Ухвала

від 04.06.2015 по справі 821/2196/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 р. Справа № 821/2196/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей Люкс» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

26.06.2014р. ТОВ «Антей Люкс» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0000701500 та від 27.05.2014 року №0000741500.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що між орендодавцем Білозерською РДА Херсонській області та орендарем ТОВ «Антей Люкс» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,9 га на 49 років, яким встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі земельного податку протягом 10 років, що складає 2488,17 грн. в рік, за наступні роки - в двократному розмірі земельного податку, що складає 4976,34 грн. в рік. Однак, податковим органом, з квітня 2011 року було безпідставно в тричі збільшено розмір земельного податку та винесено протиправні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року адміністративний позов ТОВ «Антей Люкс» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2014р. №0000701500 та від 27.05.2014р. №0000741500.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області 11.12.2014 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В квітні 2014 року працівниками Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Антей Люкс», за результатами якої складено акт від 17.04.2014р. №91/3093371/21-04-15-03.

За наслідками цієї перевірки відповідач дійшов висновку про збільшення товариству орендної плати за орендовану ним земельну ділянку втричі, починаючи з квітня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки уповноваженою особою відповідача було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 07.05.2014р. №0000701500 - про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 228,52 грн.;

- від 27.05.2014р. №0000741500 - про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 22 417,74 грн.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог і відповідно, з протиправності та передчасності рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, 13.07.2004 між орендодавцем -Білозерською РДА Херсонській області та орендарем - ТОВ «Антей Люкс» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,9 га на 49 років, яким встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі земельного податку протягом 10 років, що складає 2488,17 грн. в рік, за наступні роки - в двократному розмірі земельного податку, що складає 4976,34 грн. в рік.

Відповідно до змісту п.13 вказаного договору, розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: 1) зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; 2) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; 3) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається із п.36 цього договору, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

А у відповідності до п.39 даного договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі невиконання однією із сторін умов даного договору, в тому числі несвоєчасна сплата орендної плати протягом 6-ти місяців.

Крім того, я видно з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов вказаного договору, до Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, у встановлений законодавством термін, подавались податкові декларації про сплату орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за відповідні звітні періоди, які податковим органом приймались без будь-яких заперечень щодо зазначених в них сум орендної плати.

Як передбачено пп.14.1.147 пункту 14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до вимог п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб ) самостійно обчислюють суму цього податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю ) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, згідно із п.288.1 ст.288 ПК України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як вбачається з приписів пп.288.5.1. п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно із п.288.4 ст.288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Положеннями ч.1 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим, відповідно до приписів статті 2 діючого на той час Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова служба була наділена всіма необхідним повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Проте, ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до норм статей Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» наділена лише одна зі сторін цього договору, якою по даній справі є райдержадміністрація.

Також, ще слід звернути увагу на те, щодоговір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема, стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Необхідно зазначити, що така позиція суду 2-ї інстанції з цього питання повністю відповідає висновкам Верховного Суду України, зокрема, викладеним у постанові від 11.06.2013р. №21-443а12, в якій, в свою чергу, вказано, що хоча і зміна розміру земельного податку згідно із Законом №309-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже, за таких обставин, апеляційний суд приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про обґрунтованість позовних вимог та відповідно, протиправність оскаржуваних рішень податкового органу.

До того ж, згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко