Рішення

від 02.06.2015 по справі 922/1620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/1620/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська автономна електрична станція", м. Енергодар до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок", с. Затишшя про та за зустрічною позовною заявою до про стягнення 62521,78 грн. та виконання зобов'язань за договором поставки Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок", с. Затишшя Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція", м. Енергодар стягнення 29732,25 грн. за участю представників сторін:

позивача - Татаренка А.М. довіреність б/н від 19.03.15 р.;

відповідача - Яковенко О.Г. довіреність б/н від 17.09.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція", звернулися до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок", в якій позивач просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором №121(7) 14УК від 05.05.2014 р. з поставки товару вказаного у позовній заяві та стягнути з відповідача неустойку в розмірі 62521,78 грн. за неналежне виконання відповідачем вищевказаного договору. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

У судовому засіданні 15 квітня 2015 р. оголошувалась перерва до 13 травня 2015 року о 10:00.

До господарського суду Харківської області через канцелярію суду надійшов зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату отриманого згідно договору №121(7) 14УК від 11.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2015 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" про стягнення 29732,25 грн. для спільного розгляду із первісним позовом. Клопотання позивача за первісним позовом про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено строк розгляду справи до 03 червня 2015 року. Розгляд справи відкладено на "02" червня 2015 р. о 09:45.

Присутній представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив первісний позов задовольнити. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на зустрічну позовну заяву в якій проти позову заперечував посилаючись на те, що за правовою природою три проценти річних, індекс інфляції та пеня це різновиди відповідальності, які відносяться до відповідальності одного виду цивільно - правової, тому стягнення вказаних санкцій з позивача за первісним позовом за прострочення платежу за поставлену по накладній №РН-0000035 від 06.05.2014 р. по договору №121(7) 14УК від 05.05.2014 р. є порушенням ст. 61 Конституції України, тому просив у задоволенні позову відмовити. Також, позивач зазначив, що договором не встановлено розмір пені, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні стягнення з позивача пені у розмірі 15305,07 грн.

Присутній представник відповідача за первісним позовом проти задоволення первісного позову заперечував та підтримав зустрічні позовні вимоги, просив зустрічний позов задовольнити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" (постачальник, далі по тексту - позивач за первісним позовом) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець, далі по тексту - відповідач за первісним позовом) укладено договір поставки товару № 121 (7) 14УК (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити за товар найменування якого зазначено в п.1.1. договору на загальну суму 678445,20 грн.

Відповідно до положень п. 1.2. договору строк поставки товару: травень - вересень 2014 року.

Відповідно до п.3.2. договору розрахунок за поставлений товар здійснюється з відстрочкою платежу в 30 календарних днів з моменту його поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

06.05.2014 р. відповідачем за первісним позовом здійснено поставку товару за договором на суму 161 735, 70 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000035 від 06.05.2014 р. та не заперечується позивачем за первісним позовом, однак, позивач за первісним позовом поставлений товар оплатив з простроченням 148 днів, що зумовило звернення відповідача за первісним позовом із зустрічним позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" про стягнення пені у розмірі 15305,07 грн., 3% річних у розмірі 967,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12459,76 грн. за прострочення платежу за поставлену по накладній №РН-0000035 від 06.05.2014 р. по договору №121(7) 14УК від 05.05.2014 р.

Таким чином, судом встановлено, що недопоставленою залишилась продукція на загальну суму 516709,5 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідно до цього зустрічний позов в частині стягнення 3% річних у розмірі 1967,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12459,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" пені у розмірі 15305,07 грн. суд вважає ії необґрунтованою, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 7.1 договору, у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу, у межах якого сторони мають узгодити її розмір.

Враховуючи вищенаведене та те, що договором не встановлено розмір пені, за прострочку платежу за поставлену продукцію, суд вважає за необхідне в частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 15305,07 грн. - у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Згідно з п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання.

Договір підписаний сторонами 05.05.2014р. та діє до 05.05.2015р.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, строк поставки травень - вересень 2014 р., тобто кінцевий строк поставки - 30.09.2014р.

Як встановлено судом, відповідач за первісним позовом здійснив часткову поставку продукції та не поставив продукцію на суму 516709,5 грн., у зв'язку із чим 27.11.2014р. позивач за первісним позовом звернувся до ТОВ "Імпрок" з претензією-вимогою № 28-23/25887 про поставку товару по договору № 121(7)14УК від 05.05.2014р.

Вказана претензія отримана ТОВ "Імпрок" 03.12.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення, яке міститься у матеріалах справи, але постачальник на вказну претензію не відреагував та зобов'язання по договору щодо поставки продукції не виконане.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі суми відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених термінів постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 (тридцяти) днів. Постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем за первісним позовом не заперечується те, що продукція на суму 516709,5 грн. ним недопоставлена суд вважає позовні вимоги за первісним позовом про стягнення пені у розмірі 26352,18 грн. і штрафу у розмірі 36169,6 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до п. 7.3 договору, сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає первісний позов обгрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, по первісному позову покладаються на відповідача за первісним позовом, по зустрічному позову покладається на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпрок" (62406, Харківська область, Харківський район, село Затишшя, вул. Харківська, буд. 5, А-1, код 37431508) виконати зобов'язання за договором №121 (7) 14УК від 05.05.2014 р. з поставки наступних товарів:

- лист 0,8мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 0,080 тн.;

- лист 1,0 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19904-74 - 0,029 тн.;

- лист 16 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 1,140 тн.;

- лист 2 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 0,250 тн.;

- лист 20 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 1,420 тн.;

- лист 3 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 0,250 тн.;

- лист 30 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 7350-77 - 2,130 тн.;

- лист 2,0 мм, ст. 40X13 ГОСТ 19903-90 - 0,100 тн.;

- лист 5 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90-0,230 тн.;

- лист 6,0 мм, 12Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 0,060 тн.;

- лист 8 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90 - 0,512 тн.;

- лист 12,0 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 19903-90- 1,200 тн.;

- лист 10 мм, 12Х18Н10Т ГОСТ 7350-77 - 0,402 тн.;

- лист 4 мм, 08Х18Н10Т ГОСТ 7350-77 - 1,500 тн.;

на суму 516709,5 грн. з ПДВ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" (62406, Харківська область, Харківський район, село Затишшя, вул. Харківська, буд. 5 А-1, код 37431508, п/р 2600801303182 ПАТ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913, ІПН 374315020233) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" (71504, м. Енергодар, Запорізької області, вул. Промислова 133, код 19355964, рахунок ВП ЗАЕС №26005619938393 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) неустойку у розмірі 62521,78 грн. та судовий збір у розмірі 3045,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запоріжська атомна електрична станція" (71504, м. Енергодар, Запорізької області, вул. Промислова 133, код 19355964, рахунок №26005619938393 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" (62406, Харківська область, Харківський район, село Затишшя, вул. Харківська, буд. 5 А-1, код 37431508, п/р 2600801303182 ПАТ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913, ІПН 374315020233) 3% річних у розмірі 1967,42 грн., інфляційні у розмірі 12459,76 грн. та судовий збір у розмірі 886,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 15305,07 грн. - у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 05.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний