Ухвала

від 14.04.2015 по справі п/811/3948/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № П/811/3948/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Світловодської ОДПІ №0003921500 від 17 липня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22 380,00 грн., з яких 14 920,00 за основним платежем та 7 460,00 за штрафними санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної податкової інспекції від 17 липня 2014 року №0003921500, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 22380,00 грн., в тому числі за основним платежем - 14 920,00 грн. та нарахованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 7460,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" 09.04.2002р.зареєстроване виконавчим комітетом Світловодської міської ради кіровоградської області та перебуває на обліку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

У період з 25.06.2014 року, терміном один день, посадовою особою податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВП "Укрізоліт" з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Альфа Інвест Плюс", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.07.2014 року №274/2200/31972600.

Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення: п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за ІІ квартал 2012 р. в розмірі 14 920,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003921500 від 17 липня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22 380,00 грн., з яких 14 920,00 за основним платежем та 7 460,00 за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, дослідженими під час судового розгляду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" (постачальник) був укладений довгостроковий договір на постачання товарів від 01.03.2012 р.

Отримання та оплати товару (сировини для основного виробництва (смола ЄД20) та станків радіально-свердлильного та обдирочного) на підставі зазначеного договору підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними, актом здачі-прийняття робіт, товарно-транспортною накладною та платіжними дорученнями, копією технічного паспорта на радиально-свердлильний станок, паспортом №663 на смолу марки ЄД20.

ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" виписані позивачу податкові накладні за червень 2012 р. на загальну суму ПДВ 14 920,00 грн., які відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

Сплачену суму ПДВ у розмірі 14 920,00 грн. позивачем було включено до податкового кредиту.

Після здійснення технологічних операцій з отриманої сировини та станків від ТОВ "Альфа-Інвест Плюс", вироблений товар позивачем, відповідно до договорів був реалізований ТОВ НВП "ES Полімер", КТ "ЗЗВА".

Таким чином, викладене вище свідчить, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

При цьому, висновків щодо невідповідності наданих ТОВ НВП "Укрізоліт" до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», або щодо інших порушень складання податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі й податкового кредиту з ПДВ, що зумовило б підстави для невизнання податкової звітності ТОВ НВП "Укрізоліт" з податку на додану вартість Акт перевірки від 03.07.2014 року не містить.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість та податкового кредиту за перевіряємий звітний період.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Разом з тим, згідно п. 2 зазначеного Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб наявність товарно-транспортної накладної не вимагається.

Крім того, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами: товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Крім того, під час розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено щодо надання позивачем на запит податкового органу разом з іншими документами товарно-транспортної накладної.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим