Ухвала

від 03.06.2015 по справі 640/21200/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/790/4039/15 Головуючий 1 інст.: Бородіна Н.М.

Справа № 640/21200/14-ц Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

Ухвала

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Бровченка І.О.,

Швецової Л.А.,

за участю секретаря - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулося до суду з названим позовом, в обґрунтування якого позивач зазначав, що 26 жовтня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» ( в подальшому назву змінено на ПАТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту № 11241238000, відповідно до умов якого останній отримав в кредит в сумі 61000 доларів США та зобов'язався повернути вказану суму не пізніше 25 червня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 %. На забезпечення вказаного зобов'язання між позивачем та ОСОБА_3 того ж дня укладено договір поруки № 152956, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань за кредитним договором. Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 в повному обсязі не виконав та станом на 03 листопада 2014 року в нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 41291,96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 03.11.2014р. становило 534759, 13 грн., з яких: 36069,64 доларів США (467126,51 грн.) - заборгованість по кредиту; 5222,32 доларів США (67632,62 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків, а також 5872,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11241238000 від 26 жовтня 2007 року у сумі 540631,90 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2015 року та 28 квітня 2015 року заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування заочного рішення від 12 лютого 2015 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив заочне рішення та ухвалу від 30 березня 2015 року скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України ухвала про залишення заяви про скасування заочного рішення суду без задоволення не оскаржується, тому в цієї частині судова колегія на розглядає апеляційну скаргу.

Судовим розглядом встановлено, що 26 жовтня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту № 11241238000, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 61000 доларів США та зобов'язався повернути вказану суму частинами відповідно до графіку погашення заборгованості у строк до 25 червня 2015 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 13,5% річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК).

Нормами ст. ст. 610 - 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою.

Як убачається із матеріалів справи, у забезпечення виконання ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 26 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як встановлено судовим розглядом, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконав.

З довідки-розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що останнє погашення кредиту відповідачем було здійснено 30 січня 2012 року (а.с.21).

ПАТ «Укрсиббанк» до суду з позовом про захист своїх прав щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором звернулося 27 листопада 2014 року (а.с.2).

Заяви про застосування строків позовної давності матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя .

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки (п.3.1) встановлено, що договір діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Строк виконання зобов'язань за укладеним 26 жовтня 2007 року встановлено до 25 червня 2015 року.

Вимогу про дострокове повернення кредиту на ім'я ОСОБА_2 банком було направлено 09 вересня 2014 року (а.с.40-41) та того ж дня таку вимогу направлено на ім'я поручителя ОСОБА_3 (а.с.42).

Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів належним чином не виконав, правовими наслідками чого є стягнення в солідарному порядку з нього та поручителя ОСОБА_3 виниклої у зв'язку з цим заборгованості за кредитому сумі 540631,90 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: