Ухвала

від 02.06.2015 по справі 311/3318/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний Унікальний № 311/3318/14-ц Головуючий у 1-інстанції Степаненко Ю.А.

Номер провадження № 22-ц/778/1395/15 Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Трофимової Д.А.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення сум,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до СВК "Перемога" про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення сум, який був уточнений у ході судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 1,1879 га, яка розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельну ділянку вона успадкувала її матері ОСОБА_3.

10 грудня 2007 року між орендодавцем - ОСОБА_3 та орендарем - СВК "Перемога", було укладено договір оренди даної земельної ділянки. Актом прийому-передачі об'єкта оренди ОСОБА_3 передала відповідачу зазначену земельну ділянку.

Вказаний договір оренди був зареєстрований у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 жовтня 2008 року.

За п.8 Договору, його укладено строком на п'ять років, тобто. Згідно довідки №694/01-16 від 08.11.2013 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 спадщину за законом прийняла дочка - ОСОБА_2.

11.11.2013 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про повернення земельної ділянки за актом прийому-передачі у зв'язку з закінченням строку дії Договору, на яку від відповідача надійшла відповідь, де він зазначає про законність свого користування земельною ділянкою на підставі п.8 Договору та ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Сторони договору оренди додаткову угоду про поновлення строку його дії не укладали. Факт неукладання додаткової угоди визнається й відповідачем в листі за вих. №27 від 23.07.2014 року.

Отже, за відсутності протягом законодавчо встановленого строку в один місяць (у даному випадку, з 08.10.2013 р. по 11.11.2013 р.), укладеної між сторонами Договору додаткової угоди про поновлення строку оренди, позивачка вважає, що правомірно звернулася до відповідача з заявою від 11.11.2013 р. про повернення їй земельної ділянки за актом прийому-передачі, оскільки, у разі припинення договору оренди землі відповідач зобов'язаний повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34 ЗУ "Про оренду землі), проте, відповідач продовжує утримувати земельну ділянку і у своїх листах: вих. №54 від 12.12.2013 р. та вих. №19 від 08.05.2014 р. висуває свої вимоги позивачці - підписати нову угоду, подовжити існуючі договори оренди і прибути з необхідним пакетом документів для підписання угоди, що є прямим порушенням конституційного права позивачки володіти і розпоряджатися своєю власністю.

Оскільки строк дії Договору скінчився, а відповідач відмовляється добровільно виконати вимогу позивачки про повернення земельної ділянки, та зважаючи на той факт, що відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою і тримає її у себе, то з 08.10.2013 року по теперішній час має місце порушення відповідачем свого обов'язку, передбаченого ст. 785 ЦК України.

У зв'язку з зазначеним позивач просила суд зобов'язати СВК "Перемога" за актом прийому-передачі, повернути земельну ділянку загальною площею 1,1879 Га (розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району позивачу земельну ділянку СВК ; стягнути з СВК "Перемога" суму неустойки в розмірі 6 070,20 грн. у зв'язку з несвоєчасним поверненням земельної ділянки; стягнути з СВК "Перемога" 5698,67 грн., як дохід який СВК "Перемога" отримало або могло отримати від безпідставно набутого майна.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Сільскогосподарський виробничий кооператив "Перемога" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,1879 га, розташовану на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" на користь державного бюджету Василівського району Запорізької області судовий збір у розмірі 243,60 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

На вказане рішення суду СВП "Перемога" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та СВК "Перемога" укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, до 10.12.2012 року.

Договір зареєстрований у Василівському РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК" 07.10.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.

Позивачка ОСОБА_2 набула власність на спірну земельну ділянку, площею 1,1879 га, яка розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.05.2014 року після смерті її матері ОСОБА_3

11 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернулась до СВК "Перемога" із заявою про повернення земельної ділянки в зв'язку із закінченням строку дії договору, але в добровільному порядку відповідач відмовився її повернути.

Пунктом 8 Договору передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, про що не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомляє письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються з положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті):

- ч. 2: орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі;

- ч. 3: до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди;

- ч. 4: при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

- ч. 5: орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Але, як правильно було встановлено судом першої інстанції у цій справі, СВК "Перемога" мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, проте не реалізував зазначеного переважного права на поновлення договору оренди, не дотримався встановлених ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо певної процедури і строків, а саме:

- СВК "Перемога" про поновлення договору оренди землі на новий строк із орендодавцем ОСОБА_3 за місяць до спливу строку договору оренди землі не повідомляло (тобто до 10.11.2012 року) до закінчення строку договору (10.12.2012 року); а

лист - повідомлення СВК "Перемога" на ім'я орендодавця ОСОБА_3 лише від 20.02.2013 року (а.с.40) не свідчить про дотримання орендарем вимог ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а навпаки, підтверджує їх порушення);

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що до вищезазначеного листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар СВК "Перемога" взагалі не додав проекту додаткової угоди саме до вищезазначеного договору оренди землі.

Орендодавець ОСОБА_3 була позбавлена надавати заперечення на додаткову угоду, яка СВК "Перемога" їй не надсилалась.

Додаткова угода між ОСОБА_3 та СВК "Перемога" про поновлення вищезазначеного договору оренди землі так й не була укладена до смерті останньої у ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_2, як спадкоємець за законом земельної ділянки після смерті ОСОБА_3, одразу (11.11.2013 року) після звернення до нотаріальної контори за прийняттям спадщини із заявою 08.11.2013 року, звернулась до СВК "Перемога" із заявою про повернення їй вищезазначеної земельної ділянки.

Додаткова угода про поновлення вищезазначеного договору оренди землі також не була укладена між СВК "Перемога" та ОСОБА_2

Докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Як встановлено судом, СВК "Перемога" в місячний термін до закінчення договору 10.12.2012 року не надіслало ОСОБА_3 повідомлення про намір продовжити його дію. ОСОБА_3 в цей строк не повідомила про свої заперечення про користування відповідачем землею.

Орендар СВК "Перемога" продовжив користування землею.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Приймаючи до уваги, що орендарем СВК "Перемога" в місячний термін з власником землі не була укладена додаткова угода про поновлення договору оренди землі, суд дійшов обґрунтованого висновку , що спірний договір оренди землі не поновився та на законних підставах зобов'язав повернути земельну ділянку позивачці.

Посилання апелянта на те, що отримання орендної плати у 2013 році свідчить про продовження договору являється безпідставним, оскільки не спростовує положень Закону про укладення додаткової угоди, що є обов'язковою умовою для його продовження.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності додаткової угоди сторін на поновлення договору оренди землі на новий строк з посиланням на ст. 764 ЦК України (правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму), є безпідставними, оскільки за обставинами справи норми Закону України "Про оренду землі" є спеціальними по відношенню до загальної норми - ст. 764 ЦК України, а тому саме ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підлягає застосуванню до правовідносин, які склались між сторонами у цій справі.

Відповідач СВК "Перемога" не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог позивача в частині, яка була задоволена судом першої інстанції рішенням суду в оскаржуємій його частині.

В силу вимог ст. 309 ч. 3 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення, передбачені ст. 309 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив, вірно застосував норми матеріального права та порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи при розгляді апеляційної скарги не виявлено.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині або ж його зміни.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перемога" відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді