Рішення

від 28.05.2015 по справі 904/1606/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.15р. Справа № 904/1606/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 Приватного підприємства "Лотос", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 202 136 грн. 20 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Губа А.І., дов. №б/н від 23.01.2015 року;

від відповідача-1: Дудченко Т.І., дов. №б/н від 12.03.2015 року;

від відповідача-2: Ромашко Р.М., ліквідатор;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Лотос" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 24 450 грн. 34 коп. - пені, 3 332 грн. 54 коп. - 3% річних, 32 086 грн. 92 коп. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду №05-06 від 06.06.2011 року (а.с. 16-20) та Договору підряду №01/1207М від 12.07.2012 року (а.с.25-29).

20.04.2015 року Позивач направив на адресу суду уточнену позовну заяву, яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 36 564 грн. 43 коп. - пені, 4 712 грн. 33 коп. - 3% річних, 92 621 грн. 06 коп. - інфляційних втрат.

28.04.2015 року Відповідач-1 направив на адресу суду відзив на позов відповідно до якого вказує на укладення 12.06.2014 року з ТОВ "Рубікон Трейдінг" договору цесії, яким замінено боржника у зобов'язанні. З вказаних підстав Відповідач вважає, що Позивач не має права вимагати з нього суму заборгованості, так як не є належним Відповідачем у справі, просить суд в задоволенні позову відмовити.

За заявою Позивача від 28.04.2015 року, ухвалою господарського суду від 28.04.2015 року, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 13.05.2015 року.

12.05.2015 року Позивач подав до господарського суду позовну заяву із зменшеними сумами позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 5 387 грн. 08 коп. - пені, 4 724 грн. 02 коп. - 3% річних, 62 960 грн. 89 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2015 року залучено до участі у справі в якості Відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг".

25.05.2015 року Позивач подав до господарського суду позовну заяву із збільшеними сумами позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 5 387 грн. 08 коп. - пені, 5 074 грн. 82 коп. - 3% річних, 91 692 грн. 70 коп. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 у судове засідання з'явився. З урахуванням відзиву на позов просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач-2 у судове засідання з'явився. 28.05.2015 року подав до господарського суду відзив на позов відповідно до якого визнав суму позовних вимог.

Судом доводи Відповідача-2 щодо визнання позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки Позивачем в рамках даної справи позовні вимоги до Відповідача-2 не заявлялись. Будь яких інших пояснень по суті позовних вимог Відповідачем-2 суду не надано.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, представників Відповідача-1 та Відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

06.06.2011 року між Приватним підприємством "Лотос" (далі-Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (далі-Підрядник) був укладений Договір підряду №05-06 (далі-Договір №05-06), відповідно до пункту 1.1 якого, Генпідрядник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по облаштуванню епоксидного кварцового покриття Анкопласт (RAL 7037) на площі 2 028 м 2 , товщиною до 2 мм, на об'єкті: Меморіальний комплекс "ХОЛОКОСТ" з багатофункціональним центром "Менора" по вул.Шолом-Алейхема в м. Дніпропетровську.

Пунктом 2.1 Договору №05-06 передбачено, що договірна ціна (Додаток №1) встановлюється динамічною, є невід'ємною частиною Договору та складає 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 66 666,67 грн.

Роботи виконуються з використанням матеріалів Підрядника (п. 3.1 Договору №05-06).

Відповідно до пункту 5.1 Договору №05-06, здача-приймання робіт здійснюється по факту виконання робіт на підставі наданого Підрядником та підписаного Генпідрядником Акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №05-06, Генпідрядник перераховує Підряднику аванс в розмірі 300 000,00 грн. протягом 15 днів після підписання Договору.

Генпідрядник здійснює протягом 5 банківських днів платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість робіт (форма КБ-3), підписаної уповноваженими представниками сторін (п.6.2 Договору №05-06).

Згідно з пунктом 12.6 Договору №05-06, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 03.01.2013 року, строк дії Договору №05-06 до 31.12.2013 року.

Згідно платіжного доручення №729 від 29.06.2011 року Відповідачем здійснено перерахування 300 000,00 грн. в якості авансу, як це передбачено пунктом 6.1 Договору №05-06 (а.с. 38).

Позивачем належним чином виконані свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та без зауважень Відповідача на загальну суму 396 382 грн. 82 коп. , що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року , підписаними представниками сторін та скрапленими їх печатками (а.с. 23, 24).

Крім того, платіжним дорученням №940 від 20.03.2014 року Відповідач додатково здійснив оплату за виконані Позивачем роботи на загальну суму 1 382 грн. 82 коп. (а.с. 41)

Враховуючи викладене, у зв'язку з виконанням Позивачем робіт на суму 396 382 грн. 82 коп., та оплату Відповідача в сумі 300 000 грн. 00 коп. та 1 382 грн. 82 коп., несплаченою сумою за Договором підряду №05-06, залишилась сума в розмірі 95 000 грн. 00 коп. , доказів сплати якої сторонами суду не надано.

12.07.2012 року між Приватним підприємством "Лотос" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (далі-Підрядник) був укладений Договір підряду №01/1207М (далі-Договір №01/1207М), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по облаштуванню наливної підлоги DUOMIT FLOW товщиною 6 мм з захисним епоксидним покриттям Анкофлор П (RAL 7037) на площі 132 м 2 на об'єкті: Меморіальний комплекс "ХОЛОКОСТ" з багатофункціональним центром "Менора" по вул. Шолом - Алейхема в м.Дніпропетровську.

Пунктом 2.1 Договору №01/1207М передбачено, що договірна ціна (Додаток №1) встановлюється динамічною, є невід'ємною частиною Договору та складає 52 397,99 грн., в тому числі ПДВ 20% - 8 733,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору №01/1207М, договірна ціна переглядається за наступних умов:

- зміни складу та обсягів робіт, товщини підлоги;

- при зупиненні робіт з причин, що залежать від Замовника, що призвело до додаткових витрат, пов'язаних з перевезенням обладнання та матеріалів;

- при зміні по пропозиції або з вини Замовника строків виконання робіт.

Пунктом 2.3 Договору сторони визначили, що перегляд договірної ціни, яка оформлюється шляхом укладення додаткових угод, які є невід»ємною частиною Договору.

Якщо Підрядник не погодить з Замовником збільшення договірної ціни, Підрядник не має право вимагати від Замовника оплати виконаних додаткових робіт та відшкодування понесеним ним збитків (п. 2.4 Договору №01/1207М).

Згідно з пунктом 2.5 Договору №01/1207М, Підрядник, в свою чергу, має право не виконувати роботи, не передбачені договором та не підписані Замовником як додаткові, навіть якщо це призведе до погіршення якості виконуваних робіт. В цьому випадку Замовник відповідає за прийняте ним рішення.

Відповідно до пункту 5.1 Договору №1/1207М, здача-приймання робіт здійснюється по факту виконання робіт на підставі наданого Підрядником та підписаного Замовником Акта приймання виконаних робіт (зразок акта - Додаток №2).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №1/1207М, Замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 37 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 166,67 грн.

Замовник здійснює протягом 7 банківських днів платежі за виконані роботи на підставі Акта приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (п.6.2 Договору №1/1207М).

Пунктом 12.6 Договору №1/1207М передбачено, що строк його дії до закінчення гарантійних зобов'язань.

Додатком №1 до Договору №1/1207М на 28.01.2014 року сторони збільшили договірну ціну на 47 266,40 грн. (а.с.34), якою погодили нову ціну на такий вид робіт, як устрій швів в армобетонних полах.

На виконання умов Договору підряду №01/1207М та Додатку №1 від 28.01.2014 року Позивачем виконано погоджені сторонами роботи на суму 47 266 грн. 40 коп ., що підтверджується Актом №2 приймання виконаних робіт за квітень 2014 року , який підписано представниками сторін без зауважень та скріпленим їх печатками (а.с. 35).

Відповідач за виконані на виконання умов Договору підряду №01/1207М та Додатку №1 від 28.01.2014 року з Позивачем роботи не розрахувався, а отже заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором підряду №01/1207М становить суму в розмірі 47 266 грн. 40 коп. , доказів сплати якої сторонами суду не надано.

28.11.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача претензійний лист №03/11 від 18.11.2014 року, який останній отримав 03.12.2014 року (а.с. 42-43), в якому просив Відповідача сплатити заборгованість за Договорами підряду №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року в загальному розмірі 142 266 грн. 40 коп.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі 142 266 грн. 40 коп. не сплатив, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Станом на час розгляду справи доказів сплати суми в розмірі 142 266 грн. 40 коп. сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.3 Договорів №05-06, №01/1207М передбачено, що за порушення строку оплати виконаних робіт Відповідач сплачує Підряднику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт, за кожен день прострочення, а також суми, вказані в п.6.3.

Доказів існування в Договорах №05-06, №01/1207М пункту 6.3. сторонами суду не надано.

Розмір пені , розрахований Позивачем від суми простроченої заборгованості за Договором №01/1207М в розмірі 47 266 грн. 40 коп., за період з 13.05.2014 року по 10.11.2014 року , становить суму в розмірі 5 387 грн. 08 коп.

Отже, загальний розмір пені за порушенням Відповідачем-1 зобов'язань становить суму в розмірі 5 387 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних , розрахований Позивачем від суми простроченої заборгованості в розмірі 142 266 грн. 40 коп. , за Договором №05-06 та Договором №01/1207М , за період 21.03.14р. по 28.05.15р. , становить суму в розмірі 5 074 грн. 82 коп., який розрахований Позивачем вірно.

Розмір інфляційних втрат , розрахований Позивачем від суми простроченої заборгованості за Договором №05-06 в розмірі 95 000 грн. 00 коп., за період з квітня 2014 року по квітень 2015 року (включно) , складає суму в розмірі 62 904 грн. 78 коп., який розрахований Позивачем вірно .

Розмір інфляційних втрат , розрахований Позивачем від суми простроченої заборгованості за Договором №01/1207М в розмірі 47 266 грн. 40 коп., за період з травня 2014 року по квітень 2015 року (включно) , становить суму в розмірі 28 787 грн. 92 коп., який розрахована Позивачем також вірно .

Всього розмір інфляційних втрат за Договором №05-06 та Договором №01/1207М становить суму в розмірі 91 692 грн. 70 коп.

Отже позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача-1 - 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 5 387 грн. 08 коп. - пені, 5 074 грн. 82 коп. - 3% річних, 91 692 грн. 70 коп. - інфляційних втрат.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Стосовно обставин, на які посилається Відповідач-1 у своєму відзиві, щодо відсутності у Позивача права вимагати виконання Відповідачем-1 виконання обов'язку сплатити заборгованість за Договором №05-06 та Договором №01/1207М, у зв'язку з тим, що відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а отже останній не є належним Відповідачем по даній справі, необхідно зауважити наступне.

12.06.2014 року між Приватним підприємством "Лотос" (далі-Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (далі-Новий боржник) був укладений Договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з умов Договорів підряду від 06.06.2011 року №05-06 та від 12.07.2012 року №01/1207М, укладених між Первісним боржником та Кредитором (далі-Основні договори).

Кредитором по Договорам підряду від 06.06.2011 року №05-06 та від 12.07.2012 року №01/1207М, кладеним з Первісним боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (п. 2 Договору).

Згідно з пунктом 5 Договору, Новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість Первісного боржника оплату виконаного Кредитором обсягу будівельних робіт в сумі 142 266,40 грн., в тому числі ПДВ в строк до 22.06.2014 року. Новий боржник здійснює розрахунки за цим Договором з Кредитором в безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Кредитора, вказаний в Основних договорах.

Пунктом 8 Договору передбачено, що підписання Новим боржником даного Договору свідчить, що Первісний боржник передав Новому боржнику всю необхідну інформацію (документи), пов'язану із заміною боржника в зобов'язанні за цим Договором.

Відповідно до пункту 11 Договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками.

Строк дії Договору починає перебіг у момент, встановлений у п. 11 цього Договору та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього Договору сторонами, та діє до повного виконання сторонами обов'язків, встановлених цим Договором та/або обов'язків, встановлених Основним договором (п. 12 Договору).

Як вказує Відповідач-1, він повідомив Позивача про заміну боржника в зобов'язанні листом №1112 від 16.06.2014 року (а.с. 80-83).

22.06.2014 року Відповідач-1 та Відповідач-2 підписали Акт приймання-передачі оригіналів документів по Договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014, згідно якого Старий боржник передав Новому боржнику оригінали документів, перелік яких наведений в даному Акті (а.с. 85-86).

14.04.2014 року за №98 Відповідач-1 направив Позивачу лист, яким запропонував останньому в строк до 12.06.2014 року висловити свою згоду чи заперечення стосовно укладення Договору цесії (заміни боржника у зобов'язанні) з ТОВ "Рубікон-Трейдінг", який був отриманий Позивачем 16.04.2014 року (а.с. 111-112).

Позивач відповіді стосовно погодження чи заперечення укладення Договору цесії (заміни боржника у зобов'язанні) з ТОВ "Рубікон-Трейдінг" не надав, доказів з цього приводу сторонами суду не надано.

16.06.2014 року за №1112 Відповідач-1 (вже після укладення Договору цесії від 12.06.2014 року) додатково направив Позивачу лист, яким запропонував останньому в строк до 22.06.2014 року акцептувати вказаний Договір цесії, який був отриманий Позивачем 18.06.14р. (а.с.80-82).

В подальшому, 11.12.2014 року Відповідач-1 повторно направив на адресу Позивача лист №406 від 11.12.2014, згідно якого вдруге повідомив останнього про переведення боргу до Відповідача-2 згідно Договору цесії (а.с. 87-88).

Позивач відповіді на листи №1112 від 16.06.2014 року та №406 від 11.12.2014 року не надав, як не надав і згоди на заміну боржника в зобов'язанні за Договорами підряду №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року, доказів з цього приводу сторонами суду також не надано.

Оцінюючи Доводи Відповідача-1, щодо відсутності у Позивача права вимагати виконання Відповідачем-1 виконання обов'язку сплатити заборгованість за Договором №05-06 та Договором №01/1207М, у зв'язку з тим, що відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а отже останній не є належним Відповідачем суд наголошує на наступному.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора , якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

На відміну від передбаченого ст. 512 Цивільного кодексу України переліку підстав заміни кредитора у зобов'язанні, переліку підстав заміни боржника Цивільний кодекс України не містить. Разом з тим, можна зробити висновок, що заміна боржника є можливою в двох випадках:

1. В разі загального правонаступництва (спадкування, реорганізації юридичної особи);

2. В разі окремого (сингулярного) правонаступництва - на підставі договору.

Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

За правилами статті 520 Цивільного кодексу України, переведення боргу допускається за згодою кредитора , якщо інше не передбачене законом. Це пов'язано з тим, що кредитору не байдуже, хто буде виконувати зобов'язання, оскільки різні боржники мають різну платоспроможність, сумлінність тощо. Дана стаття не містить вказівок стосовно того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Як правило, згода кредитора виражається двома способами:

1. Шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин становиться трьохстороннім);

2. Шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

Форма вираження згоди кредитора принципового значення не має. Єдине, що є важливим, це наявність підтвердження такої згоди.

Незважаючи на те, що стаття 520 Цивільного кодексу України сформульована загальним чином та нібито розповсюджується на всі випадки заміни боржника, фактично зазначене правило розповсюджується тільки на випадки заміни боржника за договором. В разі загального правонаступництва обов'язки переходять до нового боржника автоматично незалежно від волі кредитора.

З позовної заяви та наданих сторонами доказів не вбачається надання згоди кредитора або доказів переходу обов'язків від Старого боржника до Нового боржника шляхом правонаступництва, таким чином, за відсутності вказаних обставин Відповідачем-1 не доведено дійсності Договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне приймаючи рішення по даній справі визнати недійсним Договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 як такий, що укладений з порушенням законодавства, оскільки він суперечить його вимогам.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №28 від 30.12.2014 (а.с.10) сплачена сума судового збору у розмірі 4 042 грн. 72 коп.

В подальшому, 20.04.2015 року Позивачем, у зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог до суми 276 164 грн. 22 коп., додатково сплачено судовий збір в розмірі 1 480 грн. 56 коп. відповідно до платіжного доручення №32 від 14.04.2015 року (а.с. 74).

Таким чином, загальний розмір судового збору, сплачений Позивачем становить суму в розмірі 5 523 грн. 28 коп.

Також, 12.05.2015 року Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 215 338 грн. 39 коп., а 25.04.2015 року Позивачем знову збільшено розмір позовних вимог до суми 244 421 грн. 00 коп.

Отже, остаточною сумою позовних вимог, яку просить Позивач стягнути з Відповідача є сума в розмірі 244 421 грн. 00 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 2 відсотки від ціни позову (від суми 244 421 грн. 00 коп.) , тобто у сумі 4 888 грн. 42 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з урахуванням фактичної сплати Позивачем судового збору в сумі 5 523 грн. 28 коп., різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 634 грн. 86 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним Договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року, укладений між Приватним підприємством "Лотос" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Вітчизняна, 24Б, ЄДРПОУ 24241659) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Дзержинського, 19/21, приміщення 2, ЄДРПОУ 20273272).

Позов задовольнити - повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лотос" (49024, м.Дніпропетровськ, вул.Вітчизняна,24-Б, ЄДРПОУ 24241659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Пастера, 10, ЄДРПОУ 32613891) 142 266 грн. 40 коп. - основного боргу, 5 387 грн. 08 коп. - пені, 5 074 грн. 82 коп. - 3% річних, 91 692 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 4 888 грн. 42 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Пастера, 10, ЄДРПОУ 32613891) зайво сплачений судовий збір в сумі 634 грн. 86 коп., перерахований платіжним дорученням №32 від 14.04.2015 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/1606/15 (а.с. 74).

Повне рішення складено 28.05.15р.

Суддя О.І. Красота