Ухвала

від 21.05.2015 по справі 810/4038/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/5910/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" звернулось в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови №3-1507/2 від 15.07.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 103230,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова прийнята неправомірно, з порушеннями чинного законодавства, у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення для ознайомлення та підписання позивачу не надавався, при цьому в ньому є відмітка про те, що директор товариства від його підпису відмовився. Крім того, позивачем зазначено, що подана 15.07.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Тікич" декларація була повернута відповідачем, будь-яких підготовчих чи будівельних робіт розпочато не було, проте відповідачем проведено перевірку та виявлено невідповідність даної декларації техніко-економічним показникам об'єкту та іншим обставинам. Також позивачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" не є замовником будівництва, відтак не може бути суб'єктом правопорушення в розумінні частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 23.10.2012 року між позивачем (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тікич" (Замовник) укладено договір №415-ПР, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати комплекс проектних робіт по об'єкту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Лісовій 8, 10, 12, 40 в м. Ірпінь Київської області, стадія "Проект".

15 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тікич" направило на адресу відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Лісовій 8, 10, 12, 40 в м. Ірпінь Київської області".

Листом №7/10-19/2305/02 від 23.05.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Тікич" повернуто декларацію останнього про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту, в якому вказано на недоліки даної декларації та роз'яснено право на повторне звернення для реєстрації такої декларації.

08 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-0807/876 від 08.07.2013 року, у якому зазначено наступне: під час проведення перевірки щодо достовірності даних, поданих замовником товариством з обмеженою відповідальністю "Тікич", у декларації про початок виконання будівельних робіт, з виїздом на місце 30.05.2013 року встановлено наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, у основних техніко-економічних показниках об'єкту, зазначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки від 11.01.2013 року № 0003-01-2013, де зазначена кількість квартир 20 шт. та загальна площа будинку 979,2 кв.м., а у поданій замовником декларації про початок виконання будівельних робіт зазначена кількість квартир 25 шт. та загальна площа будинку становить 1122,25 кв.м. Також у декларації про початок виконання будівельних робіт наказ на призначення головного інженера проекту Тарпаку В.М. зазначений, як № 3 від 15.01.2013 року, а у наданій замовником документації зазначений як №1/05-13 від 07.05.2013 року. Техніко-економічні показники наказу про затвердження проектної документації директором товариства з обмеженою відповідальністю "Тікич" Царьовим В.Ю. наказ №1 від 07.05.2013 року не відповідає техніко-економічним показниками об'єкту, зазначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки від 11.01.2013 року №0003-01-2013, що є наведенням недостовірних даних, поданих замовником товариством з обмеженою відповідальністю "Тікич" у декларації про початок виконання будівельних робіт. Тим самим порушено вимоги частини першої статті 31, частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Розгляд справи про адміністративне правопорушення протоколом призначений на 14:00 15.07.2013 року в приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Крім того, в протоколі містяться відмітки про те, що він складений у присутності директора товариства, та про те, що останній відмовився від підписання протоколу.

15 липня 2013 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1507/2 від 15.07.2013 року, якою на підставі протоколу №1-Л-3-0807/876 від 08.07.2013 року товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103230,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем дійсно порушено вимоги законодавства в межах спірних відносин, а тому оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з частиною восьмою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, у випадку, зокрема, передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування. При цьому така відповідальність виникає незалежно від реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки пов'язана з порушенням проектної чи експертної організації вимог законодавства під час проектування об'єктів чи експертизи проектів будівництва.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на запит товариства з обмеженою відповідальністю "Тікич" розроблено нову проектну документацію об'єкту "Багатоповерховий житловий будинок по вул. Лісовій, 40 в м. Ірпінь, Київська область", якою додано 1 поверх, 5 квартир та збільшено загальну площу будівлі до 1122,25 кв. м.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем не надано відомостей про внесення змін до містобудівних умов та обмежень щодо вказаного об'єкту забудови.

Разом з тим, позивачем у справі зазначалось, що нові містобудівні умови були зареєстровані 04.06.2013 року, тобто до моменту проведення перевірки, у зв'язку з чим на момент її проведення жодних порушень містобудівних умов допущено не було, однак суди попередніх інстанцій не звернули увагу на дану обставину, не встановили чи відповідає вона дійсності та не надали їй належної правової оцінки.

Також судами попередніх інстанцій не надано порівняльної оцінки зазначеним у декларації про початок будівельних робіт та проектній документації даним і не проаналізовано правомірність та обґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства, а відтак справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.

За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управління проектно-виробничих робіт" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)