Постанова

від 14.07.2015 по справі 904/1606/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року Справа № 904/1606/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко Г.К., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 10.07.2015р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Губа А.І. представник, довіреність №б/н від 23.01.15;

від відповідача-1: Дудченко Т.І. представник, довіреність №б/н від 04.06.15;

представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Лотос", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. у справі №904/1606/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 приватного підприємства "Лотос", м.Дніпропетровськ

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", м.Дніпропетровськ

про стягнення 202136,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Лотос" 142 266,40 грн. основного боргу, 24450,34 грн. пені, 3332,54 грн. 3% річних, 32086,92 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №05-06 від 06.06.2011 року та договору підряду №01/1207М від 12.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2015 року залучено до участі у справі в якості відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг".

Заявою про збільшення позовних вимог від 25.05.2015р. позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 142266,40 грн., пеню в сумі 5387,08 грн., 5074,82 грн. 3% річних, 91692,70 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року у справі №904/1606/15 (суддя Красота О.І.) визнано недійсним договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року, укладений між приватним підприємством "Лотос" та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг".

Позов задоволено повністю.

Стягнуто з приватного підприємства "Лотос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" 142266,40 грн. основного боргу, 5387,08 грн. пені, 5074,82 грн. 3% річних, 91692,70 грн. інфляційних втрат та 4888,42 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, приватне підприємство "Лотос" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким "визнати дійсним договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року, укладений між приватним підприємством "Лотос", м.Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", м.Дніпропетровськ. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп", м.Дніпропетровськ 142266,40 грн. основного боргу, 5387,08 грн. пені, 5074,82 грн. 3% річних, 91692,70 грн. інфляційних втрат та 4888,42 грн. судового збору", посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що будь-яких заперечень щодо укладання договору цесії від товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" не надходило, згода на укладання договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) з товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" з боку товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" була надана шляхом погодження його укладання. Позивач не звертався до суду з будь-якими клопотаннями або заявами щодо визнання договору цесії (переведення боргу) недійсним, але суд за власною ініціативою визнав його недійсним, чим вийшов за межі своїх повноважень та порушив норми процесуального права. Суд взагалі не вказав підстави для визнання правочину недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.200).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Господарським судом встановлено, що 06.06.2011 року між приватним підприємством "Лотос" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (підрядник) був укладений договір підряду №05-06 (далі-договір №05-06), відповідно до пункту 1.1 якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по облаштуванню епоксидного кварцового покриття Анкопласт (RAL 7037) на площі 2028 м 2 , товщиною до 2 мм, на об'єкті: Меморіальний комплекс "ХОЛОКОСТ" з багатофункціональним центром "Менора" по вул.Шолом-Алейхема в м.Дніпропетровську.

Пунктом 2.1 договору №05-06 передбачено, що договірна ціна (додаток №1) встановлюється динамічною, є невід'ємною частиною договору та складає 400000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 66666,67 грн.

Роботи виконуються з використанням матеріалів підрядника (п.3.1 договору №05-06).

Відповідно до пункту 5.1 договору №05-06 здача-приймання робіт здійснюється по факту виконання робіт на підставі наданого підрядником та підписаного генпідрядником акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Згідно пункту 6.1 договору №05-06 генпідрядник перераховує підряднику аванс в розмірі 300000 грн. протягом 15 днів після підписання договору.

Генпідрядник здійснює протягом 5 банківських днів платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість робіт (форма КБ-3), підписаної уповноваженими представниками сторін (п.6.2 договору №05-06).

Згідно пункту 12.6 договору №05-06, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.01.2013 року, строк дії договору №05-06 до 31.12.2013 року.

Позивачем в повному обсязі та без зауважень відповідача виконані свої зобов'язання за договором №05-06 на загальну суму 396382,82 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін (а.с.23-24).

На виконання пункту 6.1 договору №05-06 відповідачем в якості авансу перераховано позивачу 300000 грн. платіжним дорученням №729 від 29.06.2011 року (а.с.38).

Платіжним дорученням №940 від 20.03.2014 року відповідач здійснив оплату за виконані позивачем роботи на загальну суму 1382,82 грн. (а.с.41).

Докази оплати решти заборгованості за договором підряду №05-06 в сумі 95000 грн. в матеріалах справи відсутні.

12.07.2012 року між приватним підприємством "Лотос" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (підрядник) був укладений договір підряду №01/1207М (далі-договір №01/1207М), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по облаштуванню наливної підлоги DUOMIT FLOW товщиною 6 мм з захисним епоксидним покриттям Анкофлор П (RAL 7037) на площі 132 м 2 на об'єкті: Меморіальний комплекс "ХОЛОКОСТ" з багатофункціональним центром "Менора" по вул.Шолом - Алейхема в м.Дніпропетровську.

Пунктом 2.1 договору №01/1207М передбачено, що договірна ціна (додаток №1) встановлюється динамічною, є невід'ємною частиною договору та складає 52397,99 грн., в тому числі ПДВ 20% - 8733 грн.

Відповідно до п.2.2 договору №01/1207М договірна ціна переглядається за наступних умов:

- зміни складу та обсягів робіт, товщини підлоги;

- при зупиненні робіт з причин, що залежать від замовника, що призвело до додаткових витрат, пов'язаних з перевезенням обладнання та матеріалів;

- при зміні по пропозиції або з вини замовника строків виконання робіт.

Пунктом 2.3 договору №01/1207М сторони визначили, що перегляд договірної ціни, оформлюється шляхом укладення додаткових угод, які є невід"ємною частиною договору.

Якщо підрядник не погодить з замовником збільшення договірної ціни, підрядник не має права вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт та відшкодування понесеним ним збитків (п.2.4 договору №01/1207М).

Згідно пункту 2.5 договору №01/1207М підрядник має право не виконувати роботи, не передбачені договором та не підписані замовником як додаткові, навіть якщо це призведе до погіршення якості виконуваних робіт. В цьому випадку замовник відповідає за прийняте ним рішення.

Відповідно до пункту 5.1 договору №1/1207М здача-приймання робіт здійснюється по факту виконання робіт на підставі наданого підрядником та підписаного замовником акта приймання виконаних робіт (зразок акта - додаток №2).

Згідно пункту 6.1 договору №1/1207М замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 37000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6166,67 грн.

Замовник здійснює протягом 7 банківських днів платежі за виконані роботи на підставі акта приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (п.6.2 договору №1/1207М).

Пунктом 12.6 договору №1/1207М встановлено, що строк його дії до закінчення гарантійних зобов'язань.

Додатком №1 до договору №1/1207М на 28.01.2014 року сторони збільшили договірну ціну на 47266,40 грн. (а.с.34), якою погодили нову ціну на такий вид робіт, як устрій швів в армобетонних полах.

На виконання умов договору підряду №01/1207М позивачем виконано погоджені сторонами в додатку №1 від 28.01.2014 року роботи на суму 47266,40 грн., що підтверджено актом №2 приймання виконаних робіт за квітень 2014 року, який без зауважень підписано представниками та скріплено печатками сторін (а.с.35).

Докази оплати заборгованості за договором підряду №01/1207М в сумі 47266,40 грн. в матеріалах справи відсутні.

Доказів оплати заборгованості за договорами підряду №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року на загальну суму 142266,40 грн. відповідачами судам обох інстанцій не надано.

28.11.2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію №03/11 від 18.11.2014 року, в якій просив сплатити заборгованість за договорами підряду №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року на загальну суму 142266,40 грн.

Претензію було отримано відповідачем 03.12.2014 року (а.с.42-43).

Листом №406 від 11.12.2014р., який було направлено на дві різні адреси позивача, відповідач просив позивача звернутись до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» у зв'язку з укладенням з останнім 12.06.2014р. договору цесії (заміни боржника у зобов'язанні) (а.с.87-88).

12.06.2014 року між приватним підприємством "Лотос" (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (новий боржник) був укладений договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні).

Відповідно до пункту 1 договору ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з умов договорів підрядів від 06.06.2011 року №05-06 та від 12.07.2012 року №01/1207М, укладених між первісним боржником та кредитором (далі-Основні договори).

Кредитором по договорам підрядів від 06.06.2011 року №05-06 та від 12.07.2012 року №01/1207М, укладеним з первісним боржником, є товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" (п.2 договору).

Згідно з пунктом 5 договору новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника оплату виконаного кредитором обсягу будівельних робіт в сумі 142266,40 грн., в тому числі ПДВ в строк до 22.06.2014 року. Новий боржник здійснює розрахунки за цим договором з кредитором в безготівковій формі шляхом прямого банківського переказу грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок кредитора, вказаний в Основних договорах.

Пунктом 8 договору передбачено, що підписання новим боржником даного договору свідчить, що первісний боржник передав новому боржнику всю необхідну інформацію (документи), пов'язану із заміною боржника в зобов'язанні за цим договором.

Відповідно до пункту 11 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками.

Строк дії договору починає перебіг у момент, встановлений у п.11 цього договору, та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами, та діє до повного виконання сторонами обов'язків, встановлених цим договором та/або обов'язків, встановлених Основним договором (п.12 договору).

22.06.2014 року відповідач-1 та відповідач-2 підписали акт приймання-передачі оригіналів документів по договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року, згідно якого первісний боржник передав новому боржнику оригінали документів, перелік яких наведений в даному акті (а.с.85-86).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 14.04.2014 року №98 відповідач-1 направив позивачу лист, яким запропонував останньому в строк до 12.06.2014 року висловити свою згоду чи заперечення стосовно укладення договору цесії (заміни боржника у зобов'язанні) з товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", який був отриманий позивачем 16.04.2014 року (а.с.111-112).

Листом №1112 від 16.06.2014 року відповідач-1 повідомив позивача про заміну боржника в зобов'язанні та просив в строк до 22.06.2014 року акцептувати вказаний договір цесії. Зазначений лист був отриманий позивачем 18.06.2014 року (а.с.80-83).

11.12.2014 року відповідач-1 повторно направив на адресу позивача лист №406, в якому вдруге повідомив останнього про переведення боргу на відповідача-2 згідно договору цесії (а.с.87-88).

Докази відповіді позивача стосовно погодження чи заперечення щодо укладення договору цесії (заміни боржника у зобов'язаннях за договорами підрядів №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року) з товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим доводи скаржника про те, що згода на укладання договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) з товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" з боку товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" була надана шляхом погодження його укладання за підстав не надіслання заперечень, є безпідставними.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про визнання недійсним договору цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року, який укладений між приватним підприємством "Лотос" та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", з огляду на наступне.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора , якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст.521 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

На відміну від передбаченого ст.512 Цивільного кодексу України переліку підстав заміни кредитора у зобов'язанні, переліку підстав заміни боржника Цивільний кодекс України не містить. Разом з тим, можна зробити висновок, що заміна боржника є можливою в двох випадках:

1. В разі загального правонаступництва (спадкування, реорганізації юридичної особи);

2. В разі окремого (сингулярного) правонаступництва - на підставі договору.

Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

За правилами статті 520 Цивільного кодексу України, переведення боргу допускається за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом. Це пов'язано з тим, що кредитору не байдуже, хто буде виконувати зобов'язання, оскільки різні боржники мають різну платоспроможність, сумлінність тощо. Дана стаття не містить вказівок стосовно того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Як правило, згода кредитора виражається двома способами:

1. Шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин становиться трьохстороннім);

2. Шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

Форма вираження згоди кредитора принципового значення не має. Єдине, що є важливим, це наявність підтвердження такої згоди.

Доказів надання позивачем згоди на укладення договору цесії (заміни боржника у зобов'язаннях за договорами підрядів №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року) відповідачами не надано.

Таким чином, відсутність заперечень товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС-Груп" щодо укладання договору цесії, не означає згоди позивача на укладання такого договору, у зв'язку з чим доводи скаржника є необґрунтованими.

Господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, вказав наступні підстави для визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, договір цесії (заміни боржника в зобов'язанні) від 12.06.2014 року є таким, що суперечить вимогам ст.520 Цивільного кодексу України.

В силу п.1 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, твердження скаржника про те, що позивач не звертався до суду з будь-якими клопотаннями або заявами щодо визнання договору цесії (переведення боргу) недійсним, але суд за власною ініціативою визнав його недійсним, чим вийшов за межі своїх повноважень та порушив норми процесуального права, є безпідставними.

Як зазначалось вище, доказів оплати заборгованості за договорами підряду №05-06 від 06.06.2011 року та №01/1207М від 12.07.2012 року на загальну суму 142266,40 грн. відповідачами не надано судам обох інстанцій.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.

В силу статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.3 договорів №05-06, №01/1207М передбачено, що за порушення строку оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт, за кожен день прострочення, а також суми, вказані в п.6.3.

Пункт 6.3. в договорах №05-06, №01/1207М відсутній.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з приватного підприємства "Лотос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛС-Груп» 5387,08 грн. пені за період з 13.05.2014р. по 10.11.2014р., 5074,82 грн. 3% річних за період з 21.03.2014р. по 28.05.2015р. та 91692,70 грн. інфляційних втрат з квітня 2014р. по квітень 2015р.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Лотос" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. у справі №904/1606/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 16.07.2015р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських