Рішення

від 04.06.2015 по справі 904/3094/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.15р. Справа № 904/3094/15 За позовом Дочірнього підприємства виробничо-комерційного підприємства "Промсталь" виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 190 877 грн. 27 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Маковицька І.С., дов. № 1 від 01.03.15р.;

від відповідача: Задоя А.В., дов. № б/н від 03.03.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство виробничо-комерційного підприємства "Промсталь" виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" заборгованість в розмір 190 877 грн. 27 коп., з яких: 134 058 грн. 57 коп. - заборгованість за поставлений товар, 48 439 грн. 27 коп. - індекс інфляції, 8 379 грн. 43 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки № 85 від 01.11.12р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що спірний договір поставки укладений між сторонами на виконання договору субпідряду № 7 від 14.09.12р., укладеного між відповідачем та ПАТ Львівське спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління „Львів-Реставрація", відповідно до умов якого відповідач виконав обумовлені договором субпідряду роботи, але ПАТ „Львів-Реставрація" вартість вказаних робіт у повному обсязі не оплатило, що зумовило заборгованість відповідача перед позивачем. На даний час заборгованість ТОВ „Днепрострой" перед позивачем складає суму 84 058 грн. 57 коп., однак відповідач не має можливості розрахуватися із позивачем, у зв'язку із тим, що генпідрядник ПАТ „Львів-Реставрація" заборгував відповідачу 441 605 грн. 87 коп. Не зважаючи на те, що вказана заборгованість стягнута з генпідрядника за рішенням суду від 09.12.14р., що набрало чинності, на виконання якого відкрито виконавче провадження № 46309427, ПАТ „Львів-Реставрація" судове рішення не виконує. Просив в задоволенні позову відмовити.

26.05.2015р. на адресу суду надійшла заява позивача в порядку ст.. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу на суму 50 000 грн. 00 коп., просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" на свою користь заборгованість в розмір 189 376 грн. 81 коп., з яких: 84 058 грн. 57 коп. - заборгованість за поставлений товар, 96 531 грн. 14 коп. - індекс інфляції, 8 787 грн. 10 коп. - 3% річних.

В судовому засіданні 02.06.2015р. представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 84 058 грн. 81 коп. та погодився і сумою нарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.05.2015р. по 02.06.2015р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

01.11.2012р. між Дочірнім підприємством виробничо-комерційного підприємства "Промсталь" виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" (покупець) укладений договір поставки № 85 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується поставити (передати у власність), а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Предметом поставки являється виготовлення металоконструкцій (п. 1.2 Договору).

Товар, зазначений в п. 1.2 Договору, поставляється покупцю партіями, кожна з яких супроводжується накладною, в якій зазначається найменування, одиниці виміру, кількість і ціна товару. Додаток 1 є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 7.3 Договору даний Договір діє з дня його підписання до 31 грудня 2012 року.

Згідно п. 4.2 Договору покупець зобов'язується оплатити придбаний товар по рахункам продавця, виставленим на підставі накладних, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти банківських днів з дати відвантаження.

На виконання умов Договору позивач відвантажив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 274 058 грн. 57 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № П-00000020 від 20.12.12р. на суму 97 967 грн. 52 коп., № П-00000021 від 21.12.12р. на суму 52 249 грн.34 коп., № П-00000022 від 26.12.12р. на суму 31 023 грн. 05 коп., № П-00000002 від 06.02.13р. на суму 39 187 грн. 01 коп., № П-00000005 від 03.04.13р. на суму 42 452 грн. 59 коп., № П-00000006 від 29.04.13р. на суму 11 179 грн. 06 коп. та відповідними рахунками-фактури, виставленими до сплати відповідачу, які наявні в матеріалах справи (а.с. 36-41, 52-57).

Відповідач, в порушення приписів п. 4.2 Договору, свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково на суму 190 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 84 058 грн. 57 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 8 787 грн. 10 коп. за загальний період з 21.12.12р. по 13.05.15р. та інфляційне збільшення в розмірі 96 531 грн. 14 коп. за вказаний період.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідач інфляційних втрат в сумі 96 531 грн. 14 коп., суд зазначає наступне.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Оскільки позивачем при розрахунку інфляційних втрат за накладними № П-00000002 від 06.02.13р. та № П-00000006 від 29.04.13р. не враховані вищенаведені приписи, згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у загальному розмірі 96 458 грн. 31 коп.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 84 058 грн. 57 коп. основного боргу, 96 458 грн. 31 коп. індексу інфляції, 8 787 грн. 10 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пров. Жовтневий, б. 2А, код ЄДРПОУ 30602474) на користь Дочірнього підприємства виробничо-комерційного підприємства "Промсталь" виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, б. 7-б, код ЄДРПОУ 23366028) 84 058 грн. 57 коп. (вісімдесят чотири тисячі п'ятдесят вісім грн. 57 коп.) основного боргу, 96 458 грн. 31 коп. (дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн. 31 коп.) індексу інфляції, 8 787 грн. 10 коп. (вісім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 10 коп.) 3% річних, 3 786 грн. 08 коп. (три тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 08 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено - 08.06.15р.