Рішення

від 04.08.2009 по справі 16/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 р.   Справа № 16/104   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Калашника В. О.   

При секретарі   Строїч П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи  

за позовом  ТзОВ "Українська побутова техніка".  

                     вул. Юності, 23А,  м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача  ЗАТ  "КОЛОПАПІР".  

                          вул.Фабрична,10,  м.Коломия, Івано-Франківська область,78200  

про стягнення   заборгованості   в сумі 14738,21 грн. за отриману  вторсировину.

Представники:

Від позивача:  Кулечко М.Я.-представник, (довіреність №385 від 21.07.09);

Від відповідача: не з"явилися.

     Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

     Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, причини неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином  повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 21.07.09. (вих.№13882), що підтверджується реєстром  на відправлення  рекомендованої кореспонденції № 826 від 23.07.09. , копія якого долучена до матеріалів справи.

        Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

      За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

   Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами даного спору, 04.03.08р., укладено договір  №УПТ-ПВ 05/08, згідно якого позивач (продавець) зобов”язався  здійснювати поставку вторсировини-макулатури (картону насипом та картону пресованого) відповідно до Додатку 1 договору, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити  поставлену продукцію згідно накладної.

19.09.08р., між позивачем та відповідачем укладено другий договір №УПТ-ПВ19/08 згідно якого позивач (продавець) зобов”язався  здійснювати поставку вторсировини-макулатури (відходів картону пресованого) відповідно до Додатку 1 договору, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити  поставлену продукцію згідно накладної.

        Відповідно до  розділу 2 "Ціни і порядок розрахунку" вищевказаних договорів, оплата проводиться по факту поставки, по заліковій вазі на протязі 10-ти  банківських днів після поставки продукції у формі 100% післяоплати згідно з рахунком фактурою продавця.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

     Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов   договорів  №УПТ-ПВ 05/08 від 04.03.08. та №УПТ-ПВ19/08  від 19.09.08., позивач поставив відповідачу вторсировину-макулатуру на загальну суму 11198,58грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.13-20).             

        Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач  своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриману вторсировину.

        З метою досудового врегулювання спору позивачем  направлялась відповідачу претензія №135 від 26.03.09. з вимогою погасити заборгованість, копія якої знаходиться в  матеріалах  справи (а.с.24). Дана претензія станом, на 25.06.09 р., залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Таким чином, за документальними доказами, поданими позивачем та враховуючи положення пункту 2.1. договорів  № УПТ-ПВ 05/08 від 04.03.08.; №УПТ-ПВ19/08  від 19.09.08., заборгованість відповідача перед позивачем становить 11198,58грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

        Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати поставленої продукції, тому вимоги позивача про  стягнення  11198,58грн. боргу обгрунтовані та  підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2. договорів № УПТ-ПВ 05/08 від 04.03.08. та №УПТ-ПВ19/08  від 19.09.08. сторони узгодили, що у випадку  прострочень зобов"язань по оплаті, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості,  за  кожний  день прострочки, обгрунтований розмір якої, згідно розрахунку позивача становить 1976,40грн. та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України, передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язанння, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     З врахуванням наведеної норми закону, позивачем правомірно нараховано відповідачу 1336,66 грн. інфляційних витрат та 226,57 грн. - 3% річних від простроченої суми.

         Таким чином, позовні вимоги слід задоволити повністю.

        Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

     На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 124, 129 Конституції України,                        ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

           Стягнути з Відповідача, Закрите акціонерне товариство "Колопапір", вул.Фабрична,10,  м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (код 30953545) на користь Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська побутова техніка", вул. Юності, 23А,  м.Івано-Франківськ,76000 (код 32605351) заборгованість в  сумі 14738,21грн. за поставлену вторсировину, з яких:  11198,58грн.- сума основного боргу, 1976,40грн. пені, 1336,66 грн. - інфляційних витрат та 226,57 грн. - 3% річних від простроченої суми , а також 147,38грн. державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання  рішенням  законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Калашник В. О.

                                                            рішення підписане 20.08.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

20.08.09.