Ухвала

від 25.11.2016 по справі 757/16887/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16887/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

25 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бортницької В.В. ,

при секретарі - Янчинська Л. А.,

розглянувши у судовому засідання подання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Боголей І.Ю. про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2016 року до суду надійшло вищевказане подання, в якому державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення до квартири, належної ТОВ «Тектум-Інвест», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 2 ст. 376 ЦПК України, передбачено, що суд негайно розглядає подання, про примусове проникнення до житла, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

У судове засідання державний виконавець Боголей Ю.І., будучи належним чином повідомленою, не з'явилась.

Подання вмотивовано тим, що на виконанні у Печерському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 50767699 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/16887/14-ц від 27.07.2015 року про стягнення з ТОВ «Тектум-Інвест» на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди. Рішення суду в добровільному порядку не виконане. На виклики до державного виконавця боржник не з'являється. На вимоги державного виконавця щодо надання пояснень про не виконання судового рішень боржник не реагує. Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Тектум-Інвест» зареєстрована квартира АДРЕСА_1. За виходом державного виконавця за вказаною адресою доступу до приміщення не надано, про що складено акти. За вказаних підстав, зважаючи, що боржником в добровільному порядку не виконується судове рішення, державний виконавець звернувся до суду із зазначеним подання.

Суд, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується подання, дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України, міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно з положеннями п. 13 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Матеріали виконавчого провадження, якими обґрунтував державний виконавець своє подання, не містять доказів про те, що боржника було повідомлено про проведення виконавчих дій з виходом до належного йому нерухомого майна, оскільки державним виконавцем не надано жодних підтверджуючих документів з вимогою забезпечення державному виконавцю безперешкодного доступу до приміщення квартири АДРЕСА_1.

Також неможливо встановити у судовому засіданні та з подання державного виконавця не вбачається, чи відсутність доступу до нежитлових приміщень та квартири зумовлена свідомими діями боржника, спрямованими на перешкоджання діям державного виконавця або ж це пов'язано із відсутністю власника у квартирі з об'єктивних причин.

Крім того, встановлено, що складений державним виконавцем акти про неможливість входження до квартири від 17.11.2016 року та 21.11.2016 року є неналежним підтвердженням вчинення виконавчих дій, оскільки вищенаведені акти складені лише самим державним виконавцем без участі понятих, залучення яких є обов'язковим відповідно до ч. 2 ст. 22 «Про виконавче провадження» та п. 8 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

За вказаних підстав, подання є невмотивоване, тому у його задоволені слід відмовити.

Керуючись ст. 376 ЦПК України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволені подання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Боголей І.Ю. про примусове проникнення до житла - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бортницька