевірки повинні враховуватися усі документи які відносяться до предмету перевірки. До того ж, це були дані не за результатами встановлених перевіркою, а за фактом неможливості такого проведення. Врахування та дослідження усіх наявних документів при здійсненні перевірки податковим органом є дотримання принципу обґрунтованості такого рішення суб'єкта владних повноважень, що є обов'язком такого органу.

Виходячи із викладеного вище судом не приймаються доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем здійснення господарських операцій на підставі інших даних податкових органів, оскільки нормами Податкового кодексу України право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від інших перевірок по ланцюгу придбання товарів (отримання послуг), як і притягнення до відповідальності. В даному випадку діє принцип персоніфікованої відповідальності особи. Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового або іншого законодавства допущенні контрагентом. Колегія суддів звертає увагу, що перелік обов'язків платника податків, визначений ст.16 Податкового кодексу України, і не передбачено обов'язку перевірки законності і правомірності діяльності контрагентів.

Відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентом ТОВ «Гатіора» щодо його ухилення від сплати податків. Не під час здійснення перевірки, не під час розгляду справи в суді відповідачем не надано беззаперечних доказів, як то обвинувального вироку, постанови (як то про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття з не реабіліатуючих обставин) якими б були доведені та встановлені відповідні обставини справи, правові наслідки щодо діяльності позивача з контрагентом ТОВ «Гатіора», що нерозривно пов'язується з Позивачем в межах спірних правовідносин. Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи, не є беззаперечним доказом відсутності правових підстав для позивача на право формування податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено. Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого податковим органом рішення, є некоректним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 816/1045/15-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 червня 2015 року. У повному обсязі складена 04 червня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.