Рішення

від 19.08.2009 по справі 07/169-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/169-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                            Справа № 07/169-09

вх. № 3880/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Літвінов М.І., дов. № 21/08 від 25.11.08 р.;

 відповідача - Гордеюк О.В., дов. б/н від 01.02.08 р.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Вістек", м. Київ  

до  ТОВ "Троя - Тета", м. Харків  

про стягнення 140071,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ „Вістек” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ „Троя-Тета”, з урахуванням прийнятих судом уточнень від 18.08.09 р., 170094,35 грн., в тому числі, 140071,11 грн. основного боргу по оплаті товару, 15790,87 грн. пені за порушення грошових зобов*язань, 11888,75 грн. інфляційних нарахувань, 2343,62 грн. – 3% річних та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та у доповненнях до нього, зокрема, посилаючись на неотримання від позивача товару на умовах договору, в зв*язку з недодержанням його умов. Передачу товару позивачем відповідачу та часткову його оплату визнає. Борг в сумі 140071,11 грн. підтверджує двостороннім актом звірки з поміткою про те, що строк оплати даного товару не настав. Крім того, посилається на поставку позивачем товару частково без технічної документації.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяк М.І. від 22.06.09 р. строк розгляду справи, відповідно до умов ст. 69 ГПК України, було продовжено до 19.08.09 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.08.09 р. до 19.08.09 р. для ознайомлення з уточненнями, наданими позивачем в судовому засіданні 18.08.09 р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01.02.06 р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 02/06-1 та 16.01.07 р. договір купівлі-продажу № Д 05-07, відповідно до умов яких, позивач зобов*язався передати у власність покупця продукцію, відповідно до специфікації до договору, а покупець -  прийняти та оплатити її  на умовах, передбачених договорами. За договором від 01.02.06 р. – протягом 30 днів після поставки товару ( п.3.1 договору), а за договором від16.01.07 р. – протягом 15 днів після поставки ( п. 3.1 договору).

В зв*язку з неможливістю доведення належними документами та доказами передачі відповідачу товару на умовах  вказаних договорів, позивач визнав здійснення ним поставок товару за наданими до справи  видатковими накладними в період з 15.06.06 р. по 06.11.08 р.,  на бездоговірній основі.

Відповідач надав суду двосторонній акт звірки розрахунків, яким підтверджено отримання ним товару від позивача в зазначений період, здійснення часткової оплати його та залишок боргу в сумі 140071,11 грн.

Із змісту оглянутих судом накладних було встановлено відсутність в них підтвердження здійснення продажу товару відповідачу на умовах  вищезазначених договорів.

Дані обставини свідчать про непоширення умов договорів на умови продажу та оплати товару по спірним накладним, однак, факт його отримання відповідачем засвідчений підписами уповноважених осіб в накладних, дає підстави вважати укладеними між сторонами по справі відповідних правочинів, розрахунки за якими повинні проводитись на умовах чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, виконання зобов*язань по ним, тощо.

Так як у спірних накладних сторонами не були встановлені строки і порядок оплати покупцем ( відповідачем) товару, у зв*язку з чим, згідно зі ст. 530 ЦК України, у випадку не встановлення строку виконання зобов*язання боржником, його перебіг починається з моменту пред*явлення кредитором вимоги виконання зобов*язання, а стосовно даного спору – вимоги про оплату боргу.

Позивач надав до матеріалів справи докази направлення відповідачу 29.05.08 р. претензії з вимогою сплатити борг, який на час її заяви складав 146043,32 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.  Так, позивачем факт пред*явлення претензії відповідачу з вимогою оплати боргу підтверджений належними доказами – фінансовим чеком поштового відділення з зазначенням адресату – „Троя”.

Відповідач заперечує проти отримання претензії і зауважує про відсутність на чеку адреси  та належної назви одержувача кореспонденції, в зв*язку з чим вважає, що даний доказ не може бути прийнятий до уваги.

Як зазначає практика, поштове відділення, в разі видачі фінансового чеку про прийняття до відправки кореспонденції, як правило, зазначає в ньому перше слово назви адресату або його  абревіатуру. Таким чином, суд приймає наданий позивачем фінансовий чек від 29.05.08 р. як належний доказ відправлення відповідачу  рекомендованого листа.

В зв*язку з невизначенням в претензії строку оплати боргу, згідно ст. 530 ЦК України, боржник повинен виконати такий обов*язок у семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи пред*явлення вимоги позивачем 29.05.08 р. та її невиконання, відповідач визнається таким, що прострочив виконання грошового зобов*язання з 06.06.08 р., відповідно до ст. 611 ЦК України.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена, підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків, в зв*язку з чим, заявлена до стягнення сума боргу 140071,11 грн. визнається правомірною, а позовні вимоги належно обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення пені за прострочення платежів, нарахованої на підставі п. 5.2 договорів, суд відмовляє в задоволенні даних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, передача позивачем  відповідачу товару була здійснена не на умовах наданих до справи договорів купівлі-продажу від 01.02.06 р. та від16.01.07 р., в зв*язку з чим, забезпечення виконання грошових зобов*язань, передбачених п. 4.3 договорів у вигляді сплати пені, не може бути застосоване до спірних правовідносин. Тому, враховуючи умови ст. 548 ЦК України, у позивача відсутнє право вимоги стягнення з відповідача санкцій, домовленість щодо яких відсутня в документах, на підставі яких виникли  правочини, розрахунки за якими є предметом даного спору.

Заявлені позивачем,  внаслідок прострочення відповідачем оплати товару,  відповідно до ст. 625 ЦК України, інфляційні витрати в сумі 11888,75 грн. визнаються  судом належно розрахованими, правомірними та підлягаючими стягненню з відповідача. Нараховані з тих же підстав 3 % річних визнаються правомірними частково, внаслідок помилкового розрахунку позивачем початку перебігу строку прострочення платежів, який, як було зазначено вище, починається з 06.06.08 р., а не з 05.06.08 р. як визначено в розрахунку позивача. Перевіривши розрахунки, суд встановив, що до стягнення підлягають 2330,72 грн. річних.

Крім того, у відповідності з чинним господарсько-процесуальним законодавством, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо зауважень відповідача про передачу позивачем товару з неналежним комплектом технічної документації, суд вважає необхідним нагадати, що, відповідно до умов ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві  приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. А якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару,  не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Таким чином, факт недокомплектації не дає право покупцю притримувати розрахунки за товар.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України,  ст.ст. 530, 548,  625, 666, 692 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Троя-Тета” (пр. Гагаріна, 100, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 32562858, р/р 26003301935 у АБ "Факторіал-Банк" у Першому ХФ АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вістек” (вул. Жилянська, 30-А, 12-й поверх, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 32349173, р/р 26006962480965 у філії Першого Українського Міжнародного Банку", МФО 322755) 140071,11 грн. основного боргу по оплаті товару, 11888,75 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 2330,72 грн., 1542, 90 грн. державного мита та 107,04 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 15790,87 грн. пені та 3% річних в сумі 12,90 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 20 серпня 2009 року.