Рішення

від 08.06.2015 по справі 904/2488/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.15р. Справа № 904/2488/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітранс ЛС", с. Софіївська Борщагівка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА-СОФТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 14964грн.10коп.

Представники:

Від позивача: Чиж С.С., дов. №б/н від 26.12.14р.

Від відповідача: Дрозд Р.Ю., дов. №85 від 06.04.15р.

в судовому засіданні від 19.05.2015р. було проголошено перерву до 03.06.2015р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітранс ЛС» с. Софіївська Борщагівка звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта - Софт» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 11887грн.07коп., пеню в розмірі 1419грн.28коп., інфляційну складову в розмірі 1657грн.75коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору про організацію транспортно-експедиторських перевезень №282 від 01.10.2013р. щодо оплати вартості наданих послуг; акти наданих послуг №28 від 17.01.2014р. та №796 від 08.11.2014р.; претензії №1 від 17.02.2015р., №2 від 12.03.2015р.; банківські виписки по рахунку;

Позивач зазначає, що на виконання умов договору №282 від 01.10.2013р. ним були надані послуги з організації транспортно-експедиторських перевезень, оформлені актами наданих послуг №666 від 02.10.2013р. на суму 6010грн.74коп., №764 від 07.11.2013р. на суму 7033грн.84коп., №922 від 26.12.2013р. на суму 5942грн.97коп., №28 від 17.01.2014р. на суму 12069грн.43коп., №400 від 03.06.2014р. на суму 10576грн.21коп., №610 від 18.08.2014р. на суму 7620грн.40коп., №738 від 10.10.2014р. на суму 4625грн.92коп., №796 від 08.11.2014р. на суму 7017грн.18коп., №810 від 12.11.2014р. на суму 3150грн.

Внаслідок часткової оплати послуг за договором, утворилась заборгованість в розмірі 11887грн.07коп. (за актами №28 від 17.01.2014р. на суму 4869грн.89коп. та №796 від 08.11.2014р. на суму 7017грн.18коп.)

Позивач вказує, що на адресу відповідача направлялись претензії №1 від 17.02.2015р. та №2 від 12.03.2015р. з вимогою погасити наявну заборгованість. До цих претензій додавались акти звіряння, акти наданих послуг та рахунки на оплату. Відповідач залишив без реагування вказані листи, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно положень пункту 5.4 договору №282 від 01.10.2013р. позивач розрахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 1419грн.28коп. за період з 15.11.2014р. по 20.03.2015р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 1657грн.75коп. за період з 15.11.2014р. по 20.03.2015р.

В заяві від 10.04.2015р. про уточнення позовних вимог, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 11887грн.07коп., пеню в розмірі 1095грн.64коп., інфляційну складову в розмірі 978грн.60коп.

Згідно вказаної заяви, позивач змінив періоди нарахування пені та інфляційної складової. Просив стягнути з відповідача суму пені в розмірі 1095грн.64коп., нараховану за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 7017грн.18коп., за період з 13.11.2014р. по 10.04.2015р. та інфляційну складову в розмірі 978грн.60коп. за період листопад 2014р.-березень 2015р.

У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 10.04.2015р., відповідач не погодився з розміром позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Послуги, зазначені в акті №28 від 17.01.2014р. (відшкодування вартості міжнародних морських перевезень), не охоплюються договором №282 від 01.10.2013р., оскільки цим договором не передбачено перевезення вантажів морським транспортом та не врегульовано його умовами.

При наданні послуг, визначених в акті №28 від 17.01.2014р., було втрачено частину вантажу. Штраф за демередж може виникнути лише за халатності експедитора, яким відповідач не є.

Рахунки за актами виконаних робіт №28 від 17.01.2014р. та №796 від 08.11.2014р. відповідач не отримував.

Сторонами не погоджена ціна послуг позивача та витрати, які він поніс задля виконання послуг. Згідно пункту 1.2 договору умови виконання конкретних перевезень узгоджуються сторонами в заявці. Заявка є невід'ємною частиною даного договору. заявка вважається підтвердженою, якщо вона підписана сторонами та скріплена печатками. Позивач не узгоджував вартість експедиторських послуг з відповідачем.

Згідно статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» право на відшкодування витрат виникає у позивача лише після погодження таких витрат. Такі витрати також не були погоджені з відповідачем.

У запереченнях на відзив, наданих до суду 19.05.2015р., позивач додатково вказав, зокрема, наступне.

За результатами електронного листування між сторонами в жовтні 2013р. було досягнуто домовленість про перевезення вантажу морським транспортом та подальшою доставкою до Дніпропетровська, узгоджено строки та вартість послуг.

В подальшому, надані послуги оформлені актом №28 від 17.01.2014р., з якому зазначено, що сторони погодились, що даний акт складений на підставі договору №282 від 01.10.2013р., виконавцем були виконані наступні роботи(надані такі послуги) - міжнародні морські перевезення, транспортно-експедиторські послуги, автомобільні перевезення територією України.

Позивач стверджує, що підписанням вказаного акту сторони погодили, що перелік робіт, їх вартість та інше були надані відповідно до договору №282 від 01.10.2013р.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №003394 вантаж в кількості 10 місць був розмитнений на Дніпропетровській митниці 15.01.2014р., переданий ТОВ «Орбіта-Софт» 16.01.2014р.

Акт наданих послуг №28 підписаний 17.01.2014р., тому позивач заперечує зауваження відповідача щодо підписання акту №28 із застосуванням примусу з боку позивача.

За умовами пункту 2.1 договору №282 від 01.10.2013р. відповідач має оплатити належну винагороду позивачу та компенсувати документально підтверджені додаткові витрати, понесені позивачем в міжнародному та внутрішньому сполученні.

Платіжним дорученням №1593 від 24.02.2014р. позивач перерахував ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» грошові кошти в розмірі 5600грн. в якості штрафу за простій контейнерів з вантажем відповідача в порту з 31.12.2013р. по 13.01.2014р. Позивач зазначає, що понаднормове використання обладнання, яке потягло за собою нарахування штрафу, обумовлене порушенням відповідачем пункту 2.8 договору (несвоєчасне надання заявки).

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіта - Софт» (далі клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітранс ЛС» (далі - експедитор) був підписаний договір про організацію транспортно-експедиторських послуг №282 від 01.10.2015р. (далі - договір), згідно якого експедитор зобов'язується за плату та рахунок клієнта надати транспортно-експедиторське обслуговування, пов'язане з організацією перевезень вантажів клієнта повітряним та наземним транспортом, в міжнародному та внутрішньому сполученні.

Згідно пункту 1.2 договору умови виконання конкретних перевезень, перелік операцій, необхідних для здійснення перевезень узгоджуються сторонами в заявках. Дозволяється отримання заявки факсимільним зв'язком або на електрону пошту. Заявка вважається підтвердженою, якщо вона підписана сторонами та засвідчена їх печатками.

Згідно пояснень представника позивача обмін заявками відбувався за допомогою електронної пошти. Факт листування між сторонами з приводу надання спірних послуг з організації транспортно-експедиційного обслуговування відповідачем не оспорюється. Відповідач наполягає на тому, що спірні послуги надавались поза межами договору та посилається на відсутність заявок. Позивач, в свою чергу, зазначає про те, що доказом узгодження сторонами умов виконання конкретних перевезень та переліку операцій, необхідних для їх здійснення, є акти наданих послуг.

На виконання умов договору між сторонами були складені акти надання послуг №666 від 02.10.2013р. на суму 6010грн.74коп., №764 від 07.11.2013р. на суму 7033грн.84коп., №922 від 26.12.2013р. на суму 5942грн.97коп., №28 від 17.01.2014р. на суму 12069грн.43коп., №400 від 03.06.2014р. на суму 10576грн.21коп., №610 від 18.08.2014р. на суму 7620грн.40коп., №738 від 10.10.2014р. на суму 4625грн.92коп., №796 від 08.11.2014р. на суму 7017грн.18коп., №810 від 12.11.2014р. на суму 3150грн.

Всі вказані акти затверджені, підписані представниками сторін та засвідчені печатками підприємств. Згідно пункту 4.3 договору акт здачі-приймання робіт є невід'ємною частиною договору.

Вартість наданих послуг за згаданими актами сплачувалась відповідачем наступними платіжними дорученнями №890 від 03.10.2013р. на суму 6010грн.74коп., №1044 від 18.11.2013р. на суму 7033грн.84коп., №1584 від 24.04.2014р. на суму 5942грн.97коп., №1726 від 02.06.2014р. на суму 6500грн., №1746 від 04.06.2014р. на суму 699грн.54коп., №1745 від 06.06.2014р. на суму 10576грн.21коп., №1983 від 27.08.2014р. на суму 7620грн.40коп., №2147 від 13.10.2014р. на суму 4625грн.92коп., №2431 від 17.02.2015р. на суму 1000грн., №2266 від 25.02.2015р. на суму 2150грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем стягується заборгованість за надані послуги згідно актів №28 від 17.01.2014р. (сума боргу в розмірі 4869грн.89коп.) та №796 від 08.11.2014р. (сума боргу 7017грн.18коп.), яка виникла внаслідок неповної оплати відповідачем.

В акті надання послуг №28 від 17.01.2014р. зазначено, що на підставі договору №282 від 01.10.2013р. за маршрутом Ксінганг - Дніпропетровськ, коносамент №WJXG131012116 виконавцем були надані наступні послуги на суму 12069грн.43коп. (з ПДВ), а саме:

- відшкодування вартості міжнародних морських перевезень на суму 2445грн.85коп. (з ПДВ);

- транспортно - експедиторські послуги на суму 1630грн.57коп. (з ПДВ);

- автомобільне перевезення територією України на суму 1793грн. (з ПДВ)

- винагорода експедитора на суму 600грн.

- штраф за демередж на суму 5600грн.

В акті надання послуг №796 від 08.11.2014р. вказано, що на підставі договору №282 від 01.10.2013р. за маршрутом Тайпей - Бориспіль, AWB 566-12713304 виконавцем були надані наступні послуги на суму 7017грн.18коп. (з ПДВ), а саме:

- відшкодування вартості міжнародних авіаперевезень на суму 6121грн.38коп.

- винагорода експедитора 895грн.80коп.

Дослідивши вказані акти, суд зазначає, що всі вони були затверджені, підписані представниками та засвідчені печатками підприємств. Тобто сторонами було узгоджено, зокрема, факт надання позивачем перелічених в актах послуг саме на підставі договору №282 від 01.10.2013р. Тому суд не приймає до уваги твердження відповідача про надання спірних послуг за межами цього договору. Зауваження відповідача щодо неузгодження вартості послуг також спростовується вказаними актами.

Згідно пункту 2.1 договору клієнт зобов'язаний своєчасно, в порядку, передбаченому договором, сплатити належну винагороду експедитору згідно виставленого рахунку -фактури суму перевезень, а також відшкодувати документально підтверджені додаткові витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання цього договору.

В пункті 3.1 договору сторони визначили, що для виконання умов цього договору експедитор має право здійснювати самостійний відбір перевізників, агентів інших третіх осіб та укладати з ними договори від свого імені.

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата здійснюється в національній валюті України протягом 3 робочих днів від дати виставлення рахунку.

Відповідно до пункту 4.3 договору тариф на міжнародне перевезення та вартість робіт експедитора визначаються для кожного конкретного перевезення окремо. Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків. Винагорода експедитора згідно цих рахунків є різниця між сумою, яка перераховується клієнтом за виконання умов цього договору та транзитною сумою, яка підлягає оплаті третім особам, що залучаються експедитором до виконання умов договору. Винагорода експедитора окремо визначається в акті здачі-приймання робіт (надання послуг), який складається за фактом їх надання. Акт здачі-приймання робіт є невід'ємною частиною договору.

Згідно з матеріалами справи для організації перевезення та доставки вантажу ТОВ «Орбіта-Софт» за маршрутом Ксінганг - Дніпропетровськ позивачем було залучено ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» та ТОВ «КСМ Альянс» (договір №91807 від 14.06.2012р., заявка на перевезення вантажу №UNI091013 від 09.10.2013р., CMR №003394, Combined transport bill of lading №WJXG1310121116/SNL3XGHL020274H від 03.11.2013р., коносамент №WJXG1310121116 від 03.11.2013р., акт надання послуг №1 від 16.01.2014р. на суму 1793грн., акт №ОУ-0000005 від 17.01.2014р. до договору №91807 від 14.06.2012р. на суму 4076грн.43коп., претензія ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» від 24.01.2014р., платіжне доручення №1623 від 07.03.2014р. на суму 1793грн., №1593 від 24.02.2014р. на суму 5600грн., №1592 від 24.02.2014р. на суму 4076грн.43коп.)

Платіжним дорученням №1593 від 24.02.2014р. позивач перерахував ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» грошові кошти в розмірі 5600грн. в якості штрафу за простій контейнерів з вантажем відповідача в порту з 31.12.2013р. по 13.01.2014р. Позивач зазначає, що понаднормове використання обладнання, яке потягло за собою нарахування штрафу, обумовлене порушенням відповідачем пункту 2.8 договору (несвоєчасне надання заявки). Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним положень пункту 2.8 договору. В свою чергу, матеріалами справи підтверджено несення позивачем у зв'язку з цим додаткових витрат у вигляді сплати штрафу.

Згідно банківської виписки по рахунку, платіжними дорученнями №1726 від 02.06.2014р. та №1746 від 04.06.2014р. відповідачем було перераховано 6500грн. та 699грн.54коп., спрямовані позивачем на погашення заборгованості за актом надання послуг №28 від 17.01.2014р.

Несплаченою залишилась за актом про надання послуг №28 від 17.01.2014р. залишилась сума боргу в розмірі 4869грн.89коп., яка заявлена позивачем до стягнення.

На виконання положень договору для організації перевезення та доставки вантажу ТОВ «Орбіта-Софт» за маршрутом Тайпей - Бориспіль позивачем залучалось «ANDRENA Great LTD» (договір №1204 від 20.04.2012р., заявка на транспортування вантажу №2214/283 до договору №1204 від 20.04.2012р., Air Waybill 566-12713304, GCT №1017717, акт №2214/283 від 08.11.2014р. рахунок №2214/283 від 08.11.2014р., платіжне доручення №141 від 16.12.2014р., лист №15-1604-04 від 16.04.2015р.)

Загальний розмір суми за актом наданих послуг №796 від 08.11.2014р. дорівнює суму 7017грн.18коп. (з ПДВ). Доказів оплати вказаної суми в повному обсязі або частково сторони не надали суду.

Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як зазначалось раніше, пунктом 4.1 договору визначено, що оплата здійснюється в національній валюті України протягом 3 робочих днів від дати виставлення рахунку.

Згідно з матеріалами справи, на адресу місцезнаходження відповідача було направлено претензію №2 від 12.03.2015р. з вимогою погасити наявну заборгованість, до якої були додані, зокрема, акти надання послуг №28 від 17.01.2014р. та №796 від 08.11.2014р. разом з рахунками до сплати.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, на момент вирішення спору відповідачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 11887грн.07коп.

На підставі пункту 5.4 договору позивач також нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 1095грн.64коп., нараховану за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 7017грн.18коп., за період з 13.11.2014р. по 10.04.2015р.

Суд вважає помилковим висновок позивача про порушення відповідачем обов'язку сплатити вартість послуг за актом №796 від 08.11.2014р. саме з 13.11.2014р., оскільки виставлення рахунку за цим актом факсом 08.11.2014р. не підтверджено доказами та не визнається відповідачем.

Таким чином, належний період для нарахування пені за порушення строків оплати вартості послуг згідно акту №796 від 08.11.2014р. становитиме з 21.03.2015р. по 10.04.2015р., розмір пені за цей період дорівнюватиме 242грн.24коп. В задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 853грн.40коп. слід відмовити.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 978грн.60коп. за період листопад 2014р. - березень 2015р.

За загальним правилом, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Оскільки зобов'язання сплатити вартість послуг за актом №796 від 08.11.2014р. виникло у відповідача лише в березні 2015р., суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 978грн.60коп. за період листопад 2014р. - березень 2015р.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітранс ЛС» с. Софіївська Борщагівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта - Софт» м. Дніпропетровськ про стягнення суми боргу в розмірі 11887грн.07коп., пені в розмірі 1095грн.64коп., інфляційної складової в розмірі 978грн.60коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта - Софт» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 30457891, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітранс ЛС» с. Софіївська Борщагівка (Ідентифікаційний код 37866900, місцезнаходження - 08131, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 24, оф.14) суму боргу в розмірі 11887грн.07коп., пеню в розмірі 242грн.24коп., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1587грн.26коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 03.06.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.06.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова