Рішення
від 26.05.2015 по справі 910/5773/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа № 910/5773/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак»

до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Медик-1»

2. Всеукраїнська громадська організація «Гідність»

3. Машталерчук Оксана Володимирівна

про визнання майнових прав та зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Літвінова М.Є.

Пукшин Л.Г.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Розов О.С. за довіреністю б/н від 16.01.2015 р.;

від відповідача: Єрьомін О.В. за довіреністю б/н від 25.03.2015 р.;

від третьої особи-1: Хомутінніков Г.Г. за довіреністю б/н від 25.03.2013 р.;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (далі - відповідач) про визнання за позивачем майнових прав на об'єкт будівництва - нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 92, 53 кв.м. та зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірне нежитлове приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2008 р. між сторонами було укладено Договір інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 40РЖ-27/1 за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27, за змістом п. 2.4. якого після здійснення позивачем 100% оплати за об'єкт інвестування відповідач мав передати позивачу по акту приймання-передачі об'єкт незавершеного будівництва для отримання останнім функціонального призначення цього об'єкту та виконання опоряджувальних робіт. Як стверджує позивач, ним було профінансовано об'єкт будівництва шляхом перерахунку на користь відповідача грошових коштів: 28.07.2009 р. в сумі 240 000, 00 грн., 04.08.2009 р. в сумі 200 000, 00 грн. та 05.08.2009 р. в сумі 83 148, 89 грн., про що відповідачем була видана Довідка № 176-и від 21.09.2011 р. про повну оплату за об'єкт інвестування, у зв'язку з чим, на його думку, він відповідно до умов п. 3.3.2. Договору отримав право отримати у власність об'єкт інвестування. Водночас, як зазначає позивач, 07.03.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю і м. Києві йому було надано відповідь про те, що за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27 в нежитловому приміщенні, яке за Договором, укладеним між сторонами, мало перейти до позивача, на даний час знаходиться ОСББ «Медик-1». Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що його права як інвестора були порушені, у зв'язку з чим він вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5773/13 та призначено її до розгляду на 09.04.2013 р.

08.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Медик-1» та Всеукраїнську громадську організацію «Гідність». Клопотання мотивоване тим, що місцезнаходженням вказаних юридичних осіб відповідно до даних ЄДРЮОФОП є м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27, і на даний час вони користуються спірним приміщенням, у зв'язку з чим за результатами вирішення даного спору може бути прийнято рішення, яке буде стосуватись їх прав та обов'язків.

У судовому засіданні 09.04.2013 р. надійшло клопотання від представника Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Медик-1» про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Клопотання мотивоване тим, що спірне у даній справі приміщення є технічним, а отже у відповідності до змісту ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відноситься до неподільного майна, тобто є неподільною частиною житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир). На думку ОСББ «Медик-1» задоволення позовних вимог у даній справі порушить права співвласників будинку та унеможливить виконання ним обов'язків з експлуатації та обслуговування будинку.

Розглянувши у судовому засіданні 09.04.2013 р. клопотання позивача та ОСББ «Медик-1» про залучення третіх осіб у справі, суд дійшов висновку про необхідність їх задовольнити, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Медик-1» (03039, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня , будинок 27, код ЄДРПОУ 36556408) та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Всеукраїнську громадську організацію «Гідність» (03040, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 27, код ЄДРПОУ 38040385), розгляд справи відкладено на 15.05.2013 р.

При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду відповідачу доручено надати суду затверджений у встановленому чинним законодавством порядку Проект багатоквартирного житлового будинку по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 у м. Києві, відповідно до якого він був збудований, зокрема, проектну документацію інженерних систем будинку в частині спірного приміщення, іншу технічну документацію на спірне приміщення, Свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а також Акт готовності об'єкта до експлуатації щодо будинку, розташованого по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 у м. Києві.

23.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 15.05.2013 р. від представника третьої особи-1 надійшло письмове клопотання щодо витребування: від сторін та їх обслуговуючого банку ПАТ "Банк Столиця" документів, які б свідчили про дійсне перерахування та отримання коштів за договором інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р.; від ДПІ у Оболонському районі м. Києва дані про сплату відповідачем ПДВ за операцію з оплати приміщення за договором інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р. Клопотання обґрунтоване тим, що платіжні доручення, надані до матеріалів справи та датовані 28.07.2009 р., 04.08.2009 р. та 05.08.2009 р., з відміткою банку про проведення операцій 22.12.2011 р., свідчать про порушення положень ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо строків проведення переказу, що на думку третьої особи-1, може вказувати на фальсифікацію вказаних платіжних документів. При цьому, третя особа-1 також просить суд направити до органів прокуратури повідомлення про ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку.

Від представника відповідача у судовому засіданні 15.05.2013 р. надійшли додаткові документи у справі, а саме: Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 27.06.2007 р. та Розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 774 від 27.06.2007 р. «Про затвердження Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

Також, додаткові документи у справі надійшли від представника позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2013 р. Розгляд заявленого третьою особою-1 клопотання про витребування доказів та направлення повідомлення до правоохоронних органів відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

При цьому, повторно доручено відповідачу надати суду затверджений у встановленому чинним законодавством порядку Проект багатоквартирного житлового будинку по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 у м. Києві, відповідно до якого він був збудований, зокрема, проектну документацію інженерних систем будинку в частині спірного приміщення, іншу технічну документацію на спірне приміщення, Свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а також Акт готовності об'єкта до експлуатації щодо будинку, розташованого по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 у м. Києві.

17.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він не заперечує проти задоволення заявленого у даній справі позову. При цьому, він зазначає, що на сьогоднішній день в спірному будинку введено в експлуатацію лише житловий фонд без вбудованих приміщень.

10.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких вона стверджує проте, що поданням даного позову сторони намагаються незаконно заволодіти належним їй нежилим приміщенням. В обґрунтування зазначеного третя особа-1 вказує на те, що Договір інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р. містить обов'язок збудувати приміщення до кінця 2009 року, проте як будинок було збудовано і здано в експлуатацію в червні 2007 року, і спірні підвальні приміщення розміщені у вказаному будинку в фундаментному поверсі. При цьому, як зазначає третя особа-1 жодних будівельних робіт в будинку з моменту його введення в експлуатацію - не проводилось, а наданою самим позивачем Довідкою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 7/26-3/0703/09 від 07.03.2013 р. підтверджується, що станом на 06.03.2013 р. Інспекція не видавала дозволу та не реєструвала інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт за адресою будинку. Також, третя особа-1 стверджує, що позивач не може в даному випадку бути визнаний інвестором, оскільки будівництво спірного будинку було здійснено до проведення інвестицій, а фундамент і перший над ним підвальний поверх на рівні "-9" (спірні приміщення) був збудований ще в 2003 році. Крім того, третя особа-1 стверджує, що спірний договір інвестування було укладено всупереч положенням Закону України «Про інвестиційну діяльність», відповідно до ст. 4 якого інвестування об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів може здійснюватись виключно через фонди фінансування будівництва, у зв'язку з чим просить такий договір визнати недійсним.

Також, 10.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про витребування у сторін та ПАТ "Банк Столиця" документів, які б свідчили про дійсне перерахування та отримання коштів за Договором інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р.; від позивача декларацію про обсяги і джерела здійснених ним інвестицій, дозвіл на виконання будівельних робіт; від сторін бухгалтерську і статистичну звітність, яка б відображала внесення та отримання інвестиції в розмірі 523 148, 89 грн.; від відповідача та ДПІ в Оболонському районі м. Києва документів податкової звітності про сплату відповідачем до державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 87 191, 48 грн. за Договором інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р.

Крім того, 10.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що стороною Договору інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р. є ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» (код ЄДРПОУ 31176312), проте як позов заявлено до ПрАТ «Київміськбуд-1», та оскільки позивач не звертався до ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ні з вимогою про передачу по акту приймання-передачі спірного приміщення, ні з позовною заявою.

Від позивача 10.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи у справі, в тому числі, відповідь ТОВ Фірма «Житлобудпроект» № 28 від 06.06.2013р. на адвокатський запит представника позивача Шокурова Ю.Л., в якій зазначається про те, що ТОВ Фірма «Житлобудпроект» виступало генпроектувальником будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві згідно з Договором № 243 від 20.03.2001 р. з ЗАТ «Трест Київміськбуд-1». При розробці Робочої документації за завданням замовника - ТОВ співвласників будівництва житла «Медик» та Інвестора ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» на позначці - 9.000 в осях А-Г/д; 2/1-7/8 було запроектовано приміщення «Офіс ЖЕКа» загальною площею 92, 53 кв.м. Для того, щоб приміщення відповідало вимогам та ознакам офісу, була запроектована прохідна галерея на весь літерний ряд вісей А-Л та 0-2/1 для природного освітлення та провітрювання робочих приміщень офісу, а також два окремих евакуаційних виходи (сходи по вісях А, 2-5 та Г-Д, 2-5) з виходом назовні. Офіс ЖЕКа має свій окремий санвузол та чотири вікна в галерею, він представлений на поверховому плані з позначкою - 9.000 (креслення № Р4429-604-АР, аркуш 3) та в Документах на інвестування вбудованих приміщень з зазначенням експлікації його приміщень.

У судове засідання 11.06.2013 р. представники відповідача та третьої особи-2 не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 11.06.2013 р. суд, з'ясовуючи обставини справи, дійшов висновку про необхідність призначити за власною ініціативою судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо статусу спірного приміщення, а саме: чи є воно нежитловим, або ж технічним (допоміжним).

Ухвалами господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на час її проведення зупинено провадження у справі.

28.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України подано клопотання про погодження терміну проведення експертизи понад три місяці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. погоджено термін проведення, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі № 910/5773/13, судової будівельно-технічної експертизи у строк понад три місяці.

29.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України подано клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, відповідно до якого останній просить суд витребувати у сторін необхідні для проведення експертизи документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. поновлено провадження у справі № 910/5773/13 та задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. зупинено провадження у справі № 910/5773/13 на час проведення судової експертизи.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/5773/13 разом з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7265/13-42 від 13.04.2014 р., відповідно до якого зазначається, що: назва наданого на дослідження плану поверху на позначці - 9.000 з системами В1,Т3,Т4,В2,К1,К2. Житловий будинок. Внутрішні мережі водопроводу та каналізації. Проекту: «Житловий будинок по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва» стадія «Р» від березня 2006 не відповідає назві проекту за актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, за яким проводилося будівництво (а.с.158): «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва»; планувальні рішення документів на інвестування від 2005 року зокрема поверху на позначці - 9.000 з системами В1,Т3,Т4,В2,К1,К2. Житловий будинок. Внутрішні мережі водопроводу та каналізації. Проекту: «Житловий будинок по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва» стадія «Р» від березня 2006, станом на час проведення обстеження не відповідають фактичному планувальному рішенню приміщень; оскільки визначення категорії даних приміщень з одного боку залежить від рішення передбаченого проектною (виконавчою) документацією: «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва», яка не надана в матеріалах справи, а з іншого боку існує невідповідність планувального рішення приміщень в осях А-Г/Д; 2/1-7/8, загальною площею 92, 53 кв.м. за наданою в матеріалах справи проектною та довідково-технічною документацією (документи на інвестування) фактичному планувальному рішенню, станом на час проведення обстеження експерт вбачає за неможливе визначення до якої категорії (допоміжні, нежитлові) відносяться дані приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. поновлено провадження у справі № 910/5773/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. за заявою судді Ломаки В.С. призначено колегіальний розгляд справи № 910/5773/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: О.М. Дупляк, Ю.В. Цюкало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2014 р.

У судовому засіданні представником третьої особи-1 заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Машталерчук Оксану Володимирівну, обґрунтоване тим, що вона є наймачем спірних приміщень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.06.2014 р.

10.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва п. Машталерчук О.В. подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

18.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про виклик в судове засідання, для надання пояснень, судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз п. Курочкіна С.Г., вирішення питання про визнання висновку експерта необґрунтованим та вирішення питання про направлення до правоохоронних органів подання про притягнення Курочкіна С.Г. до кримінальної відповідальності.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р., в зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. на лікарняному, за заявою Головуючого судді Ломаки В.С., справу № 910/5773/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.С. Ломака, суддя М.О. Любченко, суддя Ю.В. Цюкало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, її розгляд призначено на 25.06.2014 р.

У судовому засіданні 25.06.2014 р. представник третьої особи-1 подав клопотання про витребування додаткових доказів у справі, відповідно до якого просить суд витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Житлобудпроект» та Служби «Київспецдержекспертиза» Проект «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

Судом було відкладено розгляд клопотань про залучення до участі у справі третьої особи та виклик в судове засідання судового експерта до встановлення фактичних обставин справи.

Разом з тим, судом розглянуто подане третьою особою-1 клопотання про витребування додаткових доказів у справі та вирішено його задовольнити частково, з огляду на відсутність такої організації, як Служба «Київспецдержекспертиза», в зв'язку з чим, суд вирішив витребувати необхідні для подальшого розгляду справи докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, а саме: Проект «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва», у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Житлобудпроект».

Крім того, вказаний Проект суд також з власної ініціативи в порядку підготовки справи до розгляду вирішив витребувати від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Житлобудпроект» (03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 11, код ЄДРПОУ 13671167): Проект «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва», розгляд справи № 910/5773/13 відкладено на 16.07.2014 р. При цьому, також витребувано у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37772089) Проект «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням Головуючого судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О. на лікарняному, справу № 910/5773/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.П. Босий, суддя М.Є. Літвінова, суддя Ю.В. Цюкало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, її розгляд призначено на 06.08.2014 р.

21.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві надійшов лист, в якому повідомляється про те, що після видачі дозволу на виконання будівельних робіт, затверджена у встановленому порядку проектна документація повертається забудовнику (замовнику), а тому запитувані документи у Інспекції відсутні.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р., у зв'язку з виходом Головуючого судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О. з лікарняного, справу № 910/5773/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.С. Ломака, суддя М.Є. Любченко М.О., суддя Ю.В. Цюкало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, її розгляд призначено на 06.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Цюкало Ю.В. у відпустці, справу № 910/5773/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.С. Ломака, суддя М.Є. Любченко М.О., суддя М.Є. Літвінова.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, її розгляд призначено на 06.08.2014 р.

У судовому засіданні 06.08.2014 р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» проектної документації та інвентаризаційної справи на будинок за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Житлобудпроект» (03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 11, код ЄДРПОУ 13671167): Проект «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва», від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» проектну документацію та інвентаризаційну справу на будинок за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва, розгляд справи № 910/5773/13 відкладено на 09.09.2014 р.

26.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» надійшли копії матеріалів плану підвалу з журналами підрахунку внутрішніх площ за сою: просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва станом на 2008 рік. При цьому, в супровідному листі відзначено про відсутність підстав для надання копій проектних документів, оскільки такі не були створені КП.

01.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ТОВ фірма «Житлобудпроект» копії матеріалів робочих креслень на відмітці - 9.000. При цьому, в супровідному листі відзначено, що вказане Товариство виступало генеральним проектувальником житлового будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня в Голосіївському районі м. Києва згідно з Договором № 243 від 20.03.2001 р. з ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»; при розробці Робочої документації за завданням замовника будівництва - ТОВ співвласників будівництва житла «Медик» та інвестора ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» на позначці - 9.000 в осях А-Г/д; 2/1-7/8 було запроектовано приміщення «Офіс ЖЕКа» загальною площею 92, 53 кв.м.; для того, щоб приміщення відповідало вимогам та ознакам офісу, була запроектована прохідна галерея на весь літерний ряд вісей А-Л та 0-2/1 для природного освітлення та провітрювання робочих приміщень офісу, а також два окремих евакуаційних виходи (сходи по вісях А, 2-5 та Г-Д, 2-5) з виходом назовні; офіс ЖЕКа має свій окремий санвузол та чотири вікна в галерею; офіс ЖЕКа представлено на поповерховому плані з позначкою - 9.000 (креслення № Р4429-604-АР, аркуш 3) та в Документах на інвестування нежитлових вбудованих приміщень з зазначенням його номеру в експлікації; проектна документація передавалась замовнику в 4-х екземплярах по накладним згідно вимог ДБН; архівний (контрольний) екземпляр Робочої документації був наданий «Київдержекспертизі» під керівництвом Кармінського А.М. на замовлення замовника будівництва і не був повернутий.

У судове засідання 09.09.2014 р. представник третьої особи-2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2014 р. позов підтримав повністю, представник відповідача проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 09.09.2014 р. проти задоволення позову заперечив та підтримав подане 03.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Машталерчук Оксану Володимирівну.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. судом в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Машталерчук Оксану Володимирівну, на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» викликано для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Курочкіна Сергія Геннадійовича, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» додаткові документи, в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» надати суду проектну документацію (Стадія «Р») на будинок, розташований за адресою: місто Київ, вулиця 40-річчя Жовтня, будинок 27, на підставі клопотання представників позивача, відповідача та третьої особи-1 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/5773/13 на п'ятнадцять днів та згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.10.2014 р.

19.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» надійшов лист № 09/105-534 від 17.09.2014 р. в якому зазначено, що проведення комплексної державної експертизи входить до функцій державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи», перевірка обсягів виконаних робіт чи експертиза кошторисної документації за спірним об'єктом КП «Київекспертиза» не проводилась, інформація щодо місцезнаходження проектної документації на спірний будинок на підприємстві відсутня.

02.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ПАТ «Банк Столиця» надійшли витребувані судом документи.

13.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

14.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Любченко М.О. у відпустці, справу № 910/5773/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. означеною колегією суддів прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження, її розгляд призначено на 14.10.2014 р.

У судовому засіданні 14.10.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.2014 р. проти позову заперечив.

Крім того, на виклик суду в судове засідання 14.10.2014 р. з'явився експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Курочкін Сергій Геннадійович, який надав пояснення щодо стану призначеної експертизи.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Разом з тим, в порядку підготовки справи до розгляду, з метою встановлення обставин у справі, суд вирішив витребувати від Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» додаткові докази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.10.2014 р.

15.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшли витребувані документи для долучення до матеріалів справи.

28.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» надійшли витребувані документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.10.2014 р. представником позивача було заявлено клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої він просить доручити судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабі-Дизайн» Маліку Віктору Івановичу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. було вирішено призначити у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Маліку Віктору Павловичу (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1377 від 30.10.2009 р., термін дії якого рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 13 від 25.05.2012 р. продовжено до 25.05.2015 р.). Провадження у справі зупинено.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта Маліка В.П. надійшло клопотання, відповідно до якого він просив призначити час обстеження та забезпечити доступ до спірного приміщення загальною площею 92, 53 кв.м. (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) у житловому будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві, а також присутність сторін по справі, а в разі неможливості, - зобов'язати ОСББ «Медик 1» забезпечити доступ до внутрішньо будинкових мереж, арматури на них, приладів та обладнання, засобів обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, системи протипожежного захисту, які розміщені в межах підвальної частини будинку.

Також, судовий експерт просив в разі неможливості забезпечити доступ до внутрішньо будинкових систем, - витребувати у ОСББ «Медик 1» та надати на дослідження:

- проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньо будинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо, яка відповідно до вимог пункту 1.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомжитлокомунгоспу Уккраїни від 17.05.2005 р. № 76, є технічною документацією постійного зберігання;

- акти технічних оглядів внутрішньо будинкових систем, за наявності їх у спірному приміщенні загальною площею 92, 53 кв.м. (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) у житловому будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві, які ведуться виконавцями послуг відповідно до вимог пункту 1.2.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76, є технічною документацією постійного зберігання.

Враховуючи надходження зазначеного клопотання, судом було вирішено поновити провадження у справі та розглянути його по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. було доручено: учасникам судового процесу забезпечити судовому експерту Маліку Віктору Павловичу прибуття та безперешкодний доступ до об'єкта дослідження: приміщення загальною площею 92, 53 кв.м. (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) у житловому будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві; Об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків "Медик-1" надати судовому експерту Маліку Віктору Павловичу на дослідження:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. було зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

20.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта Маліка В.П. надійшло клопотання, відповідно до якого він просив забезпечити прибуття експерта, доступ, присутність учасників судового процесу та належні умови праці під час проведення обстеження спірного приміщення загальною площею 92, 53 кв.м. (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) у житловому будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві, а також забезпечити доступ до магістральних трубопроводів (за наявності їх у підвальній частині будинку), загальнобудинкових приладів та інженерних мереж, до яких підключені прилади та інженерні мережі спірного приміщення (опалення, водопровід, каналізація, електрика, вентиляція та ін.).

Також, судовий експерт просив під час обстеження ОСББ «Медик 1» надати на дослідження:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2015 р. було поновлено провадження у справі, зобов'язано учасників судового процесу забезпечити прибуття експерта, доступ, присутність учасників судового процесу та належні умови праці під час проведення обстеження спірного приміщення загальною площею 92, 53 кв.м. (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) у житловому будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві, а також особисту участь повноважених представників учасників судового процесу під час проведення обстеження спірного приміщення, яке заплановане на 05.02.2015 р. о 12 год. 00 хв. Крім того, зобов'язано учасників судового процесу забезпечити судовому експерту доступ до магістральних трубопроводів (за наявності їх у підвальній частині будинку), загальнобудинкових приладів та інженерних мереж, до яких підключені прилади та інженерні мережі спірного приміщення (опалення, водопровід, каналізація, електрика, вентиляція та ін.). ОСББ «Медик 1» доручено надати на дослідження судовому експерту:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2015 р. було зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабі-Дизайн» надійшов Висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 18-11/021-14 від 14.02.2015 р. у справі № 910/5773/13, складений судовим експертом Малік В.П., разом з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2015 р. було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.03.2015 р.

У судовому засіданні 24.03.2015 р. від третьої особи-1 надійшли додаткові документи у справі, клопотання про виклик для дачі пояснень судового експерта Курочкіна Сергія Геннадійовича, яким було проведено судову будівельно-технічну експертизу у справі (Висновок експерта КНДІСЕ № 7265/13-42 від 13.04.2014 р.), а також письмові пояснення щодо Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 18-11/021-14 від 14.02.2015 р., в яких третя особа-1 відзначає, що висновок додаткової судової експертизи не відповідає дійсності, оскільки рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц було встановлено, що вказане приміщення відноситься до неподільного майна, яке забезпечує належне функціонування будинку, перебуває у спільній власності співвласників будинку і не може бути відчужено. При цьому, третя особа-1 вказує на те, що експертом Малік В.П. було зроблено свій експертний висновок без проектної документації. Крім того, зазначається, що після прориву теплотраси у підвалі було здійснено перепланування і ремонт, в результаті яких більшість загально будинкових комунікацій було закрито будівельними конструкціями, що не дає можливості візуально визначити їх дійсне проходження. Також, третя особа-1 звертає увагу на те, що при проведенні судової експертизи були відсутні представники позивача та відповідача, а експертом не було досліджено питання функціонального призначення спірних приміщень. Поряд з наведеним третя особа-1 вказує на те, що відповідачем, як забудовником, до сих пір так і не було виконано п. 4.2. Договору № 10/1 від 04.07.2003 р. на будівництво будинку і до цього часу не передано 2 % від загальної площі збудованого житла експлуатуючій організації - ОСББ «Медик 1».

Також, у судовому засіданні 24.03.2015 р. від представників учасників судового процесу надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та їх доказове наповнення, суд вирішив продовжити строк вирішення спору, відкласти розгляд справи та, задовольнивши клопотання третьої особи-1, викликати для дачі пояснень судового експерта Курочкіна Сергія Геннадійовича, яким було проведено судову будівельно-технічну експертизу у справі (Висновок експерта КНДІСЕ № 7265/13-42 від 13.04.2014 р.).

Крім того, суд з власної ініціативи вирішив викликати в судове засідання для дачі пояснень судового експерта Маліка Віктора Павловича (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1377 від 30.10.2009 р.), яким було складено Висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 18-11/021-14 від 14.02.2015 р. у справі № 910/5773/13.

Крім того, суд на підставі ст. 65 Господарського процесуального кодексу України вирішив витребувати в порядку підготовки справи до розгляду від Голосіївського районного суду міста Києва копії матеріалів цивільної справи № 752/6675/13-ц (провадження № 2/752/2643/13) за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1» до Машталерчук Оксани Володимирівни про визнання недійсним окремих умов договору найму нежилих приміщень.

Також, суд вирішив в порядку ст. 65 ГПК України витребувати від Голосіївського районного суду міста Києва інформацію про те, чи не оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку рішення від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц (провадження № 2/752/2643/13), рішення від 19.11.2014 р. у справі № 752/14806/14-ц (провадження № 2/752/5007/14); від Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; код ЄДРПОУ 31486326) Довідку № 6 від 10.04.2013р., План за поверхами на будівлю від 17.05.2008 р., Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими приміщеннями (вбудованими) приміщеннями від 17.09.2008 р., Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, які згадуються в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц, та крім того проектно-технічну документацію на будинок № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 22.04.2015 р.

17.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Голосіївського районного суду міста Києва надійшов лист від 06.04.2015 р., в якому повідомляється про неможливість надати копії матеріалів цивільної справи № 752/6675/13-ц в порядку ст. 65 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з припиненням повноважень здійснення правосуддя у судді Васильченко Т.В., за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Пукшин Л.Г., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. вказаною колегією було прийнято справу № 910/5773/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 22.04.2015 р.

У судовому засіданні 22.04.2015 р. від представника третьої особи-1 надійшли додаткові документи у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про витребування від Голосіївського районного суду міста Києва в порядку ст. 38 ГПК України копій матеріалів цивільної справи № 752/6675/13-ц (провадження № 2/752/2643/13) за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1» до Машталерчук Оксани Володимирівни про визнання недійсним окремих умов договору найму нежилих приміщень та № 752/14806/14-ц (провадження № 2/752/5007/14) за позовом Машталерчук Оксани Володимирівни до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1» про визнання права власності.

Вказане клопотання обґрунтоване неможливістю ознайомитись з матеріалами зазначених судових справ.

Також, представник позивача заявив клопотання про витребування від Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» в порядку ст. 38 ГПК України Довідки № 6 від 10.04.2013р., План за поверхами на будівлю від 17.05.2008 р., Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими приміщеннями (вбудованими) приміщеннями від 17.09.2008 р., Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, які згадуються в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц, та крім того проектно-технічну документацію на будинок № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2015 р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2015 р. При цьому, вирішено на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від Голосіївського районного суду міста Києва (03127, місто Київ, вулиця Полковника Потєхіна, 14-а): копії матеріалів цивільної справи № 752/6675/13-ц (провадження № 2/752/2643/13) за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1» до Машталерчук Оксани Володимирівни про визнання недійсним окремих умов договору найму нежилих приміщень; копії матеріалів цивільної справи № 752/14806/14-ц (провадження № 2/752/5007/14) за позовом Машталерчук Оксани Володимирівни до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1» про визнання права власності. Також, на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України повторно витребувано від Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; код ЄДРПОУ 31486326) Довідку № 6 від 10.04.2013р., План за поверхами на будівлю від 17.05.2008 р., Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими приміщеннями (вбудованими) приміщеннями від 17.09.2008 р., Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, які згадуються в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц, та крім того проектно-технічну документацію на будинок № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві.

Представники третіх осіб 2 та 3 в судове засідання 26.05.2015 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб 2 та 3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Від представника третьої особи-1 надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. судом було розглянуто клопотання позивача про вирішення питання про визнання висновку експерта Курочкіна С.Г. необґрунтованим та вирішення питання про направлення до правоохоронних органів подання про притягнення судового експерта Курочкіна С.Г. до кримінальної відповідальності та вирішено в його задоволенні відмовити, оскільки вказаним судовим експертом було наведено у представленому ним суду висновку мотиви неможливості надати відповіді на поставлені судом питання, що і стало підставою для призначення у справі додаткової судової експертизи.

Також, судом було розглянуто та відхилено клопотання третьої особи-1 про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що стороною Договору інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р. є ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», проте як позов заявлено до ПрАТ «Київміськбуд-1».

Так, судом встановлено, що ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» було змінено найменування організаційно-правової форми на приватне акціонерне товариство, а отже, доводи третьої особи-1 відносно того, що відповідач не є стороною спірного Договору є невірними. Більше того, слід відзначити, що подання позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а не для припинення провадження у справі.

Крім того, судом залишено без задоволення клопотання третьої особи-1 про направлення до органів прокуратури повідомлення про ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку, оскільки воно також є необґрунтованим.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради № 486-2/646 від 29.05.2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (пункт 27) було вирішено:

- затвердити проект відведення земельної ділянки товариству співвласників будівництва житла «Медик» для будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників на просп. 40-річчя Жовтня, 27 у Голосіївському районі м. Києва;

- вилучити з користування закритого акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» частину земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 20.04.54 № 683 «Про закріплення земельної ділянки по Ново-Шкільній вул. № 4 в Кагановичському районі, за дитячим садком № 69 Київської Кондитерської фабрики ім. К. Маркса та надання дозвілу добудувати веранди-спальні в існуючому будинку", площею 0,15 га (лист-згода від 14.09.98 № 05/1514);

- передати товариству співвласників будівництва житла «Медик», за умови виконання п. 27.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку площею 0,36 га для будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників на просп. 40-річчя Жовтня, 27 у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:

- площею 0,19 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови;

- площею 0,15 га - за рахунок земель, вилучених відповідно до цього рішення;

- площею 0,02 га, в межах червоних ліній, за рахунок земель міської забудови.

04.07.2003 р. між Товариством співвласників будівництва житла «Медик», як замовником, та Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», правонаступником якого є відповідач, як інвестором, було укладено Договір № 10/1 (далі - Договір № 10/1), відповідно до п. 1.1. якого його сторони визначили, що цей Договір визначає права і обов'язки сторін - замовника та інвестора по будівництву житлового будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 10/1 було визначено, що замовник доручає, а інвестор приймає на себе обов'язки по забезпеченню фінансування та будівництву об'єкту.

Згідно з п. 1.3. Договору № 10/1 було встановлено, що інвестор забезпечує фінансування об'єкту власними або кредитними коштами, коштами, залученими від фізичних або юридичних осіб, матеріалами, роботами та послугами.

За змістом п. 3.6.3. Договору № 10/1 інвестор зобов'язався прийняти субінвесторів на будівництво об'єкту - фізичних осіб, що є членами Товариства «Медик» (замовника), встановивши для них пільгову вартість інвестицій у розмірі 50 % від собівартості одного квадратного метра загальної жилої площі збудованого житла.

Згідно з п. 3.6.4. Договору № 10/1 інвестор зобов'язався укласти з кожним субінвестором - членом Товариства «Медик» (замовника) окремий договір на інвестування будівництва об'єкту та одержання безпосередньо у інвестора право власності на житло з додержанням умов, передбачених п. 3.6. цього Договору.

Також, відповідно до п. 3.6.6. Договору № 10/1 інвестор зобов'язався надати переважне право на інвестування житла іншим фізичним та юридичним особам, за поданням замовника, в межах 40 % загальної площі житла вартості, встановленій інвестором для інших осіб. Договори на інвестування ці особи повинні оформити протягом одного місяця після початку будівництва.

Пунктом 4.1. Договору № 10/1 його сторони визначили, що інвестор залишає у себе для вільного розпорядження 83 % - долю інвестора від загальної площі збудованого об'єкта та 100 % площі вбудовано-прибудованих приміщень.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 10/1 5 % від загальної площі збудованого житла передаються інвестором Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, а 2 % передаються інвестором експлуатуючій організації, згідно чинного законодавства України.

Згідно з п. 4.3. Договору № 10/1 10 % від загальної жилої площі об'єкту передаються «під ключ» у власність фізичним особам - членам Товариства «Медик» (замовника) на умовах, передбачених п. п. 3.6.3. - 3.6.5. та 4.4. - 4.6. цього Договору.

За змістом п. 10.3. Договору № 10/1 він діє на весь час проектування та будівництва об'єкту, до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

17.02.2004 р. між сторонами Договору № 10/1 було підписано Акт приймання-передачі правової та дозволяючої документації на проектування та будівництво будинку.

27.06.2007 р. державною приймальною комісією було складено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Житловий будинок в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

Вказаний Акт було затверджено Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 774 від 27.06.2007 р. «Про затвердження Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

За змістом вказаного Акту було вирішено прийняти в експлуатацію Житловий будинок в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва без вбудованих приміщень .

Відповідно до Роз'яснення Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.01.2006 р. «Щодо визначення термінів: вбудоване приміщення, прибудоване приміщення, вбудовано-прибудоване приміщення» вбудовані та вбудовано-прибудовані приміщення в структурі житлового будинку при проектуванні або реконструкції трактуються як нежитлові приміщення (державні будівельні норми В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»). Із усталеної практики проектування можливо трактувати визначення зазначених приміщень, виходячи із архітектурно-конструктивних та планувальних рішень: вбудоване приміщення - приміщення, яке розташоване в межах огороджувальних конструкцій існуючої споруди; прибудоване приміщення - приміщення, яке примикає до зовнішніх огороджувальних конструкцій основної споруди; вбудовано-прибудоване приміщення - приміщення, конструктивна схема якого прийнята в межах огороджувальних конструкцій основної споруди, а частина виступає за її межі.

Згідно з поясненнями відповідача, спірне приміщення не було введено в експлуатацію, оскільки він мав намір підписати акт введення такого об'єкту в експлуатацію відповідно до його функціонального призначення, що в подальшому знайшло своє відображення в укладеному між сторонами даного спору Договорі.

Так, 23.12.2008 р. між позивачем, як інвестором, та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», правонаступником якого є відповідач, як забудовником, було укладено Договір інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 40РЖ-27/1 (далі - Договір № 40РЖ-27/1), відповідно до п. 2.1. якого забудовник зобов'язався своїми силами і засобами збудувати та передати об'єкт інвестування інвестору, а інвестор зобов'язався сплатити забудовнику грошові кошти за об'єкт інвестування та прийняти його за актом приймання-передачі.

Пунктом 2.2. Договору № 40РЖ-27/1 було визначено характеристику об'єкта інвестування: нежитлове приміщення - офісне приміщення (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8); адреса: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 27; загальна площа (проектна): 92, 53 кв.м. Плановий строк закінчення будівництва - ІІІ квартал 2009 року.

Відповідно до п. 2.4. Договору № 40РЖ-27/1 було визначено, що після сплати інвестором 100 % вартості площі об'єкту інвестування, забудовник передає інвестору цей об'єкт інвестування з виконаними на ньому роботами, що обумовлені в інвестиційній документації, по акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва для придбання функціонального призначення цьому об'єкту інвестування та виконаних опоряджувальних робіт. Після надання функціонального призначення та виконання опоряджувальних робіт на об'єкті інвестування, інвестор самостійно, за свій рахунок, оформлює технічний паспорт БТІ. Відповідно до технічного паспорту БТІ на об'єкт інвестування, інвестор здійснює із забудовником остаточні розрахунки.

Згідно з п. 2.6. Договору № 40РЖ-27/1 інвестору, який повністю сплатив вартість об'єкту інвестування, забудовник надає довідку про повну сплату об'єкту інвестування.

Відповідно до п. 2.7. Договору № 40РЖ-27/1 забудовник передає інвестору об'єкт інвестування згідно акту приймання-передачі об'єкту інвестування. Право власності на об'єкт інвестування інвестор оформлює самостійно.

При цьому, відповідно до п. 3.1.5. Договору № 40РЖ-27/1 було визначено, що забудовник зобов'язується підписати акт введення об'єкту інвестування в експлуатацію, відповідно до його функціонального призначення, за умови компенсації інвестором витрат понесених забудовником по утриманню об'єкту інвестування, які виникли з моменту підписання інвестором акту прийому-передачі завершених будівельно-монтажних робіт на об'єкті інвестування і до підписання забудовником акту введення об'єкту інвестування в експлуатацію.

Згідно з п. 4.1. Договору № 40РЖ-27/1 сторони визначили, що вартість вимірної одиниці об'єкту інвестування на момент укладення даного Договору, виходячи з фіксованої вартості за 1 кв.м. складає 5 653, 83 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 942, 31 грн. Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання цього Договору складає: 523 148, 89 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 87 191, 48 грн. Сплата повної вартості об'єкту інвестування не повинна бути пізніше ніж 30 серпня 2009 року.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 40РЖ-27/1 після визначення фактичної кількості вимірних одиниць об'єкту інвестування на підставі даних державних органів технічної інвентаризації здійснюється доплата або повернення коштів виходячи з вартості за 1 кв.м. визначеної в п. 4.1. цього Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору № 40РЖ-27/1 він вступає в силу з моменту його укладення та підписання сторонами. Договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було перераховано ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» 523 148,89 грн., на підтвердження чого ним надано копії виписок ПАТ «Банк Столиця» за 05.08.2009 р. щодо сплати 83 148, 89 грн., за 04.08.2009 р. щодо сплати 200 000, 00 грн., за 29.07.2009 р. щодо сплати 240 000, 00 грн.

На представлених позивачем копіях зазначених виписок наявний підпис, виконаний від імені ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» Є.Г. Куно, а також зображення печатки ПАТ «Банк Столиця».

Крім того, позивачем при подачі позову було надано до матеріалів справи копії платіжних доручень № 321 від 28.07.2009 р. на суму 240 000, 00 грн., № 332 від 05.08.2009 р. на суму 83 148, 89 грн. № 324 від 04.08.2009 р. на суму 200 000, 00 грн., на яких зображено відбиток календарного штампу банку з датою - 22.12.2011 р.

При цьому, представлені суду копії зазначених платіжних доручень не містять підпису платника.

З метою перевірки обставин сплати позивачем відповідних коштів за Договором, суд витребував у ПАТ «Банк Столиця» докази, які б свідчили про дійсне перерахування та отримання коштів за договором інвестування № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р.

Листом від 25.09.2014 р. за № 01/423 ліквідатор Банку Оніщенко С.К. направив до суду банківські виписки по рахунку № 260033000015539, який був відкритий позивачу.

За результатами дослідження відповідних виписок (а.с. 241 - 244, т. 2) було підтверджено платежі: 28.07.2009 р. на суму 240 000, 00 грн., 05.08.2009 р. на суму 83 148 89 грн., 04.08.2009 р. на суму 200 000, 00 грн.

Крім того, відповідні платежі відображені у виписках ВАТ «Банк Столиця» по рахунку, відкритому відповідачу (а.с. 257 - 258, т. 2).

Також, позивачем до матеріалів справи додано Довідку відповідача за № 176-и від 21.09.2011 р. про те, що позивач станом на 21.09.2011 р. оплатив 92, 53 кв.м. вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення загальною проектною площею 92, 53 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 27 по договору інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 40РЖ-27/1 від 23.12.2008 р. в сумі 523 148, 89 грн., що складає 100 % вартості проектної площі.

При цьому, відповідачем надано до матеріалів справи на вимогу суду податкові декларації з податку на додану вартість, що подавались ним до податкових органів у вересні 2009 року, в розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до яких відображено спірні господарські операції (а.с. 250, 254, т. 2).

Листом від 12.01.2012 р. за № 97 позивач звернувся до відповідача з вимогою передати по акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 92, 53 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 27.

Оскільки відповідач не виконав вимог позивача, чим фактично піддав сумніву права позивача щодо об'єкту інвестування, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога позивача про визнання за ним майнових прав на об'єкт будівництва - нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 92, 53 кв.м. та зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірне нежитлове приміщення.

Відповідач у свою чергу, у представлених суду поясненнях відзначив, що він позбавлений можливості виконати вимоги позивача, оскільки спірне майно самовільно було зайняте ОСББ «Медик-1».

Так, під час провадження у справі, відповідно до наданої до матеріалів справи позивачем Довідки № 7/26-3/0703/09, виданої 07.03.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю і м. Києві, було встановлено, що нежитлові приміщення підвалу житлового будинку № 27 по проспекту 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі у місті Києві експлуатує ОСББ «Медик-1», яке після залучення до участі у справі в якості третьої особи-1, заперечило проти заявлених позовних вимог, зокрема, з підстав відсутності належних доказів сплати позивачем інвестиційних коштів, а також того, що спірні приміщення є допоміжними, були збудовані до укладення спірного Договору, а тому не можуть бути передані позивачу.

Як зазначалось вище, суд встановив перерахування позивачем відповідачу грошових коштів за спірним Договором № 40РЖ-27/1.

У свою чергу, з метою перевірки статусу спірного приміщення (нежитлове чи допоміжне) судом було призначено у справі судову експертизу.

Відповідно до Висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7265/13-42 від 13.04.2014 р., було визначено, що оскільки визначення категорії даних приміщень з одного боку залежить від рішення передбаченого проектною (виконавчою) документацією: «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва», яка не надана в матеріалах справи, а з іншого боку існує невідповідність планувального рішення приміщень в осях А-Г/Д; 2/1-7/8, загальною площею 92, 53 кв.м. за наданою в матеріалах справи проектною та довідково-технічною документацією (документи на інвестування) фактичному планувальному рішенню, станом на час проведення обстеження експерт вбачає за неможливе визначення до якої категорії (допоміжні, нежитлові) відносяться дані приміщення.

Враховуючи, що в подальшому під час провадження у справі після розгляду судом висновку вказаної експертизи, виявилось, що усунути неповноту висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо, проте як він є неповним, оскільки не було дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання, суд вирішив після одержання додаткових доказів у справі призначити додаткову судову експертизу.

Відповідно до Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 18-11/021-14 від 14.02.2015 р. у справі № 910/5773/13, складеного судовим експертом Малік В.П., було встановлено, що:

1. Спірне приміщення, загальною площею 92, 53 кв.м. (за результатами обміру - 90, 20 кв.м.), яке розташоване в об'ємі підземного поверху з позначкою підлоги - 9.000 м у житловому будинку № 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8) по проспекту 40-річчя Жовтня у місті Києві, є нежитловим приміщенням , яке належить до житлового комплексу і не відносяться до житлового фонду, через те, що за об'ємно-планувальними характеристиками не відповідає вимогам розділу 2 ДБН В. 2.2-15-2005, як житлове приміщення, та не може розташовуватися за зазначеним функціональним призначенням у підземному (підвальному) поверсі відповідно до вимог пункту 2.5 ДБН В.2.2-15-2005. За тлумаченням терміну «нежитлове приміщення» викладеному в Додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 досліджуване спірне приміщення є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин .

2. Спірне приміщення відповідно до нормативних положень ДБН В.25-64-2012 «Внутрішній водопровід і каналізація», термінологічних пояснень та вимог пунктів 4.3.4, 4.3.5, 4.3.8, 4.3.8.3 Методики визначення категорії приміщень в залежності від функціонального призначення, розробленої Київським НДІ судових експертиз, розглянутої на Науково-консультативній та методичній раді з проблем судової експертизи (НКМР) і внесеної 05.06.2009 р. до реєстру за № 176 наукових розробок Міністерства юстиції України для застосування в експертній практиці, а також за об'ємно-конструктивним проектним рішенням спірне приміщення, яке розташоване за адресою: місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 92, 53 кв.м. (за результатами обміру - 90, 20 кв.м.) не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку , призначеним для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців тому, що:

- використання приміщення за побутовими і функціональними ознаками обумовленими пунктом 4.3.4 Методики у проектній документації не передбачалось і фактично воно не експлуатується відповідно до них;

- використання приміщення за побутовими і функціональними ознаками зазначеними у пункті 4.3.5. Методики проектними рішеннями не передбачалось і фактично воно не експлуатується відповідно до вимог даного пункту;

- у приміщенні відсутнє обладнання: теплових вузлів, бойлерних, котелень, електрощитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок, які зазначені у пункті 4.3.8 Методики;

- запірна арматура, яка знаходиться на трубопроводах холодної і гарячої води «В1-1» та «Т4-1» у спірному приміщенні, не є дублюючою арматурою, а її відключення за технічної необхідності забезпечується запірною арматурою, яка встановлена на вводі (ввідному трубопроводі) у технічному приміщенні цього будинку, до якого забезпечений цілодобовий доступ.

Таким чином, судом було встановлено, що спірне приміщення є нежитловим та може виступати самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2. ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо ) та права вимоги.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами. Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об'єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Отже, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкту в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього.

До завершення будівництва проінвестованого об'єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на нього.

На зазначеному також наголошено в Листі Міністерства юстиції України від 22.06.2007 р. № 19-50-2309, та спільному Листі Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 22.07.2008 № 17/3-06/538-11798.

При цьому, інвестор набуває майнових прав на об'єкт нерухомого майна з моменту підписання інвестиційної угоди та виконання її умов щодо здійснення відповідних інвестицій.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України у постанові № 6-70цс13 від 25.09.2013 р., відповідно до якої визначено, що аналіз положень ЦК України свідчить про те, що майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Виконання зобов'язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Як зазначалось вище, до матеріалів справи було надано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 27.06.2007 р. та Розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 774 від 27.06.2007 р. «Про затвердження Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Будівництво житлового будинку в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва».

Однак, за змістом вказаного Акту було вирішено прийняти в експлуатацію Житловий будинок в комплексі з об'єктами соціальної сфери для медичних працівників по просп. 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва без вбудованих приміщень .

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірне нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 92, 53 кв.м. не введено в експлуатацію. Протилежного сторонами не доведено.

Розглядаючи вимоги позивача щодо визнання за ним майнових прав на об'єкт будівництва - нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 92, 53 кв.м. та зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірне нежитлове приміщення, суд враховує, що предметом доказування у даному спорі є обставини того, що спірне приміщення належить до об'єктів цивільно-правових відносин, обставини виконання позивачем умов укладеного між сторонами Договору щодо інвестування спірного об'єкту, а також обставини, які підтверджують право відповідача розпоряджатись таким майном .

Так, згідно зі статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку віднесено приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, зокрема, підвали та інші технічні приміщення.

При цьому, до загального майна приписами ст. 1 вказаного Закону віднесено частину допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо). Згідно зазначеної статті неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Як вбачається з пояснень ОСББ «Медик-1», воно стверджує, що спірні приміщення є допоміжними (технічними).

Згідно з додатком Б «Терміни та визначення понять» ДБНВ.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення»: житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання; нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 2.50 розділу «Нежитлові поверхи (приміщення)» ДБНВ.2.2-15-2005 розміщувати приміщення адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо згідно з переліком та відповідними вимогами щодо загальної площі та кількості відвідувачів допускається у першому, другому та цокольних поверхах житлових будинків.

Отже, оскільки окремим об'єктом цивільно-правових відносин у житловому будинку можуть бути лише житлові та нежитлові приміщення, до яких допоміжні чинним законодавством не віднесені, для правильного вирішення даного спору необхідно було з'ясувати не лише характеристику спірного приміщення, зокрема, чи відноситься воно до підвальних, чи розташоване в цокольному поверсі, але й виходити з того чи є це приміщення допоміжним, в якому чи частині якого може знаходитися технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир), без доступу до якого експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалося воно чи якась з його частин для обслуговування будинку. Знаходження певних приміщень на цокольних поверхах не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до нежитлових приміщень.

Як зазначалось вище, на підставі проведеної у справі судової експертизи судом було встановлено, що спірне приміщення є нежитловим і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, а отже не відноситься до спільного майна власників квартир житлового будинку по проспекту 40-річчя Жовтня, 27 в Голосіївському районі м. Києва і відповідно останні не можуть претендувати на нього, посилаючись на приписи ст. ст. 1, 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Посилання третьої особи-1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2013 р. у цивільній справі № 752/6675/13-ц, відповідно до якого за її твердженням було встановлено, що спірне приміщення відноситься до неподільного майна, яке забезпечує належне функціонування будинку, перебуває у спільній власності співвласників будинку і не може бути відчужено, - до уваги судом не приймається, оскільки по-перше вказане рішення не може за змістом ст. 35 ГПК України мати преюдиційне значення при вирішенні цього спору, так як зазначена справа має інший суб'єктний склад та, при цьому, відповідні обставини встановлювались не безпосередньо відносно третьої особи-1, як з нею пов'язані, а по-друге, зі змісту вказаного рішення вбачається, що місцевий районний суд у своєму висновку про те, що спірні приміщення є допоміжними, керувався лише довідкою ПБП «Еталон-2В» від 10.04.2013 р. за № 6, жодних експертиз при цьому не проводив, проектну документацію не досліджував.

Також, судом було встановлено, що відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору № 10/1 відповідач набув майнових прав на 83 % від загальної площі збудованого об'єкта та 100 % площі вбудовано-прибудованих приміщень; 5 % від загальної площі збудованого житла мало бути передано ним Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, 2 % - експлуатуючій організації, 10 % від загальної жилої площі об'єкту мало бути передано у власність фізичним особам - членам Товариства «Медик».

Отже, саме відповідач є особою, яка мала право розпоряджатись вбудовано-прибудованими приміщеннями, в тому числі укладати договори, які передбачали б набуття іншими особами прав на результати його інвестиційної діяльності.

Зокрема, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Згідно з укладеним між позивачем та відповідачем Договором майнові права на спірне нежитлове приміщення, як результат інвестиційної діяльності відповідача, з урахуванням внесення 100 % інвестицій позивачем були передані останньому.

Так, як на тому наголошено в постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 р. № 6-21цс13, виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування, свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора, що вчинив дії щодо набуття права власності на об'єкт будівництва або без його згоди порушує права інвестора.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за укладеним з позивачем Договором зобов'язань з метою подальшого оформлення технічного паспорту, введення такого об'єкту в експлуатацію та оформлення на нього права власності за позивачем, - заявлені позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що зобов'язання за Договором щодо передачі об'єкту не виконані відповідачем через дії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1», яке займає вищезазначений об'єкт інвестування, однак такі обставини не можуть свідчити про добросовісність дій відповідача, оскільки останній мав би до часу настання обов'язку з передачі спірного об'єкту позивачу - вчинити всі залежні від нього дії, з метою звільнення такого об'єкту від сторонніх осіб, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідними позовами, задля можливості виконати взяті на себе зобов'язання. Протилежне свідчить про те, що відповідач всупереч своїй декларованій позиції фактичними діями не визнає прав позивача.

Що стосується тверджень третьої особи-1 про те, що укладений між сторонами даного спору Договір має бути визнаний недійсним, оскільки його фактично було укладено після будівництва спірного об'єкту, а також через його невідповідність положенням ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», слід відзначити наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено. що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Інвестиційний договір, як особливий вид цивільно-правових договорів, не регламентованих Цивільним кодексом України, може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, фінансової допомоги, передачі майнових прав) та є одним із способів набуття права власності спочатку на майнові права об'єкту інвестування, а пізніше, на новостворене в ході інвестиційної діяльності майно. Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так і майнові права (обов'язки) сторін договору.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність, що здійснюється шляхом інвестування.

При цьому, умови укладеного між сторонами Договору передбачають вчинення ними ряду заходів: організаційних, правових, фінансових.

Твердження третьої особи-1 про те, що укладення вказаного Договору після того, як спірне нежитлове приміщення у складі житлового будинку вже було збудоване, є неправомірним, - на переконання суду помилкове.

Так, як зазначалось вище, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкту в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього.

Укладення Договору, який передбачає залучення інвестицій, передачу майнових прав на об'єкт будівництва та як результат - одержання інвестором права власності на новостворене нерухоме майно, - може відбуватись як на стадії, коли будівництво відповідного об'єкту ще не розпочато, так і коли воно фактично є вже завершеним, оскільки фактично метою спільної діяльності сторін такого Договору є не зведення будівельної конструкції, а отримання новоствореного нерухомого майна та набуття на нього права власності спільно або однією зі сторін.

У свою чергу, що стосується посилань третьої особи-1 на те, що залучення відповідачем від позивача інвестицій суперечить положенням ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», слід відзначити наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції яка була чинна на час укладення спірного Договору) об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Колегія суддів зазначає, що наведенні положення ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» не поширюється на всі відносини пов'язані з будівництвом об'єктів житлової забудови, а тільки щодо відносин фінансування саме процесу спорудження житла.

Таким чином, заборона, яка передбачена нормою статті 4 зазначеного Закону на час укладення спірного договору не передбачала заборону залучення коштів від фізичних і юридичних осіб для організації діяльності з будівництва вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщень в структурі житлового будинку, які є нежитловими.

Отже, з огляду на вищенаведене, укладений між сторонами Договір не суперечить положенням ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та відповідає вимогам ст. ст. 1130, 1131 ЦК України, у зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання його недійсним, в тому числі з ініціативи суду в порядку ст. 83 ГПК України.

З урахуванням зазначеного, суд задовольняє позовні вимоги про визнання за позивачем майнових прав на об'єкт будівництва. При цьому, суд бере до уваги загальну площу спірного приміщення, визначену судовим експертом під час проведення експертизи - 90, 20 кв.м.

У свою чергу, що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірне нежитлове приміщення, суд відзначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2.4. Договору № 40РЖ-27/1 було визначено, що після сплати інвестором 100 % вартості площі об'єкту інвестування, забудовник передає інвестору цей об'єкт інвестування з виконаними на ньому роботами, що обумовлені в інвестиційній документації, по акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва для придбання функціонального призначення цьому об'єкту інвестування та виконаних опоряджувальних робіт. Після надання функціонального призначення та виконання опоряджувальних робіт на об'єкті інвестування, інвестор самостійно, за свій рахунок, оформлює технічний паспорт БТІ. Відповідно до технічного паспорту БТІ на об'єкт інвестування, інвестор здійснює із забудовником остаточні розрахунки.

Таким чином, вимоги позивача опосередковані взятими на себе відповідачем за укладеним між сторонами Договором зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

При цьому, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

В даному випадку, слід відзначити, що положеннями ст. 16 ЦК України передбачено такі способи захисту, як примусове виконання обов'язку в натурі, приписами ст. 20 ГК України передбачено можливість присудження до виконання обов'язку в натурі.

В той же час, слід враховувати, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, а також те, чи може відповідний спосіб захисту бути реалізованим у спірних правовідносинах між сторонами.

Так, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, вказана стаття визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У свою чергу, те чи може відповідний спосіб захисту бути реалізованим у спірних правовідносинах між сторонами, залежить не лише від наявності у позивача суб'єктивного права, якому кореспондує відповідний обов'язок відповідача, як боржника у зобов'язанні, але й від можливості останнього загалом вчиняти відповідні дії, які складають зміст такого зобов'язання.

Судом встановлено, що зобов'язання за Договором щодо передачі об'єкту не виконані відповідачем через дії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Медик-1», яке займає вищезазначений об'єкт інвестування та зазначає, що спірні приміщення є допоміжними і відносяться до неподільного майна багатоквартирного будинку.

Як вже зазначалось, суд встановив, що вказані доводи третьої особи-1 є необґрунтованими, однак саме лише встановлення цього факту не може забезпечити виконання відповідачем обов'язку з передачі спірного об'єкту позивачу, оскільки з метою реалізації таких зобов'язань він має бути звільненим від сторонніх осіб.

У свою чергу, оскільки третя особа-1 не є співвідповідачем у даній справі і до неї не заявлено вимог про звільнення займаного нею спірного об'єкту, суд вважає, що прийняття рішення у даній справі щодо зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірний об'єкт інвестування не може призвести до відновлення прав позивача, оскільки такий обов'язок відповідач не зможе виконати, доки вказаний об'єкт не звільнений від сторонніх осіб, в фактичному володінні яких він перебуває.

На підставі зазначеного, суд відзначає про передчасність позовних вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі спірний об'єкт інвестування та відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги до відповідача є частково обґрунтованими, вони підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вісак» (04205, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б; код ЄДРПОУ 32247640) майнові права на об'єкт будівництва - нежитлове приміщення за адресою: місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 27 (в осях А-Г/Д; 2/1-7/8), загальною площею 90, 20 кв.м.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (04205, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б; код ЄДРПОУ 31176312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» (04205, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б; код ЄДРПОУ 32247640) 10 462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 98 коп. судового збору, 7 382 (сім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 40 коп. витрат на оплату судової експертизи.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

Л.Г. Пукшин


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	26.05.2015
Оприлюднено	10.06.2015
Номер документу	44663080
Судочинство	Господарське

Ломака В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.05.2015 по справі 910/5773/13ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/5773/13

Рішення від 26.05.2015

Рішення
від 26.05.2015 по справі 910/5773/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА