Рішення

від 24.02.2015 по справі 910/18130/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015Справа №910/18130/13

За позовом:

1. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,

2. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до відповідачів:

1. Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут",

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь"

про виселення з приміщення

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача-1: Палієнко О.А. - головний спеціаліст юридичного відділу Печерської райдержадміністрації, довіреність № 105/01-2293/В-17

Від позивача-2: Богомаз А.К. - провідний юрисконсульт, довіреність № 1 від 05.01.15 р.

Від відповідача-1: не з'явились.

Від відповідача-2: не з'явились.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

ВСТАНОВИВ:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство Печерського району міста Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про звільнення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Кремінь" приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19-Б по вул. Інститутській в м. Києві та повернення приміщення - Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, а також стягнення з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" солідарно витрат по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч приписам норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору платного користування № 620/602К від 28.04.2010, у зв'язку із закінченням терміну дії вказаного договору не звільнив об'єкт користування та не передав його по акту приймання-передачі позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 (судді: Ващенко Т.М. (головуюча), Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 касаційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 910/18130/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/1212 від 10.12.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/18130/13, за результатами якого для нового розгляду справи визначено суддю Селівона А.М..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 суддею Селівоном А.М. прийнято справу № 910/18130/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 20.01.2015.

Ухвалами суду від 20.01.15 р. та 10.02.15 р. розгляд справи відкладався на 10.02.15 р. та 24.02.15 р. відповідно.

Ухвалою суду від 10.02.15 р. за клопотанням представників позивачів 1, 2 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

У судові засідання 20.01.15 р., 10.02.15 р. та 24.02.15 р. з'явились уповноважені представники позивачів 1 та 2.

Уповноважені представники відповідачів 1 та 2 у вказані судові засідання не з'явились.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 20.01.15 р. відповідачі 1, 2 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0103032948360, 0103032948352.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 10.02.15 р. відповідачі 1 та 2 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103032950551, № 0103032950543.

До початку судового засідання 20.01.15 р. позивачем 2 через канцелярію суду подано письмові пояснення б/н від 24.12.14 р., відповідно до яких останній просить суд позов задовольнити у повному обсязі. Пояснення позивача 2 судом долучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 20.01.15 р. відповідачем 1 подано суду клопотання б/н від 19.01.2015 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання та відсутністю на даний час коштів на укладення договору з іншим представником.

До початку судового засідання 10.02.15 р. представником позивача 1 через канцелярію суду подано клопотання № По-30/13 від 19.01.15 р. про долучення до матеріалів справи документів. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Також до початку судового засідання 10.02.15 р. через канцелярію суду позивачем 2 подано уточнення змісту позовних вимог № 209 від 09.02.15 р., в якому позивач 2 повідомив про перейменування позивача 2 відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.14 р. № 270/270 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.15 р. № 48 у Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", з наданням відповідних доказів надсилання вказаного уточнення іншим сторонам по справі.

Крім того позивач просить суд прийняти рішення про: виселення Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут" з приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19-Б по вул. Інститутській в м. Києві та повернення приміщення Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"; виселення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" з приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19-Б по вул. Інститутській в м. Києві та повернення приміщення Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"; стягнення з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" солідарно витрат по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн..

Уточнення змісту позовних вимог разом з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

Судом зазначено, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 р. (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 18) зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Розглянувши в судовому засіданні 24.02.15 р. зміст позовної заяви та подану позивачем 2 заяву про уточнення змісту позовних вимог, суд розцінює останню як письмові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог в зв'язку зі зміною назви позивача 2.

Через канцелярію суду до початку судового засідання 10.02.15 р. від відповідача 2 надійшов відзив б/н від 06.02.15 р., в якому ПАТ «СК «Кремінь» вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наявність іншого договору майнового найму - оренди приміщення від 01.11.13 р., укладеного з іншим орендарем - Фізичною особою - підприємцем Лойко Л.Г., на підставі якого ПАТ "СК "Кремінь" займає приміщення - квартиру № 33 будинку № 19Б по вул. Інститутській в м. Києві загальною площею 31,8 кв.м.. Відзив долучений судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання відповідачем 1 подано суду клопотання б/н від 10.02.15 р. про витребування доказів згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а саме документа, що підтверджує право власності на приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19-Б по вул. Інститутській в м. Києві.

Клопотання відповідача 2 долучено судом до матеріалів справи та ухвалою суду від 10.02.15 р. задоволено.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 24.02.2015 через канцелярію суду представником позивача 2 подано клопотання за вих. № По-30/13 від 16.02.2015 про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.02.2015 представником позивача 1 подано клопотання з додатками про долучення документів до матеріалів справи вих. №105/01-476/В-10 від 23.02.2015. Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Про поважні причини неявки представників відповідачів 1 та 2 в судові засідання суд не повідомлено.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання сторонами суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представників відповідачів 1 та 2 в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідачі 1 та 2 не скористались належним їм процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем 1 не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги той факт, що представники позивачів 1 та 2 проти розгляду справи без участі представників відповідачів 1 та 2 не заперечували, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідачів 1 та 2, виключно за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників позивача щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи в судових засіданнях представників позивачів 1 та 2 було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивачів 1 та 2 в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками позивачів не заявлено.

У судовому засіданні 24.02.15р. представники позивачів 1 та 2 підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та огляну

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28 квітня 2010 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (Користувач за договором, відповідач 1 у справі) та Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради" (КП «Дирекція» за договором, позивач 2 у справі) було укладено Договір платного користування № 620/602К/289 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач 2 на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 649 від 19.05.98 р. передає, а Користувач приймає у тимчасове користування за плату приміщення загальною площею 37,1 кв.м. на першому поверсі будинку по вул. Інститутській,19б в місті Києві, для господарських потреб - 2,24 грн./кв.м. (рішення від 22.04.04 р.№ 45) (далі - об'єкт користування).

Згідно Рішення Київської міської ради від 02.12.10. за № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" майно, яке раніше належало до комунальної власності Печерського району міста Києва, було зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.10. № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, до якого включено також будинок № 19б по вул. Інститутській в м. Києві.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 6.1, а саме з 28.04.10. по 28.04.11.

Згідно Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.11., Печерська районна в місті Києві державна адміністрація виступає орендодавцем по договорах оренди майна, що передане їй в управління.

На підставі рішення Київської міської ради від 27.10.11. № 405/6621 "Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації", Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" змінило найменування на Комунальне підприємство Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" (код 35692211).

Згідно розділу 1 Статуту Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», затвердженого розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2296 від 21.12.12 р., підприємство є комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Власником Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада та повноважені нею органи.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.14 р. № 270/270 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.15 р. № 48 Комунальне підприємство Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" перейменоване у Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".

Судом встановлено, що укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст.759 Цивільного кодексу України.

Договір оренди відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

У відповідності до частини 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 766 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п.2.4.9 Договору по закінченню терміну дії договору і непродовженні його на новий строк чи достроковому припиненню договірних відносин, користувач зобов'язаний привести об'єкт в первинний стан, звільнити об'єкт користування в належному технічному та санітарному стані по акту прийому - передачі, складеному представниками КП «Дирекція».

Як зазначалось вище судом, пунктом 6.1 сторонами погоджено строк дії Договору - з 28.04.10 р. по 28.04.11 р.. При цьому згідно п.6.2 Договору дія останнього припиняється внаслідок закінчення терміну, на який він був укладений, за винятком, якщо Користувач продовжує користуватись майном після закінчення строку Договору, то за відсутності заперечень Дирекції протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищевказана стаття також кореспондується зі статтею 764 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено представниками позивачів 1 та 2 в судовому засіданні, що позивачем 2 було надіслано на адресу відповідача 1 попередження - заяву № 437 від 28.04.11 р. в порядку ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», копія якого наявна в матеріалах справи, яким відповідача 1 було повідомлено про закінчення терміну дії договору від 28.04.10 р. платного користування № 622/602К 28 квітня 2011 р. та запропоновано укласти нові договори на користування вказаними приміщеннями до 28 травня 2011 р.. Отримання вказаного попередження ОСББ «Добробут» 23.05.11 р. підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101012958510, наявною в матеріалах справи.

В подальшому 24 квітня 2013 р. позивачем 1 на адресу відповідача 1 було направлено лист за вих. №105/01-1240/в-04 з повідомленням ОСББ «Добробут» про відсутність законних підстав користування об'єктом у зв'язку із закінченням терміну дії договору та вимогою щодо передачі об'єкта оренди у користування позивачу 2 для необхідності приведення об'єкту користування відповідно до його цільового призначення згідно договору та повернення його за актом. Крім того, у вказаному листі позивач 1 зазначив про перебування ПАТ «СК «Кремінь» в спірному приміщенні всупереч чинному законодавству та Договору. Отримання даного листа ОСББ «Добробут» 07.05.13 р. підтверджується наявною матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101013830950.

Відповідачем 1 вказаний лист був залишений без відповіді та задоволення.

Проте, оскільки приміщення загальною площею 37,1 кв. м. в будинку № 19б по вул. Інститутській в місті Києві в порядку п. 2.4.9. Договору відповідачем 1 не було передано орендодавцеві по акту приймання-передачі та перебуває у фактичному користуванні ПАТ «Страхова компанія «Кремінь», КП «Дирекція» звернулось до суду з позовом про звільнення спірного приміщення шляхом виселення.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів визнання недійсним Договору платного користування № 620/02К від 28.04.10 р. або його окремих положень суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 41 Конституції України державою гарантовано право володіння та користування власністю, а також вказується, що право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

За приписами ст. 773 Цивільного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» наймач зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору позивач має право контролювати використання об'єкту, переданого у користування по договору за цільовим призначенням.

У відповідності до п.п. 2.4.6, 2.4.7 Договору користувач зобов'язується не передавати зобов'язання за цим Договором іншим фізичним, юридичним особам; не укладати будь - який договір з іншими юридичними чи фізичними особами, предметом яких є користування об'єктом.

Як встановлено судом за матеріалами справи, зокрема, згідно пояснень позивача 1, 16.04.2013 р., 27.08.2013 р. та 26.11.2013 р. комісією в складі, зокрема, представників Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва", Відділу з питань майна комунальної власності Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Органу самоорганізації населення «Комітету мікрорайону «Липки» було перевірено використання приміщення на першому поверсі площею 37,1 кв.м. в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві, яке відповідно до розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.05.1998 № 649 надано ОСББ "Добробут" для господарських потреб, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними актами перевірки використання приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві, затвердженими директором позивача 1.

Під час перевірок було встановлено факт перебування у вказаному спірному приміщенні Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" без будь-яких правових на те підстав, розміщення праворуч від вхідних дверей вивіски "Страхова компанія "Кремінь", в приміщенні знаходились особи, які є працівниками вказаної страхової компанії. Крім того, в зазначених приміщеннях структура ОСББ "Добробут" виявлена не була.

При цьому, судом критично оцінюються посилання позивачів 1 та 2 на той факт, що перевірка використання спірного приміщення 26.11.13 р., результати якої оформлені відповідним актом, проводилась в присутності представника ПАТ «Страхова компанія «Кремінь» - заступника директора Луценко М.М., оскільки вказаний акт не містить підпису зазначеної особи.

В свою чергу відповідачами 1 та 2 на час розгляду справи не надано суду заперечень щодо складених актів перевірки, а також інших контраргументів відносно встановлених в результаті перевірки фактів незаконного перебування у спірному приміщенні ОСББ «Добробут» та ПАТ «СК «Кремінь».

При цьому відповідачами 1 та 2 не надано суду належних та допустимих доказів наявності заперечень проти висловленої у вказаному листі від 24.04.13 р. позиції щодо перебування ПАТ «СК «Кремінь» у спірному приміщенні за відсутності законних на те підстав.

Суд звертає увагу, що посилання в листі на закінчення терміну дії договору стосуються інших обставин справи, що, в свою чергу, не позбавляє суд можливості розцінювати вищезазначений лист від 24.04.13 р. як наявність заперечення щодо його продовження.

Отже, виходячи з вищезазначених приписів чинного законодавства та умов Договору, даний договір оренди не підлягає автоматичному продовженню за умови наявності листа про припинення договору.

Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно п.6.2 Договору його дія припиняється внаслідок закінчення терміну, на який він був укладений, за винятком, якщо Користувач продовжує користуватись майном після закінчення строку Договору, то за відсутності заперечень Дирекції протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

Тобто, враховуючи той факт, що відповідно до вказаних положень Договору строк його дії поновлювався на відповідний річний термін з урахуванням вказаного вище листа, строк дії Договору платного користування № 620/602К/289 є закінченим з 28.04.2013 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п.2 ст. 26 та п.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Отже, оскільки позивачем 1 було повідомлено відповідача 1 про закінчення строку дії Договору та наявність заперечень проти пролонгації останнього, ОСББ «Добробут» у відповідності до умов п.2.4.9 Договору по закінченню строку дії Договору зобов'язане було звільнити спірне приміщення та передати за актом приймання - передачі орендодавцеві.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача 1 проти позовних вимог з підстав перебування в спірному приміщенні на законних підставах, зокрема, на підставі Договору платного користування № 620/602К/289 від 28.04.10 р., оскільки незаконні дії ОСББ «Добробут», а саме, незвільнення приміщення після письмової вимоги позивача 1 (лист №105/01-1240/в-04 від 24.04.13 р.), не можуть свідчити на користь відповідача 1, зокрема, про пролонгацію Договору.

Таким чином, згідно приписів ст. 398 Господарського кодексу України, відповідно до якої право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також ст. ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою тимчасового платного користування комунальним майном є договір оренди; позадоговірне користування майном є неправомірним. Крім того у відповідачів 1 та 2 на даний час відсутні договірні відносини з позивачем 1, до сфери управління якого віднесений даний об'єкт користування (приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві), отже за висновками суду, дії відповідачів 1 та 2 суперечать приписам чинного законодавства та умовам Договору, оскільки обмежують законне право позивача 1 на користування майна на власний розсуд, а тому, виходячи з того, що позов доведений позивачами, обґрунтований матеріалами справи та відповідачами не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивачів 1 та 2 про виселення відповідача 2 - ПАТ «СК «Кремінь» зі спірного приміщення з посиланням на акти перевірки використання приміщення площею 37,1 кв.м. в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві суд зазначає, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства суб'єктами. В акті перевірки приміщення повинні зазначатись прізвища, імена та по-батькові посадових осіб, їх посади. Крім того, як правило в акті перевірки зазначаються прізвища, імена та по-батькові, посади, місця проживання осіб, у присутності яких проводиться перевірка. Вказані записи здійснюються з посиланням на документи, що їх підтверджують. За згодою таких осіб до акту перевірки можуть додаватись копії цих документів.

Як встановлено судом згідно матеріалів справи, акти перевірки від 16.04.13 р., від 27.08.13 р. та 26.11.13 р. були складені комісією від КП Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та за участі представників КП УЖГ «Липкижитлосервіс», з балансу якого спірне майно було передане та перезакріплене за КП «Дирекція» згідно розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 20.09.13 р. № 509.

Окрім того, наявність правових підстав для перебування відповідача 2 - ПАТ «СК «Кремінь» саме в кв. 33 будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві, на підставі Договору майнового найму - оренди приміщення від 01.11.13 р., укладеного між Фізичною особою - підприємцем Лойко Л.Г. та ПАТ «СК «Кремінь», копія якого наявна в матеріалах справи, не спростовує встановлених вищезазначеними актами перевірки фактів неправомірного перебування відповідачів 1 та 2 у спірному приміщенні.

Оскільки належних та допустимих доказів на спростування перебування відповідачів 1 та 2 у спірному приміщенні на першому поверсі 37,1 кв.м. в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві станом на час проведення судових засідань сторонами суду не надано, за відсутності належних доводів та заперечень відповідачів 1 та 2, суд приходить до висновку про наявність неправомірного перебування відповідачів 1 та 2 за адресою: будинок № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві та задоволення позовних вимог позивачів 1 та 2 щодо виселення ОСББ «Добробут» та ПАТ «СК «Кремінь» зі спірного приміщення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (пров. Січневий, 9, м. Київ, 01010, код 35692211) шляхом виселення Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут", (вул. Інститутська, 19Б, м. Київ, 01021, код 24102389) приміщення площею 37,1 кв.м в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві.

3. Повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (пров. Січневий, 9, м. Київ, 01010, код 35692211) шляхом виселення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" (вул. Інститутська, 19Б, кім. 33, м. Київ, 01021, код 24559002) приміщення площею 37,1 кв.м в будинку № 19Б по вул. Інститутській в місті Києві.

4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Добробут", (вул. Інститутська, 19Б, м. Київ, 01021, код 24102389) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (пров. Січневий, 9, м. Київ, 01010, код 35692211) судовий збір у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" (вул. Інститутська, 19б, кімн. 33, м. Київ, 01021, код 24559002) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (пров. Січневий, 9, м. Київ, 01010, код 35692211) судовий збір у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 червня 2015 р.

Суддя А.М. Селівон