Рішення

від 19.06.2007 по справі 2-919/2007

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа 2-919/2007p

Справа

2-919/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 червня 2007 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської

області в складі:

головуючого -

судді Хіневиа В.І.

при секретарі - Бучинській І.М., розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Кременчуці справу за позовом фізичної особи - ОСОБА_1 до фізичної

особи - ОСОБА_2, третіх осіб: фізичної особи - ОСОБА_3, юридичної особи - КГЖЕП „Придніпровське", про

визнання особи такою ,що втратила право користування житловим приміщенням, за

позовом фізичної особи - ОСОБА_2 до фізичної особи -ОСОБА_1, третіх осіб:

фізичної особи - ОСОБА_3,

юридичної особи - ВГІРФО Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області

про зобов»язання провести реєстрацію та визнання свідоцтва про право власності

недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою ,що втратила

право користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні

житловим приміщенням, вказуючи , що в квартирі АДРЕСА_1, вона постійно проживає

та зареєстрована, але окрім неї в даній квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та

відповідач, який з жовтня 2005 року в даній квартирі не проживає, що

підтверджується актами від 10.05.2006 року,08.06.2006 року. Квартиронаймачем

була мати позивача ОСОБА_4, яка померла 23.08.2003 року і була виписана

25.11.2003 року. Відповідач з жовтня 2005 року і до цього часу в квартирі не

проживає за власною ініціативою, і не приймає ніякої участі в утриманні житла,

у зв'язку з чим утворився значний борг за користування житловою площею та

наданими послугами..

При розгляді цивільної справи за даним позовом відповідач ОСОБА_2 подав до

суду позовну заяву до ОСОБА_1

(позивача за первісним позовом ) про зобов»язання провести реєстрацію його в

спірній квартирі та визнання свідоцтва про право власності на спірну квартиру

на ім.»я позивача , виданого 14.08.2006 року УЖКГ Кременчуцької міської ради

недійсним..

Ухвалою суду від 22 травня 2007 року вказані цивільні справи за клопотанням

сторін об»єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача за первісним

позовом свої позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити. В задоволенні

позовних вимог відповідача прохала суд відмовити в повному обсязі та суду

пояснила, що у відповідності зі ст.ст.71,72,107 Житлового Кодексу України

відсутність відповідача ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації без поважних причин

понад встановлений 6-ти місячний термін, а також вибуття особи на інше місце

постійного проживання передбачають настання відповідних правових наслідків у

вигляді позбавлення права користування житловим приміщенням. Факт непроживання

підтверджується довідкою Горбівської сільської ради Глобинського району

Полтавської області та власноручно написаною заявою відповідача , в якій

відповідач особисто зазначає місце свого проживання. Не проживання відповідача

підтверджується актами обстеження квартири від 10.05.2006 p.,08.06.2006 року

,згідно яких відповідач в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з жовтня 2003 року.

Також це підтверджується роздруківкою нарахувань за спожиту електричну енергію

за адресою : АДРЕСА_1 з жовтня 2005 року по січень 2007 року, згідно яких

показники лічильника не змінювалися. Крім того, це підтверджують акти

відсутності водопостачання холодної та гарячої води в спірній квартирі, що

унеможливлює постійне проживання в помешканні.

Позивач ОСОБА_1 повністю

підтримала пояснення свого представника.

В

судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив суд

відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та задовольнити

позовні вимоги ОСОБА_2 за позовом до ОСОБА_5.

В обґрунтування своїх вимог пояснила, що акти про не проживання відповідача

за первісним позовом від 10.05.2006 року та 08.06.2006 року не відповідають

дійсним обставинам справи , оскільки ОСОБА_2 постійно проживає у спірній квартирі

з 14.08.1969 року , на постійне місце проживання до інших житлових приміщень не

виїжджав, що підтверджується показаннями свідків по справі. Також , ОСОБА_6

частково проводив сплату комунальних послуг, що підтверджується квитанціями про

сплату. Крім того, ОСОБА_1

сама постійно не проживає у вказаній квартирі, оскільки вона виїхала зі

спірної квартири в 1995 році на постійне місце проживання в інше житлове

приміщення. У спірній квартирі знаходяться тільки речі ОСОБА_2, речей ОСОБА_1 в квартирі не

знаходиться. Підтвердженням факту постійного проживання ОСОБА_2 в спірній

квартирі є акт від 21.05.2007 року , згідно якого громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18 підтверджують, що ОСОБА_2 постійно проживав за вказаною

адресою у спірній квартирі у період з жовтня 2005 року й по даний час.

Відповідач

ОСОБА_2 повністю підтримав пояснення свого представника.

Третя

особа ОСОБА_3 в

судовому засіданні пояснив, що він з народження проживає разом з матір»ю -ОСОБА_1 в спірній

квартирі , в якій також прописаний ОСОБА_2. Останній в квартирі не проживає з

кінця 2004 року - початку 2005 року., так як проживає в с Горби. Проживав

в квартирі до січня 2007 року, до того, коли дядько -ОСОБА_2 змінив замок в

квартирі. За поясненнями друзів в їх присутності в середині літа 2006 року

представники КГЖЕП складали акти про не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі.

Речей ОСОБА_2 в спірній квартирі не мається. Причиною, по які й свідки ОСОБА_9

та ОСОБА_8 стверджують , що його мати і він не проживають в спірній квартирі

можливо є їх негативне відношення до неї.

Відповідач

- УЖКГ виконкому Кременчуцької міської ради свого представника не направив,

напрали суду письмові пояснення, де зазначили, що відповідно до ст.. 5 Закону України

«Про приватизацію державного житлового фонду» приватизацією є відчуження

квартир державного житлового фонду на користь громадян України. Житло

передається у власність наймачу та всім ч.1енам його сім»ї, які постійно

проживають або за яким зберігалося право на користування житловим приміщенням.

Згідно довідки КГЖЕП «Придніпровське» у квартирі № 4 по вул. Воровського, 30 у

м. Кременчуці була зареєстрована на час приватизації цієї квартири наймач ОСОБА_1 одноособово. Про

право на житло інших осіб інформація в УЖКГ була відсутня. Таким чином,

розпорядження № 14867/2 від 14.08.2006 р. при приватизацію квартири № 4 по вул.

Воровського, 30 у м. Кременчуці було видане на підставі наданих документів та у

відповідності до чинного законодавства. Прохали при розгляді справи врахувати

надані пояснення та винести рішення за відсутності представника управління.

Третя

особа - КГЖЕП „ Придніпровське" представника в судове засідання не

направили, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя

особа - ВГІРФО Кременчуцького МУ представника в судове засідання не направили,

надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Згідно

показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вони бачать ОСОБА_2 кожний день, раз в

місяць заходять до нього додому , підтверджують наявність його особистих речей

в квартирі, те , що ОСОБА_2 веде домашнє господарство, в тому числі знаходяться

його речі, вказують на наявність світла в його квартирі , при тому , що ОСОБА_1 та її сина вони

бачили на протязі близько десяти років всього кілька разів, коли остання

доглядала за хворою матір»ю.

Згідно

показань свідка ОСОБА_19 остання здійснювала вихід по місцю проживання заявника

ОСОБА_1 і

складала акти про фактичне не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі за участю

свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 та складання акту про неможливість вручення

судової повістки про виклик в суд ОСОБА_2

Згідно

показань свідка ОСОБА_21 A.M. останній

підтвердив факт складання службовою особою КГЖЕП актів про не проживання

ОСОБА_2 в спірній квартирі і його участь в даній дії, і свій підпис в актах.

Вислухавши

пояснення позивача за первісним позовом ОСОБА_1

( відповідача за позовом  

ОСОБА_2)   його   представника   ,   відповідача   за  

первісним   позовом   ОСОБА_2 (позивача за позовом до ОСОБА_1) та його     представника,     показання 

свідків, дослідивши надані сторонами докази, матеріали справи, судом

встановлено наступне:

Відповідно

до ст.ст. 57,60,64,212 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані , на

підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають

значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються ,зокрема , на підставі

пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових

доказів, речових доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,

які беруть участь у справі.

Суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному ,

повному об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з

довідкою про склад сім'ї та реєстрацію №НОМЕР_1 від 01.06.2006 року КГЖЕП „

Придніпровське" , в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані : ОСОБА_1( надалі

«Позивач»), ОСОБА_2, (надалі « Відповідач») , ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка померла і

була виписана 25.11.2005 року. Особовий рахунок відкритий на гр.. ОСОБА_4.

Згідно

актів обстеження квартири від 10.05.2006 р.,08.06.2006 року , Відповідач за

первісним позовом в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з жовтня 2003 року. Вказані

акти складені службовими особами КГЖЕП «Придніпровське» і підписані свідками

ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які проживають в даному будинку відповідно в квартирах №

26 та 89. Акти оформлені належним чином і затверджені директором КГЖЕП „

Придніпровське".

Згідно

свідоцтва про смерть 1-КЕ № НОМЕР_2 від 26.08.2003 року, виданого Кременчуцьким

міським відділом РАЦС Полтавського обласного управління юстиції , реєстр

№НОМЕР_3 , ОСОБА_4 померла 26.08.2003 року.

Згідно

угоди № НОМЕР_4 від 24.04.2003 року, укладеною між ОСОБА_1 та ВАТ

«Полтаваобленерго» про погашення боргу , мається заборгованість за спожиту

теплову енергію на опалення по 01.04.04 р. і встановлений термін її погашення з

28.07.04 року по 28.07.06 року.

Згідно

договору від 09.04.2003 року , укладений між ОСОБА_1 та КГЖЕП « Придніпровське» на реструктуризацію боргу за

комунальні платежі та експлуатаційні витрати мається борг по спірній квартирі

за період часу з 01.03.1999 року і зобов»язання ОСОБА_1 погасити борг до 09.04.2004 року.

Згідно

ст.68 Житлового Кодексу України наймач зобов»язаний своєчасно вносити квартирну

плату та плату за комунальні послуги щомісяця.

Згідно

ст.1 Закону України « Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати,

плати за житлово-комунальні послуги , спожиті газ та електроенергію» для

реструктуризації заборгованості , яка склалася перед надавачами

житлово-комунальних послуг громадяни укладають з підприємствами - надавачами

житлово-комунальних послуг договори про реструктуризацію заборгованості.

Згідно

досліджених в судовому засіданні квитанцій по оплаті ОСОБА_1 комунальної

плати та плати за комунальні платежі , вказаної угоди та договору, які

сторонами не оспорювалися , вбачається , що ОСОБА_1 належним чином здійснювала вказані оплати та вчинювала ,

передбачені законодавством дії по належному виконанню зобов»язань по оплаті

вказаних платежів .

Таким

чином , суд вважає, що укладання ОСОБА_1

вказаних договорів є належним доказом того, що ОСОБА_1 виконувала обов»язки , які передбачені договором найму

житлового приміщення.

Разом з

тим, суд вважає, що наявність кількох квитанцій про часткову плату

житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 не тільки не дає підстав для ствердження про

виконання останнім належним чином своїх зобов»язань по сплаті квартирної плати

та плати за комунальні послуги , як і підтвердженням факту проживання в спірній

квартирі, тому не приймає їх як належний доказ по справі.

Згідно

акту від 21.05.2007 року громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 підтверджують, що ОСОБА_2 постійно

проживав за вказаною адресою у спірній квартирі у період з жовтня 2005 року й

по даний час.

Враховуючи те , що за своєю суттю докази і доказування є

основою цивільного процесуального права, так як за допомогою доказів суд

з»ясовує дійсні правовідносини сторін,

обставини, що

мають значення для справи, суд вважає, що акт від 21.05.2007 року не може бути

взятий до уваги  на підставі того, що він

не є належним і допустимим доказом ,так як належним чином не підтверджений і не

посвідчений.

Разом з

тим, суд приймає , як допустимий доказ показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8,

які вказані в акту, на підставі того, що вказані громадяни були допитані в

якості свідків в ході судового розгляду справи. Однак, суд критично відносить

до показань даних свідків на підставі того, що свідки вказують на те, що бачать

ОСОБА_2 кожний день, раз в місяць заходять до нього додому , підтверджують

наявність його особистих речей в квартирі, те , що ОСОБА_2 веде домашнє

господарство, в тому числі пере речі, вказують на наявність світла в його

квартирі , при тому , що ОСОБА_1

та її сина вони бачили на протязі близько десяти років всього кілька разів,

коли остання доглядала за хворою матір»ю.

Однак,

згідно роздруківки нарахувань за спожиту електричну енергію КФ ВАТ

«Полтаваобленерго» по особовому рахунку за адресою : АДРЕСА_1 з жовтня 2005

року по січень 2007 року показники лічильника не змінювалися, що свідчить

проте, що в спірній квартирі взагалі не здійснювалося користування електричною

енергією у вказаний період .Вказана роздруківка оформлена і завірена належним

чином.

Крім

того, акти від 23.04.1998 року , 17.11.1998 року, 25.07.2006 року підтверджують

факт відсутності водопостачання холодної та гарячої води в спірну квартиру, що

унеможливлює постійне проживання в помешканні. Крім того, акт від 25.06.2006

року складений в присутності споживача ОСОБА_1

Дані

роздруківки та акти були приєднані до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо

приєднання вказаних документів не заперечував , як не заперечував і їх зміст.,

і таким чином , суд вважає їх належними і допустимими.

Також,

суд приймає , як належний доказ нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_20

О.О.. так як згідно з ч.1 ст.1 Закону України « Про нотаріат» ,нотаріуси

посвідчують права, а також факти, що мають юридичне значення , та вчиняють інші

нотаріальні дії, передбачені цим Законом , з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно пояснень свідка вбачається , що ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживав в

період з жовтня 2005 року по січень 2007 року. Свідок також підтвердив факт

складання службовою особою КГЖЕП актів про не проживання ОСОБА_2 в спірній

квартирі і його участь в даній дії, і свій підпис в актах.

Аналогічні

показання надав суду свідок ОСОБА_21,

який також приймав участь в складанні і посвідченні вказаних актів.

Також,

суд приймає, як належний доказ, показання свідка ОСОБА_19 про вихід по місцю

проживання заявника ОСОБА_1

і складання актів про фактичне не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі за

участю свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 та складання акту про неможливість вручення

судової повістки про виклик в суд ОСОБА_2

При

цьому суд звертає увагу на те, що допитаний в якості свідка ОСОБА_9 стверджував

що свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 взагалі не знає, що не відповідає дійсності, так

як даний факт був доведений в ході судового розгляду справи.

Враховуючи,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на

підставу своїх вимог і заперечень і докази подаються сторонами та іншими

особами, які беруть участь у справі , суд вважає, що не прибуття в суд без

поважних причин для допиту в якості свідків за клопотанням представника ОСОБА_2

громадян ОСОБА_16, дружини свідка ОСОБА_9 ,які проживають відповідно в кв.

АДРЕСА_2 не може бути братися до уваги. Інших клопотань про виклик будь-яких

свідків , в тому числі , вказаних в акті мешканців будинку АДРЕСА_1 не

заявлялось сторонами.

Згідно

довідки № 124 від 04.06.2007 року , виданої Горбівською сільською радою

Глобинського району Полтавської області та світлокопією власноручно написаною

заявою від 20.08.1996 року вбачається , що заявник ОСОБА_2 мешкає в с Горби і

зміст самої заяви підтверджує його вибір іншого місця проживання та намір в

подальшому мешкати в с Горби та вважає доведеним факт того, що ОСОБА_2 мешкає в

с Горби.

Відповідно до п.П Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 12 квітня 1985 р.№ 2 зі змінами до доповненнями Постановами Пленуму

Верховного Суду України від 10 березня 1989 р.№2, від 25 грудня 1992 р.№13 ,

від 25 травня 1995 р.№15 відповідно до ст.107 Житлового Кодексу України наймач

або ч.1ен його сім»ї, який вибув на інше місце проживання, втрачає право

користування жилим приміщенням з дня вибуття , незалежно від пред»явлення

позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні

дані, які

свідчать про

обрання стороною іншого постійного місця проживання ( повідомлення про це в

листах, розписка, переадресовка

кореспонденції, утворення сім»ї в іншому місці, перевезення майна в інше

жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на

невизначений строк тощо.

По суті довідки і власноручно написаної заяви будь-яких заперечень від

ОСОБА_2 не надходило і враховуючи наведене, суд вважає дану довідку , оформлену

належним чином і заяву належним доказом.

Згідно ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача

або ч.1енів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести

місяців і вказаний вичерпний перелік випадків збереження за тимчасово відсутнім

наймачем або ч.1еном його сім»ї понад шість місяців.

Вказані підстави не можуть бути застосовані до ОСОБА_2 так як ,згідно ст.

11 ЦГЖ України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням

фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах

заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть

участь у справі. В своєму позові ОСОБА_2 просив суд тільки відмовити в повному

обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та задовольнити його позовні вимоги

про зобов»язання провести реєстрацію його в спірній квартирі та визнання

свідоцтва про право власності на спірну квартиру на ім'я позивача , виданого

14.08.2006 року УЖКГ Кременчуцької міської ради недійсним. Будь -яких вимог про

визнання актів про його не проживання від 10.05.2006 року та 08.06.2006 року в

спірній квартирі недійсними не ставилось .

В зв»язку з наведеним, враховуючи, що так як вказані акти ніким не оспорені

, в тому числі за позовом ОСОБА_2, не визнані недійсними , а тому на даний час

є чинними і відповідно , суд вважає їх належним і допустимим доказом , який

підтверджує факт не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі понад шість місяців .

Інших доказів, які-б підтверджували факт проживання ОСОБА_2 в квартирі

АДРЕСА_1, крім показань свідків суду не надано..

Згідно ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила

право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад

встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналогічним чином , ОСОБА_2 в своїх позовних вимогах не вказував на

визнання ОСОБА_1 такою,

що втратила право користування спірним житловим приміщенням.

Враховуючи вище наведене суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити,

а в позові ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 68, 71,

72 , 107 Житлового Кодексу України, ст. 1 Закону України « Про нотаріат», суд,

-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням -

квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ВГІРФО Крюківського РВ КМУ УМВС України ва Полтавській області

зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою : квартира № 4 будинку № ЗО по вул..

Воровського в м. Кременчуці.

В позові ОСОБА_2

- відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне

оскарження до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.