Постанова

від 26.01.2007 по справі 16/650ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/650ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.01.07                                                                                 Справа № 16/650ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

при секретарі Підколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області,  м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 16679 грн. 07 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Меженська О.О., юрисконсульт по довіреності від 01.09.2006р. №3531;

від відповідача –не прибув.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 N 2953-IV) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

При здійсненні перевірок з дотримання вимог природоохоронного законодавства та відповідно звертаючись до суду з позовами про відшкодування завданих порушеннями збитків Державне охорони навколишнього природного середовища в Луганській області діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

З урахуванням наведеного справи за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області пов'язані із здійсненням ним владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного  судочинства України.

За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного  судочинства України.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми заподіяних збитків державі у розмірі 16 679 грн. 07 коп.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надавши зокрема наступні пояснення. Проведеною 20.03.2006р. перевіркою було встановлено, що відокремлений підрозділ ДП «Луганськвугілля»Шахта ХІХ зїзду  КПРС в період з 01.01.2004р. по 28.02.2006р. здійснював скид стічних вод без дозволу на спец водокористування, у період з 01.07.2005р. по 28.02.2006р. здійснював забір води без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 44 Водного Кодексу  України. Наведені обставини як вказує представник позивача підтверджуються актом перевірки від 20-22 березня 2006р. Так, про встановлені порушення позивачу стало відомо при здійсненні перевірки –20-22 березня 2006р.

Відзивом на позовну заяву від 11.12.2006р №09/2204, який надійшов до суду 11.12.2006р. відповідач проти позову заперечує, посилаючись зокрема на неправильність розрахунку позивача.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач не повідомив про причини неприбуття у дане судове засідання.

Тому, суд вирішує справу у даному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Сторони не досягли примирення.

В ході судового розгляду справи судом досліджено  всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази, та зокрема: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20-22 березня 2006р. з додатками; розрахунок шкоди; відзив на позовну заяву;  пояснення сторін; інші матеріали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Проведеною працівниками позивача 20.03.2006р. перевіркою було встановлено, що відокремлений підрозділ ДП «Луганськвугілля»Шахта ХІХ з'їзду  КПРС в період з 01.01.2004р. по 28.02.2006р. здійснював скид стічних вод без дозволу на спецводокористування, а також у період з 01.07.2005р. по 28.02.2006р. здійснював забір води без відповідного дозволу.

Встановлені перевіркою факти зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства  від 20-22 березня 2006р.

Відповідач не заперечує встановлені перевіркою вказані факти.

При проведенні перевірки перевіряючим  надавалися довідки про якість та кількість стічних вод та про кількість забраних вод зі свердловини.

У зв'язку з виявленими порушеннями нараховані заподіяні державі збитки у сумі 16 679 грн. 07 коп. Розмір збитків визначено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/6983.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Частиною другою вказаної статті Кодексу встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у справі - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області має дізнаватися про факти порушення природоохоронного законодавства при проведенні перевірок.

У даному випадку позивач дізнався про здійснення відповідачем порушень на підставі яких заявлено позов лише при проведенні перевірки 20.03.2006р. Тому, позивачем не було пропущено строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водокористуванням визнається  використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

Відповідно до п.п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише на підставі дозволу.

Матеріалами перевірки підтверджується та не заперечується відповідачем здійснення відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля»Шахта ХІХ з'їзду  КПРС у період з 01.07.2005р. по 28.02.2006р. забору води без відповідного дозволу, а також здійснення в період з 01.01.2004р. по 28.02.2006р. скиду стічних вод без дозволу на спец водокористування.

Заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на нібито неправильному розрахунку збитків судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.7. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України та громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень, результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів та протоколів встановленої органами Мінекоресурсів форми.

Так, державними інспекторами Державного управління охорони навколишнього природного середовища було складено акт перевірки та протокол та на підставі довідок наданих при перевірці посадовими особами відповідача, як результатів відомчого контролю було здійснено розрахунок розмірів збитків.

Також не приймаються доводи відповідача, наведені в обґрунтування наданих заперечень, відносно порушення при розрахунку збитків п. 5.1.3 вищевказаної Методики, а саме не встановлення середньої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах. Так, в довідках наданих при перевірці посадовими особами відповідача вказано як кількість стічних вод так і їх якість, тобто середня фактична концентрація забруднюючих речовин. Надані відомості щодо середньої фактичної концентрації забруднюючих речовин відповідачем не спростовано, тобто не доведено надання ним неправдивих відомостей державній установі, не надано доказів щодо інших даних по якості стічних вод, та не надано свій розрахунок яким би обґрунтовувалася його позиція.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації та громадяни повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок визначення і розрахунку  розмірів компенсації збитків регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/6983.

За викладених обставин позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача збитків, який підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено осіб, які брали участь у справі про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, б. 1-в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32473323, збитки на користь держави у сумі 16 679 грн. 07 коп. на балансовий рахунок №31512903600172 спеціального фонду місцевого бюджету села Біле Лутугинського району Луганської області, код за ЄДРПОУ 23487074 ВДК Лутугинського району Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24061600, банк одержувач - УДК  в Луганській області МФО 804013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 31.01.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко