ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2015 року м. Київ К/800/63256/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,
секретар судового засідання Бруй О.Д.,
за участю: представника відповідача Ярового А.А.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року
у справі №810/4046/14
за позовом приватного підприємства «Адітум Маркет»
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство «Адітум Маркет» (далі - ПП «Адітум Маркет») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту ПП «Донресурс Плюс», ТОВ «Прокон ЛТД» і ТОВ «Сінтезпродсервіс» за грудень 2013 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) на користь контрагентів-покупців;
- зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий Блок" (далі - ІС "Податковий Блок") розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, внесену на підставі акта перевірки, складеного податковим органом.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представника відповідача, суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 березня 2014 року відповідачем складено акт №130/22-03/33558727 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту ПП «Донресурс Плюс», ТОВ «Прокон ЛТД», ТОВ «Сінтезпродсервіз» за грудень 2013 року та подальшої реалізації товару (робіт, послуг) на користь контрагентів-покупців» (далі - акт перевірки), згідно з яким:
- не підтверджено реальність проведених господарських операцій між ПП «Адітум Маркет» і його контрагентами-покупцями та постачальниками за грудень 2013 року;
- встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за грудень 2013 року, які підпадають під визначення пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Судами встановлено, що відповідачем внесені в ІС «Податковий блок» відомості, відображені в акті перевірки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів касаційної інстанції, з урахуванням норм чинного законодавства, погоджується з таким висновком судів, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частина перша статті 17 КАС України).
З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Слід зазначити, що підстави та порядок проведення перевірок платника податків органами державної податкової служби визначаються статтями 75-81 ПК України.
Відповідно до пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Тобто, платник податків повинен бути повідомлений контролюючим органом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про проведення перевірки.
Недотримання посадовими особами контролюючого органу встановлених вказаними статтями ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Отже, рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, прийняті (вчинені) в порушення визначеної ПК України процедури проведення та/або призначення перевірок (а саме призначення перевірок без належних підстав, а так само проведення таких перевірок без дотримання обов'язкових для цього умов), можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з порушенням вищевказаних вимог податкового законодавства, оскільки повідомлення від 21 березня 2014 року №2772/10/22-03 та наказ від 21 березня 2014 року №228 про проведення перевірки вручено позивачу вже після проведення такої перевірки.
Отже, відповідач не виконав всіх обов'язкових умов, передбачених чинним законодавством, для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.
З 01 січня 2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий Блок" від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію ІС "Податковий блок".
Також суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14 червня 2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації №165).
Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.
В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".
Єдина система "Податковий блок" та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Крім того, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальної перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Системний аналіз норм чинного податкового законодавства свідчить, що єдиною підставою для внесення змін до ІС "Податковий блок", якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що жодних донарахувань позивачу грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведеної перевірки здійснено не було, а тому у відповідача не було правових підстав для коригування показників податкової звітності ПП «Адітум Маркет» в ІС "Податковий блок".
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді О.А. Веденяпін
А.Ф. Загородній
М.П. Зайцев
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2015 |
Оприлюднено | 05.06.2015 |
Номер документу | 44549452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Веденяпін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні