Рішення

від 20.05.2015 по справі 753/4855/15-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4855/15-ц

провадження № 2/753/3441/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ДРАГА О.А.

сторін:

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання , суд -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, свої вимоги мотивує тим, що 16 червня 2011 року позивач уклала договір довічного утримання з ОСОБА_2 Перші 6 (шість) місяців він сплачував комунальні послги в сумі по 100 грн. У зв"язку з тим що ОСОБА_2 не сплачував комунальні послуги в повному обсязі позивач просить розірвати договір довічного утримання.

В судове засідання позивач не з"яивлась, про дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 31 березня за вх. № 16032 до загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва, надійшла заява від ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, пояснивши суду. що він добросовісно виконує свої обов"язки згідно договору, однак у зв"язку з фінансовою кризою на один місяць пізніше переслав кошти.

Суд, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2011 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання .

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30318296 від 16 червня 2011 року вартість квартири становила 35961,00 грн.

Договір укладався за допомогою товариства з обмеженою відповідальністю "Перший всеукраїнський центр допомоги і захисту пенсіонерів" (код ЄДРПОУ 38260143), через яке ОСОБА_3 шукала утримувача.

Відповідно до ст.744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчуджувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок , квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчуджувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно умов Договору ОСОБА_3 передано відповідачу у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Натомість ОСОБА_2, зобов'язався забезпечувати ОСОБА_3 утриманням довічно, тобто забезпечувати її грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, за допомогою яких ОСОБА_3 самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя.

Частинами 1 ст.ст. 749, 751 ЦК України, передбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає у грошовій оцінці.

Розмір утримання має грошовий еквівалент і оцінений сторонами Договору за спільною згодою у розмірі 100,00 грн на місяць, які щомісячно будуть перераховуватись ОСОБА_3 шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.

В пункті 5 Договору передбачено оплату комунальних послуг за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. У випадку отримання відповідних коштів ОСОБА_3 несе відповідальність за сплату вказаних вище комунальних послуг у розмірі отриманих коштів.

Згідно пункту п. 8 ОСОБА_3 засвідчила, що такі умови є достатніми для підтримання повноцінного та якісного життєвого рівня та не потребуватиме подальшого перегляду Сторонами умов Договору.

На момент укладання Договору ОСОБА_3 мала заборгованість по комунальним платежам, тому отримала грошову допомогу для оплати боргів. Було також усно домовлено Сторонами, що ці грошові кошти також отримані в рахунок погашення оплати за комунальні послуги за перший рік після укладення Договору (комунальні платежі складали приблизно 100 грн. за місяць). В подальшому, після усних нарікань ОСОБА_3 на нестачу коштів для нормальної життєдіяльності, а саме на відсутність коштів для погашення всіх витрат, відповідачем було розпочато перераховування передбачених Договором сум за комунальні платежі.

Починаючи з липня 2012 року оплата проводилась з переплатою, оскільки перерахування додатково складали 200 грн. до 100 грн. (разом 300 грн.).

Надалі нарікань не надходило, сума загальних грошових виплат, які включали щомісячний платіж та комунальні платежі, оговорювалась усно і оплата проводилася кожного місяця ( в зимові місяці оплата була більшою із - за рахунків за опалення) , про що свідчать фіскальні чеки переказів ( фіскальні чеки переказів з Укрпошти про оплату починаючи з липня 2011 року та перелік всіх платежів).

Крім того, відповідно до п. 7 Договору ОСОБА_3 під час укладання Договору було надано ОСОБА_2 одноразове грошове утримання у розмірі 15 000,00 грн. ( п'ятнадцять тисяч гривень ).

Зазначена сума складала 42 % від вартості квартири в розмірі 35 961 грн. згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30318296 від 16 червня 2011 року.

В серпні 2014 року на адресу відповідача від ОСОБА_3 надійшов лист, в якому ОСОБА_3 попросила збільшити щомісячні виплати до 700 грн. посилаючись на підвищення тарифів на комунальні послуги. В цей же час за її ж розрахунками і чеками за вересень 2014 року ( лист від 28 вересня 2014 року ), надісланими поштою за проханням позивача ( лист від 13 серпня 2014 року ), після підвищення комунальних тарифів вона сплачувала без опалення в середньому 180 грн.

13 серпня 2014 року на адресу ОСОБА_3 відповідачем було надіслано лист з поясненнями, що зараз фінансова ситуація складна не лише у неї.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Таким чином суд приходить до висновку позовні вимоги ОСОБА_3 є надуманими, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки, відповідачем доведено що умови Договору виконуються належним чином та у повному обсязі, щомісячно проводяться грошові перекази ОСОБА_3, що чітко регламентовано у п. 6, 8, 9 Договору, через відділення пошти і причин для розірвання Договору суд не має.

Частинами 1, 2 ст. 749 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі довічного утримання ( догляду ) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду ( опікування ), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

2. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 755 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір довічного утримання ( догляду ) може бути розірваний за рішенням суду:

1 ) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Відповідно до ст.. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки по її утриманню та догляду, передбачені договором.

Навпаки, наведеними доказами відповідачем підтверджено, що ним виконуються всі умови договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Тому суд, оцінив докази в їхній сукупності, вважає, що немає ніяких законних підстав для розірвання договору довічного утримання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. ст 10, 11, 60, 208, 212,213,214, 215 ЦПК України, ст. ст. 744 - 755 Цивільного кодексу України України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання , відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2015 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК