Ухвала

від 28.05.2015 по справі 813/2318/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2015 р. м. Київ К/800/18545/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Будконструкція" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства "Будконструкція" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Будконструкція" (далі - ПП "Будконструкція") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі) в якому просить визнати нечинним, скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року позов ПП "Будконструкція" задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі задоволено. Скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та прийнято нову, якою відмовлено ПП "Будконструкція" у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ПП "Будконструкція" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Залізничному районі проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Будконструкція» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт №460/22-10/30918275 від 01.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.1, п.п. 7.2.1., п. 7.2, п.п.7.3.1 п. 7.3., п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4., п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а також порушення п.п. 185.1 ст. 185 , п. 187.1 ст. 197 , п. 188.1 ст. 188 п. 198.2, 198.3 , 198.4 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI , а саме: занижено податок на додану вартість всього у сумі 155059,82 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 131679,76 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 682,33 грн., за жовтень 2010 року в сумі 93449,00 грн., листопад 2010 року в сумі 29461,21 грн., грудень 2010 року в сумі 8087,22 грн.; за 2011 рік в сумі 23380,06 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 6648,32 грн.

На підставі акту перевірки від 01.03.2013 року винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2011 року № 460/22-10/30918275 на суму 192971,87 грн. (в т.ч. штрафна санкція 38594,38 грн.).

Об'єктом оподаткування з податку на додану вартість, відповідно до підп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР , зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п.1.4 Закону №168/97 -ВР).

Згідно з підп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із Договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо Договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу , у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України ).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з Договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України ). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України ). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу ), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України ). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу .

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відтак, необхідною умовою для віднесення платником податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону №966-ХІV ).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладались наступні договори: 11.10.2010 року з ПП «МКМ - Сервіс» про довгострокові поставки; 01.10.2010 року з ПП «Аеромакс - Сервіс» про дострокові поставки; 01.06.2011 року з ПП «Галтехцукор» про довгострокові поставки; 19.08.2011 року з ПАТ «Укрсоцбанк» про виконання ремонтно-будівельних робіт; 03.11.2011 року з ПП «Симетрія» договір підряду; 01.11.2011 року з ПАТ «Укртелеком» договір підряду; 01.11.2011 року з ПП «Симетрія» договір підряду. Реальність, товарність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи. Постачання товару здійснювалося постачальниками. Первинні документи по зазначеним договорам відповідають вимогам встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . На момент укладення в усіх вищезазначених договорів, та реалізації господарських операцій, ПП «Аеромакс - Сервіс», ПП «Галтехцекор», ПП «МКМ - Сервіс», ПП «Симетрія» були зареєстрованими як суб'єкти господарювання та були платниками податку на додану вартість.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будконструкція" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров