Постанова

від 12.08.2009 по справі 24/569

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/569

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.08.2009                                                                                           № 24/569

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря судового засідання:           Терещенко Я.О.

 представників сторін:

 позивача: не з'явився;

 відповідача: не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товаристао з обмеженою відповідальністю "Східні регіони"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2009

 у справі № 24/569 (суддя Смілянець В.В.)

 за позовом                               Фірма "ЮрКо" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні регіони"

 про                                                   стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.09 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні регіони” на користь Фірми “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю 6792 грн. 00 коп. заборгованості за договором, 1393 грн. 04 коп. збитків від інфляції, 213 грн. 00 коп. 3% річних, 420 грн. витрат на юридичні послуги, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати його частково та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача, стягнувши з відповідача 6792 грн. основного боргу, 1344, 82 грн. втрат від інфляції, 213 грн. 3% річних, у задоволенні вимоги про стягнення витрат на юридичні послуги відмовити.

Скарга мотивована тим, що розрахунок позивача втрат від інфляції не вірний. Крім того, суд визнав правомірними вимоги позивача про стягнення юридичних послуг в сумі 420 грн., визнавши їх збитками, пов'язаними з юридичним забезпеченням повернення заборгованості. Але якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Фірма “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю в судове засідання, яке відбулося 12.08.09, повноважних представників не направила. Однак, її було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 22.06.09, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення позивача у справі про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні регіони”  до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне отримання представником позивача ухвали суду від 22.06.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 ГПК України).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що неявка представника позивача не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки у даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами      ст. 28 ГПК України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши телеграму про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.11.07 між  Фірмою “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Східні регіони” був укладений договір – заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 151.

У відповідності до вказаного вище договору позивач (далі-виконавець) зобов'язувався надати відповідачу (далі-замовнику) послуги по перевезенню автомобільним транспортом вантажу за маршрутом: м. Запоріжжя - м. Умань -м. Вінниця - м. Рівне - м. Луцьк – м. Львів, а відповідач зобов'язався оплати ці послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу транспортні послуги загальною вартістю 9792, 00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.11.07                № 417.

Відповідно до п. 10 договору від 23.11.07 № 151 відповідач зобов'язаний здійснити оплату після доставки товару  на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату автотранспортних послуг.  

07.12.07 рахунок і оригінали документів про  доставку товару до місця призначення було отримано відповідачем, що підтверджується відміткою отримувача в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було здійснено часткову оплату вартості наданих послуг (виконаних робіт) на суму 3000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2                   ст. 530 Цивільного кодексу України).

17.11.08 позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 156 з вимогою сплати борг.

Вимога позивача була залишена відповідачем без реагування.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідач доказів про сплату боргу не надав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з викладеного вище вбачається, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 6792, 00 грн. про що не заперечує і сам відповідач.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6792, 00 грн. підлягає задоволенню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1393, 04 грн., 3% річних в сумі 213,00 грн. та 420, 00 грн. збитків пов'язаних з юридичним забезпеченням повернення заборгованості з огляду на наступне.  

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

В частині 2 ст. 625 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В апеляційній скарзі зазначено, що при розрахунку зведеного індексу інфляції позивач неправильно визначив його розмір, вказавши 120,51%, а він становить 119,8%.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та перевіривши розрахунок збитків від інфляції, 3% річних, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1344 грн. 82 коп. збитків від інфляції, 187, 01 грн. 3% річних.

Крім того, суд першої інстанції визнав правомірними вимоги позивача про стягнення юридичних послуг в сумі 420 грн., визнавши їх збитками, пов'язаними з юридичним забезпеченням повернення заборгованості.

Однак, якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків згідно ст. 623               ЦК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Понесені Фірмою “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю витрати в сумі 420 грн. не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України і стягненню не підлягають.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.09 у справі №24/569 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні регіони” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.09 у справі №24/569 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні регіони”            (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б% поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 31112772; р/р 2600830134562 в філії “Промінвестбанку” м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Фірми “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (юридична адреса: Львівська обл.., Пустомитівський район, с. Малечковичі; поштова адреса: 79031, м. Львів-31, а/с 5444, код ЄДРПОУ 20797176; р/р 2600900038 в ЛФ АБ “Синтез”, МФО 325804) 6792 (шість тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. заборгованості за договором,  1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 82 коп. збитків від інфляції, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 01 коп. 3% річних, 83 (вісімдесят три) грн. 24 коп. державного мита, 111 (сто одинадцять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

3. Стягнути з Фірми “ЮрКо” у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (юридична адреса: Львівська обл.., Пустомитівський район,                с. Малечковичі; поштова адреса: 79031, м. Львів-31, а/с 5444, код ЄДРПОУ 20797176; р/р 2600900038 в ЛФ АБ “Синтез”, МФО 325804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні регіони” (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б% поштова адреса: м. Запоріжжя, вул.. Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 31112772; р/р 2600830134562 в філії “Промінвестбанку” м. Дніпропетровськ, МФО 305437) 51 (п'ятдесят одна) грн.                  00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва..

5.Матеріали справи №24/569 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 18.08.09 (відправлено)