Ухвала

від 13.01.2015 по справі 591/4749/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/4749/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 22-ц/788/103/15 Суддя-доповідач - Собина Ольга. Іванівна. Категорія - 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Собини О. І.,

суддів - Маслова В. О. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 04 грудня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел-Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія Музенідіс Тревел», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел-Харків», Інспекція з питань захисту прав споживачів у Сумській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

01 липня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 і свої вимоги мотивувала тим, що в серпні 2013 року вона звернулась до туристичної фірми «Гранд вояж» вказаного підприємця, що розташована в АДРЕСА_1, з метою придбання трьох туристичних путівок до Греції. 08 серпня 2013 року вона передала відповідачу кошти в сумі 18600 гр. за надання туристичних послуг. Відповідач не оформила з нею договір на туристичне обслуговування, вона не отримала від неї доступну, наочну, розбірливу, зрозумілу інформацію про умови надання туристичних послуг і лише в усній розмові представник агенства їй повідомила, що дія послуги починається з 22 серпня 2013 року і закінчується 2 вересня 2013 року, а всі документи на туристичне обслуговування їм будуть видані в аеропорту Бориспіль. В аеропорту туристичною компанією «Музенідіс Тревел» їм були видані лише квитки на виліт до Греції та на зворотній шлях і страховий договір. Інформація в них містилась іноземною мовою, яку вона і її попутники не розуміють. В Греції в готелі вони проживали з 22 серпня по 1 вересня 2013 року і лише вранці довідались про те, що термін проживання сплив, а представники туристичної фірми транспорту для доставки в аеропорт не забезпечили і виліт літака відбувся без них. Вони змушені були за власні кошти оплачувати подальше проживання в готелі (80 Євро), а також придбати 3 квитки на літак на 3 вересня 2013 року за 639 Євро. Діями відповідача їй також заподіяна і моральна шкода, тому просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь суму матеріальних збитків 719 Євро за курсом НБУ та на відшкодування моральної шкоди 15 000 гр.

Ухвалою місцевого суду, за клопотанням позивачки, до участі в справі в якості співвідповідачів залучені ТОВ «Туристична компанія «Музенідіс Тревел» та ТОВ «Музенідіс Тревел - Київ».

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 04 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь позивачки кошти в сумі 671,3 Євро (еквівалент 12662,27 гривень). В задоволенні інших вимог відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю. Також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,6 гривень.

В апеляційній скарзі відповідачка ФОП ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, суд не прийняв до уваги, що позивачка при укладенні договору отримала повну та вичерпну інформацію про умови надання туристичних послуг і лише зі своєї неуважності не перевірила кінцевий термін перебування у Греції, не з'явилась 01.09.2013 року вранці разом із членами своєї родини до наданого туристичною компанією автобусу і пропустила посадку на літак. Також вважає, що місцевим судом невірно розрахована сума збитків і позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених нею витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, позивачку та 3-х осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які заперечують проти апеляційної скарги та вважають її необгрунтованою, доводи представника відповідачів та 3-ї особи ТОВ «Музенедіс Тревел-Київ», ТОВ «Туристична компанія Музенідіс Тревел», ТОВ «Музенідіс Тревел-Харків», який погодився з доводами апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 20 серпня 2003 року, в тому числі з видом діяльності - діяльність туристичних агентств (а.с.81, 106, т. 1).

В серпні 2013 року позивачка звернулась до ФОП ОСОБА_3 з метою отримання туристичних послуг і придбання трьох туристичних путівок до Греції.

08 серпня 2013 року позивачка сплатила відповідачці 18600 грн. 00 коп. за надання туристичних послуг, що підтверджується копією прибуткового касового ордеру від 08 серпня 2013 року № 265 (а.с.4 т.1). На підтвердження отримання від позивачки зазначених коштів відповідачкою також надано квитанції про фактичну сплату позивачем двох сум - 3000 гр. від 12 липня 2013 року і 15600 гр. - від 18 липня 2013 року що свідчить про виконання позивачем умов договору (а.с.32-33, т.1).

Кошти за оплату туристичної поїздки трьох членів сім'ї позивача, перераховані 31 липня і 09 серпня через працівника відповідача ОСОБА_8 на рахунок туроператора ТОВ «Музенідіс Тревел - Київ» згідно рахунку KSD 22083CG від 12 липня 2013 року (а.с.43-44 т. 1).

Письмовий договір на туристичне обслуговування між позивачкою та відповідачкою ФОП ОСОБА_3 не укладався.

22 серпня 2013 року членам сім'ї позивачки в аеропорту Бориспіль були видані квитки на літак до Греції та на повернення в Україну, оформлені на англійській мові, в яких зазначена дата вильоту до Греції з аеропорту Бориспіль - 22 серпня 2013 року, а виліт до Києва - 1 вересня 2013 року (а.с.6-8 т.1).

01 вересня 2013 року позивач і члени її сім'ї, не будучи належно поінформованими відповідачем ОСОБА_3 про порядок виїзду з готелю до аеропорту для виліту в Україну, не були забрані разом з іншими туристами з готелю, залишені в готелі і не вилетіли до України. За власні кошти сім'я позивача вимушено оплатила за проживання в готелі до 03 вересня 2013 року 80 Євро та придбала три квитки на літак до Києва на 03 вересня 2013 року, сплативши за квитки 639 Євро по 213 Євро за кожен (а.с.5, 9-11, 82-85, 140-143, т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довела на яких умовах фактично був укладений договір про надання туристичних послуг, на кого був покладений обов'язок здійснювати в готелі контроль за вибуттям туристів, чи повідомляла вона позивача про умови туристичного обслуговування, а тому саме з вини цього суб'єкта туристичної діяльності порушене зобов'язання відносно належного туристичного обслуговування позивача, що потягло для останнього заподіяння майнової шкоди.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно відповідає зібраним у справі доказам та постановлено судом з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Правовідносини, що склались між сторонами урегульовані Законом України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», а також норми Глав 51,52 ЦК України .

Так, статтями 5, 19-1 Закону України «Про туризм» передбачено, що саме на туроператора (турагента), як на суб'єктів, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність покладено обов'язок надання інформація, що повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування. Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості, зокрема, про: 1) місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування; 2) характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; 3) характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строки і порядок оплати готельного обслуговування.

Згідно ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Крім того, ст. 25 вказаного Закону передбачає права та обов'язки туристів, зокрема, туристи мають право на необхідну і достовірну інформацію, про отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору; отримання туристичних послуг, передбачених договором; відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що Законом України «Про туризм» не покладено на туристів обов'язок слідкувати за змінами в можливому графіку доставки до літака та порядку звільнення готелю, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 20 цього Закону в договорі на туристичне обслуговування зазначається, зокрема, строк готельного обслуговування. Так як місцевим судом було встановлено, що договір на туристичне обслуговування між позивачкою та відповідачкою ФОП ОСОБА_3 не укладався, тому позивачка і не була належним чином повідомлена про кінцевий строк готельного обслуговування.

Крім того, за скаргою позивача Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області відносно відповідача ФОП ОСОБА_3 була проведена перевірка за результатами якої було встановлено порушення відповідачкою вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання споживачеві необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про продукцію. З акту перевірки вбачається, що між сторонами не було укладено договір про надання туристичних послуг, а тому в зв'язку з не отриманням необхідної інформації про умови отримання туристичних послуг, в тому числі про час та місце відправлення з Греції, споживач не мала можливості потрапити на літак рейсом до України, чим їй заподіяно шкоду в сумі 719 Євро за курсом НБУ та порушено вимоги Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про туризм».

Також Інспекцією внесено обов'язковий для виконання припис про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів та зобов'язання повернути споживачу сплачені ним кошти в сумі 719 Євро, а 28 травня 2014 року постановою заступника начальника Інспекції на відповідачку накладено штраф в розмірі 425 гр. Відповідачка погодилась з постановою про притягнення її до адмінвідповідальності, не оскаржила її і в добровільному порядку сплатила штраф (а.с. 61- 74 т. 1).

Залишаючи без зміни рішення місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 колегія суддів ураховує той факт, що саме з вини відповідачки, яка не уклала з позивачкою договір про надання туристичних послуг, у зв'язку з чим остання не отримала необхідну інформацію про умови отримання туристичних послуг, в тому числі про час та місце відправлення з Греції, і не мала можливості потрапити на літак рейсом до України, позивачці було заподіяно шкоду в сумі 719 Євро.

Розмір понесених позивачкою витрат підтверджується належними та допустимими доказами наданими нею, а саме копією квитанції про сплату 80 Євро за проживання в готелі та роздруківкою квитків в електронному вигляді з якої вбачається, що вартість авіаквитків - по 213 Євро кожен. (а.с.5,140 - 143, т.1).

В порушення вимог передбачених до ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу відповідачка інший розмір понесених позивачкою витрат суду не довела.

Також, місцевим судом при розрахунку розміру відшкодування майнової шкоди яка підлягала відшкодуванню позивачці обґрунтовано врахував і сплачені раніше відповідачкою на користь позивачки кошти в розмірі 900 гривень (47,7 Євро в перерахунку) і стягнув кошти в сумі 671,3 Євро.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни постановленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308; 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 04 грудня 2014року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -