АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Ратнікової В.М.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2015 року позивачка звернулася із позовом, на обґрунтування якого зазначила, що 16 червня 2011 року був укладений договір довічного утримання за яким відповідач зобов'язувався виплачувати позивачці щомісячно по 100 грн. на продукти та ліки, а також сплачувати комунальні платежі.
Зазначала, що відповідач не виконував обов'язків за договором довічного утримання.
Враховуючи вищевикладене, просила розірвати договір довічного утримання, укладений 16 червня 2011 року та звільнити від сплати судового збору у зв'язку із мінімальним розміром пенсії. (а.с.1-2)
Відповідач проти заявлених вимог заперечував, зазначав про виконання договору відповідно до його умов. (а.с.58-61)
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання відмовлено. (а.с.64, 66-68)
В апеляційній скарзі позивачка просила рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги посилалася на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначила, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заявленого позову. (а.с.83)
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
ОСОБА_1 до суду не прибула, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином про що у справі є докази. (а.с.91-92)
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 744 цього Кодексу, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ч. 1 ст. 755 ЦК договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувана у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків незалежно від його вини.
Згідно до вимог ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що 16 червня 2011 року був укладений договір довічного утримання за яким ОСОБА_1 передала у власність, а набувач ОСОБА_2 отримав у власність квартиру АДРЕСА_1. При цьому набувач ОСОБА_2 зобов'язувався забезпечувати довічно утримувати ОСОБА_1, тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя. Сторони домовились, що утримання, у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквіваленті який оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 100 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватись відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
За п. 5 цього Договору, крім вищезазначеної суми, набувач зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). До оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги ЖЕК по утриманню будинку, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (гарячу та холодну воду) та електроенергія в обсязі до 150 кВт.год, абонентська плата за телефон (крім міжнародних і міжміських розмов), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону. (а.с.39-42)
За п. 6 цього Договору сторони визначили, що грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладання цього Договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом на адресу проживання позивачки або готівкою на руки під розписку або на вказаний розрахунковий рахунок банківської установи. Сума цього грошового утримання підлягає індексації у порядку, встановленому законодавством, при цьому, не проведення індексації, у випадку незаявлення про це відчужувачем, не вважатиметься істотним порушенням Договору.
За п. 7 цього Договору сторони визначили одноразове грошове утримання - 15 000 грн., які відчужувач отримав від набувача у момент підписання Договору.
Відповідно до положень п.п. 8 і 9 цього Договору, визначене сторонами грошове утримання є достатнім та не підлягатиме перегляду у подальшому, а отримання відчужувачем визначених коштів, буде свідчить про виконання зобов'язання за цим Договором за відповідний місяць.
За п. 7 цього Договору, квитанціями ОСОБА_2 сплачував, а ОСОБА_1 щомісячно отримувала від 100 грн. до 750 грн., що за період з 16 червня 2011 року до 07 квітня 2014 року склало 28050 грн. (а.с.51-57)
Оскільки позивачкою до суду не надано доказів невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором довічного утримання, а відповідач надав квитанції за якими щомісячно сплачував ОСОБА_1 визначені за договором гроші, за таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для його скасування, тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.М.Ратнікова
Справа № 22-ц/796/9769/2015
Унікальний номер 753/4855/15-ц
Головуючий у першій інстанції - Леонтюк Л.К.
Доповідач Левенець Б.Б.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2015 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49959464 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Левенець Борис Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні