Постанова

від 18.07.2006 по справі 4/135-06-3261

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/135-06-3261

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" липня 2006 р. Справа № 4/135-06-3261

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

Головуючого:       Петрова М.С.  

Суддів:                   Колоколова С.І.

                                Разюк Г.П.

      (Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №61 від 3.07.06 р. колегію суддів у складі Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В., Андреєвої Е.І. замінено на колегію суддів складі Разюк Г.П., Петрова Н.С., Колоколова С.І. для розгляду справи №4/135-06-3261)

При секретарі:  Гудимі І.Б.    

за участю представників сторін:

від позивача:     Шевченко Т.А., довір. №26 від 03.01.06 р.

від відповідача: Орлов Е.О., довір. №31-30-833 від 21.11.05 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал»

на рішення господарського суду  Одеської області від 22.05.2006р.          

по справі №4-5/135-06-3261

за позовом ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського  РЕМ (далі по тексту ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”)

до Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал”,

про стягнення 248379,72 грн.

                                              В С Т А Н О В И Л А:

30.03.06р. ВАТ„ЕК„Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до КП «Білгород-Дністровськводоканал»про стягнення з останнього заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у вересні 2004 р., січні, лютому, травні 2005 р. на загальну суму 248379,72 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.06р. (суддя Літвінов С.В.) позов ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” задоволено частково, з КП «Білгород-Дністровськводоканал»стягнуто заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вересні 2004 р., січні, лютому, травні 2005 р. на загальну суму 124189,86 грн.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що матеріалами справи доведено факт перевищення відповідачем у спірні періоди договірних величин електроспоживання в обсягах визначених позивачем, тому

відповідно до ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” з КП «Білгород-Дністровсьводоканал»стягнув 5- кратну вартість різниці між фактично спожитою електроенергією і договірними величинами у спірні періоди, але ж ця сума згідно із ст.233 ГК України з врахуванням ступені виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, його майнового стану та інтересів сторін, зменшена місцевим господарським судом до 124189,86 грн., так як 5 кратна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини за своєю правовою природою є штрафною санкцією.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду КП «Білгород-Дністровськводоканал»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржене рішення та зменшити штрафні санкції за перевищення договірних величин електроспоживання до 0 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги КП «Білгород-Дністровськводоканал»посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно стягнув 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у спірні періоди, так як на час звернення позивача із позовом набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику»від 23.06.05 р. №2706-ІУ, згідно з яким за перевищення договірних величин електроспоживання встановлено відповідальність у вигляді 2-кратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії. На думку скаржника цей закон пом'якшує відповідальність за перевищення договірних величин електроспоживання, тому місцевий господарський суд при вирішенні спору повинен був застосувати положення цього Закону.

КП «Білгород-Дністровськводоканал»також вважає, що суд 1 інстанції в порушення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України безпідставно не застосував строк позовної давності при стягненні штрафних санкцій за перевищення договірних величин електроспоживання у вересні 2004 р., січні, лютому 2005 р., а також не врахував тієї обставини, що спожита електрична енергія несвоєчасно сплачувалася КП «Білгород-Дністровськводоканал»у зв'язку із несвоєчасністю сплати йому населенням послуг з водопостачання та водовідведення, невідповідністю тарифів на його послуги собівартості цих послуг.

Скаржник також зазначає на те, що позивач декілька разів нараховував штрафні санкції на всю суму заборгованості за попередній період.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до наступного.

24.05.2002 р. між позивачем та КП «Білгород-Дністровськводоканал»укладено договір №198 про постачання електричної енергії, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію споживачу, а споживач сплачувати її вартість.

Строк дії договору сторонами визначений до  31.12.2002 р. та вважається щорічно продовженим, якщо жодна із сторін не заявить про відмову від нього або його перегляд за місяць до закінчення строку його дії. В матеріалах справи відсутні докази відмови жодної із сторін або заяви про перегляд, а тому договір є чинним по теперішній час.

Додатковою угодою від 28.04.03 р. до договору №198 від 24.05.2002р. сторони погодили обсяги споживання електроенергії на 2003рік, зокрема на: - січень - 392000 кВт/год., лютий –352000 кВт/г., травень –282000 кВт/г., вересень –305000 кВт/г.

Відповідно до п.6 цієї додаткової угоди вона укладена на строк до 31.12.2003 р. та вважається щорічно продовженою, якщо споживач до 1 листопада поточного року не подав відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним розподілом та обґрунтуванням у разі збільшення відповідно до поточного року. Оскільки споживач таких відомостей не надсилав, додаткова угода є чинною на момент розгляду спору. Таким чином вищезазначені граничні обсяги споживання електроенергії є чинними і у 2004-2005 роках.

Умовами п.3.1 договору та додатком №15  до договору   споживач зобов'язався знімати о 24 годині 21 числа і надавати по встановленій формі у „Енергопостачальну організацію” показання розрахункових лічильників протягом 0,5 доби, тобто у наступний день 22 числа.

Згідно із п.3.5.1 договору розрахунковий період складає 1 місяць. Датою повного розрахунку за фактично використану електроенергію є 27-28 числа.

Згідно із п.1.2 Правил розрахунковий період - це період часу, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електроенергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Таким чином, враховуючи те, що датою остаточного розрахунку є 27-28 числа, то кінець спірних розрахункових періодів співпадає з цими датами.

У спірний період відповідачем, згідно з його звітами з врахуванням  втрат в електромережах спожито: у вересні 2004 р. 333632 кВт/год.; у січні 2005 р. –375916 кВт/г.; у лютому 2005 р. - 335800 кВт/г.; у травні 2005 р. - 249591 кВт/г., що  не заперечувалося сторонами.

Внаслідок цього представник відповідача отримав рахунки на оплату спожитої електроенергії у:

-          вересні 2004 р. -21.09.04 р на суму 77930,99 грн. із строком оплати до 28.09.04 р.;

-          січні 2005 р. –21.01.05 р. на суму 88979,34 грн. із строком оплати до 28.01.05 р.;

        -                  лютому 2005 р. –21.02.05 р. на суму 80038,85 грн. із строком оплати 28.02.05р;

        -          травні 2005 р. –20.05.05 р. на суму 59328,32 грн. із строком оплати 27.05.05р.

Фактично на кінець розрахункових періодів сплачено: у вересні 2004 р. –54415,26 грн. (232958 кВт/г.); у січні 2005 р. –84061,35 грн. (354842 кВт/г.); у лютому 2005 р. –63472,61 грн. (266297 кВт/г.); у травні 2005 р. –42080,30 грн. (177029 кВт/г.).

Згідно із п. 2 додаткової угоди від 28.04.03 р. до договору №198 від 24.05.2002 р. та  п. 5.3 Правил за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електроенергії коригується постачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії як в сторону збільшення так і в сторону зменшення.

Із змісту цих пунктів випливає що постачальник електричної енергії має право на корегування договірної величини електроспоживання, тобто зміну вже встановленої договірної величини за відповідний розрахунковий період в

залежності від своєчасності сплати фактично спожитої електроенергії за цей розрахунковий період. При цьому корегування договірної величини електроспоживання у даному випадку можливо шляхом її доведення споживачу.

Таким чином позивач мав право скорегувати відповідачу граничні величини електроспоживання у спірні періоди до кількості фактично оплаченої електроенергії на кінець розрахункових періодів. У зв'язку із цим позивач на вересень 2004 р., січень, лютий, травень 2005 р. скорегував відповідачу договірні величини електроспоживання відповідно до 232958 кВт/г., 354872 кВт/г., 266272 кВт/г., 177029 кВт/г.

Скореговані договірні величини електроспоживання за спірні розрахункові періоди позивач довів відповідачу шляхом вручення лімітних повідомлень, що підтверджується підписами представника відповідача на цих повідомленнях.

Отже перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії склало у : вересні 2004р. - 100674 кВт/год., січні 2005 р. –20762 кВт/г., лютому 2005 р. –69503 кВт/г., травні 2005 р. –72562 кВт/г.

Внаслідок цього КП «Білгород-Дністровсьводоканал отримало відповідні рахунки на сплату чотирьохкратної вартості різниці між фактично спожитою та сплаченою електроенергією (з врахуванням вже сплаченої однократної вартості спожитої електроенергії) за вересень 2004 р. у сумі 93707,36 грн., січень 2005 р. у сумі 19657,46 грн., лютий 2005 р. у сумі 66139,05 грн., травень 2005 р. у сумі 68875,85 грн., а всього на суму 248379,72 грн.

Вказані рахунки відповідачем  не сплачено в 5-денний строк.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, споживачі у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Вказані положення закріплені сторонами й у п.5.2 договору та п.4 додаткової угоди до нього.

В силу ч.9 ст.27 Закону України „Про електроенергетику” санкції, передбачені ч.5 ст.26 цього Закону застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 названого Порядку встановлено, що споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами 5 і 6 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”.

        Як зазначалося вище рахунки на сплату санкції, передбаченої ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” у сумі 248379,72 грн. відповідачем  не сплачено, а тому ця сума підлягає стягненню з нього, але судова колегія вважає, що місцевий господарський суд врахувавши ступень виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, платоспроможність боржника, правомірно застосував вимоги ст.233 ГК України, зменшивши суму зазначеної санкції до 124189,86 грн., тобто на 50% від суми позову.

          Як вбачається з матеріалів справи строк сплати штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії згідно із п.3.5.2.2 договору спливає протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку, а саме за вересень 2004 р. –27.10.04 р.(а.с.55), за січень 2005 р. –28.02.05 р.(а.с.30), за лютий 2005 р. –4.04.05 р.(а.с.37), за травень 2005 р. –30.06.05 р.(а.с.44).

          Згідно із п.6 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

          Таким чином, до позовних вимог ВАТ «ЕК Одесаобленерго»по даній справі слід застосовувати положення ЦК України 2003 р.

          Відповідно із п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до позовів про стягнення штрафу застосовується позовна давність в 1 рік.

          З огляду на вищенаведене, позивач щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за перевищення відповідачем договірних величин електроспоживання у вересні 2004 р. та лютому 2005 р. пропустив строк позовної давності.

          Однак, згідно із вимогами ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          З наявних матеріалів справи такої заяви з боку відповідача не вбачається ні у запереченнях на позовну заяву, ні з протоколів судових засідань, ні з інших документів. Відсутня така заява і з боку позивача.

          За таких обставин місцевий господарський суд правомірно не застосував до позовних вимог позивача строк позовної давності, встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про необхідність застосування місцевим господарським судом штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у 2-кратному розмірі різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії, так як це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 9.02.1999 р. №1-рп/99 у справі №1-7/99.

     Не заслуговують на увагу й доводи скаржника про подвійне нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості за попередній період, оскільки як вбачається із рахунків на сплату спожитої електроенергії в цих же рахунках виставлялися до сплати і штрафні санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за попередній період.

          З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга КП «Білгород-Дністровськводоканал»підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 22.05.06 р. без змін.

          Згідно ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

           Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу  України, колегія суддів, -                                            

П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційну скаргу КП «Білгород-Дністровськводоканал»залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 22.05.06р. без змін.

          Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                  М.С. Петров

Суддя                                                                                      Г.П.  Разюк  

          Суддя                                                                                          С.І. Колоколов