Рішення

від 20.05.2015 по справі 908/526/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/17/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 Справа № 908/526/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді - Корсун В.Л., Соловйов В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/526/15-г

за позовом: Приморського районного споживчого товариства, м. Приморськ

до відповідача: Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, м. Приморськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Реєстраційна служба Приморського районного управління юстиції Запорізької області, м. Приморськ

про визнання права власності на будівлі будтехвідділу

за участю представників:

від позивача - Кащишин Л.М., виписка з районних звітно-виборчих зборів уповноважених пайщиків Приморського районного споживчого товариства від 29.02.12 р.

- Бунчук В.В., довіреність від 16.03.15 р.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 17.03.2015 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 26.03.2015 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2015 року за клопотанням представників позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 14.04.2015 року.

Розпорядженням голови Господарського суду Запорізької області № 01-04/107/15 від 14.04.2015 року призначений розгляд справи № 908/526/15-г колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Корсун В.Л., Соловйов В.М.

СУТЬ СПОРУ: Приморське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про визнання за Приморським районним споживчим товариством права власності на будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123, а саме на: контору «А», убиральню «Б», склади «В», «Г», зварювальню «Д», теслярню «Е», басейн «Ж», паркан «N», хвіртку «N1», ворота «N2».

26.03.2015 року на адресу суду від відповідача у справі надійшов лист № 01-34/370 від 26.03.2015 року, в якому останній повідомляє, що у разі не доведення в суді позивачем своїх прав на будівлю будтехвідділу Приморська міська рада розпочне процедуру визнання його безхазяйним. Разом з тим відповідач просить справу розглянути без його участі у зв'язку з неможливістю направити представника.

Безпосередньо в судовому засіданні 17.03.2015 року представник позивача разом із супровідним листом надав суду для долучення до матеріалів справи копію книги К-1 Приморського районного споживчого товариства та копію книги обліку основних засобів з 01.01.2008 року по 01.01.2013 року, оригінали яких були оглянуті в судовому засідання, про що зазначено в протоколі від 17.03.2015 року.

25.03.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшло клопотання в порядку ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вказане клопотання мотивоване тим, що участь Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області у справі допоможе об'єктивно встановити всі обставини справи та винести правомірне рішення, та саме рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2015 року задоволено клопотання позивача та на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі Реєстраційну службу Приморського районного управління юстиції Запорізької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

10.04.2015 року на адресу суду від позивача надійшло нормативне обґрунтування позову, в якому останній зазначає, що підставами для визнання права власності за Приморським районним споживчим товариством на будівлі будтехвідділу є наступні:

- відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна власність). При цьому вказує, що підтвердженням відкритого та безперервного володіння позивачем будівлями будтехвідділу протягом 10 років є:

1) договір оренди землі № 200 від 30.12.2013 року, на якій розташовані ці будівлі, укладений між Приморською міською радою та Приморським споживчим товариством;

2) договір оренди нежитлового приміщення (будівель будтехвідділу) № 11 від 30.06.2011 року, укладений між ПП Шмойловим Д.В. та Приморським споживчим товариством;

3) будівлі будтехвідділу, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123, обліковуються на балансі Приморського споживчого товариства з 1960 року, про що зроблено запис за № 5 та № 7 у книзі ф. К-26;

4) орендна плата за землю, на якій розташовані будівлі будтехвідділу, позивачем сплачується на користь Приморської міської ради вчасно та в повному обсязі;

5) орендна плата за користування будівлями будтехвідділу ПП Шмойловим Д.В. на користь Приморського споживчого товариства також сплачується вчасно та в повному обсязі;

- відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

14.04.2015 року на адресу суду від третьої особи у справі - Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області надійшли пояснення на позовну заяву згідно ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає, що позивач звернувся до Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області 30.04.2014 року із заявою щодо реєстрації права власності на будтехвідділ, що розташований за адресою: вул. Калініна, 123, м. Приморськ, Запорізька область, наполягаючи, що цей об'єкт нерухомості побудований 05.08.1992 року та підлягає державній реєстрації з видачею свідоцтва. Вказує, що дійсно, відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року п. 49 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. При цьому пояснює, що документом, який відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Вказує, що позивачем було подано заяву щодо реєстрації права власності на об'єкт нежитлової нерухомості, тому документом, який відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не може вважатися технічний паспорт. При цьому зазначає, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації позивачем не надавалась у зв'язку з відсутністю. В реєстраційній службі позивачем отримано відмову у проведенні державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову, тому заявник має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності. Просить суд врахувати всі обґрунтування, викладені в письмових поясненнях при розгляді справи та справу розглядати без представника третьої особи.

Безпосередньо до судового засідання 14.04.2015 року від відповідача на адресу суду надійшла довідка, в якій зазначено, що юрист міської ради знаходиться за межами області та з'явитися в судове засідання не має можливості. При цьому відповідач у довідці вказує, що проти позовних вимог не заперечує.

20.05.2015 року на адресу суду від третьої особи надійшов лист № 02/4-03/282 від 19.05.2015 року, в якому останній зазначає, що ним були надані письмові пояснення у справі 14.04.2015 року, станом на 19.05.2015 року доповнень немає. Просить суд розглянути і врахувати всі обґрунтування, викладені в письмових поясненнях при розгляді справи, що призначена на 20.05.2015 року о 14:30, та розглянути справу без представника третьої особи.

Представники позивача в судовому засіданні 20.05.2015 року підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні. Разом з тим надали суду із супровідним листом акти звірки по землекористуванню за 2001 - 2010 роки.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Однак згідно раніше наданого на адресу суду листа № 01-34/370 від 26.03.2015 року просив справу розглянути без його участі у зв'язку з неможливістю направити представника.

Представник третьої особи в судове засідання 20.05.2015 року не з'явився, однак відповідно до раніше наданого листа № 02/4-03/282 від 19.05.2015 року просив розглянути справу без його представника.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення третьої особи, колегія суддів встановила:

Позовні вимоги мотивовано відмовою Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області в державній реєстрації права власності на будівлі будтехвідділу, розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на те, що будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123, обліковуються на його балансі з 1960 року, про що зроблено запис № 5 та № 7 у книзі ф. К-26. На вказані будівлі будтехвідділу у 2006 році Приморським бюро технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт. Земельна ділянка, на якій розміщені будівлі будтехвідділу, площею 0,2179 га, кадастровий номер 2324810100:03:001:0445, що є власністю Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, знаходиться в оренді Приморського районного споживчого товариства відповідно до договору оренди землі № 200 від 03.12.2013 року.

Так, 03.12.2013 року між Приморською міською радою (далі Орендодавець) та Приморським районним споживчим товариством (далі Орендодар) був укладений договір оренди землі № 200, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець відповідно до рішення сорок сьомої сесії Приморської міської ради від 22.12.2013 року № 15 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована в м. Приморськ, вул. Калініна, 123 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та надання її в оренду Приморському районному споживчому товариству» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 2324810100:03:001:0445 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка знаходиться: вул. Калініна, 123, м. Приморськ, Запорізької області.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2179 га, у тому числі: забудовані землі - 0,2179 га, землі Приморської міської ради несільськогосподарського призначення. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: А - контора, Б - убиральня, В,Г - склад, Д - зварювальна, Е - теслярня, Ж - басейн, № - паркан, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота.

Умовами п. 3.1. Договору визначено, що Договір укладено на 5 (п'ять) років.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області із заявою для проведення державної реєстрації права власності на будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Калініна, буд. 123. Однак за наслідками розгляду заяви позивача державним реєстратором Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області було прийнято рішення № 13391195 від 28.05.2014 року про відмову в державній реєстрації права власності на підставі п. 5-4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, а саме згідно п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно заявник подає документи, що підтверджують виникнення, перехід, або припинення прав на об'єкт нерухомого майна. Отже, державним реєстратором було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності позивачу у зв'язку з ненаданням останнім документів, що підтверджують виникнення, перехід, або припинення прав на об'єкт нерухомого майна.

Позивач з відмовою не погодився і звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання права власності на будівлі будтехвідділу, оскільки вважає, себе добросовісним набувачем вказаного нерухомого майна за набувальною давністю, що на його думку підтверджується договором оренди землі № 200 від 30.12.2013 року, укладеним між Приморською міською радою та Приморським споживчим товариством, договором оренди нежитлового приміщення (будівель будтехвідділу) № 11 від 30.06.2011 року, укладеним між ПП Шмойловим Д.В. та Приморським споживчим товариством, перебуванням будівель будтехвідділу на його балансі з 1960 року, сплатою ним вчасно та в повному обсязі орендної плати за землю за договором оренди землі № 200 від 30.12.2013 року, сплатою йому ПП Шмойловим Д.В. вчасно та в повному обсязі орендної плати за користування будівлями будтехвідділу за договором оренди нежитлового приміщення (будівель будтехвідділу) № 11 від 30.06.2011 року. Разом з тим позивач в обґрунтування своїх вимог в позовній заяві посилається на приписи ст. 392 ЦК України.

Надавши правову оцінку правовідносинам сторін, дослідивши обставини звернення позивача з позовом, мотиви його обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку, що він не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких вказаний спосіб: визнання права.

Визнання права є способом захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності відповідних правовідносин.

Згідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Вказані положення кореспондуються з приписами ст. 12 ГПК України.

З аналізу приписів ст. 392 ЦК України вбачається, що передумовами для звернення до суду з позовом про визнання права власності є:

- оспорювання іншою особою права власності,

- невизнання іншою особою права власності;

- втрата особою документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, пред'являючи позов про визнання права власності, позивач повинен надати докази вчинення відповідачем дій, що свідчать про порушення, оспорювання або невизнання ним права власності позивача.

Однак, будь-які докази оспорювання або невизнання відповідачем права власності позивача на будівлі будтехвідділу, що є предметом поданого позову, в матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані. При цьому, відповідачем повідомлено суд листом № 01-34/370 від 26.03.15р. про те що у разі не доведення у суді позивачем своїх прав на зазначене нерухоме майно Приморська рада розпочне процедуру визнання його безхазяйним. Разом з тим, відсутність доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача свідчить про відсутність спору між сторонами у даній справі про право власності на спірні об'єкти, а тому відсутні підстави для задоволення позову за приписами ст. 392 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві посилається на те, що будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Калініна, буд. 123, обліковуються на його балансі з 1960 року, про що зроблено запис № 5 та № 7 у книзі ф. К-26.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року та від 24.02.2015 року було зобов'язано позивача надати оригінал книги обліку ф. К-26, втім позивач вимоги суду не виконав, книгу обліку ф. К-26 суду не надав.

Натомість в підтвердження відомостей, викладених в позовній заяві, позивач надав до матеріалів справи технічний паспорт на будівлі будтехвідділу від 2006 року, договір оренди землі від 03.12.2013 року, копію книги ф. К-1, яку розпочато 01.01.2014 року, а також книгу обліку основних засобів, яка ведеться з 01.01.2008 року.

Втім, будь-які докази в підтвердження перебування спірного майна, яке є предметом позову, на балансі позивача з 1960 року, останнім всупереч вимогам ст. 33 ГПК України суду не надано.

Як свідчать матеріали справи в даному випадку спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою Реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області здійснити державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 року.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, визначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено систему органів державної реєстрації прав, яку становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав), тобто державні реєстратори.

Таким чином, третя особа - Реєстраційна служба Приморського районного управління юстиції Запорізької області здійснює повноваження щодо державної реєстрації права власності на підставі закону. При здійсненні такої реєстрації третя особа керується Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, та приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації прав з огляду на наявність передбачених законодавством підстав.

В даному випадку відмова третьої особи в реєстрації права власності пов'язана з неподанням позивачем належних документів, які посвідчують це право. Однак, дана відмова не свідчить про невизнання або оспорювання ані третьою особою, ані відповідачем, ані іншими особами права власності, оскільки остання лише здійснює відповідні функції на підставі закону та не вважає, що право власності на спірні об'єкти належить їй, не претендує на них.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів суду факт порушенням його прав, а саме оспорювання чи невизнання відповідачем права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, в тому числі наявність спору з відповідачем стосовно права власності на вказані об'єкти, а отже не довів наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, у задоволенні позову Приморського районного споживчого товариства до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про визнання за Приморським районним споживчим товариством права власності на будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123, а саме на: контору «А», убиральню «Б», склади «В», «Г», зварювальню «Д», теслярню «Е», басейн «Ж», паркан «N», хвіртку «N1», ворота «N2» слід відмовити.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно на приписи ч. 1 ст. 344 ЦК України, тобто набуття права власності за набувальною давністю суд вважає безпідставним, оскільки в ході розгляду справи позивачем не було змінено ані предмет, ані підставу позову, відповідна заява суду не подавалась. Зокрема в позовній заяві в якості єдиної підстави заявлених вимог позивач зазначив саме ст. 392 ЦК України. Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що набувальна давність (набуття права власності за давністю володіння) поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності. Тобто вказана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме:

- володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна;

- володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю;

- володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків (для нерухомого майна протягом 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Однак, як вбачається з матеріалів справи згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі № 200 від 03.12.2013 року, відповідачу в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 0,2179 га строком на 5 років, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна: А - контора, Б - вбиральня, В,Г - склад, Д - зварювальна, Е - теслярня, Ж - басейн, № - паркан, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, які є предметом спору в даній справі. З аналізу умов вказаного договору вбачається, що відповідач володіє та користується зазначеними об'єктами на підставі укладеного договору оренди землі, що виключає застосування набувальної давності. Крім того, позивач не довів суду факт безперервного володіння спірним нерухомим майном протягом 10 років, оскільки не надав суду відповідні докази, зокрема докази в підтвердження перебування спірного майна на його балансі з 1960 року. До матеріалів справи позивачем надані лише технічний паспорт на будівлі будтехвідділу від 2006 року, договір оренди землі від 03.12.2013 року, копію книги ф. К-1, яку розпочато 01.01.2014 року, а також книгу обліку основних засобів, яка ведеться з 01.01.2008 року, які не свідчать про безперервне володіння об'єктами нерухомого майна протягом 10 років. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для застосування приписів ч. 1 ст. 344 ЦК України. разом з тим, надані позивачем до матеріалів справи актів звірок по землекористуванню за 2001, 2005, 2010 роки судом не розглядаються оскільки в ході розгляду справи позивачем не було змінено ані предмет, ані підставу позову.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі - Приморське районне споживче товариство, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні 20.05.2015 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 4 6 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

1. У задоволенні позовних вимог Приморського районного споживчого товариства до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про визнання за Приморським районним споживчим товариством права власності на будівлі будтехвідділу, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калініна, 123, а саме на: контору «А», убиральню «Б», склади «В», «Г», зварювальню «Д», теслярню «Е», басейн «Ж», паркан «N», хвіртку «N1», ворота «N2» - відмовити.

Повне рішення складено - 05.06.2015 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді В.Л. Корсун

В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.