Постанова

від 28.05.2015 по справі 802/105/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/105/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

28 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

представника позивача Коваля Т.І.

представника відповідача Щоколової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Еко Гарант" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року позивач - Фермерське господарство "Еко Гарант"до звернулося Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001092200 від 02 жовтня 2014 року про донарахування фермерському господарству "Еко Гарант" 14083 грн. податку на додану вартість та 17064 грн. штрафних санкцій, а всього на суму 31147 грн. та № 0001172200 від 27 жовтня 2014 року про донарахування фермерському господарству "Еко Гарант" 73834 грн. податку на додану вартість та 110751 грн. штрафних санкцій, а всього на суму 184585 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 25.03.2015 вказаний позов задовольнив повністю, а саме визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 0001092200 від 02 жовтня 2014 року та № 0001172200 від 27 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зокрема зауважив, що послуги з випробування агрохімікатів не входять в перелік послуг, які можуть надаватись сільськогосподарськими підприємствами у межах діяльності у сфері сільського господарства. вказаного в пунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та посилаючись на правомірність і обгрунтованість висновків суду першої інстанції, просили суд у задоволенні апеляційної скарги податкового органу відмовити. При цьому, представник позивача посилався на письмові заперечення, в яких зазначено, що зазначена позиція податкового органу є помилковою, оскільки відповідно до пп. 209.17.14 п 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, спеціальному режиму оподаткування підлягають послуги у рослинництві та облаштуванні ландшафту, визначені кодом 01.41.0 КВЕД.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1.9, п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 11.09.2014 № 246 Хмільницька ОДПІ у період з 11.9.2014 по 17.09.2014 провела позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ФГ "Еко Гарант" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за взаєморозрахунками з ПП "Кемілайн Arpo" (код ЄДРПОУ 31052661) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 24.09.2014 № 66/22/34303570. Відповідно до висновків указаного акта під час проведення перевірки встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2014 року на 14083 грн. за загальною декларацією;

- п. 209.7, п.п. 209.17.14 п. 209.14 ст. 209 ПК України, що призвело до завищення податкового зобов'язання з ПДВ на 14083 грн. за спеціальною декларацією.

На підставі висновків акта перевірки 11.09.2014 № 246 Хмільницька ОДПІ та прийняла податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 №0001092200 про сплату 14083 грн. ПДВ і 17604 грн. штрафної санкції з ПДВ.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак, рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області №13/10/02-32-10-02-11 від 22.10.2014 та рішенням ДФС України № 9038/6/99-99-10-01-20 від 19.12.2014 було відмовлено в задоволенні скарг ФГ "Еко Гарант".

Крім того, на підставі п.п. 78.1.1, п 78.1 ст.78 ПК України та наказу від 03.10.2014 № 369 Хмільницька ОДПІ у період з 03.10.2014 по 09.10.2014 провела позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "Еко Гарант" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за деклараціями з ПДВ за період з 01.01.2014 по 31.07.2014 під час проведення взаєморозрахунків з контрагентами: ПП "Кемілайн Arpo" (код ЄДРПОУ 1052661), TOB "УТ Груп" (код ЄДРПОУ 38568593), ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" (код ЄДРПОУ 13339958), TOB "Фірма "Агрохімпак" (код ЄДРПОУ 32451362),ТОВ "Екіпрод" (код ЄДРПОУ 35017306), TOB " Альфа хімгруп" (код ЄДРПОУ 37250244), СВК "Маяк" (код ЄДРПОУ 3732070), TOB "Фірма "Агрохіммаркет" (код ЄДРПОУ 31380354), TOB "Компанія "Укравіт" (код ЄДРПОУ 30632100), TOB "Фосагро-Україна" (код ЄДРПОУ 33542657).

За результатами перевірки складений акт від 16.10.2014 №72/22/34303570. Відповідно до висновків указаного акта під час проведення перевірки встановлено позивачем порушення:

- п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 73834 грн., в т.ч.: за лютий 2014 року в сумі 3417 грн.; березень 2014 року в сумі 6833 грн.; за квітень 2014 року в сумі 11834 грн.; травень 2014 року в сумі 34500 грн.; червень 2014 року в сумі 3583 грн.; липень 2014 року в сумі 13667 грн.

- п. 209.7, п.п. 209.17.14 п. 209.17 ст. 209 ПК України, в результаті чого завищено ПДВ, який залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок в сумі 68064 грн., в т.ч.: за лютий 2014 року в сумі 3417 грн.; березень 2014 року в сумі 6466 грн.; квітень 2014 року в сумі 7167 грн.; травень 2014 року в сумі 34500 грн.; червень 2014 року в сумі 3583 грн.; липень 2014 року в сумі-13667 грн.; та занижено від'ємне значення ПДВ в сумі 5770 грн., в т.ч. за березень 2014 року в сумі 367 грн.; квітень 2014 року в сумі 4667 грн.; червень 2014 року в сумі 141 грн.; липень 2014 року в сумі 595 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 16.10.2014 № 72/22/34303570 Хмільницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області прийняла податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 № 0001172200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 184585 грн., в т.ч.: основного платежу 73834 грн., штрафних санкцій 110751 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ позивач також оскаржував в адміністративному порядку, однак, рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області № 457/10/02-32-10-04 від 19.11.2014 та рішенням ДФС України №9039/6/99-99-10-01-20 від 1912.2014 було відмовлено в задоволенні поданих скарг.

Оскільки внаслідок процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення рішення Хмільницької ОДПІ № 0001092200 від 02 жовтня та № 0001172200 від 27 жовтня 2014 року не були скасовані, ФГ "Еко Гарант" звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України", прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно матеріалів справи, у квітні 2014 року ФГ "Еко Гарант" на виконання договорів по наданню послуг на виконання науково-дослідних робіт отримало від ПП "Кемілайн Arpo" передоплату в загальній сумі 84500 грн., в тому числі ПДВ 14083,33 грн. ФГ "Еко Гарант" віднесло суми податку на додану вартість в сумі 14083 грн. за операціями з отримання передоплат до податкової декларації з ПДВ (скороченій).

Крім того, ФГ "Еко Гарант" отриману попередню оплату за виробничі випробування добрив, послуги по виконанню науково дослідних робіт в лютому від TOB "Агрохіммаркет" - 3417 грн.; в березні від TOB "Агрохіммаркет" - 6833 грн.; в квітні від TOB "Агрохіммаркет" - 7084 грн., від TOB "Укравіт" - 4750 грн.; в травні від TOB "Екіпрод" - 27166,66 грн., від TOB "Фірма "Агрохімпак" - 3750 грн. від TOB "Альфахімгруп " -3583,33 грн.; в червні від ПП "Камілайн Arpo" -3 583,33 грн.; в липні від TOB "Укравіт" - 7167 грн.,від TOB "Фос Arpo Україна" - 6500 грн. задекларовано в спеціальній декларації з ПДВ (скороченій).

Відповідач вважає ФГ "Еко Гарант" відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПУ України 14083 грн. ПДВ за операціями з отримання передоплат від ПП "Кемілайн Arpo" повинно було відобразити у складі декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом за квітень 2014 року у вигляді податкових зобов'язань, а 73834 грн. ПДВ за операціями з отримання передоплат від ПП "Кемілайн Arpo", TOB "УТ Груп", ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс", TOB "Фірма "Агрохімпак",ТОВ "Екіпрод", TOB "Альфахімгруп", СВК "Маяк", TOB "Фірма "Агрохіммаркет", TOB "Компанія "Укравіт", TOB "Фосагро-Україна" - у складі декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом за період з 01.01.2014 по 31.07.2014 у вигляді податкових зобов'язань.

На переконання контролюючого органу, послуги з випробування агрохімікатів не входять в перелік послуг, які можуть надаватись сільськогосподарськими підприємствами у межах діяльності у сфері сільського господарства, вказаного в пунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надання позивачем послуг з виробничого випробування агрохімікатів в рослинництві, яке здійснюється за винагороду на договірній основі та охоплюється видами господарської діяльності, визначеними кодом 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві" КВЕД ДК 009:2010, який є тотожним коду 01.41.0 КВЕД ДК 009:2005 та належить до видів господарської діяльності, які повинні оподатковуватися за спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства, визначеним Податковим кодексом України.

Колегія суддів із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися не може, виходячи з наступного.

Для підприємств сільськогосподарської галузі статтею 209 Податкового кодексу України визначено пільговий режим оподаткування в частині податку на додану вартість, що застосовується такими суб'єктами господарювання при відповідності встановленим критеріям. Основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Згідно із зазначеним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування податку за придбані товари/послуги, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, установленого статтею 209 Кодексу, включаються до податкової декларації з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності платника за відповідний звітний період.

Дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, поширюється на такі види діяльності:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Судом першої інстанції не взято до уваги, що перелік послуг, які можуть надаватись сільськогосподарськими підприємствами у межах діяльності у сфері сільського господарства, вказано в пунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД); надання послуг у тваринництві (01.42.0 КВЕД).

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що відповідно до чинного на момент здійснення оподатковуваних господарських операцій КВЕД ДК 009:2010 (діє з 01.01.2012) коду 01.41.0 КВЕД, який діяв на момент прийняття ПК України, відповідає код 01.61 »Допоміжна діяльність у рослинництві «. Зазначений код включає в себе, зокрема, будь - яку діяльність у рослинництві, що здійснюється за винагороду або договірній основі (окрім підготовки урожаю для первинної реалізації).

Проте, колегія суддів не може погодитися із зазначеними доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Держкомстату від 23.12.2011 року №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» допоміжна діяльність в рослинництві (КВЕД 01.61) включає: сільськогосподарську діяльність, здійснювану за винагороду або на основі контракту : передпосівна підготовка полів; посів і посадка сільськогосподарських культур; обробка сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, в т. ч. з повітря; обрізання плодових дерев і виноградників; пересадка рису, розсадження і прополка буряка; збір урожаю; боротьба з шкідниками (у т. ч. з кроликами), пов'язана з сільським господарством; підтримку угідь в належному сільськогосподарському і екологічному стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування; надання сільськогосподарської техніки разом з обслуговуючим персоналом.

Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 затверджено КВЕД (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005

Кодом 01.41.0 вказаного КВЕД визначено надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту та зазначено, що цей підклас включає:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом

- облаштування, догляд і переоблаштування ландшафту, включаючи закладення та утримання парків і садів, кладовищ тощо, приватних і комунальних житлових будинків, адміністративних будинків, шкіл, лікарень, церков тощо, зелених насаджень уздовж автошляхів, залізниць, берегів, портів та інших шляхів сполучення, зелених насаджень біля промислових та торгівельних споруд, а також садів на дахах, фасадної зелені, зимових садів тощо, зелених насаджень спортивних майданчиків, ігрових майданчиків, галявин для сонячних ванн, майданчиків для гри в гольф тощо

- насадження та облаштування ландшафту коло водойм, ставків, басейнів, водостоків, розбризкувальних установок

- насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення

- облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо)

- експлуатацію зрошувальних і осушувальних систем

- насадження і догляд за декоративними деревами, включаючи підрізання дерев і живоплоту, пересадження великих дерев.

Тобто, код 01.61 КВЕД ДК 009:2010 та код 01.41.0 ДК 009:2005 є тотожними.

Колегія суддів зазначає, що КВЕД ДК 009:2010 та КВЕД ДК 009:2005 є чинними та містять вичерпний перелік договірних послуг у рослинництві.

Отже, враховуючи зазначене, випробування агрохімікатів не відноситься до договірних послуг у рослинництві передбачених вказаними КВЕД та не потрапляє під визначення діяльності у рамках спецрежима, а тому підстави для віднесення податкових зобов'язань до такої діяльності відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції не взяв до уваги, що основним критерієм для віднесення певної діяльності до договірних послуг у рослинництві є чітке її передбачення у відповідному КВЕД, а тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку суд першої інстанції допустив не вірне трактування коду 01.41.0 КВЕД ДК 009:2005 та коду 01.61 КВЕД ДК 009:2010 вирішивши, що надання позивачем послуг випробування агрохімікатів в рослинництві на договірній основі, яке здійснюється за винагороду охоплюється видами господарської діяльності визначеними зазначеними кодами КВЕД, при цьому взявши за основний критерії надання послуг в рослинництві та договірну основу таких послуг, а не чітке передбачення відповідної послуги в коді КВЕД.

Згідно із зазначеним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування податку за придбані товари/послуги, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, установленого статтею 209 Кодексу, включаються до податкової декларації з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності платника за відповідний звітний період.

Відповідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно п.209.2. ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні - такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2, ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-Х1У зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності,... які зобов*язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Відповідно до вимог п.3.2 ст.З вищезазначеного Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,

- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена діяльність позивача не відноситься до видів діяльності на які поширюється спеціальний режим оподаткування, а тому Фермерське господарство "Еко Гарант" повинно здійснювати сплату податків на загальних підставах, а не в порядку передбаченому ст. 209 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Еко Гарант" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Еко Гарант" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.