Постанова

від 05.08.2015 по справі 908/6020/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 908/6020/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС ГмбХ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 908/6020/14 за позовом комунального підприємства "Водоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС ГмбХ" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 36 880,45 грн., нарахованої за безоблікове водокористування у зв'язку з експлуатацією засобу обліку після закінчення строку держповірки, що є порушенням п. 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року (суддя Ярешко О.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36 880,45 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

У судовому засіданні оголошувалася перерва на 05.08.2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 01.10.2006 року між КП "Водоканал" (Водоканал) та ТОВ "ТФС ГмбХ" (абонент) укладено договір № 2872 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до умов якого позивач забезпечує подачу питної води відповідачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Шевченко,28/А/Вузівська,1/А. При цьому сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", діючими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держкомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 тощо.

Розділом 2 договору сторони обумовили, що договір укладається з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

За умовами п. 3.2.1 договору абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього договору.

Пунктом 3.2.3 договору встановлено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування...", "Правил експлуатації ..." водопостачання Абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування ...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Відповідно до п. 3.2.5 договору при виявлені представником Водоканалу, в процесі контрольних перевірок, порушень "Правил користування..." за виключенням вказаних у п. 3.2.4а цього договору, абонент протягом 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний, технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити Водоканал у письмовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням чи посильним не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.

При виявленні представником Водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування ...", з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення.

Згідно з п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

20.01.2010 року представником КП "Водоканал" у присутності повноважної особи ТОВ "ТФС ГмбХ" складено акт № 39 технічного обстеження водопроводу, в якому зазначено про встановлення Абоненту приладу обліку марки Січ 15 № 337905, держповірка І квартал 2010 року, строк держповірки дійсний до 31.03.3013 року. Вказаний акт підписано представниками обох підприємств.

27.08.2013 року представниками позивача в присутності відповідальної особи відповідача здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: вул. Шевченко,28/А. За результатами перевірки складено акти технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188. Вказаними актами зафіксовано, що абоненту подається вода від мережі водопроводу позивача по одному водопровідному вводу Ду= 25 мм. На даному вводі раніше було встановлено прилад обліку марки Січ 15 № 337905, держповірка І квартал 2010 року. Строк держповірки приладу обліку сплинув, що є порушенням пункту 5.14 Правил № 190.

Акт № 187 містить розрахунок об'єму води та стоків, який проведено розрахунковим способом згідно з пунктами 3.3, 3.4, 3.14 Правил № 190, починаючи з дня виписки останнього акта КП "Водоканал" - 17.07.2013 року.

Згідно з актом № 187 період безоблікового водокористування склав 42 доби: з 17.07.2013 року по 16.08.2013 року, та з 17.08.2013 року по 27.08.2013 року, з урахуванням того, що попередній акт, яким було знято покази з приладу обліку та виставлено рахунок за спожиту воду № 36956, складено 16.07.2013 року. Кінцева дата - 27.08.2013 року, оскільки на адресу КП "Водоканал" 28.08.2013 року надійшов лист від ТОВ "ТФС ГмбХ" від 28.08.2013 року № 38.

Акт № 188 підписаний відповідальною особою товариства (головним бухгалтером Панаріним Л.І.) без зауважень, в акті № 187 уповноважена особа відповідача відмовилась від підпису, про що зроблено відповідний запис.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188 складено акт від 27.08.2013 року № 2872/1 на суму 36 880,45 грн. Із вказаним актом уповноважена особа відповідача ознайомлена, від підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис.

Разом із листом від 03.09.2013 року № 10720 на адресу відповідача позивачем надіслано акт технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та акт - рахунок № 2872/1, який оплачено не було.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виконавця до споживача про стягнення заборгованості, нарахованої за безоблікове водокористування у зв'язку з експлуатацією засобу обліку після закінчення строку держповірки.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову обґрунтовано доведеністю порушення споживачем Правил № 190 у зв'язку з чим наявні підстави для нарахування вартості витрат води як за безоблікове водоспоживання.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 Правил № 190 передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.4 Правил № 190 встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Частиною 2 статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Відповідно до п. 3.2.3 Ліцензійних умов умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.08.2012 року за № 1468/21780, суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 року за № 231/767, передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Пунктом 5.14 Правил № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокристуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Судами обох інстанцій встановлено, що згідно з актом технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 представниками Водоканалу виявлено, що строк держповірки приладу обліку збіг, у зв'язку з чим відповідачу здійснено нарахування вартості за безоблікове водокористування на підставі п.п. 3.3, 5.14 Правил № 190 за 42 доби та згідно з приписом акту від 27.08.2013 року № 188 зобов'язано відповідача здійснити повірку приладу обліку.

Проте, встановивши, що повірка тривала з 27.08.2013 року по 28.08.2013 року, тобто менше місяця, що не заперечується позивачем, суди не звернули уваги на зміст п. 5.14 Правил № 190, за яким розрахунок витрат води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил у випадку тривалості повірки понад місяць, та не навели наведеним обставинам правової оцінки.

До того ж, судами обох інстанцій не було наведено норм законодавства або умов договору, якими визначаються строки та порядок подання споживачем на держповірку приладів обліку, порушення яких тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування вартості за безоблікове водокористування, а лише зроблено посилання на п. 3.2.3 договору щодо експлуатації абонентом водолічильних вузлів з порушенням "Правил користування…", при цьому не було наведено правової оцінки умовам п. 3.2.5 цього договору щодо порядку дій Водоканалу та абонента при виявленні порушень "Правил користування…".

Крім того, суди не звернули увагу на те, що позивачем початок обліку безоблікового водокористування визначався на підставі акту від 16.07.2013 року № 36956, однак не врахували, що вказаний акт за своїм змістом не є фіксацією безоблікового водокористування, а є актом на оплату.

Водночас, судами не було наведено оцінки доводам відповідача про те, що за результатами держповірки водолічильника "Січ 15" № 337905 було підтверджено його технічну справність та придатність до використання.

Разом з цим, за п.п. 3.2, 5.18, 10.1 Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними; у разі самовільних дій споживача щодо зняття засобів обліку, заміни їх частин, пломб і деталей пломбування; у разі відсутності або несправності засобу обліку з вини споживача.

Однак, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості, нарахованої за безоблікове водоспоживання у зв'язку з порушенням споживачем п. 5.14 Правил № 190, не навели норми законодавства, відповідно до якої виробник (виконавець), у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно з п. 3.3 Правил.

Отже, висновок судів обох інстанцій про задоволення позову зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права, грунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС ГмбХ" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року скасувати, і справу № 908/6020/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова