Рішення

від 04.06.2015 по справі 666/7014/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/1253/2015 Єдиний унікальний номер справи: 666/7014/14-ц

Категорія: 20 Головуючий в І інстанції: Дорошинська В.Е.

Доповідач: Приходько Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Приходько Л.А. Суддів:Бездрабко В.О. Борка А.Л. При секретарі:Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 березня 2015 року у справі

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу і акту приймання-передачі майна,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, вимоги якого були уточненні в ході розгляду справи, посилаючись на те, що про існування договору купівлі-продажу від 18.06.2008р. та акту приймання - передачі майна до договору, які укладені між ОСОБА_6 та ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація» вона дізналась лише при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 до неї про повернення майна, в вересні 2014 року. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги до неї ОСОБА_6, в якості доказу належності йому права власності на спірне майно, надав копію вказаного договору та акту приймання-передачі.

Заперечуючи дійсність договору купівлі-продажу позивачка зазначила, що, на її думку, вказаний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був укладений лише з метою використання його в якості доказу в іншій справі. На підтвердження своїх доводів щодо неможливості укладення в червні 2008 року оспорюваного договору позивачка посилається на те, що постановою Господарського суду Херсонської області від 07.07.2008р. по справі №12/143-Б-08, було визнано ТОВ «ДТПА» банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. Господарським судом Херсонської області, відповідно до постанови від 07.07.2008р. по справі № 12/143-Б-08 (далі - Постанова), було встановлено, що рішенням господарського суду Херсонської області від 08.11.2005р. по справі №8/194-05 з ТОВ «ДТПА» було стягнуто заборгованість по сплаті експортного мита в сумі 1937176,61грн. Виконавче провадження за вказаним рішенням перебували у ВДВС Дніпровського та Комсомольського районів м. Херсона та неодноразово повертались стягувачу (ДПІ у м. Херсоні) у зв'язку з відсутністю майна боржника. 16.02.2007р. виконавче провадження було закрито ВДВС Комсомольського району м. Херсона у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів в ТОВ «ДТПА». Також в Постанові зазначено, що останню податкову зв'язність до ДПІ ТОВ «ДТПА» надавало 03.05.2007р., актом тематичної перевірки ТОВ «ДТПА» від 14.04.2008р. встановлено відсутність ТОВ «ДТПА» за місцем знаходження: м. Херсон. вул. Поповича 19-а, підприємницька діяльність ТОВ «ДТПА» відсутня, боржник не спроможний провести розрахунок з кредитором без визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Відповідно до даних офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» діяльність ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація» припинено 28.08.2012р. Державну реєстрацію ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація» припинено 28.08.2012р. на підставі ухвали Господарського суду Херсонської області від 14.08.2012р. по справі №12/143-Б-08, відповідно до якої було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «ДТПА», юридичну особу ТОВ «ДТПА» ліквідовано та виключено з ЄДРПОУ. Вказане, на думку позивача, підтверджує неможливість продажу ТОВ «ДТПА» в червні 2008року ОСОБА_6 будь-якого майна у зв'язку з його відсутністю та не веденням товариством підприємницької діяльності. Крім того, відсутні будь-які докази здійснення ОСОБА_6 оплати на рахунок товариства за придбане майно.

Враховуючи наведене ОСОБА_5 просила визнати недійсними договір купівлі-продажу від 18.06.2008р. і акт приймання - передачі майна до договору купівлі-продажу від 18.06.2008р., які укладено між ОСОБА_6 та ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація».

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу і акту приймання-передачі майнавідмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду, на не відповідність висновків суду обставинам справи, та допущенні судом порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_5, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив, що на його думку, рішення суду є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою своїх доводів щодо недійсності договору купівлі-продажу і акту приймання-передачі майна, а також недоведеності факту укладення оспорюваного договору та акту.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

За договором купівлі-продажу, згідно ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Фіктивним є правочин, згідно ст. 234 ЦК України, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень даних представником позивача під час розгляду справи, ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що договір купівлі-продажу майна від 18 червня 2008 року, укладений ТОВ «ДТП» та ОСОБА_6 без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, а лише з метою підтвердження його позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10, на підтвердження своїх позовних вимог заявлених до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, надано до Дніпровського районного суду м. Херсона копію договору купівлі-продажу укладеного 18 червня 2008 року ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація» (далі ТОВ «ДТПА») та ОСОБА_6, за умовами якого ТОВ «ДТПА» продає речі домашнього вжитку на суму 1928000грн., а саме: меблевий набір (диван та крісло) виробництво Англія вартістю 120000грн.; шкіряний диван (Німеччина) - 80000грн.; столовий гарнітур (Італія) - 400000грн.: телевізор «піонер» - 40000грн.; кухонний гарнітур (Італія) - 160000грн.; спальний гарнітур (Італія) - 80000грн.; спальний дитячий гарнітур (Італія) -24000грн.; бібліотека гарнітур (Італія) -24000грн.; спальний гарнітур (Італія) -40000грн.; 3 кришталевих люстри -240000грн.; 2 комплекти ванни Джакузі і душова кабінка -240000грн.; 2 холодильних камери - 32000грн.; 2 холодильника «Бош» і «Вірпул» - 16000грн.; 5 килимів -40000грн.; обладнання для тренажерного залу «Кетлер» - 80000грн.; 2 комода для взуття - 56000грн.; піаніно «Вейцбах» - 320000грн.; фінське обладнання для сауни - 56000грн., а ОСОБА_6 зобов'язується прийняти речі та оплати їх вартість. Покупець зобов'язаний сплатити вартість речей, перерахувавши гроші на розрахунковий рахунок продавця в день отримання речей. Продавець зобов'язаний доставити речі на вул. Чорноморська, 41 в м. Херсоні за місцем проживання покупця. Крім того, ОСОБА_6 надано до суду копію акту приймання-передачі майна від 18 червня 2008 року до договору купівлі-продажу від 18 червня 2008 року, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність по договору купівлі-продажу від 18 червня 2008 року зазначене в договорі майно(а.с.6-8).

Висновок суду щодо недоведеності позивачем факту укладення спірного договору суперечить обставинам справи, оскільки під час розгляду справи сторони договору визнали факт його укладення, тому ця обставина, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦК України, доказуванню не підлягає. Крім того, позивака не є стороною спірного договору, а тому подання нею оригіналів договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі є неможливим.

Оригінал договору купівлі -продажу від 18 червня 2008 року та акту приймання-передачі від 18 червня 2008 року або належним чином завірені їх копії представником відповідача на вимогу суду не надані із посиланням на втрату всіх примірників договору та акту, як ОСОБА_6, так і ТОВ «ДТПА».

Також на вимогу суду представником відповідача не надано будь-яких доказів оплати ОСОБА_6 вартості майна придбаного ним за оспорюваним договором купівлі-продажу у спосіб визначений умовами договору, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДТПА».

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14 серпня 2012 року затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «ДТПА». Юридичну особу банкрута - ТОВ «ДТПА» ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. 28 серпня 2012 року юридичну особу ТОВ «ДТПА» - припинено(а.с.11,12).

Постановою Господарського суду Херсонської області від 07 липня 2008 року, якою визнано банкрутом ТОВ «ДТПА» та відкрита ліквідаційна процедура, встановлено, що підприємницька діяльність боржника відсутня, боржник не спроможний провести розрахунок з кредитором без визнання його банкрутом(а.с.102-103). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що на час визнання товариства банкрутом судове рішення від 08 листопада 2005 року про стягнення з ТОВ «ДТПА» заборгованості по сплаті експортного мита у сумі 1937176,61грн не виконано. Виконавчі документи за вказаним рішенням неодноразово поверталися стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника. Крім того, за даними особових рахунків, відкритих в ДПІ у м. Херсоні. на час розгляду справи, по підприємству ТОВ «ДТПА» рахувалась також податкова заборгованість, а саме земельний податок - 3429.30грн., експортне мито - 8541994.38грн. Перспективи погашення податкового боргу відсутні. Останню податкову звітність з податку на прибуток по підприємству було надано до ДПІ у м. Херсоні 03.05.2007 року.

Відповідно до декларації з податку на прибуток та фінансового звіту суб'єкту малого підприємства основні засоби в ТОВ «ДТПА» відсутні та амортизаційні нарахування на основні засоби відсутні, що також підтверджує факт відсутності на час укладення спірного договору у ТОВ «ДТПА» будь якого майна, яке могло бути відчужено.

На час укладення спірного договору постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Херсонської області від 23.05.2008 накладений арешт на все майно ТОВ «ДТПА» та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до листів банківських установ в яких було відкрито рахунки ТОВ «ДТПА» рух коштів в період укладення спірного договору не відбувався. Так, згідно листа ХОД ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 03.07.2012 №88-0-1/1671 рух коштів за період з 01.06.2008 по 29.01.2010 не відбувався; згідно листа ПАТ «ОТП БАНК» від 05.05.2012 №12-70-12-4/489 рух коштів за період з 01.06.2008 по 15.09.2008 не відбувався; згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 21.08.2012 № 30.1.0.0/2-20120707/287 рух коштів за період з 01.06.2008 по 27.07.2012 не відбувався(а.с.104-109).

ОСОБА_12, допитаний судом першої інстанції в якості свідка, підтвердив факт укладення договору купівлі-продажу та пояснив, що оригінали спірного договору купівлі-продажу і акту приймання-передачі у нього відсутні, також він не може надати будь-яких доказів здійснення ОСОБА_6 розрахунку по спірному договору.

Сукупність доказів зазначених вище, а також ненадання відповідачем, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, належних та допустимих доказів на підтвердження його заперечень фіктивності договору купівлі-продажу (оригіналу акту приймання-передачі, будь-яких документів на підтвердження здійснення оплати) дають підстави для висновку, що договір купівлі - продажу укладений між ТОВ «ДТПА» та ОСОБА_6, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а вчинений лише для вигляду. Надана суду копія акту-приймання передачі належним чином не завірена (оригінал відсутній), а тому не може бути прийнята судом в якості доказу виконання угоди.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим позовні вимоги в частині визнання недійсним акту приймання-передачі, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Правочином, згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, правочин має вольовий характер, який виявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обов'язки з метою досягнення правового результату. У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди. Таке виконання може оформлюватись окремими документами, складеними сторонами за домовленістю, зокрема актом прийому-передачі майна, які не породжують самостійних прав чи обов'язків, а є лише технічною фіксацією виконання умов угоди (договору). А отже і підстави для визнання акту приймання-передачі недійсним відсутні.

Враховуючи наведене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу слід скасувати з підстав визначених ст. 309 ЦПК України і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 березня 2015 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Договір купівлі-продажу укладений 18 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова асоціація» та ОСОБА_6 визнати недійсним.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: