Рішення

від 28.05.2015 по справі 910/9470/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015Справа №910/9470/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ»

про стягнення заборгованості в розмірі 28 812 грн. 61 коп.

Представники:

від Позивача: Ярошик Ю.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 28 812 грн. 61 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 25.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» (Покупець) було укладено Договір № 360-11/11, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - на умовах даного Договору прийняти й сплатити лабораторне обладнання, номенклатура, ціна та кількість якого зазначені у Специфікації, що є невід»ємною частиною даного Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на суму 396 079 грн. 39 коп., а Відповідач в свою чергу отримав вказаний Товар, що підтверджується видатковою накладною, проте Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за вказаний Товар. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» в розмірі 19 607 грн. 90 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» 3% річних у розмірі 2 126 грн. 14 коп. та інфляційні у розмірі 7 078 грн. 57 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/9470/15-г, судове засідання призначено на 29.04.2015 р.

27.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.04.2015 року.

29.04.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.04.2015 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором №360-11/11 від 25.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 р. відкладено розгляд справи на 28.05.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 28 травня 2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу Суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 13.05.2015 р. уповноваженій особі підприємства Відповідача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28 травня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

25.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» (Покупець) було укладено Договір № 360-11/11, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - на умовах даного Договору прийняти й сплатити лабораторне обладнання, номенклатура, ціна та кількість якого зазначені у Специфікації, що є невід»ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору загальна вартість Договору складає: 396 079 грн. 39 коп.

Згідно з п.2.5 Договору оплата вартості Обладнання проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника відповідно до виставленого рахунку за банківськими реквізитами, зазначеними в даному Договорі, у наступному порядку:

- перший платіж - передоплата у розмірі 10% від загальної суми Договору після підписання даного Договору й отримання Покупцем рахунку - фактури від Постачальника;

- другий платіж - оплата 80% від загальної суми Договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання Покупцем письмового підтвердження від Постачальника про готовність Обладнання до відвантаження, яке повинно бути направлено Покупцю не менш ніж за 2 дні до дати відвантаження;

- третій платіж - оплата 10% від загальної суми Договору, що складає вартість доставки, установки, наладки Обладнання, навчання персоналу Покупця, протягом 10 банківських днів з моменту вводу Обладнання в експлуатацію, згідно з умовами даного Договору й підписання уповноваженими представниками Сторін Акту вводу Обладнання в експлуатацію.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань, включаючи сплату штрафних санкцій. (п.10.8 Договору)

Сторонами узгоджена Специфікація до Договору № 360-11/11 від 25.11.2011 року щодо найменування, одиниці, кількості, ціни та загальної вартості Обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 360-11/11 від 25.11.2011 року Позивачем було поставлене Обладнання, а Відповідач в свою чергу прийняв вказане обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН - 0000016 від 15.02.2012 року на суму 396 079 грн. 39 коп., Актом приймання - передачі товару від 15.05.2012 р., Актом виконання пусконалагоджувальних робіт (ввод в експлуатацію) від 18.05.2012 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за вказаний Товар. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» в розмірі 19 607 грн. 90 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» 3% річних у розмірі 2 126 грн. 14 коп. та інфляційні у розмірі 7 078 грн. 57 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 360-11/11 від 25.11.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 360-11/11 від 25.11.2011 року Позивачем було поставлене Обладнання, а Відповідач в свою чергу прийняв вказане обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН - 0000016 від 15.02.2012 року на суму 396 079 грн. 39 коп., Актом приймання - передачі товару від 15.05.2012 р., Актом виконання пусконалагоджувальних робіт (ввод в експлуатацію) від 18.05.2012 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Як встановлено Судом, Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» було частково сплачено за поставлене Обладнання за Договором № 360-11/11 від 25.11.2011 року в сумі 376 471 грн. 49 коп.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» за Договором №360-11/11 від 25.11.2011 року становить 19 607 грн. 90 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» в розмірі 19 607 грн. 90 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 19 607 грн. 90 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 04.06.2012 р. по 19.03.2015 р. у розмірі 2 126 грн. 14 коп. та інфляційні за загальний період з 28.02.2013 р. по 19.03.2015 р. в розмірі 7 078 грн. 57 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором №360-11/11 від 25.11.2011 року за загальний період прострочки з 04.06.2012 р. по 19.03.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 2 126 грн. 14 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 04.06.2012 року по 19.03.2015 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період з 28.02.2013 р. по 19.03.2015 р. у розмірі 7 078 грн. 57 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до статі 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19 607 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 2 126 грн. 14 коп. та інфляційні у розмірі 7 078 грн. 57 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «ЕНЕРГОМАШ» (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛУНАЧАРСЬКОГО, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 24288388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОЛАБ ЛТД» (03127, м.Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 122, корпус 1, квартира 91 Ідентифікаційний код юридичної особи 35138569) заборгованість у розмірі 19 607 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сім) грн. 90 (дев'яносто) коп., 3% річних у розмірі 2 126 (дві тисячі сто двадцять шість) грн. 14 (чотирнадцять) коп., інфляційні у розмірі 7 078 (сім тисяч сімдесят вісім) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 червня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин