Ухвала

від 26.05.2015 по справі 1170/2а-1945/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/8168/14

К/800/45477/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді:Вербицької О.В. Суддів: Муравйова О.В. Рибченка А.О. за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Казанцевої А.О., Бершадського С.М,

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р.

у справі № 1170/2а-1954/12

за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» (далі - позивач, ДП «Кіровоградтепло») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 18 травня 2012р. № 0000350225. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 18 травня 2012р. № 0000370225 на суму 3 305 918 грн. В іншій частини в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП «Кіровоградтепло», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Кіровоградська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Кіровоградтепло», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кіровоградською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ДП «Кіровоградтепло» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №35/22040/33142568 від 26.04.2012 р.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 296621,00 грн.; пп. 1.22.1 п.1.22 п.1.23 ст.1 пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.4.2 пп.5.4.6 п.5.4 пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 пп.11.3.1 пп.11.3.5 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за IV квартал 2010 року в розмірі 3992181,00 грн., за І квартал 2011 року в розмірі 7193063,00 грн., за II квартал 2011 року в сумі 4683836,00 грн., за III квартал 2011 року в сумі 4650061,00 грн. та заниження об'єкта оподаткування в сумі 9040897,00 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 1400336,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято: податкове повідомлення - рішення №0000350225 від 18.05.2012 року; податкове повідомлення - рішення № 0000370225 від 18.05.2012 року; податкове повідомлення - рішення № 0000360225 від 18.05.2012 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладалися господарські договори з ПП «НВК «Енергобудсервіс» та ПП «Будсантех» на придбання товарів та послуг.

Виконання договірних відносин між позивачем та контрагентами підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних робіт, журналами проводок тощо.

Таким чином, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ПП «НВК «Енергобудсервіс» та ПП «Будсантех», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем (Орендарем за договором) та Кіровоградською міською радою (Орендодавець) укладався договір оренди цілісного майнового комплексу № 157/17 від 18.05.2004 року. Даний договір укладений терміном на 25 років та діє з 18 жовтня 2004 р. по 18.10.2029 р.

Згідно з додатковою угодою до договору від 03.04.2006 р. №102/17 у зв'язку із виключенням зі складу переданих основних фондів приміщення по вул. Ак. Корольова, 11, котельні по вул. Московській, 190 та незавершеного будівництва Південно-західної котельні по вул. Промисловій, 2, розмір орендної плати зменшено до 228803,81 грн. з ПДВ. Дана додаткова угода діє з 12 жовтня 2005 року.

Рішенням Кіровоградської міської ради №3652 від 22.07.2010р. ДП «Кіровоградтепло» звільнено від орендної плати за використання цілісного майнового комплексу ДКП теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» на опалювальний сезон з 15 квітня 2010 до 15 квітня 2011 року.

Рішенням Кіровоградської міської ради №652 від 30.06.2011р. ДП «Кіровоградтепло» звільнено від орендної плати за використання цілісного майнового комплексу ДКП теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» на опалювальний сезон з 15 квітня 2011 до 15 квітня 2012 року.

Згідно з п.п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, позивачем занижені доходи від отриманих безоплатно послуг оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго».

Також судами встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ» укладено договір добровільного страхування орендованого комунального майна від 12 жовтня 2010 року № 0205/2-006-007/10. За умовами договору сума страхового платежу становить 1166284,95 грн. та підлягає сплаті частинами до 31 грудня 2010 року.

На виконання умов договору позивач в період з листопада по грудень 2010 року сплатив всю суму страхового платежу, що підтверджено платіжними дорученнями та журналом проводок.

Згідно до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» істотними умовами договору оренди чи концесії об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, крім визначених законами України «Про концесії», «Про оренду державного і комунального майна», є, зокрема, обов'язок орендаря, концесіонера щодо страхування взятого в оренду чи концесію об'єкта водо-, теплопостачання та водовідведення.

Згідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору.

Отже, позивачем правомірно в IV кварталі 2010 року віднесено до складу валових витрат витрати зі страхування орендованого майна.

Крім того, як встановлено судами, 01.12.2010 р. позивачем укладено договір № 195 підряду техніко-економічного обґрунтування. Як вбачається зі змісту договору, предметом останнього є виконання підрядником за рахунок замовника (позивача) розробки техніко-економічного обґрунтування встановлення блочно-модульних котелень на об'єктах ДП «Кіровоградтепло». Вартість робіт складає 180 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30 000,00 грн. Сторонами було досягнуто погодження договірної ціни, про що свідчить протокол та розроблено календарний план виконання робіт.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: актами виконаних робіт від 31.01.11 № 1 на суму 50000,00 грн., крім того ПДВ 10000,00 грн., від 28.02.11 № 2 на суму 50000,00 грн., крім того ПДВ 10000,00 грн., від18.03.11 № 3 на суму 50000,00 грн., крім того ПДВ 10000,00 грн., а також податковою накладною № 20 від 27.12.2010 р.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно в І кварталі 2011 року віднесено до складу валових витрат витрати на техніко-економічне обґрунтування доцільності встановлення блочно-модульних котельних з підключенням до теплових мереж діючих котельних.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо часткової обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційні скарги позивача та відповідача підлягають залишенню без задоволення, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

А.О. Рибченко