Ухвала

від 14.05.2015 по справі 11/777/34/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/777/34/15

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.05.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі: ОСОБА_4 , за участі прокурора: ОСОБА_5 , засудженої ОСОБА_6 , її захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, апеляційні скарги засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 ,прокурора прокуратури Міжгірського району на вирок Воловецького районного суду від 27.11.2014 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, уродженка с.Пушкіново, Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одружена, не працююча, раніше судима 26.06.2009 року Міжгірським районним судом за ст.190 ч.4, ст.364 ч.2, ст.366 ч.1 КК України до п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на три роки, звільнена від відбування основного покарання в порядку ст.75 КК України з іспитовим строком на три роки і покладенням на неї обов`язків в порядку ст.76 КК України; 07.05.2014 року за ч.1 ст.358 КК україни до штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ч.5 ст.74, ч.1 ст.49 КК України звільнена від покарання під вартою,

визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.190ч.2, 190 ч.4, 191 ч.4, 205 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3, 389 ч.1 КК України, та призначено покарання:

- за ст.190 ч.2 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008) - один рік позбавлення волі;

- за ст.190 ч.4 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008) - п`ять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.191 ч.4 КК України ( в редакції 2001 року) - п`ять років п`ять місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими функціями строком на три роки з конфіскацією майна ;

- за ст.205 ч.1 КК України - штраф у розмірі п`ятсот гривень;

- за ст.358 ч.1 КК України (в редакції 2001 року) - штраф у розмірі вісімсот п`ятдесят гривень;

- за ст.358 ч.2 КК України (в редакції 2001 року) - штраф у розмірі вісімсот п`ятдесят гривень;

- за ст.358 ч.3 КК України (в редакції 2001 року) - штраф у розмірі вісімсот п`ятдесят гривень;

-за ст.389 ч.1 КК України (в редакції 2001 року)- два роки обмеження волі;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді п`яти років п`яти місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими функціями строком на три роки з конфіскацією майна та штрафу у розмірі 11050 (одинадцять тисяч п"ятдесят) гривень.

Згідно ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Міжгірського районного суду від 26.06.2009 року у вигляді п`яти місяців позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, зі штрафом у розмірі 11050 (одинадцять тисяч п`ятдесят) гривень та з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями строком на три роки.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - задовольнити.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 62 988 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 214000 (двісті чотирнадцять тисяч ) гривень матеріальної шкоди, завданої злочином.

Відмовлено потерпілому ОСОБА_10 в задоволенні цивільного позову на суму 222910 грн., оскільки шкода завдана злочином задоволена в повному обсязі в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 залишено без розгляду.

Вирішено питання про речові докази у відповідності до ст.81 КПК України(1960 року).

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Термін відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання з 14.10.2011 року (а.с. 157-158, т-5).

Постановою від 11.12.2014 року виправлено описку у вироці суду від 27.11.2014 року: в резолютивній частині вироку зазначено, що загальний розмір штрафу становить 7650 гривень.

в с т а н о в и в:

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 21.01.2008 року будучи директором приватного підприємства Лада-Л ідентифікаційний код 34340874, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, правомочною від імені підприємства складати та видавати офіційні документи, діючи з прямим умислом на привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, знаючи про відсутність у неї найманої робочої сили, в смт. Міжгір`я, Закарпатської області уклала із гр. ОСОБА_12 договір № 2 від 21.01.2008 року на виготовлення, продаж та поставку в урочище Конча-Заспа, вул. Старик, 3, Київської області будинку дерев`яного з оциліндрованого дерева (згідно проекту додатку № 1) на суму в розрахунку за 1 м2приміщення - 220 у.о., 1 м2тераси 110 у.о.

В такий спосіб увівши останнього в оману отримала від ОСОБА_10 готівкою на руки грошові кошти по договору, в якості попередньої оплати, в сумі 28000 доларів США, що в перерахунку за курсом НБУ становить 222910 грн. 80 коп., що є великим розміром, які зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів привласнила заподіявши ОСОБА_10 матеріальну шкоду у великих розмірах.

Крім цього, будучи судимою Міжгірським районним судом 26.06.2009 року за ст.ст. 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.1 КК України та скоївши раніше злочин передбачений ст. 191 ч.4 КК України 08.04.2011 року, в м. Київ, ОСОБА_6 являючись засновником приватного підприємства МІЛТ код 35718611, з метою заволодіння чужим майном, знаючи про відсутність у неї найманої робочої сили, зловживаючи довірою ОСОБА_11 , володіючи печаткою підприємства, діючи повторно, умисно та доводячи злочин до кінця, уклала з ОСОБА_11 договір № 7/2011 від 08.04.2011 року на виготовлення, поставку та проведення монтажних робіт на майдані в урочищі Кип`яче, с. Чоповичі, Малинського району, Житомирської області лазню площею 48,75 м2згідно проекту (додаток № 1), а ОСОБА_11 повинен був прийняти та оплатити 143100 грн.

Відповідно до цього договору та на виконання його умов, ввівши в оману ОСОБА_11 , останнім - 08.04.2011 року було сплачено готівкою на руки ОСОБА_6 грошові кошти по договору, в якості авансу, в сумі 25600 грн.

Однак, у відповідності до умов договору, ПП МІЛТ в особі ОСОБА_6 ніякої лазні замовнику ОСОБА_11 не поставило, інші роботи за договором не виконало, а отримані за договором кошти в загальній сумі 25600 грн., ОСОБА_13 використала на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_6 умисно, повторно, не маючи намірів виконувати обумовлене договором замовлення, умови договору не виконала, а шляхом зловживання довірою замовника ОСОБА_11 , шахрайським способом отримала і привласнила його грошові кошти в загальній сумі 25600 грн.

Крім того, 14.08.2011 року, в м. Київ, ОСОБА_6 діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, знаючи про відсутність у неї найманої робочої сили, зловживаючи довірою ОСОБА_14 , являючись директором приватного підприємства Лада-Л ідентифікаційний код 34340874, в смт. Міжгір`я, Закарпатської області, знаючи про визнання банкрутом та ліквідацію приватного підприємства Лада-Л, відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області у справі 16/116 від 25.12.2009 року, володіючи печаткою підприємства, діючи умисно та доводячи злочин до кінця, уклала з ОСОБА_8 договір № 14 від 14.08.2011 року на виготовлення, поставку та проведення монтажних робіт на майдані по АДРЕСА_3 згідно додатку № 1, з оциліндрованого хвойного брусу діаметром 18 см., а ОСОБА_8 мав прийняти та оплатити за його умовами - 125000 грн.

Відповідно до цього договору та на виконання його умов ОСОБА_8 - 14.08.2011 року було сплачено готівкою на руки гр. ОСОБА_6 грошові кошти в якості авансу та в якості оплати по договору в загальній сумі 62988 грн.

Однак, у відповідності до умов договору, ПП Лада-Л в особі ОСОБА_6 ніякої лазні замовнику ОСОБА_8 не поставило, інші роботи за договором не виконало, а отримані за договором кошти в загальній сумі 62988 грн., ОСОБА_6 використала на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_6 умисно, повторно, не маючи намірів виконувати обумовлене договором замовлення, умови договору не виконала, а шляхом зловживання довірою замовника ОСОБА_8 , шахрайським способом отримала і привласнила його грошові кошти в загальній сумі 62988 грн.

Крім цього, 25.07.2009 року в с. Лозянське, Міжгірського району, Закарпатської області ОСОБА_6 , діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , являючись засновником приватного підприємства МІЛТ ідентифікаційний код 35718611, маючи повноваження, відповідно до статуту підприємства, самостійно виконувати функції директора, діючи як директор, знаючи про відсутність у неї найманої робочої сили, уклала з ОСОБА_9 договір №10 від 25.07.2009 року на виготовлення, продаж та поставку в Київську область, с. Березанщина, вул. Васильківська, 11, зрубу будинку з оциліндрованого хвойного бруса діаметром 22 см. (згідно проекту - додатку № 1), а ОСОБА_9 , прийняти та оплатити 210000 грн.

Відповідно до цього договору та на виконання його умов ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, 28.07.2009 року було сплачено готівкою на руки ОСОБА_6 грошові кошти по договору, в сумі 2000 доларів США, що в перерахунку сторонами по договору становить 15750 грн.; 13.08.2009 року сплачено готівкою на руки 16600 грн.; 19.08.2009 року сплачено готівкою на руки 83200 грн.; 28.09.2009 року сплачено готівкою на руки 94450 грн. тобто здійснено 100% оплату по договору.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_6 , скориставшись довірою ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном, 28.09.2009 року заволоділа грошовими коштами в сумі 4510 доларів США, що в перерахунку відповідно до курсу НБУ становить 36111 грн. в якості оплати додатково за поставку та продаж вікон та дверей для умовно проданого за договором № 10 зрубу будинку.

По закінченні, передбаченого і обумовленого договором строку виконання робіт (2,5 календарні місяці тобто 09.10.2009 року) ПП МІЛТ в особі ОСОБА_6 , ніякого дерев`яного будинку замовнику ОСОБА_9 не поставило.

В грудні місяці 2009 року, у відповідності до накладної № 139 від 05.12.2009 року ОСОБА_9 було поставлено брус одноциліндровий хвойний в кількості 35,11 м3на загальну суму 33354,50 грн.

Однак, ПП МІЛТ інші роботи за договором не було виконано, а отримані за договором кошти в загальній сумі 212756,50 грн. ОСОБА_6 використала на власні потреби. Таким чином, ОСОБА_6 умисно, не маючи намірів виконувати обумовлене договором замовлення, умови договору не виконала, а шляхом зловживання довірою замовника ОСОБА_9 , шахрайським способом, з корисливим мотивом, отримала і привласнила її грошові кошти в загальній сумі 212756,50 грн., що є особливо великими розмірами.

Крім того, 16.01.2009 року гр. ОСОБА_6 , будучи фізичною особою, діючи умисно, з метою створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) приватного підприємства МІЛТ для прикриття незаконної діяльності, володіючи ксерокопією паспорта серії НОМЕР_1 виданого Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 26.03.2001 року громадянину України ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Хабаровськ та мешканцю АДРЕСА_4 та картки з його ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , діючи на правах засновника ПП МІЛТ відповідно до статуту, за відсутності відомостей про це у ОСОБА_15 , підробила рішення № 1 ПП МІЛТ шляхом внесення неправдивих відомостей у нього про призначення ОСОБА_15 директором даного підприємства та внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного бланку - реєстраційної картки форми № 1 на проведення державної реєстрації юридичної особи про призначення ОСОБА_15 директором ПП МІЛТ, які надають права реєстрації юридичної особи, з метою використання його, шляхом та подачі їх державному реєстратору Воловецької районної державної адміністрації для проведення державної реєстрації юридичної особи - приватного підприємства МІЛТ.

Крім того, 25.07.2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи, що вона засуджена Міжгірським районним судом Закарпатської області від 26.06.2009 року та позбавлена права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в с. Лозянське, Міжгірського району, Закарпатської області, діючи умисно, повторно вчинила підроблення документу, зокрема:

ОСОБА_6 діючи від імені директора приватного підприємства МІЛТ ідентифікаційний код 35718611, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , ввівши в оману ОСОБА_9 , умисно склала та затвердила печаткою та підписом договір № 10 від 25.07.2009 року між ПП МІЛТ та ОСОБА_9 на виготовлення, продаж та поставку в Київську область, с. Березанщина, вул. Васильківська, 11, зрубу будинку.

Підробивши даний договір, не маючи на меті виконання його умов, ОСОБА_6 вказала, що ПП МІЛТ зобов`язується в строк (2,5 календарні місяці тобто 09.10.2009 року) продати, поставити зруб будинку та виконати будівельні роботи та отримала від ОСОБА_9 за умовами даного договору грошові кошти в загальній сумі 212756,50 грн.

Крім того, 16.01.2009 року гр. ОСОБА_6 , будучи фізичною особою, діючи умисно, з метою створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) приватного підприємства МІЛТ, для прикриття незаконної діяльності, володіючи ксерокопією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 26.03.2001 року ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хабаровськ та мешканця АДРЕСА_4 та картки з його ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , діючи на правах засновника ПП МІЛТ відповідно до статуту, за відсутності відомостей про це у ОСОБА_15 , підробила завідомо неправдиве рішення № 1 ПП МІЛТ шляхом внесення неправдивих відомостей у нього про призначення ОСОБА_15 директором даного підприємства та внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного бланку - реєстраційної картки форми № 1 на проведення державної реєстрації юридичної особи відомості про призначення ОСОБА_15 директором ПП МІЛТ, які надають права реєстрації юридичної особи та які 16.01.2009 року, використала, шляхом подачі державному реєстратору Воловецької районної державної адміністрації для проведення державної реєстрації юридичної особи та на підставі яких державним реєстратором Воловецької районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства МІЛТ, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства МІЛТ серії А00 № 387510 від 16.01.2009 року.

Крім того, 08.04.2011 року ОСОБА_6 достовірно знаючи, що вона засуджена Міжгірським районним судом Закарпатської області від 26.06.2009 року та позбавлена права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, з метою заволодіння чужим майном шляхом, перебуваючи в м. Київ, діючи умисно, повторно, вчинила підроблення офіційного документу, зокрема, ОСОБА_6 діючи від імені директора приватного підприємства МІЛТ ідентифікаційний код 35718611, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , ввівши в оману ОСОБА_11 , умисно склала та затвердила печаткою та підписом договір № 7/2011 від 08.04.2011 року між ПП МІЛТ та ОСОБА_11 , на виготовлення, поставку та проведення монтажних робіт на майдані в урочищі Кип`яче, с. Чоповичі, Малинського району, Житомирської області лазню згідно проекту (додаток № 1) який надає право отримувати грошові кошти за його умовами.

Підробивши даний договір, не маючи на меті виконання його умов, ОСОБА_6 вказала в договорі, що ПП МІЛТ зобов`язується виготовити, поставити та провести монтажні роботи та отримала від ОСОБА_11 за умовами даного договору грошові кошти в загальній сумі 25600 грн.

Крім того, 14.08.2011 року ОСОБА_6 достовірно знаючи, що вона засуджена Міжгірським районним судом Закарпатської області від 26.06.2009 року та позбавлена права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, знаючи про визнання банкрутом та ліквідацію приватного підприємства Лада-Л ід.код 34340874, відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області у справі 16/116 від 25.12.2009 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, перебуваючи в м. Київ, діючи умисно, повторно вчинила підроблення офіційного документу, зокрема.

ОСОБА_6 діючи від імені директора приватного підприємства Лада-Л ідентифікаційний код 34340874, зареєстрованого за адресою: Закарпатська область, смт. Міжгір`я, ввівши в оману ОСОБА_8 , умисно склала та затвердила печаткою та підписом договір № 14 від 14.08.2011 року між ПП Лада-Л та ОСОБА_8 , на виготовлення, поставку та проведення монтажних робіт на майдані по АДРЕСА_3 згідно додатку № 1, з оциліндрованого хвойного брусу діаметром 18 см., який (договір) надає право отримувати грошові кошти за його умовами.

Підробивши даний договір, не маючи на меті виконання його умов, ОСОБА_6 вказала в договорі, що ПП Лада-Л зобов`язується виготовити, поставити та провести монтажні роботи, та отримала від ОСОБА_8 за умовами даного договору грошові кошти в загальній сумі 62988 грн.

Крім того, 22.12.2008 року ОСОБА_6 діючи умисно, з метою створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - приватного підприємства МІЛТ для прикриття незаконної діяльності та незаконного власного збагачення, не пов`язаного з прямими надходженнями від здійснення підприємницької діяльності, на правах засновника, склала та затвердила статут ПП МІЛТ, а також діючи як засновник ПП МІЛТ винесла та затвердила підписом рішення № 1, яким заснувала дане приватне підприємство, внесла відомості про фіктивне місце його знаходження за адресою: АДРЕСА_5 та призначила фіктивного директора даного підприємства ОСОБА_15 .

В подальшому, 16.01.2009 року засновник ПП МІЛТ ОСОБА_6 , діючи умисно, за відсутності справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах, діючи від імені засновника ПП МІЛТ, внесла вищевказані фіктивні відомості до реєстраційної картки форми № 1 на проведення державної реєстрації юридичної особи які подала державному реєстратору Воловецької районної державної адміністрації.

На підставі поданий документів засновником ПП МІЛТ ОСОБА_6 , державним реєстратором Воловецької РДА була проведена державна реєстрація юридичної особи - приватного підприємства МІЛТ та видано свідоцтво серії НОМЕР_3 , а також присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_4 .

В результаті створення фіктивного приватного підприємства МІЛТ, для прикриття незаконної діяльності та в результаті складання договорів з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про продаж та поставку дерев`яних будівель, умов договору не виконала, будівлі не продала, а грошові кошти отримані від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в загальній сумі 153737 грн. 20 коп. привласнила, тобто ОСОБА_6 отримала прибуток не пов`язаний з діяльністю приватного підприємства МІЛТ від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Крім того, ОСОБА_6 будучи судимою Міжгірським районним судом Закарпатської області 26.06.2009 року за ст.ст. 190 ч. 4, 364 ч. 2, 366 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, звільненою від основного покарання (позбавлення волі) на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням на 3 роки іспитового строку, діючи умисно, в супереч інтересів правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, ухилилась від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом строку, визначеного вироком суду, що виразилось у наступному:

ОСОБА_6 будучи обізнаною і ознайомленою з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.06.2009 року яким її було позбавлено права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки, не звільнилась з займаної посади директора приватного підприємства Лада-Л ід. код 34340874, що в смт. Міжгір`я, Закарпатської області, печатку підприємства не передала засновнику, а в супереч вироку суду, діючи умисно, з метою вчинення нових злочинів та продовження злочинної діяльності з корисливим мотивом, ухиляючись від заборони позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, будучи засновником приватного підприємства МІЛТ ід. код 35718611 зареєстрованого за адресою: Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Карпатська, 157, не провела ліквідацію підприємства, не подала відомості державному реєстратору, а також діючи від імені ПП Лада-Л ід. код 34340874, володіючи печатками ПП Лада-Л та ПП МІЛТ, діючи в якості засновника та директора даних підприємств вчинила нові злочини та продовжила злочинну діяльність, що виразилось в підробленні, складанні і видачі завідомо неправдивих документів, створенні фіктивного підприємства та скоєнні ряду шахрайств.

В апеляціях:

-захисник ОСОБА_7 , в інтересах засудженої ОСОБА_6 , вважає вирок Воловецького районного суду від 27.11.2014 року постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права та таким, що підлягає скасуванню, в зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, вважає, що судом залишено поза увагою ті обставини, що його підзахисна не мала на меті вчинення шахрайських дій по відношенню до потерпілих, а взяті на себе зобов`язання не виконала з незалежних від неї обставин, тому просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції;

-засуджена ОСОБА_6 вважає вирок Воловецького районного суду від 27.11.2014 року незаконним і необгрунтованим та таким, що підлягає зміні, в зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням вимог кримінального закону, визнає себе винною тільки в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.389 КК України, тому просить вирок суду скасувати, і визнати її невинною за ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.191, ч.ч.1, 2, 3 ст.358, ч.1 ст.205 КК України. В обґрунтування доводів апеляції та неправильного застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність також зазначила, що судом першої інстанції не вирішено питання про звільнення її від покарання на підставі ст.49 КК України.

-Прокурор прокуратури Міжгірського району не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини обвинуваченої та правильності кваліфікації її дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позаяк при прзначенні покарання обвинуваченій суд допустив низку порушень закону України про кримінальну відповідальність, а призначене остаточне покарання є занадто м`яким і не відповідає характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених нею злочинів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника засудженої адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, засудженої ОСОБА_6 , яка доповнила свою апеляційну скаргу та просила суд скасувати вирок від 27.11.2014 року, а справу повернути на новий судовий розгляд, прокурора, який підтримав доводи апеляції та вважає, що апеляції захисника та засудженої підлягають частковому задоволенню, вирок - скасуванню, а справа направленю на новий судовий розгляд, оглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника, засудженої та прокурора підлягають до задоволення з наступних міркувань.

У відповідності до ст.365 КПК України(1960 року), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов`язаний прийняти таке рішення.

В свою чергу, згідно ст..323 КПК України(1960 року) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ст.324 КПК України(1960 року) постановляючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину тощо.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.327 КПК України(1960 року) обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, а ч.1, 2 ст.334 КПК України(1960 року) визначено, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього. Суд зобов`язаний також мотивувати призначення покарання у виді позбавлення волі, якщо санкція кримінального закону передбачає й інші покарання, не зв`язані з позбавленням волі тощо.

Вказаним вимогам закону оскаржуваний вирок не відповідає.

Так, у вироку суду не зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочинів, форми вини і мотивів злочинів, а тільки зроблено посилання на фабулу зміненого обвинувачення.

Суд першої інстанції у вироку, стверджуючи, що ОСОБА_6 фактично усвідомлювала протиправність своїх дій, метою яких було вчинення шахрайства та заволодіння коштами потерпілих, не зазначив, на підставі яких доказів, оцінених в сукупності з іншими, він дійшов такого висновку, що з врахуванням рекомендацій Пленуму ВСУ, викладених в п.18 Постанови ПВС № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та отримання підсудною від потерпілих майна з умовою виконання зобов`язання є визначальним для доведення, що ОСОБА_6 ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання і діяла з умислом на це.

Не зазначено судом, яким саме чином та якими доказами підтверджується, що потерпілі ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_16 довели, що підсудна всіляко ухилялась від зустрічі з ними, маючи на меті саме вчинення шахрайства і заволодіння їх коштами.

Вище викладене дає підстави колегії суддів констатувати про однобічність проведеного у справі судового слідства, у відповідності до ст.367, 368 КПК України(1960 року).

Крім того, у відповідності до ч.7 ст.374 КПК України(1960 року) вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов`язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи, а згідно ч.1 ст.375 КПК України(1960 року) після скасування вироку (постанови) апеляційним судом, суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25 - 28 цього Кодексу.

Судом, всупереч рекомендаціям попередньої ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 30.01.2014 року з достовірністю не було встановлено та не зазначено у вироці, на підставі яких саме фактичних даних і чим саме підтверджено намір підсудної ще на момент укладення цивільно-правових угод не виконувати такі; не дивлячись на перекваліфікацію дій підсудної по епізоду з ОСОБА_10 з ч.4 ст.190 та ч.2 ст.364 КК України на ч.4 ст.191 КК України, так і не було досліджено будь-яких довідок банківської установи про офіційний курс долара США по відношенню до української гривні станом на момент вчинення злочину, а саме 21.01.2008 року, для підтвердження або спростування того, чи є дані конкретні дії ОСОБА_6 привласненням чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими у великих розмірах, з огляду на рекомендації, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 28.05.2004 року «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв`язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб"; не зазначено на підставі яких саме фактичних даних та доказів суд визнав доведеною ту обставину, що ОСОБА_6 , діючи як директор ПП «Лада-Л», на момент укладення договору від 14.08.2011 року з ОСОБА_8 , була обізнаною про визнання банкрутом та ліквідацію ПП «Лада Л», відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2009 року; судом так і не було дано належної правової оцінки частковому виконанню ОСОБА_6 своїх зобов`язань перед потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , не проведено допиту цих потерпілих безпосередньо в судовому засіданні з метою перевірки версії обвинуваченої щодо відсутності у неї на момент укладення правочинів умислу на невиконання взятих на себе зобов`язань; при призначенні покарання підсудній ОСОБА_6 судом першої інстанції повністю проігноровано вказівки суду апеляційної інстанції щодо застосування вимог ст.ст.70, 71, 72 КК України, зважаючи на те, що частина злочинів підсудною була вчинена до постановлення вироку Міжгірського районного суду від 26.06.2009 року, а частина після.

Крім іншого, в ході апеляційного розгляду було встановлено, що постановою прокурора прокуратури Міжгірського району від 31.10.2014 року обвинувачення було змінено та перекваліфіковано дії ОСОБА_6 .

У відповідності до ст.277 КПК України(1960 року) якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз`яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз`яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.

Аналізуючи зміст постанови прокурора прокуратури Міжгірського району, судова колегія констатує, що обсяг пред`явленого раніше ОСОБА_6 обвинувачення було зменшено та поставлено питання про застосування по окремих епізодах кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин.

В матеріалах справи наявні відомості про направлення копії постанови про зміну обвинувачення потерпілим, однак судом першої інстанції було проігноровано встановлений ст.277 КПК України(1960 року) обов`язок роз`яснити потерпілим їх право підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі, як і не було роз`яснено підсудній, що та буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, що є порушенням права на захист своїх інтересів, як потерпілими, так і підсудною.

У відповідності до ст.367 КПК України(1960 року) підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є: 1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; 2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону; 4) неправильне застосування кримінального закону; 5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

В свою чергу, статтями 368-371 КПК України(1960 року) розкрито зміст перерахованих підстав, зокрема, для скасування обвинувального вироку суду першої інстанції.

За таких, встановлених під час апеляційного розгляду обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах захисника ОСОБА_7 , засудженої ОСОБА_6 , прокурора прокуратури Міжгірського району знайшли своє часткове підтвердження, однобічність та неповнота судового слідства, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, численні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону унеможливили постановлення судом першої інстанції законного та обгрунтованого вироку і правильне вирішення даної справи по суті, тому вирок Воловецького районного суду від 27.11.2014 року щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам апеляцій прокурора з приводу м`якості призначеного ОСОБА_6 покарання та його невідповідності тяжкості інкримінованих їй злочинів.

Під час нового розгляду суду належить вжити заходів для повного, всебічного дослідження обставин справи, дати належну оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, вжити всіх процесуальних заходів для встановлення об`єктивної істини по справі, врахувати і перевірити усі доводи, на які посилаються апелянти, в тому числі ретельно дослідити та проаналізувати докази, що мають значення для з`ясування змісту суб`єктивної та об`єктивної сторін діяння ОСОБА_6 , виконати вказівки апеляційного суду Закарпатської області викладені в ухвалі від 30.01.2014 року і, залежно від встановленого, постановити у справі законне й обґрунтоване рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

У відповідності до ст.7 КПК України(1960 року) особа може бути за вироком суду звільнена, зокрема, від покарання на підставах, передбачених статтями 49 і 74 Кримінального кодексу України.

Враховуючи час вчинення окремих злочинів, скоєння яких інкримінується підсудній ОСОБА_6 , колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання при новому розгляді справи вимог ст.7 КПК України(1960 року), рекомендацій, викладених в п.11 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» та, у випадку доведеності вини підсудної, вирішення питання про можливість звільнення її від призначених за ці окремі злочини покарань на підставі ст.49 КК України та ч.5 ст.74 КК України.

Керуючись ст. ст.365, 366, 374, 377, 379 КПК України (в редакції 1960 року), апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляції захисника ОСОБА_7 , в інтересах засудженої ОСОБА_6 , засудженої ОСОБА_6 , прокурора прокуратури Міжгірського району - задовольнити.

Вирок Воловецького районного суду від 27.11.2014 року щодо ОСОБА_6 , яким її визнано винною ст.ст.190ч.2, 190 ч.4, 191 ч.4, 205 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3, 389 ч.1 КК України - скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 залишити попередню тримання під вартою.

Судді: