Постанова

від 25.05.2015 по справі 908/6020/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 908/6020/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

позивача - Лавринець І.П. за довіреністю №57 від 05.06.2014 р.

відповідача - Бабець Ю.М.- директор, наказ №1/П від 01.01.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТФС ГмБХ», м. Запоріжжя, (вх.1792/З-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року у справі № 908/6020/14,

за позовом Комунального підприємства «Водоканал», м.Запоріжжя,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС ГмбХ», м.Запоріжжя,

про стягнення 36880,45 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У судовому засіданні 15.04.2015 року оголошено перерву до 25.05.2015 року до 15-00 год.

У грудні 2014 року до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство «Водоканал» з позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС ГмбХ», в якій просило стягнути з останнього на свою користь 36 880,45 грн. за договором № 2872 від 01.10.2006 року про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. Також просило стягнути, сплачений судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. за подання позовної заяви.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «ТФС ГмбХ» на користь КП «Водоканал» 36 880,45 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року у даній справі та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безоблікового водокористування у період з 17.07.2013 року по 27.08.2013 року, що визначено актом технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 року, яким встановлено порушення п.5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (надалі -Правила № 190), оскільки, на його думку, під час розгляду справи останнім не надано жодного доказу на підтвердження такого водокористування. Він вважає, що, саме, пунктом 3.2.3 , на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, передбачено вичерпний перелік випадків, коли водопостачання абонента вважається безобліковим, проте, його діі не підпадають під визначений законом перелік випадків безоблікового водопостачання.

Аналіз пункту 5.14 Правил №190 свідчить, що порядок проведення та фіксації результатів проведеної повірки передбачає, що, саме, за перевищеня тривалості перевірки понад один місяць, об"єм води визначається за правилами пункту 3.3 Правил №190 до дня установки повіреного засобу обліку, а відтак, враховуючи, що припис акту технічного обстеження водопроводу № 188 від 27.08.2013 року виконано термніново (протягом доби), тому підстав для застосування до нього вказаних норм щодо порушення Правил, не має.

Окрім того, апелянт вважає, що позивачем на підтвердження розрахунку вартості послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 36 880,45 грн., за спірний період, на підставі акту технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 року не надано жодного доказу щодо безоблікового водокористування чи порушення умов договору, вимог Правил.

Також, на думку апелянта, судом під час розгляду справи помилково не застосовано вимоги статей 13,19 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», статей 1,4,22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», а також неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: п.п.5.1,5.2,5.4.5.14 Правил №190, статті 1,28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», статті 525,526,629 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Скаржник вважає, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно з зазначеним пунктом Правил проводится виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Щодо неправильного застосувння судом першої інстанції норм процесуального права, скаржник посилається на те, що акт технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 року та акт - рахунок № 2872/1 від 27.08.2013 року складені позивачем після того, як відповідач виконав припис за актом № 188 від 27.08.2013 року та після проведення повторної повірки 11.09.2013 року, що підтверджується актами технічного обстеження, відповідно до яких: показники водолічильника, зазначені а акті технічного обстеження водопроводу № 188 від 27.08.2013 року - 02127 м куб., відповідно довідки від 28.08.2013 року на підтвердження держперевірки водолічильника Січ-15Х № 337905, при прийманні водолічильника на повірку показання лічильника складали - 02127, 3431, а після проведення перевірки - 02127,4384. В той же час в акті технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 року зазначені показники водолічильника- 02146 м.куб., саме такі, які зазначаються в акті технічного обстеження від 11.09.2013 року, яким встановлено повне виконання відповідачем виданого раніш припису; встановлення держповіреного, технічно справного водолічильника марки Січ 15 № 337905 з показниками 02146 м.куб.

Отже, на думку апелянта, надані позивачем акт № 187 та акт-рахунок № 2872/1 від 27.08.2013 року не можуть бути належними допустимими доказами у справі, оскільки зазначені в них дані є недостовірними.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду від 23.02.2015 року у даній справі залишити- без змін. При цьому, позивач вказує, що у відповідності до приписів Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», саме відповідач повинен був забезпечити своєчасну повірку приладу обліку та не здійснювати споживання води за не повіреним належним чином водолічильником.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, поясненнях доводи апелянта та позивача, заслухавши пояснення представників сторін, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, 01.10.2006 року між КП «Водоканал» (позивач у справі) та ТОВ «ТФС ГмбХ» (відповідач у справі) укладено договір № 2872 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації ( надалі договір).

Відповідно до пункту 1. 1 розділу 1 позивач забезпечує подачу питної води відповідачу на господарсько - питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Шевченко,28/А/Вузівська,1/А. При цьому, сторони домовилися керуватися Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-111, діючими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селещах України», затверджених наказом Держкомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 тощо.

Розділом 2 договору сторони обумовили, що останній укладається з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини про надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб"єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

За приписами пункту 3.2.1 договору, абонент зобов"язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору.

Згідно пункту 5.1 договору, основним документом на оплату є акт. Абонент зобов"язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІУ виробник (позивач) має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Абзацем 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-ІІІ підприємства питного водопостачання мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води.

Відповідно до п.2.1.1 Правил приймання стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.2003 року № 167 Водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів та пристроїв на них тощо, і складати акти за результатами цих обстжень. При виявленні представником Водоканалу порушень підприємством вимог Правил та договору у акті встановлюється терміни їх усунення. Акт оформляється підписами представників Водоканалу і обстежуваного Абонента. Якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову ( з вказівкою П.І.Б. і посади представника, що відмовився від підпису). Оформлений таким чином акт є обов"язковим для виконання у вказані у ньому терміни, а також є підставою для вжиття відповідних заходів.

Як убачається з матеріалів справи, 20.01.2010 року представником КП «Водоканал» за присутності повноважної особи ТОВ «ТФС ГмбХ» складено акт № 39 технічного обстеження водопроводу, в якому зазначено про встановлення Абоненту приладу обліку марки Січ 15 № 337905 , держповірка І квартал 2010 року, строк держповірки дійсний до 31.03.3013 року. Вказаний акт підписано представниками обох підприємств. З боку відповідача акт підписаний головним бухгалтером -Панаріним Л.І. без зауважень ( а.с.12).

27.08.2013 року представниками позивача в присутності відповідальної особи відповідача здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: вул. Шевченко,28/А. За результатами перевірки складено акти технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188 ( а.с. 24, 25). Вказаними актами зафіксовано, що абонементу подається вода від мережі водопроводу позивача по одному водопровідному вводу Ду= 25 мм. На даному вводі раніше було встановлено прилад обліку марки Січ 15 № 337905, держповірка І квартал 2010 року. Строк держповірки приладу обліку сплинув, що є порушенням пункту 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190.

Акт № 187 містить розрахунок об"єму води та стоків, який проведено розрахунковим шляхом згідно з пунктами 3.3,3.4,3.14 Правил № 190, починаючи з дня виписки останнього акта КП «Водоканал» - 17.07.2013 р., витрати води - 84,792 м 3 (доба, 24 години), період - 31 доба (з 17.07.2013 по 16.08.2013); об'єм води - 84,792 м 3 /добу х 31 доба = 2628,552 м 3 ; період - 11 діб (з 17.08.2013 по 27.08.2013); об'єм води - 84,792 м 3 /добу х 11 доба = 932,712 м 3 ; об'єм стоків - 84,792 м 3 /добу х 31 доба = 2628,552 м 3 ; об'єм стоків - 84,792 м 3 /добу х 11 діб = 932,712 м 3 (об'єм води дорівнює об'єму стоків)..

Період безоблікового водокорстування склав 42 доби : з 17.07.2013 року по 16.08.2013 року, та з 17.08.2013 року по 27.08.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, такий період безоблікового водокористування взято позивачем, з урахуванням того, що попередній акт, яким було знято покази з приладу обліку та виставлено рахунок за спожиту воду, складено 16.07.2013 року № 36956 ( а.с. 13). Кінцева дата - 27.08.2013 року, оскільки на адресу КП «Водоканал» 28.08.2013 року надійшов лист від ТОВ «ТФС ГмбХ» за вх. № 14660 ( вих № 38 від 28.08.2013 року, а с.23).

Згідно розрахунку витрат об*ємів води визначено витрати на суму 18 304,90 грн.; каналізація - 12 428,81 грн.; разом сума витрат складає 30 733,71 грн., а з урахуванням ПДВ остання дорівнює 36 880,45 грн.

Акт № 188 підписаний відповідальною особою товариства (головним бухгалтером Панаріним Л.І. без зауважень, в акті № 187 уповноважена особа відповідача відмовилась від підпису, про що зроблено відповідний запис.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188 складено акт від 27.08.2013 року № 2872/1 на суму 36 880,45 грн. ( а.с. 26). Із вказаним актом уповноважена особа відповідача ознайомлена, від підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис.

Разом із листом від 03.09.2013 року № 10720 на адресу відповідача позивачем надіслано акт технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187, акт - рахунок № 2872/1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист зі штампом пошти від 09.09.2013 року та фіскальним чеком пошти від 09.09.2013 року № 1130 (а.с.27).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, виходив з того, що саме на відповідача (споживача) чинними нормами законодавства покладено обов"язок своєчасно здійснювати повірку приладів обліку, та нарахування суми, у разі порушення такого зобов"язання, здійснюється як безоблікове водовикористання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов*язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов*язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (надалі -Правила № 190) передбачено, що облік відпущенної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.4 Правил встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно - правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають переодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно - правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов"язані сввоєчасно ( з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції датою державної повірки приладу відповідача є перший квартал 2010 року; повірка обліку дійсна до 31.03.2013 року. Таким чином, на момент здійснення перевірки працівниками позивача водогосподарської діяльності відповідача на майданчику: бульвар Шевченко,28А, строк державної повірки сплив. Зазначене відображено в акті № 187 від 27.08.2013 року.

Пунктом 5.14 Правил № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості понад місяць об"єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок ( пункт 5.15 Правил № 190).

Пунктом 3.2.3 договору встановлено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням «Правил користування...» , «Правил експлуатації ...» водопостачання Абонента вважається безобліковим, а витрати води і об"єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 «Правил користування ...», починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

На теперішній час пункти 9.6 та 21.5 , які були обумовлені сторонами при укладенні договору № 2872 відповідають пунктам 3.3 та 3.4 Правил № 190.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. Якщо розрахунковий період при безобліковому водокристуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Як свідчать матеріали справи, позивачем встановлено факт водоспоживання відповідачем з порушенням умов експлуатації приладу обліку, за період з 17.07.2013 року по 16.08.2013 року та з 17.08.2013 по 27.08.2013 року, у звязку з чим нараховано плату у розмірі 36880,45 грн. (з дня виписки представником КП «Водоканал» останнього акта № 36956 від 16.07.2013 року по день надходження до позивача від відповідача листа № 14660 про направлення інспектора для опломбування водоміра після держповірки).

Колегія суддів перевіривши наведений позивачем розрахунок витрат об"ємів води та каналізації у сумі 36 880,45 грн., який проведено розрахунковим шляхом згідно з пунктами 3.3,3.4,3.14 Правил № 190, вважає його правомірним і законним.

З огляду на викладені норми права та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, саме відповідач повинен був забезпечити своєчасну повірку приладу обліку та не здійснювати споживання води за не повіреним належним чином лічильником.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських віносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно цьго закону, інших правових актів, договор, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про доведеність позивачем неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором № 2872 про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації від 01.10.2006 року та про задоволення позову у повному обсязі.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальінстю «ТФС ГмбХ» є необгрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. Рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року у справі № 908/6020/14 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством, при повному, всебічному та об"єктивному дослідженні всіх обставин спарви, а викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, у звязку з чим рішення підлягає залишенню без мін, а апеляційна скарга -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальінстю «ТФС ГмбХ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року у справі № 908/6020/14 слід залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.06.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.