Рішення

від 29.05.2015 по справі 757/16887/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16887/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 травня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Середи К.О.,

при секретарі - Герасименко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ», третя особа - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа КП УЖГ Печерського району м. Києва «Хрещатик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 20.11.2014 в порядку ст. 33 ЦПК України замінено відповідача ОСОБА_3 на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ».

Відповідно до уточненої позовної заяви від 02.12.2014 (а.с. 169-175) позивач просив:

- стягнути з ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 24 763 грн., що складається з вартості відновлювального ремонту кватири, вартості проживання позивача з дружиною в хостелі на час проведення ремонтних робіт та витрат на проведення експертної оцінки і виготовлення висновку;

- стягнути з ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 27 563 грн.;

- стягнути з ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 351,26 грн., які складаються з судового збору, витрат на правову допомогу та плати за вчинення нотаріальних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому та членам його сім'ї ОСОБА_4 (дружині) на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 04.11.1993, виданого органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району. Влітку 2013 року подружжя ОСОБА_4 помітило, що в квартирі № 26 (знаходиться над квартирою № 22) проводяться ремонтні роботи. Працівниками КП УЖГ «Хрещатик» як балансоутримувачем будинку на прохання позивача було з'ясовано, що ремонті роботи у квартирі № 26 проводяться ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ», директором якого є ОСОБА_3

З огляду на те, що при обстеженні квартири № 26 було виявлено, що відповідач здійснив втручання в несучі конструкції будинку, КП УЖГ «Хрещатик» неодноразово видавало відповідачеві приписи-попередження, і в кінцевому результаті звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» про відновлення планування квартири № 26 у первинний стан, який судом було задоволено.

Працівниками КП УЖГ «Хрещатик» на вимогу позивача 19.11.2013 в присутності відповідача, враховуючи, що позивач кілька років тому відремонтував свою квартиру, склали акт, яким зафіксували санітарно-технічний стан квартири позивача, в якому вказали, що на початку ремонтних робіт, які почав проводити відповідач у квартирі № 26, квартира № 22 знаходилась в задовільному санітарно-технічному стані. Відповідач підписав даний акт, в якому вказав, що зобов'язується в разі погіршення технічного стану обстеженої кв. № 22, якщо воно виникне в результаті ремонтних робіт, що будуть виконуватися в кв. 26, відшкодувати за пошкодження у відповідності зі змістом акту повторного огляду.

Як вбачається із актів, складених КП УЖГ «Хрещатик» від 18.03.2014 та від 28.04.2014, було зафіксовано факт залиття квартири позивача, при цьому, було встановлено, що залиття квартири № 22 з квартири АДРЕСА_2 з вини власника вище розташованої квартири № 26, під час проведення ремонтних робіт з втручанням у інженерно-технічне обладнання квартири, що спричинило пошкодження вентиля до радіатора центрального опалення, який було влаштовано власником квартири за власний кошт.

Вартість завданих з вини відповідача збитків становить 16 963 грн., що підтверджується висновком експертного дослідження, проведеного на замовлення позивача.\

В свою чергу, вартість експертної оцінки та виготовлення висновку склала 800 грн., що підтверджується відповідної квитанцією.

З метою належного захисту порушених прав, позивач звернувся за наданням правової допомоги до ПКФ «КОА» та сплатив кошти у розмірі 2 500 грн., що підтверджується відповідною довідкою.

Також позивач витратив 300 грн. за вчинення нотаріальних дій - посвідчення довіреності на представлення інтересів у суді.

Крім того, згідно з висновком для проведення відновлювального ремонту необхідно витратити 20 робочих днів (з врахуванням вихідних - 28 календарних днів), на час якого позивач з дружиною потребують місця проживання в районі свого будинку. Позивачем було вивчено ціни на проживання в готелях, що розташовані в межах мікрорайону, так, найдешевший номер в хостелі «На Кропивницького», що розташований за адресою: АДРЕСА_4, за 1 добу проживання на двох осіб коштує 250 грн. (7 000 грн. за 28 діб).

Таким чином, загальна сума матеріальну збитку становить 27 563 грн. (=16 963 грн.+800 грн.+2 500 грн. + 300 грн. + 7000 грн.).

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 27 563 грн., що підпадає сумі майнової шкоди, завданої позивачеві незаконними діями відповідача, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 26 коп.

Відповідно до проведеного 23.12.2014 повторного автоматичного розподілу справ, дана справа надійшла в провадження судді Середі К.О.

У судовому засіданні 07.05.2015 представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У призначене судове засідання на 29.05.2015 учасники судового розгляду на з'явились, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце судового розгляду.

Від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника і позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Зі згоди представника позивача, наданої у судовому засіданні 07.05.2015, суд визнав за можливе проведення заочного розгляду справи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів про права та обов'язки сторін.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому та членам його сім'ї ОСОБА_4 (дружині) на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 04.11.1993, виданого органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району (а.с.55).

Матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що відповідач ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» (директор якого Черкасенко М.Л.) є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою форми 3, виданої балансоутримувачем будинку КП УЖГ «Хрещатик» (а.с. 146).

Також у судовому засіданні 07.05.2015 постало питання про необхідність уточнення відомостей про юридичну особу відповідача - ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ», а саме щодо коду ЄДРПОУ та інформації з приводу того, чи саме вказана юридична особа є власником приміщення - квартири АДРЕСА_3, загальною площею 54,80 кв.м., з врахуванням довідки форми-3, наданої КП УЖГ Печерського району м. Києва «Хрещатик», відповідно до якої власником даного нерухомого майна значиться ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕС» (а.с. 146).

Через канцелярію суду 12.05.2015 від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме додаткової інформації про юридичну особу - ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» (а.с. 221-222).

Відповідно до отриманої судом інформації повне найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 38679481, керівник - Черкасенко Максим Леонтійович.

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що зазначена у довідці форми 3 КПК УЖГ «Хрещатик» юридична особа власник майна ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕС» та юридична особа, яка залучена до участі у справі в якості відповідача ТОВ «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ», є однією ж тією юридичною особою.

Як вбачається із актів, складених КП УЖГ «Хрещатик» від 18.03.2014 та від 28.04.2014, було зафіксовано факт залиття квартири позивача, при цьому, було встановлено, що залиття квартири № 22 з квартири АДРЕСА_2 з вини власника вище розташованої квартири № 26, під час проведення ремонтних робіт з втручанням у інженерно-технічне обладнання квартири, що спричинило пошкодження вентиля до радіатора центрального опалення, який було влаштовано власником квартири за власний кошт.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири частково суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (зі змінами та доповненнями), про вирішення справ про відшкодування шкоди, заподіяної громадянами жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках (ст. 190 ЖК України), судам слід виходити із загальних норм цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причиний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Тобто, за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (ст.ст.1164, 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника (презумпція заподіювача шкоди), коли не позивач повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіяні шкоди, а навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

З аналізу наведених норм матеріального закону вбачається, що тягар утримання санітарно-технічних комунікацій у житловому приміщенні покладається на власника квартири або наймача такого житлового приміщення, однак відповідач свого обов'язку не виконав, що призвело до залиття квартири позивача.

На підставі викладеного, оцінюючи вищеназвані докази у їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним факт заподіяння власником квартири № 26 матеріальної шкоди майну позивача, оскільки залиття квартири № 22 відбулося з квартири відповідача через втручання останнього у інженерно-технічне обладнання квартири, що спричинило пошкодження вентиля до радіатора центрального опалення, який було влаштовано власником квартири за власний кошт.

Отже, згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України між сторонами внаслідок заподіяння шкоди виникли відповідні цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є : 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до вимог ст. 59 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, які надані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є : 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається із висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири № 22 після її залиття, яка розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, зробленого на замовлення ОСОБА_1, кошторисна вартість проведення відновлювального ремонту квартири № 22 склала 16 963 грн. (а.с. 23).

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вказаний Висновок про вартість є належним та допустимим доказом по справі, адже виконаний організацією, що має Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (63-65), перелік та види робіт відповідають обсягам завданої майну позивача шкоди.

Таким чином, з огляду на вищенаведені вимоги матеріального закону та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 16 963 грн.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для включення до матеріальної шкоди 7 000 грн. витрат, які позивач з дружиною понесуть під час проживання у хостелі (відповідно до зазначеного позивачем розрахунку), оскільки такі позовні вимоги не підтверджені з наданням відповідних доказів на підтвердження бронювання номерів у хостелі позивачем, їх вартість, тощо.

Також суд вважає, що вимоги, які включені позивачем у загальний розмір матеріальної шкоди, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн., витрати на проведення експертного дослідження 800 грн. та нотаріальні витрати у розмірі 300 грн. відносяться до судових витрат.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.

Згідно із п.17-1 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» потерпілий, тобто особа, якій заподіяно моральну шкоду внаслідок незаконних дій, має право пред'явити позов про її відшкодування. Пунктом 3 цієї ж постанови встановлено, що під моральною (немайновою) шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Окрім цього, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди « (зі змінами та доповненнями) було роз'яснено, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб в розмірі відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 7 постанови від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами) передбачено, що за змістом норм законодавства, які регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна шкода відшкодовується особі, права якої були порушені неправомірними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь позивача, суд, враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних, душевних, психічних і фізичних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення), приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди ґрунтуються на законі та підтверджуються належними та допустимими доказами по справі.

Проте, з огляду на зміст делікатних правовідносин, що виникли між сторонами по даній справі, характеру пошкодження майна, беручи до уваги інші обставини справи, суд визнає заявлений розмір моральної шкоди у розмірі 27 563 грн. коп. завищеним та надмірним, у зв'язку з чим, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 3 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з того, що позивачем доведені витрати, пов'язані з проведення експертного дослідження у розмірі 800 грн. (а.с. 79), витрати при нотаріальному посвідченні довіреності на представників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 80, 87) у розмірі 300 грн.

Разом з тим, витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн. суд вважає такими, що не доведені та документально не підтверджені позивачем з урахуванням положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», довідку від 21.06.2014 суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу, тим більше, що з матеріалів справи, а саме журналів судових засідань, вбачається, що впродовж усього часу розгляду даної судової справи інтереси позивача представляли представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, як вбачається з пояснень представника ОСОБА_5, надавали правовому допомогу позивача безкоштовно як представники громадської правозахисної організації.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також виходив з того, що відповідач мав можливість реалізувати своє процесуальне право щодо подання доказів та надання пояснень по суті справи, небажання відповідача надавати суду докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судових засіданнях, дало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 219 грн. 63 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167, 1172, 1192 ЦК України, ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України 1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (зі змінами та доповненнями), ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38679481) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 16 963 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38679481) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКТУМ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38679481) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у загальному розмірі 1 319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 63 коп., які складаються з: 219 грн. 63 коп. судового збору, 800 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 300 грн. витрати на нотаріальне посвідчення довіреності на представлення інтересів у суді).

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.О. Середа