Постанова

від 17.07.2006 по справі 12/9пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/9пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.07.06                                                                                 Справа № 12/9пд.

Суддя О.С.Палей, розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську

до  І відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар",

                                м. Первомайськ Луганської області

до ІІ відповідача – Малого приватного підприємства "Лугдомбуд",

                                 м. Луганськ

про визнання господарського зобов'язання недійсним

в присутності представників сторін:

від заявника - не прибув;

від позивача - Геращенко О.І. - зав.юр.сектору, довіреність № 2492/10-010-485 від 23.06.06.;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув

          Суть спору: заявлено вимогу про визнання недійсним на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору від 25.06.2004р., укладеного між ТОВ "Господар" та МПП "Лугдомбуд" та застосування до сторін правових наслідків визнання угоди недійсною.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд          

в с т а н о в и в:

Проведеною прокуратурою міста Первомайська разом з ДПІ у м. Первомайську перевіркою встановлено, що у червні 2004р. ТОВ «Господар»був укладений усний договір купівлі-продажу ячменю та пшениці з Приватним підприємством «Лугдомбуд», згідно якого ТОВ «Господар»придбало ячмінь та пшеницю на загальну суму 19580 грн., в т.ч. ПДВ 3916 грн., а разом на суму 23496 грн., що підтверджується податковою накладною N37 від 25.06.2004р.

Згідно квитанціям до прибуткового касового ордеру №54 від 07.06.2004р. та №63 від 25.0б.2004р. ТОВ «Господар»заплатило за придбаний ячмінь та пшеницю ТОВ «Лугдомбуд»готівкою 20 тис. грн.

Проте рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 05.02.2004р. були визнані недійсними установчі документи МПП «Лугдомбуд»з моменту державної реєстрації та скасована державна реєстрація цього підприємства від дати запису у журналі обліку.

Згаданим рішенням суду встановлено, що громадянка Кузнєцова А.О., яка згідно установчих документів є засновником, у 2002 році зареєструвала підприємство МПП «Лугдомбуд». Згідно пояснень Кузнєцової А.О. було встановлено, що підприємство не здійснює господарську діяльність, декларації та звіти до ДПІ не здавалися, так як у 2002 році пакет установчих документів було викрадено.

Тобто, починаючі з 2002р. зазначена особа ніякого відношення до діяльності підприємства не має.

Де знаходяться документи підприємства, печатка, штампи вона не знає.

Сукупність вищезазначених фактичних обставин, а саме: використовування вкрадених установчих документів підприємства іншою особою, укладання в подальшому цим. підприємством угоди та несплата з цього податків свідчить про те, що укладаючи договір, МПП «Лугдомбуд»діяло з конкретного метою, яка була спрямована на приховування отриманих за угодою коштів від оподаткування.

          Представники І-го та ІІ-го відповідачів в судове засідання не з'явилися; вимоги прокурора за суттю не заперечили.

          Відповідно до ст. 128 ч. 2 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття в судове засідання, не  перешкодою для розгляду справи.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи позивача,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Необхідними умовами визнання угоди недійсною згідно зі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, чинних на час укладання та виконання спірних угод, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

          Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в статті 67 Конституції України та законах з питань оподаткування.

          Суд вважає доведеним факт наявності умислу у ПП "Лугдомбуд" при укладенні та  виконанні спірної угоди, направленого на ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства.

          Наявність умислу у сторони при укладенні угоди означає, що сторона усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави.

Умисел ІІ-го відповідача як юридичної особи вбачається в умислі посадової особи, що підписала податкову накладну №37 від 25.06.2004р. та накладну б/н на поставку зерна на суму 23496 грн.  за відсутністю відповідних повноважень.

Рішенням Артемівського районного суду  м. Луганська від 05.02.2004р. на підставі досліджених доказів встановлено, що підприємство не здійснювало господарську діяльність, декларації та звіти не здавались, оскільки у 2002 році пакет статутних документів було втрачено.

З представлених податковим органом документів вбачається, що МПП "Лугдомбуд" податкової звітності до ДПІ не подає;  остання звітність (декларація з ПДВ) була надана 20.12.2002р. за листопад 2002 року.

МПП "Лугдомбуд" податкові зобов'язання у 2004 році (тобто і за оспорюваною угодою) не декларувало, податків не сплачувало.

З викладеного можливо дійти висновку, що укладення угоди невідомими особами від імені МПП "Лугдомбуд" мало на меті отримання неконтрольованого державою прибутку та ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. Тобто господарське зобов'язання було вчинено з умислом на порушення податкового законодавства, що завдало державі шкоди.

Як вказано в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3, зі змінами внесеними Постановами від 25.12.1992р. № 13 та від 25.05.1998р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі статті 49 ЦК УРСР, яка містила аналогічну ст. 207 ГК України норму, судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

Згідно п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки", вирішуючи спори за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними, господарські суди повинні враховувати, що дія статті 49 ЦК України поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого ладу. До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Згідно цього пункту доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами, відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до податкових органів, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

З урахуванням викладеного суд позовні вимоги задовольняє.

В судовому засіданні оголошено повний текст постанови.

Керуючись ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 160, 163, 186, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним господарське зобов'язання, що виникло на підставі усної угоди від 25.06.2004р. між ТОВ "Господар" та МПП "Лугдомбуд".

3.Стягнути з Малого приватного підприємства "Лугдомбуд" м. Луганськ, пров. Костіна, 21, код ОКПО 32139128, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" 93200, м. Первомайськ, вул. Менжинського, 32, код ОКПО 30944038, р/р 2600030185248 в Первомайській філії ЛЦО ПІБ, МФО 304308, - 23496 грн.

4. Стягнути з користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" 93200, м. Первомайськ, вул. Менжинського, 34, код ОКПО 30944038, р/р 2600030185248 в Первомайській філії ЛЦО ПІБ, МФО 304308 в доход Державного бюджету України 23496 грн. вартості отриманого зерна.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але  апеляційна скарга не була подана у строк  встановлений КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно  надсилаються  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                                                      О.С.Палей