Постанова

від 12.08.2009 по справі 32/705-6/433

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/705-6/433

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.08.2009                                                                                           № 32/705-6/433

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 прокуратури: Одуденко В.В. – старший помічник прокурора, дов.від 17.06.09 № 3071вих.

 позивача:Титикало В.С., дов.від 01.10.08 № 1032,

 відповідача 1: Джулай А.А., дов.від 28.09.09,

 відповідача 2: не з'явились; про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

 3-ої особи 1: Шваль М.М., дов.від 10.01.09 № 03-144/24,

 3-ої особи 2: не з'явились; про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Монтажагробуд" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009

 у справі № 32/705-6/433 (суддя Ковтун С.А.)

 за позовом                               Заступника прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах держави в особі Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України  

 до                                                   1) Виробничо-комерційного підприємства "Монтажагробуд" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

                                                  2) Акціонерного товариства "Медінвестпроект"

 третя особа позивача           1) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи           

                                            2) Головне управління Державного

                                                       казначейства України  

 про                                                   розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

 Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (далі – позивач) звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Виробничо-комерційного підприємства “Монтажагробуд” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі – відповідач 1) та Акціонерного товариства “Медінвестпроект” (далі – відповідач 2) про розірвання договору генерального підряду від 19.12.03 № 150/ГП, укладеного між позивачем та відповідачем 1; стягнення з відповідача 1 грошових коштів в сумі 3482870,32 грн. основного боргу, 812669,56 грн. пені та 3% річних в сумі              132911,31 грн.; стягнення з відповідача 2 грошових коштів в сумі 57525,60 грн.

          Під час розгляду справи позивачем було збільшено розмір позовних вимог, зокрема, він просить розірвати спірний договір, стягнути 7243635,10 грн. основного боргу, 812669,56 грн. пені та 3% річних в сумі 132911,31 грн. з відповідача 1 та 57525,60 грн. з  відповідача 2.

          Рішенням Господарського суду від 02.07.07 у справі № 32/705 позов задоволено частково: розірвано договір генерального підряду від 19.12.03                  № 150/ГП, стягнуто з відповідача 1 грошові кошти у вказаному вище розмірі; в позові до відповідача 2 було відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.08 у даній справі зазначене рішення місцевого господарського суду було залишено без змін.

          В процесі перегляду справи апеляційним господарським судом до участі у справі було залучено в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Міністерство України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головне управління державного казначейства України.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.08 зазначені рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції було скасовано в частині розірвання договору генерального підряду, стягнення 3482870,32 грн. боргу, 812669,56 грн. пені, 3% річних в сумі 132911,31 грн. з відповідача 1; справу в цій частині направлено на новий розгляд. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

          25.12.08 ухвалою Верховного Суду України відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.10.08.

          При новому розгляді ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.08 справі було присвоєно № 32/705-6/433.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.09 у справі                   № 32/705-6/433 позов до відповідача 1 задоволено частково: розірвано договір генерального підряду від 19.12.03 № 150/ГП, стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 5973122,60 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 248667,40 грн. пені, 3% річних в  сумі 530159,66 грн.; стягнуто з відповідача 1 в доход Державного бюджету України 20562,94 грн. державного мита та 95,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову до відповідача 1 відмовлено.

          Рішення мотивоване тим, що відповідач 1 зобов'язання за договором генерального підряду виконав частково, заборгованість відповідача 1 перед позивачем за невиконання робіт в повному обсязі станом на 01.11.06 становила 3482870,32 грн.; відповідач 1 мав повернути невикористаний залишок коштів через один місяць та 10 днів; зобов'язання  відповідача 1 повернути позивачу невикористану частину коштів випливає безпосередньо з нормативно-правових актів, які регулюють відносини сторін при капітальному будівництві за рахунок державного бюджету; розрахунки по договорам підряду необов'язково мають здійснюватись шляхом авансування замовником виконання робіт; позивач позбавився можливості використовувати об'єкт за цільовим призначенням, тобто позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

          Не погодившись з рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи скарги аргументовані тим, що перераховані позивачем кошти відповідачем 1 були використані в повному обсязі шляхом укладання договору з субпідрядною організацією і, відповідно, шляхом проведення розрахунків  (фінансування) за зазначеним договором; судом не надано оцінки узгодженості п. 4.1 та п.4.6 договору генерального підряду № 150/ГП.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.09 порушено апеляційне провадження з призначенням розгляду справи на 12.08.09.

          06.08.09 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи 2 надійшли пояснення, в яких він просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу – без задоволення. Крім того, він просить слухати справу за відсутності його повноважного представника.

          В судове засідання 12.08.09 не з'явились представники відповідача 2 та третьої особи 2, хоча про час і місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином.

          Присутні представники сторін просили здійснити розгляд справи за відсутності зазначених представників.

          Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності даних представників за наявними у справі матеріалами.

          В судовому засіданні представники прокуратури та позивача, кожен окремо, надали відзиви на апеляційну скаргу.

          Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва просить залишити рішення без змін, оскільки, на його думку, відповідач 1 не довів факт відсутності заборгованості, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач 1 був зобов'язаний використати одержані кошти на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, а не для авансування виконання підрядних робіт; відповідач 1 мав повернути невикористаний залишок коштів через один місяць та 10 днів, тобто останній день повернення коштів – 05.02.04. Позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

          Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача 1, третьої особи 1, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзивів, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до проектно-кошторисної документації та дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.09.86 № 190, виданого Головним архітектурно-планувальним управлінням виконкому Київської міської ради народних депутатів, Державним архітектурно-будівельним контролем м. Києва, дія якого подовжена до 30.12.04, розпочато будівництво Наукового центру радіаційної медицини за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 119/121.

10.02.99 актом Державної комісії, затвердженим наказом Академії медичних наук України від 16.02.99 № 10, було прийнято збудовані об'єкти: стаціонар на 546 ліжок, консультативна поліклініка на 800 відвідувань в зміну, лікувально-діагностичний корпус, дитяче відділення в поліклініці на 150 відвідувань в зміну, харчоблок, архів рентгенплівок, пральня, будівля для ЯМР, РП-10 квт, прохідна з інженерними мережами, огорожа території, дорожнє покриття, ангар № 1.

Будівництво патолого-анатомічного корпусу та господарського корпусу завершено не було.

Станом на 01.10.04 загальна балансова вартість зазначених будівель становила 47494,3 тис.грн.

В 2003 році Акціонерним товариством “Медінвестпроект” було виготовлено проектно-кошторисну документацію на завершення будівництва патолого-анатомічного корпусу з лабораторіями.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.06.03 № 893 “Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених на виконання Чорнобильської будівельної програми у 2003 році” на виконання робіт по завершенню будівництва патолого-анатомічного корпусу з державного бюджету України Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи були виділені кошти в сумі 20600000 грн.

19.12.03 між позивачем (за текстом договору – замовник) та відповідачем 1 (за текстом договору – генеральний підрядник) був укладений договір                   № 150/ГП генерального підряду на завершення будівництва патолого-анатомічного корпусу з лабораторіями Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (далі – договір).

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 28.09.04         № 1, генеральний підрядник бере на себе зобов'язання своїми та залученими силами і засобами завершити будівництво, виконати роботи по благоустрою та інженерним мережам, придбати необхідне для функціонування об'єкту обладнання (в тому числі і медичне, в межах залишившихся коштів від будівельно-монтажних робіт), виконати пусконалагоджувальні роботи, при необхідності здійснити будівництво додаткових споруд об'єкту і здати замовнику об'єкт, який будуватиметься за узгодженим належним чином проектом, на земельній ділянці згідно плану встановлених меж, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується надати генеральному підряднику  будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, специфікації на необхідне для функціонування об'єкту обладнання, забезпечити своєчасне фінансування будівництва та придбання обладнання на умовах цього договору, прийняти завершений будівництвом об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт.

У п. 2.2 договору сторонами визначено договірну ціну договору у сумі                       20600000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 24.12.03 платіжним дорученням № 249 позивач перерахував відповідачеві 1 кошти у сумі 20600000,00 грн. як попередню оплату будівництва ПАК.

Згідно з п. 4.6 договору у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1764 та наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 в разі невикористання коштів на протязі одного місяця з дня їх отримання генеральний підрядник зобов'язаний повернути зазначені кошти на протязі 10 днів.

Додані до матеріалів справи документи (довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, перелік обладнання патолого-анатомічного корпусу тощо) свідчать, що відповідачем 1 не були використані перераховані кошти в строки, передбачені п. 4.6 договору.

Зобов'язання відповідача 1 повернути позивачеві невикористану частину авансу випливає безпосередньо з зазначених вище постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1764 та наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83, тобто нормативно-правового акту, що регулює відносини сторін при капітальному будівництві за рахунок державного бюджету.

Згідно з п. 19 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Додані  відповідачем 1 до апеляційної скарги договір субпідряду на завершення будівництва патолого-анатомічного корпусу з лабораторіями Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України від 24.12.03 та лист-відповідь Акціонерного банку “Південний” про перерахування на рахунок субпідрядника 20600000,00 грн. не розцінюється колегією суддів в якості доказу використання даних коштів з метою виконання зобов'язань по договору та в строки, зазначені в п.4.6 договору.    

Відповідно до п.п. “а” та “б” п. 3.2 договору відповідач 1 надає позивачу копії ліцензій субпідрядників на право виконання відповідних робіт та спільно з позивачем визначає постачальників обладнання, необхідного для функціонування об'єкту.

В матеріалах справи відсутні докази погодження з позивачем в якості субпідрядної організації Товариства з обмеженою відповідальністю “Мостспецпроект” .

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зауважив, що доказом використання перерахованих коштів у встановлений строк є належним чином оформлені акти виконаних робіт на закупівлю обладнання, виконання будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт тощо. Колегія суддів погоджується з такою думкою позивача. Однак, документів на використання бюджетних коштів в строк, зазначений в п.4.6 договору, надано не було. Крім того, зазначена вище організація не фігурує в документах по передачі робіт чи обладнання, укладених між позивачем та відповідачем 1.

Про несвоєчасне невиконання відповідачем 1 обов'язків за договором, в т.ч. і п. 4.6, свідчать також протокол про бюджетне правопорушення від 05.04.04 щодо неосвоєння та неповернення бюджетних коштів згідно договору генерального підряду № 150/ГП, лист третьої особи 1 від 22.04.04                         № 05-5482/252 “Про використання бюджетних коштів” щодо негайного повернення невикористаного авансового платежу згідно з чинним законодавством,  неодноразові листи третьої особи 2 щодо повернення бюджетних коштів на рахунок позивача та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства (а.с. №№ 107-114 т.1).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства  тощо; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки кошти були перераховані позивачем 24.12.03, то згідно з п. 4.6            відповідач 1 мав повернути невикористаний залишок коштів через один місяць і 10 днів, тобто 05.02.04.

Відповідно до первинних бухгалтерських документів (додатки до справи) станом на 05.02.04 відповідачем 1 не було виконано жодних робіт, передбачених договором. Тобто, 05.02.04 відповідач 1 мав би повернути позивачу невикористаний аванс у сумі 20600000,00 грн.

Разом з тим, після прострочення відповідачем 1 своїх зобов'язань по поверненню авансу ним було використано частину коштів, а позивачем прийнято роботи за договором станом на червень 2006 року на суму 16757129,68 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи доказами. Такими доказами, зокрема, є акти приймання-передачі виконаних робіт та устаткування, акт звірки розрахунків від 28.12.05. Заборгованість позивача за невиконання робіт в повному  обсязі становила 3482870,32 грн.

Частиною 2 ст. 222 Господарського кодексу України (далі – ГК України) передбачено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

29.06.06 позивач направив відповідачеві 1 претензію, в якій вимагав погасити заборгованість  в сумі 3455260,72 грн.

Відповідач 1 претензію не визнав, зазначивши у листі-відповіді від 31.07.06, що перерахований аванс у сумі 20600000,00 грн. був використаний в повному обсязі на цілі, визначені договором.

Згідно з п.4.1 договору термін здачі об'єкта в експлуатацію встановлюється графіком будівництва.

20.01.04 сторонами був підписаний графік виконання робіт на об'єкті, відповідно до якого роботи відповідачем 1 мали бути виконані до 31.12.04.

Відносно узгодженості п. 4.1 з п. 4.6 договору, то колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про несуперечність цих пунктів одне одному.

Пункт 4.1 договору встановлює порядок визначення терміну здачі об'єкту в експлуатацію, що не впливає на розрахунки між сторонами.

Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи) (п. 18 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01  № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”).

Відповідно до ст. 345 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63, який діяв на час укладання договору, замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

До того ж, в п.19 зазначеної вище постанови КМУ також передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів невиконання  відповідачем 1 в повному обсязі своїх зобов'язань перед позивачем за договором генерального підряду.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості в розмірі 3482870,32 грн. є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Обґрунтованими є також задоволення судом першої інстанції вимог щодо стягнення 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Відносно стягнення пені за невчасне виконання зобов'язань, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тоді як відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок розміру пені здійснено місцевим господарським судом за шість місяців, починаючи з 06.02.04 (наступний за останнім днем повернення коштів).

Отже, такий розрахунок суду є  обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

В позовних вимогах прокурор та позивач просять також розірвати договір генерального підряду № 150/ГП, обґрунтовуючи  втратою інтересу до нього.

На підставі  ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Матеріалами справи доведено, що роботи по об'єкту  в повному обсязі виконані не були, об'єкт в строк, зазначений в графіку виконання робіт, здано в експлуатацію не було.

Оскільки підрядні роботи не були виконані у встановлений договором строк, позивач позбавився можливості використовувати об'єкт за цільовим призначенням, тобто позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Частина 3 ст. 612 ЦК України надає кредиторові право відмовитися від прийняття виконання, якщо воно в зв'язку з простроченням втратило інтерес для нього, а право на відмову від прийняття виконання не залежить від вини боржника, оскільки розірвання договору у даному випадку є мірою захисту, а не відповідальності.  При цьому кредитор, крім розірвання договору, може вимагати відшкодування збитків, які і будуть мірою цивільно-правової відповідальності.

Правові наслідки зміни або розірвання договору встановлені ч. 5 ст. 653 ЦК України, а саме: якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однієї зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору є такими, що також підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.09 у справі № 32/705-6/433 відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи; підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.09 у справі                  № 32/705-6/433 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства “Монтажагробуд”  у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю – без задоволення.

          2.  Матеріали справи № 32/705-6/433 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 18.08.09 (відправлено)