Ухвала

від 03.06.2015 по справі 343/979/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 343/979/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1143/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Ковалюка Я.Ю.Матківського Р.Й., секретаря Капущак С.В.

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_5.йогопредставникаОСОБА_12,

представника Малотурянської сільської ради Кузеляк Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Малотур'янської сільської ради Долинського району, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 30 березня 2015 року -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_5 звернувся в суд з указаним позовом і зазначав, що йому згідно рішення Малатур'янської сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року на праві приватної власності належить земельна ділянка 0.10 га в с. Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області. Згідно довідки Долинської РДА від 21.11.2013р. надана земельна ділянка накладається із земельними ділянками з кадастровими номерамиНОМЕР_1, та НОМЕР_2, які згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 від 08.11.2002р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4: від 26.04.2011р.; належать ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Посилаючись на те, що рішення Малотур'янськоі сільської: ради не приймалось щодо передачі відповідачем у власність вказаних земельних ділянок, просив визнати недійсним та скасувати рішення Малотур»янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської обл. від 19.04.1994р., на підставі якого ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на земельні ділянку площею 0.40га. в ур. «Біля телевишки»в с. Мала Тур» Долинського району Івано -Франківської обл. Визнати недійсним та зняти з реєстрації: Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5 від 08.11.2002р., який видано на ім»я ОСОБА_6, та зареєстрований в книзі записів державних атів на право приватної власності на землю за N9439. Державний акт про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 від 26.04.2011р. виданий ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за N0262200001000312. Визнати недійсним та скасувати рішення Малотур»янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської обл. від 19.04.1994р., на підставі якого ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.5000га. в ур. «Біля телевишки»в с. Мала Тур»я Долинського району Івано-Франківської обл. Визнати недійсним та зняти з реєстрації: Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5 від 08.11.2002р., який видано на ім»я ОСОБА_2, та зареєстрований в книзі записів державних атів на право приватної власності на землю за №440. Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7 від 26.04.2011р. виданий ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, зареєстрований в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262.200001000310.Визнати незаконним та скасувати договір дарування земельної ділянки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 від 13.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С., що зареєстрований в реєстрі за №>804.

Рішенням Долинського районного суду від 30 березня 2015 року позов задоволено частково. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_5 строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Визнано недійсними та знято з реєстрації: державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 8.11.2000 року, який виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 439;

державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 від 26.04.2011 року, виданий ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262200001000312;

державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 08.11.2002 року, який виданий на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 440;

державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 від 26.04.2011 року, виданий ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262200001000310.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 від 13 травня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С., що зареєстрований в реєстрі за № 804, та скасувано його державну реєстрацію.

Відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування рішення Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 19 квітня 1994 року про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за безпідставністю позовних вимог.

Стягнуто з Малотур'янської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 по 60,90 гривень з кожного понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про часткове скасування оскаржуваного рішення в частині: визнання недійсним та зняття реєстрації державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 08.11.2012 року, який виданий на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований в книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю № 440, визнання недійсним та зняття з реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 від 26.04.2011 року, виданий ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, зареєстрований в Книзі реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262200001000310, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки ОСОБА_2 та користь ОСОБА_7 від 13 травня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С., що зареєстрований в реєстрі за № 804 та скасування його державної реєстрації, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що із проекту детального плану території малоповерхової житлової забудови с. Мала Тур'я ур. «Біля телевишки» чітко видно, що земельна ділянка Позивача не накладається із земельною ділянкою ОСОБА_2, а її межі знаходяться на відстані від 6 до 20 метрів від крайніх поворотніх точок до ділянки ОСОБА_2 Крім того, актом відновлення меж земельної ділянки в натурі від 22.03.2010 року комісійно в присутності землекористувача ОСОБА_2, суміжних землекористувачів, виконавця робіт, спеціаліста по землевпорядкуванню Малотур'янської сільської ради, представником Управління Держкомзему у Долинському районі було відновлено на місцевості та погоджено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та опис положення її на місцевості про що засвідчено підписи всіх сторін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_5 та представник Малатур'янської сільської ради Долинського району апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на землю, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про передачу земельних ділянок відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Малотур'янською сільською радою не приймалися, відтак державні акти про право приватної власності на землю видані на ім'я відповідачів незаконно та порушують право власності позивача на замельну ділянку, яка надана йому рішенням Малатур'янської сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року та відведена в натурі 14 липня 1994 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки згідно із яким ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним державного акту, а тому також підлягає задоволенню.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Частина 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин. Такі повноваження сільської ради не можуть бути делеговані.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України визначено , що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок встановлено ст. 118 Земельного кодексу України , згідно положень якої рішення про передачу земельної ділянки у власність приймає сільська рада , а не виконавчий орган місцевого самоврядування.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України ( справа 6-57 цс13 від 19.06.2013 року ) державні акти на право власності на земельні ділянки є документами , що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах , пов»язаних з правом власності на земельні ділянки , недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;визнання угоди недійсною;визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків;застосування інших, передбачених законом, способів.

Визнання недійсними державних актів на право власності є законним , належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку . Судом встановлено, що рішенням Малатур'янської сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,1000 та у с. Мала Тур'я Долинського району та відведена в натурі 14 липня 1994 року (а.с.6,140).

08 листопада 2002 року, на ім'я ОСОБА_2 був виданий державний акт про право приватної власності на землю серії НОМЕР_11 відповідно до якого ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 0,5000 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташованої в с. Мала Тур'я Долинського району та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 440.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 від 26 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 0,5000 га, розташованої в урочищі "Біля телевишки" у с. Мала Тур'я Долинського району, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8.

08 листопада 2002 року, ОСОБА_6 був виданий державний акт про право приватної власності на землю серії НОМЕР_11 відповідно до якого ОСОБА_6 отримала у власність земельну ділянку площею 0,4000 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташованої в с. Мала Тур'я Долинського району та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 439. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 від 26 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,4000 га, розташованої в урочищі "Біля телевишки" у с. Мала Тур'я Долинського району, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. У вказаних вище державних актах підставою передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вказано рішення Малотур'янської сільської ради від 19 квітня 1994 року.

Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу двадцять п'ятої сесії Малотур'янської сільської ради ХХІ скликання від 19 квітня 1994 року, питання про передачу відповідачам у власність земельних ділянок на сесії не розглядалось та сільською радою відповідних рішень з цього приводу не приймалось.

Також встановлено, що на передану позивачу у власність вищевказану земельну ділянку накладається земельні ділянки у вказаних вище державних актах на земельні ділянки надані у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на підставі рішення Малотур'янської сільської ради від 19 квітня 1994 року, що підтверджується викопіюванням з ортофотопланів (а.с.111), показаннями свідків та письмовими доказами у матеріалах справи, яким суд дав правильну оцінку.

Оскільки відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 набули право власності на спірні земельні ділянки за відсутності рішення органу місцевого самоврядування незаконно, зазначені земельні ділянки накладаються на земельну ділянку позивача розташовану в урочищі "Біля телевишки" в с. Мала Тур'я Долинського району, то суд першої інстанції прийшов правильного висноску визнавши недійсними державні акти видані відповідачам на земельні ділянки, які розташовані в урочищі "Біля телевишки" у с. Мала Тур'я Долинського району, так як порушується право власності позивача на надану в законному порядку земельну ділянку.

Установлено, що 13 травня 2013 року ОСОБА_2 подарувала належну їй земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_8 ОСОБА_10 договір дарування земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С. та зареєстрований в реєстрі за № 804.

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину , так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушені вчиненням правочину . Відповідно до ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам .

Так як оспорюваним договором дарування земельної ділянки , укладеним 13 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 порушено права та законні інтереси позивача, зміст правочину суперечить чинному законодавству , позаяк майно відчужене особою, яка не мала на це права, то правильним є також висновок суду про визнання недійсним зазначеного правочину.

Встановивши, що права позивача як власника земельної ділянки відповідачами порушені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Колегія суддів вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Долинського районного суду від 30 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Я.Ю.Ковалюк

Р.Й.Матківський