Рішення

від 12.08.2009 по справі 62/47-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

62/47-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2009 р.                                                            Справа № 62/47-09

вх. № 5239/4-62

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Снегирьов С.В.,  директор  

відповідача -  Брильов А.Ю.,  дов.  б/н від  27.05.2009 р.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Будцентр", м. Куп'янськ  

до  Відкритого акціонерного товариства "Ольга" м. Харків  

про стягнення 51915,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство «Будцентр» звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача – ВАТ «Ольга» 29591,05 грн. заборгованості по оплаті виконаних підрядних робіт та 22324,56 грн. пені за неналежне виконання умов договору підряду №16 від 30.07.08р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.09р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.08.09р. о 15:00 год. В судовому засіданні 03.08.09р. було оголошено перерву до 12.08.09р. 11:00 год.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Додаткові угоди №1 та №2 до договору підряду №16 від 30.07.08р. було підписано особою, посадове становище якої невідоме, а заявлений до стягнення розмір пені розрахований з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимог про сплату пені від позивача не надходило, тому, вказує відповідач, відсутні правові підстави для стягнення пені у розмірі 22 324,56грн. У судове засідання 12.08.2009р. представник відповідача надав контррозрахунок пені за період з 03.03.2009р. по 31.03.2009р. у сумі 2128,48грн. посилається, що право позивача щодо стягнення пені не є порушеним, оскільки вимог про сплату пені до відповідача він не заявляв, хоча згідно п.9.2. укладеного між сторонами договору, замовник зобов'язаний сплатити пеню саме за вимогою підрядника.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №16 від 30.07.08р. та Додаткові угоди до нього №1 від 30.07.08р. та №2 від 15.09.08р.

Вказаний договір та додаткові угоди до нього з боку позивача підписані директором Ніколаєнко І.А., проте  підпис на договорі та на додаткових угодах відрізняються. Як пояснив присутній у судовому засіданні директор ПП «Будцентр» Снегірьов С.В., на договорі міститься підпис Ніколаєнко І.О., а на додаткових угодах – підпис Снєгірьова С.В. На час укладення договору підряду №16 від 30.07.08р. та додаткових угоди №1 та №2 до вказаного договору, Ніколаєнко І.О. являвся директором ПП «Будцентр» згідно рішення засновника №4 від 27.05.2008р., а Снєгірьов С.В. – комерційним директором з правом першого підпису згідно рішення №3 засновника ПП. «Буд центр» від 26.05.2009р.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ПП «Будцентр», право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, мають Ніколаєнко І.О. та Снєгірьов С.В.

Вказані додаткові угоди до спірного договору не визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку, схвалені наступними діями сторін

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Більш того, відповідно до ч.2 ст.241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює та припиняє цивільні пава та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

          Представник відповідача не заперечує та матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт на прокладенню зовнішніх мереж водопостачання; факт підписання додаткових угод до спірного договору Снєгірьовим С.В. як особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ПП «Буд центр», тому посилання відповідача на підписання додаткових угод до спірного договору невідомою особою спростовується матеріалами справи та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідно до умов договору підряду №16 від 30.07.08р. та Додаткової угоди №1 та №2 до нього, позивач (Підрядник) зобов'язався виконати роботи на прокладенню зовнішніх мереж водопостачання на об'єкті – «Будівництво торговельного центру с гостьовою автостоянкою», який розташований за адресою: вул. Леніна, 2а, м.Куп»янськ, Харківська область, з матеріалів замовника на умовах даного договору, додаткових угод до нього, а також у відповідності з проектно – кошторисною документацією та здати роботи замовнику, а відповідач (Замовник) прийняти ці роботи та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угодию №2 до Договору, вартість обсягів робіт за даним договором складає 351105,60 грн. (з ПДВ 20%) з яких, 239482,80грн. - вартість матеріалів Замовника та 111622,80 грн. вартість підрядних робіт, які повинні бути виконані Підрядником.

Відповідно до п.3.2. Додатковою угоди №2 до Договору підряду №16 від 30.07.08р., фінансування підрядних робіт, передбачених п.1.1. Договору, передбачає передплату в розмірі 82031,61 грн. на протязі 20-ти банківських днів з моменту підписання сторонами даної Додаткової угоди.  

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.07.08р. відповідачем було перераховано позивачу  передплату в розмірі 82031,61 грн. за роботи по прокладенню зовнішніх

мереж водопостачання, що підтверджується наданою позивачем випискою з банківського рахунку.

          Факт виконання вказаних підрядних робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року, актом прийомки виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на загальну суму 351105,60 грн. та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

          Відповідно до акту виконаних робіт до спірного договору підряду №16 від 30.07.08р., сторони узгодили, що роботи за договором виконані в повному обсязі та задовольняють умовам цього договору. Вищенаведений акт підписано уповноваженими сторонами та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до п.3.2. Додатковою угоди №2 до Договору підряду №16 від 30.07.08р., остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи, передбачені п.1.1. Договору,  здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт форм КБ-2в, КБ-3.

          Згідно ст.854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. При таких обставинах, суд приходить до висновку про наявність зобов`язання у відповідача перед позивачем за виконані послуги.

          За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 29591,05 грн. (сума основного боргу)  правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 22324,56 грн.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники

господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.9.2. договору підряду №16 від 30.07.08р за порушення строку оплати за даним договором замовник (відповідач) на вимогу підрядника (позивача) сплачує пеню в розмірі 1% від кошторисної вартості за кожен день прострочки договору, але не більше 20% від кошторисної вартості за весь час прострочення.

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

У судове засідання 12.08.2009р. представник відповідача надав контррозрахунок пені за період з 03.03.2009р. по 31.03.2009р. у сумі 2128,48грн.

У судовому засіданні позивач також уточнив свої позовні вимоги в частині пені та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.03.2009р. по 31.03.2009р. у сумі 2128,48грн.

Перевіривши розрахунок пені за заявлений позивачем період прострочки  виконання зобов'язання – 03.03.2009р. по 31.03.2009р., суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивач про стягнення з відповідача пені за прострочку виконання зобов'язання по оплаті виконаних підрядних у розмірі 2128,48грн.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення пені з огляду на положення ст.530 ЦК України та п.9.2. укладеного між сторонами договору, суд оцінює критично, оскільки вказана норма ЦК України регламентує строк (термін) виконання зобов'язання, в той час як нарахування пені – є відповідальністю за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі  316,68 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 71,98 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 854, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито",  ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ольга» (61022, м.Харків, вул.Малом'ясницька, 9/11, р/р2600801681443 у відділенні №2 ВАТ «Укрекссимбанк» філія м.Харкова, МФО 351618, ЄДРПОУ 30236375) на користь Приватного підприємства «Будцентр» (63707, Харківська область, м.Куп'янськ, вул.Толбухіна, 19, р/р 26001001322423 у відділенні «Куп'янське» філії ЗАТ «ОТП Банк» в м.Харкові, МФО350750, ЄДРПОУ 32546794) 29591,05 грн. основного боргу, 2128,48 грн. пені, 316,68 грн. витрат по сплаті держмита та 71,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення у справі №62/47-09 підписане 12.08.2009р.