Ухвала

від 28.05.2015 по справі 826/18741/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18741/14 Головуючий у 1-й інстанції:Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТДТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТДТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія ТДТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 і ТОВ «Класік-М» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 27.06.2014 року № 1192/2213/34429957.

У тексті цього акта перевірки, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), показника валових витрат за 2011 - 2012 роки на загальну суму 353 213,08 грн. та показника податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість в сумі 70 714,62 грн. в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За результатами проведеної документальної перевірки зафіксовано заниження ТОВ «Компанія ТДТ» податку на прибуток за перевіряємий період всього на загальну суму 77 259,91 грн., завищення підприємством суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за березень 2012 року в сумі 2 549,4 гри. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму 68 165,22 грн.

10.07.2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0009922213 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Компанія ТДТ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 82 921,90 грн., в т.ч. 68 165,22 грн. за основним платежем, 14 756,68 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0009932213 (форми «В4»), яким зменшено ТОВ «Компанія ТДТ» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за звітний період березень 2012 року у розмірі 2 549,40 грн.;

- за № 0009942213 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Компанія ТДТ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 87 705,99 грн., в т.ч. 77 259,91 грн. за основним платежем, 10 446,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В результаті перегляду зазначених вище податкових повідомлень-рішень від 10.07.2014 року в порядку адміністративного оскарження за скаргою Товариства від 21.07.2014 року № 2-07, Головне управління Міндоходів у м. Києві своїм рішеннями від 17.09.2014 року № 9048/10/26-15-10-04-04 скасувало податкове повідомлення-рішення № 0009922213 в частині основного платежу у розмірі 7 680,40 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0009942213 в частині основного платежу у розмірі 3 893,90 грн. і штрафних санкцій - у розмірі 1,00 грн. (через допущення працівником ДПІ порушень вомп п. 102.1 ст. 102 ПК України), та залишило без змін податкове повідомлення-рішення за № 0009932213.

25.09.2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки та рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.09.2014 року № 9048/10/26-15-10-04-04 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0013112213 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Компанія ТДТ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72 241,5 грн., в т.ч. 60 484,82 грн. за основним платежем, 14 756,68 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0013102213 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Компанія ТДТ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 83 811,09 грн., в т.ч. 73 366,01 грн. за основним платежем, 10 445,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з аналізу наявних у матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем під час проведення документальної перевірки, не були надані первинні документи, які б в дійсності підтверджували факти реальності поставок ФОП ОСОБА_3 і ОСОБА_2 обладнання на адресу позивача та виконання ними робіт на конкретних визначених об'єктах з певним визначеним обладнанням, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Компанія ТДТ».

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом 2011 - 2012 років між ТОВ «Компанія ТДТ» (Покупець, Замовник), в особі директора Шніта С.П., та ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 (Постачальники, Виконавці) були укладені письмові договори поставки та договори щодо виконання робіт (однотипні за змістом), а саме: договір поставки від 31.01.2011 року за № 01-П, договір від 01.03.2011 року за № 03-С, договір від 11.01.2012 року за № 01С, договір поставки від 26.03.2012 року за № 03-П з ФОП ОСОБА_3 та договір поставки від 10.09.2012 року за № 9П, договір від 11.09.2012 року № 09С, договір від 08.10.2012 року за № 10/10 з ФОП ОСОБА_2

За умовами Договорів поставок Постачальник зобов'язується у відповідності до цих Договорів продати, а Покупець, в свою чергу, оплатити та прийняти торгово-технологічне устаткування і запчастини до нього згідно виставлених рахунків-фактур. Загальна сума договорів поставок визначена у п. 1.2 таких Договорів. Поставка товарів здійснюється протягом 2-х робочих днів з моменту отримання оплати вартості товарів. Дата поставки товари визначається датою, що вказана у видатковій накладній. Оплата за товари здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника. При цьому, зі змісту даних Договорів не вбачається врегулювання сторонами питань відносно порядку і способу поставки товарів, визначення місць пунктів навантаження та особи, за рахунок якої має відбуватися транспортування обладнання.

За умовами Договорів від 01.03.2011 року за № 03-С, від 11.01.2012 року за № 01С та від 11.09.2012 року № 09С, Виконавець зобов'язується на умовах визначених цими Договорами виконати платні роботи та надати платні послуги на користь Замовника та на його об'єктах, а саме: роботи з монтажу, пусконалагоджувальні роботи, роботи з технічного обслуговування та ремонту торгово-технологічного устаткування, в тому числі холодильного, а також передпродажну перевірку і підготовку, консультаційні послуги щодо порядку експлуатації устаткування. Для виконання зазначених робіт Замовник надає Виконавцю відповідне устаткування. Вартість робіт і послуг визначені у п. 4.1 даних Договорів. При цьому, витратні матеріали і запчастини, необхідні для виконання робіт Замовником додатково не оплачуються. Оплата за виконані роботи (надані послуги) здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця на підставі виставлених останнім рахунків-фактур.

Крім того, у відповідності до умов договору від 08.10.2012 року № 10/10 Виконавець (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується виконати роботи та надати Замовнику послуги з виробництва дизайн-матеріалів на умовах, визначених цим Договором, а також інші супутні роботи, що будуть визначені в Додатку до цього Договору. Вартість робіт і послуг за даним Договором складає 40 200,00 грн. (з ПДВ). Виконавець надає виконані роботи в електронному вигляді на носії інформації (CD чи DVD дисках) чи шляхом відправлення електронною поштою. Замовник надає Виконавцю необхідні для виконання робіт матеріали, передбачені Додатком до цього Договору. Одночасно, згідно п. 2.2 Договору, встановлено, що витратні матеріали, необхідні для виконання робіт Замовником додатково не оплачуються.

Відповідно до Додатку № 1 до договору від 08.10.2012 року № 10/10, Виконавець зобов'язаний був виготовити ТВ-відеоролик - аудіовізуальний твір в кількості 1 шт., згідно сценарію для ТМ «Славія», тривалістю 10 секунд і виготовити динамічний логотип для просування продукції ТМ «Славія» в кількості 1 шт. При цьому, в Додатку № 1 відсутні відомості про перелік інформативних та інших матеріалів, які мали передаватися Замовником Виконавцю для виконання зазначених робіт.

На підтвердження фактів здійснення ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 поставок товарів (обладнання) і виконання робіт на адресу ТОВ «Компанія ТДТ», згідно описаних вище договорів, та проведення розрахунків за отримані товари і виконані роботи позивач надав до суду копії наступних документів: рахунків-фактур, видаткових накладних щодо поставки обладнання та запчастин за асортиментом, де відсутні відомості про місце поставки товарів та/або місце складання таких накладних; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених за результатами виконання Виконавцями робіт з «технічного обслуговування торгівельно-технологічного обладнання», «ремонт торгівельно-технологічного обладнання», «ремонт холодильного обладнання», «передпродажна перевірка торгово-технологічного обладнання», «монтаж торгівельно-технологічного обладнання», зі змісту яких не можливо ідентифікувати місце виконання робіт (тобто, місце розташування об'єктів Замовника) та найменування, типи і марки такого обладнання; акта-здачі прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2012 року № ОУ-0000029 на суму 40 200,00 грн. (з ПДВ), складеного за результатами виконання ФОП ОСОБА_3 робіт з «виготовлення рекламної продукції згідно додатку до Договору № 10/10 від 08.10.12», зі змісту якого не вбачається безпосередньо факту передачі Замовнику (позивачу) результатів робіт (носіїв інформації, логотипів); податкових накладних; виписок з банківського рахунку ТОВ «Компанія ТДТ» за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року, де містяться відомості про перерахування позивачем сум коштів у розмірі 313 608,90 грн. на користь ФОП ОСОБА_2 за поставлене обладнання та виконані роботи (надані послуги), згідно певних рахунків (сума недоплати становить 14 292,00 грн.), та у розмірі 96 606 грн. - на користь ФОП ОСОБА_3 (сума переплати складає 219,20 грн.); актів звірок взаєморозрахунків між ТОВ «Компанія ТДТ» і ФОП ОСОБА_2 станом на 31.12.2011 року та 31.12.2012 року, згідно яких кредиторська/дебіторська заборгованість по описаних вище господарських операціях відсутня. Однак, дані відомості суперечать даним банківських виписок, що не містять відомостей про перерахування позивачем ФОП ОСОБА_3 коштів в сумі 14 292,00 грн.

Крім того, жодних інших первинних документів, оформлених на виконання та за результатами письмових договорів з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, зокрема: актів передачі-прийняття матеріалів (в тому числі інформаційних у вигляді сценарію ТВ-ролика, тощо) та результатів робіт (рекламної продукції) за договором від 08.10.2012 року за № 10/10; оборотно-сальдових відомостей по певним контрагентам та в цілому по рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари» та/або 20 «Виробничі запаси» за певні періоди, первинних документів (оформлення яких зумовлено положеннями Закону № 996-ХІV і Положення № 88, а також передбачено Наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291), на підтвердження фактів реального надходження на склад ТОВ «Компанія ТДТ», обліку та відповідно збільшення обсягів залишків товарів за певними номенклатурами - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їхньої відсутності не надав.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, оцінюючи норми чинного законодавства та наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки податковим органом доведено фіктивність господарських відносин позивача з його контрагентами, а первина документація не відповідає вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТДТ» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.