Постанова

від 28.05.2015 по справі 816/1435/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/1435/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,

представників позивача - ОСОБА_1, Репало Д.О., Зоценко Л.М.,

представників відповідача - Куришко О.М. Марченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент Буд-3" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент Буд-3" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2014 року № 0001242301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 793 451 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 198 362,75 грн, а також податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2014 року №0001252301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 65 001 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 250, 25 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №6549/16-01-22-01-09/33714725 від 14.11.2014 щодо порушення ТОВ "Фундамент Буд-3" п.п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2013-2014 року в загальній сумі 793 451 грн, а також п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в розмірі 65 001 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Господарські операції, що стали об'єктом оподаткування у відповідному звітному періоді з ФОП ОСОБА_1 оформлені належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідні документи первинного бухгалтерського обліку були надані податковому органу для перевірки. Як позивач, так і його контрагент, в охопленому перевіркою періоді, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в податкових органах. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту та валових витрат сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, господарські операції оформлені належними податковими накладними, що були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а отриманий товар використаний у господарській діяльності позивача. Відтак, оскільки в діях ТОВ "Фундамент Буд-3" відсутні порушення податкового законодавства, про які стверджує відповідач, оскаржувані рішення ДПІ у м. Полтаві є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

У ході розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі, разом із поясненнями в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження реальності оподаткованих господарських операцій надали суду відповідні первинні документи бухгалтерського обліку.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Наголошували на тому, що договори між ТОВ "Фундамент Буд-3" та ФОП ОСОБА_1 укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податку на прибуток та податку на додану вартість. Номенклатура придбаних товарно - матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 в податкових накладних не співпадає з номенклатурою реалізації товарів позивачу. Вказане, як на думку відповідача, свідчить про документальну заміну товару. ТОВ "Фундамент Буд-3" здійснило видимість придбання товарно- матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1, які в дійсності останнім не постачались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків, тобто відповідні угоди носять фіктивний характер. Крім того, податкові накладні, на підставі яких віднесено спірні суми до податкового кредиту складені без дотримання правила першої події, що свідчить про хаотичність оприбуткування товарів, проведення оплат та, відповідно, відображення операцій в податковому обліку з порушенням. Позивачем на надано доказів того, що виробником придбаного Пластифікатора "Вінсол" є саме ФОП ОСОБА_1 З огляду на викладене, на думку відповідача, оскаржувані рішення скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент Буд-3" ( код ЄДРПОУ - 33714725 ) зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку 14 вересня 2005 року . (а.с. 14)

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 15 вересня 2005 року, зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Фундамент Буд-3" з питань правомірності проведених господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 30.10.2014.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки ДПІ у м.Полтаві складений акт (надалі - Акт перевірки) №6549/16-01-22-01-09/33714725 від 14.11.2014 , у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Фундамент Буд-3" п.п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2013-2014 року в загальній сумі 793 451 грн, а також п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в розмірі 65 001 грн. ( а.с.18-70 )

ДПІ у м. Полтаві 27 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001242301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 793 451 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 198 362,75 грн, а також податкове повідомлення - рішення №0001252301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 65 001 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 250, 25 грн (а.с.71-74) .

Не погоджуючись із вказаними рішенням ДПІ у м.Полтаві, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2013-2014 року в загальній сумі 793 451 грн, а також п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в розмірі 65 001 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ "Фундамент Буд-З" фактично не здійснювало придбання товарів у ФОП ОСОБА_1, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на прибуток в розмірі 65 001 грн, та заниження податку на додану вартість в розмірі 793 451 грн.

Суд знаходить недоведеними висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як пояснив представник позивача, оподатковані господарські операції, пов'язані з отриманням матеріальних цінностей ТОВ "Фундамент Буд-3" від ФОП ОСОБА_1 у 2013 -2014 роках, були оформлені договорами поставки №1 від 06.02.2013, №1 від 01.08.2013, №2/ФБ від 01.11.2013, №1 від 03.03.2014, які досліджувались відповідачем у ході перевірки. Зокрема, позивачем було придбано перероблені контрагентом позивача бурові насоси на основі автомобільних запчастин, обладнання для технологічних процесів на основі бурових труб, бурових замків та вертлюг. Як пояснив представник позивача, придбання відповідних товарів саме у ФОП ОСОБА_1 було зумовлено тим, що вказана особа здійснює переобладнання приладів у відповідності до специфіки діяльності ТОВ "Фундамент Буд-З" і таке обладнання має нижчу ціну, ніж ринкова ціна іноземних аналогів. Крім того, позивачем було придбано у ФОП ОСОБА_1 стенд для геотехнічних випробувань, що свідчить про здійснення ТОВ "Фундамент Буд-З" науково - дослідницької роботи.

Як пояснив представник позивача, ТОВ "Фундамент Буд-З" з метою своєї господарської діяльності було придбано у ФОП ОСОБА_1 цемент та пластифікатор (емульсію), що використовується для зменшення розслоювання цементної суспензії та для вирішення проблем закріплення стін свердловин при лідерному бурінні, який виготовлений з додаванням тосолу, антифризу, миючих паст, флотореагенту, миючих рідин, розчинювачів.

Вказаний пластифікатор виготовлявся ФОП ОСОБА_1 особисто на основі його технічних знань та використовується на даний час позивачем для проведення відповідних робіт на об'єкті ПАТ "Полтавський ГЗК".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження вказаних операцій суду було надано видаткові накладні, накладні, довіреності, податкові накладні (а.с.140-172), угоду про науково - технічне співробітництво та співпрацю, виписку з банківської установи на підтвердження оплати за придбані товари та обладнання, патент на корисну модель (а.с.191 -211).

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено порушень щодо їх оформлення. Відповідні первинні документи бухгалтерського обліку, якими оформлені спірні господарські операції, були надані податковому органу для перевірки, що не було спростовано відповідачем у ході розгляду справи. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових накладних та первинних бухгалтерських документів надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді та підтверджує правомірність сформованих витрат.

Крім того, як було встановлено у ході перевірки, зафіксовано в Акті та не заперечувалось податковим органом у ході розгляду справи по суті, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 06.06.2014 порушень податкового законодавства вказаним суб'єктом господарювання не встановлено, про що складено довідку від 16.06.2014 №3825/16-01-17-01-11/НОМЕР_2 (а.с.91-108) . Згідно наявних у матеріалах справи довідок про результати виїзних позапланових документальних перевірок ТОВ "ГПЛ" та ТОВ "МГ Автомотів" з питань правомірності проведених господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 29.10.2014, податковим органом підтверджено достовірність первинних документів, якими оформлено господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання (а.с.122-126). У свою чергу, довідкою про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_6 від 05.01.2015 №1/16-17-01-11/НОМЕР_3 підтверджено реальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 (а.с.127-132) .

Після проведення ряду необхідних перевірок ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність у встановленому законом порядку, що не заперечувалось відповідачем у ході розгляду справи. Таким чином, суд вважає обґрунтованим посилання позивача про неможливість надання додаткових документів на підтвердження реальності оподаткованих господарських операцій.

З огляду на викладене, на переконання суду, вказане свідчить, що підстави для сумніву в реальності оподаткованих господарських операцій між ТОВ "Фундамент Буд-З" та ФОП ОСОБА_1 та висновків про їх фіктивність відсутні, оскільки податковим органом у ході відповідних перевірок як ФОП ОСОБА_1, так і його контрагентів, не було встановлено порушень податкового законодавства у 2013 -2014 роках та підтверджено достовірність первинних документів бухгалтерського обліку.

Як представником позивача, так і ОСОБА_1 особисто у ході розгляду справи було доведено, що ФОП ОСОБА_1 мав безпосереднє відношення до діяльності ТОВ "Фундамент Буд-З", займався науково- винахідницькою діяльністю, допомагав позивачу мінімізувати виробничі затрати шляхом оптимізації виробничих процесів. Вказане свідчить про використання позивачем придбаних товарно - матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ФОП ОСОБА_1, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит, має його документальне підтвердження та правомірно сформував свої витрати у відповідному звітному періоді.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ДПІ у м. Полтаві позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 991 813,75 грн та податку на прибуток в розмірі 81 251,25 грн, та відповідно про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 27.11.2014 № 0001242301 та № 0001252301.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 листопада 2014 року № 0001242301 та № 0001252301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент Буд-3" витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко