Постанова

від 13.05.2015 по справі 5011-48/18772-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 5011-48/18772-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Мартюк А.І.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від прокуратури: Шевченко О.В., посвідчення № 002629 від 05.09.2012

від позивача за первісним позовом: Комарницький В.С. - представник;

Крижний Я.О. - представник

від відповідача за первісним позовом: не з'явився

розглянувши в відкритому судовому засідання матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі № 5011-48/18772-2012 (Суддя: Полякова К.В.)

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір»

про розірвання договору та стягнення 944 376,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір»

до Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі № 5011-48/18772-2012 у задоволенні первісного позову Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено повністю, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» задоволено в повному обсязі.

Внесено зміни до пунктів 2.1., 2.3. Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №64/12, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» від 06.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шафаренко Ж.Ю. та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 5087588, виклавши їх у наступній редакції:

«2.1. Сторони погодили, що сума у розмірі 2 096 134, 69 (два мільйони дев'яносто шість тисяч сто тридцять чотири) гривень 69 копійок в тому числі податок на додану вартість у розмірі 349 355 (триста сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) гривень 78 копійок від ціни продажу Об'єкту вважається сплаченою Покупцем на дату цього Договору.

Покупець зобов'язаний внести за придбаний Об'єкт приватизації 2 625 745 (два мільйони шістсот двадцять п'ять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 31 копійок, в тому числі, податок на додану вартість 437 624 (чотириста тридцять сім тисяч шістсот двадцять чотири) гривень 21 копійок, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.»

«2.3. Розрахунки за Об'єкт приватизації здійснюються таким чином:

- власні кошти Покупця в сумі 2 625 745 гривень 31 коп. перераховуються з рахунку Покупця №26004601340703 в ПАТ «ОТП Банк», код банку: 300528 код: 37175031 на рахунок Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код: 19020407».

Та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, заступник Прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі № 5011-48/18772-2012 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права, з неналежною оцінкою доказів та наданням переваги доводам відповідача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом, 22.04.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Від прокуратури 22.04.2015 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Департаменту культури виконавчого органу КМР (КМДА) на запит прокуратури вих. № 05/1/3-17938-14 від 26.03.2015, відповідно до якого Дирекція Центрального парку культури і відпочинку повідомила Департамент культури про те, що обсяги робіт, спрямовані на покращення орендованого майна протягом часу оренди та відповідна проектно-кошторисна документація ТОВ «Маріїнський двір» на погодження не надавалась.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Мартюк А.І., Тищенко О.В.

12.05.2015 представник відповідача за первісним позовом через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подав заяву про долучення документів, а саме: Платіжного доручення № 2 від 21.04.2015 про сплату позивачу коштів на оплату спірного майна.

У свою чергу, 12.05.2015 представник позивача за первісним позовом надав докази на підтвердження повернення відповідачу за первісним позовом сплачених ним грошових коштів з підстав, що вони були «помилково перераховані».

12.05.2015 представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник ТОВ «Маріїнський двір» зайнятий у іншій справі в Вищому господарському суді України.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився.

Дослідивши клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справ, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки представником не надано належних та допустимих доказів неможливості представника бути присутнім у судовому засіданні, крім того, відповідач за первісним позовом не позбавлений права у відповідності до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України направити у судове засідання іншого повноважного представника.

Представники позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні її доводи підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

09.07.2010 між Центральним парком культури і відпочинку (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» (орендар) укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №3, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 08.07.2010 р. №1016/4454 передає, а орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс підприємств, його структурний підрозділ; майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); частки у пакетах акцій або частки у статутних фондах юридичних осіб з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно за адресою: вул. М. Грушевського, 3, літ. Ф для розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору визначено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 239,75 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі 239,75 кв.м.

Нежилий будинок, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського № 3, літера «Ф», загальною площею 239,75 кв.м., та який передано в оренду ТОВ «Маріїнський двір» за договором оренди № 3 від 09.07.2010, станом на час укладання даного договору оренди перебувало на балансі Центрального парку культури і відпочинку міста Києва, що підтверджується додатком № 3 до Договору № 3 від 09.07. 2010 «Про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яка передається в оренду», а згідно з п. 2.2 Договору оренди - вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 30.06.2010 становить 1 515 980,00 грн.

Рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 № 754/6990 «Про внесення змін до рішення Київради від 31.03.2011 №100/5487 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки» прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу відповідачем за первісним позовом спірного нерухомого майна.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №62/2-ПР від 28.04.2012 прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу нежилого будинку площею 239,70 кв.м, який орендується Товариством та перебуває на балансі Центрального парку культури і відпочинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3 (літера Ф).(т.2 а.с.37)

06.07.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір) (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень №64/12, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шафаренко Ж.Ю. та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 5087588 (надалі - Договір).

Положеннями п. 1.1 Договору сторони погодили, що продавець продає, а покупець купує нежилий будинок загальною площею 239,70 кв.м, який розташованих за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3 (літера Ф). Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та зареєструвати право власності на об'єкт приватизації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1.6 Договору згідно з висновком про вартість майна, що затверджений наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.06.2012 р. №109/3-ПР, вартість об'єкта приватизації становить 3 934 900,00 грн., крім того, податок на додану вартість сплачується в надлишок ціни продажу і становить 786 980,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 Договору вказаний у цьому договорі об'єкт приватизації продано за 4 721 880,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору покупець зобов'язаний внести за придбаний об'єкт приватизації 4 721 880,00 грн., в тому числі ПДВ 786 980,00 грн., протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються таким чином: власні кошти покупця в сумі 4 721 880,00 грн. перераховуються з рахунку покупця на рахунок Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Повідомлення про продаж об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва шляхом викупу, у тому числі нежилий будинок площею 239,70 кв.м. по вул.М.Грушевського 3, літ «Ф» 17 липня 2012 оприлюднене у періодичному виданні - Київській муніципальній газеті «Хрещатик».

З матеріалів справи вбачається, що первісний позов мотивовано неналежним виконанням покупцем обов'язку по оплаті за об'єкт Договору, натомість зустрічний позов мотивовано тим, що продавець неправильно визначив вартість спірного майна.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та скеровуючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України у Постанові від 14.10.2014 звернув увагу на необхідність дослідження обставин, зокрема, щодо отримання ТОВ «Маріїнський двір» згоди орендодавця на проведення невід'ємних поліпшень майна; чи врахована вартість здійснених невід'ємних поліпшень майна Департаментом комунальної власності м. Києва; чи наявне у товариства право не сплачувати кошти за договором у зв'язку із тим, що ціна, на його думку, є завищеною та чи є доведеними обставини, які є обов'язковими для внесення змін до договору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Враховуючи, що предметом Договору є майно територіальної громади міста Києва щодо якого прийнято рішення про його приватизацію шляхом викупу орендарем, то визначення ціни його продажу мало бути здійснено у відповідності до норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Вимогами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що укладення та внесення змін до договорів купівлі- продажу здійснюється відповідно до вимог законодавства. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань чи зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

Умовами Договору та приватизаційного законодавства не передбачено можливість внесення змін до договору купівлі-продажу щодо його ціни в обхід приватизаційної процедури та без згоди сторін.

Так, в силу вимог ст.ст. 8, 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. 20 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначення ціни продажу об'єкту приватизацію належить до виключної компетенції органів приватизації.

За приписами ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу визначається відповідно до «Методики про оцінку майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 (далі - Методика).

Пунктом 17 Методики визначено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та національними стандартами.

Згідно із п. 18 Методики затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженої ним особи висновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або уповноваженої ним особи.

Висновок про вартість майна складений у процесі приватизації та наказ Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27.06.2012, яким його затверджено, не оскаржені та є чинними, а тому підстави для зміни вартості об'єкта приватизації відсутні.

Крім того, відповідач був обізнаний із вказаним висновком про вартість майна та наказом від 27.06.2012, оскільки на них є посилання у Договорі (п. 1.6 договору), а відповідач в разі незгоди з умовами Договору міг звернутись з відповідними пропозиціями до укладення Договору.

За змістом п. 66 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, для визначення початкової вартості окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується шляхом продажу на аукціоні (конкурсі), застосовується ринкова вартість, а спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції - залишкова вартість заміщення (відтворення).

З огляду на викладені норми вбачається, що у спірних правовідносинах, ціна договору визначається не за домовленістю сторін (вільним волевиявленням), оскільки приватизаційним законодавством встановлено особливий порядок визначення такої ціни - шляхом проведення незалежної оцінки та відповідності ринковій вартості такого майна.

Крім того, п. 67 Методики врегульовано питання визначення вартості орендованого нерухомого майна під час приватизації шляхом викупу у разі прийняття рішення про компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень.

У свою чергу, наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 №377 затверджено «Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації» (далі - Порядок).

Згідно з п.1.1 Порядку він застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язковість прийняття органом приватизації відповідного рішення про компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень.

При цьому, в силу вимог п. 2.2 Порядку на орендаря покладається обов'язок щодо надання до органу приватизації відповідних документів на підтвердження здійснених таким орендарем невід'ємних поліпшень майна для прийняття рішення щодо компенсації їх вартості.

Разом із тим, відповідне рішення про компенсацію Товариству з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» вартості невід'ємних поліпшень не приймалося, оскільки покупцем органу приватизації не надавались документи на підтвердження здійснених відповідачем невід'ємних поліпшень спірних приміщень та їх вартості до укладення договору.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення ціни продажу спірного майна був затверджений наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.06.2012 за № 109/3-ПР висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингове підприємство «Оріяна» про вартість майна - нежилого будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3 (літера Ф), відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням ПДВ станом на 30.04.2012 становить 4 721 880,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за умовами пункту 4.13. Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №3 від 09.07.2010 орендар - ТОВ «Маріїнський двір», зобов'язався забезпечити інженерні комунікації (водопровід, каналізацію, електричні та опалювальні мережи), передані в оренду разом із об'єктом оренди. У випадку аварій та проведення планових будівельних робіт повідомляти про це орендодавця.

Згідно пункту 5.3. Договору оренди № 3 орендар має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та право проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом Орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 1 від 21.07.2010 Товариство звернулося до Орендодавця із проханням надати дозвіл на здійснення невід'ємних поліпшень будівлі, на що, листом Орендодавця від 27.07.2010 №93/1, отримав відповідну згоду, однак в матеріалах справи відсутні докази, що орендарем погоджувався обсяг робіт, а також відсутні докази отримання орендодавцем від орендаря проектно-кошторисної документації, яка могла бути використана при розрахунку вартості спірного майна.

За результатами аудиторської перевірки, здійсненої на замовлення відповідача за первісним позовом, відповідно до висновку від 03 вересня 2012, підтверджено факт здійснення за час оренди приміщення невід'ємні поліпшення на загальну суму 2 350 733,00 грн., з яких вартість оплачених робіт становить 2 200 600,00 грн., що більш як на 25% перевищує вартість орендованого майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріїнський Двір» на адресу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направило лист від 21.11.2012 із пропозицією внести зміни до договору у частині коригування вартості об'єкту приватизації та фінансових зобов'язань Товариства із врахуванням здійснених витрат на поліпшення майна.

Проте, листом від 04.12.2012 за вих. № 042/10/10-15736 Головне управління комунальної власності м. Києва відмовило у внесені змін до Договору.

Разом з цим, з метою встановлення об'єктивності визначення ціни Договору, господарським судом, у межах попереднього розгляду справи, призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Так, відповідно до Висновку від 21.11.2013 № 4557/13-43/10622/13-42 вартість здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський Двір» у період користування за договором №3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010, невід'ємних поліпшень нежитлового будинку загальною площею 239,70 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3, літ. «Ф», станом на 30.04.2012 становить 2 096 134,69 грн.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під шкодою в контексті ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що наявність спору щодо умов Договору не звільняє сторони від обов'язку виконувати умови чинного Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі несплати коштів протягом строку, зазначеного в п. 2.1. Договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 % ціни продажу об'єкта приватизації, У разі несплати коштів за Договором з неустойкою протягом наступних 30 днів Договір підлягає розірванню.

Позивачем не було сплачено ціни Договору, ні до 05.08.2012, ні ціни Договору з урахуванням неустойки до 04.09.2012, у зв'язку чим Договір підлягає розірванню.

22.12.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» платіжним дорученням №1 від 22.12.2014 сплачено кошти в сумі 2 625 745,31 грн. на виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу нежилих приміщень №64/12 від 06.07.2012 року, яке прийнято судом першої інстанції як належне.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що кошти в сумі 2 625 745,31 грн. було сплачено з порушенням стоків передбачених умовами укладеного між сторонами Договору, та зараховано на рахунок Департаменту комунальної власності лише 22.12.2014, а крім того, зазначені кошти були повернуті відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) як помилково перераховані, що підтверджується копією платіжного доручення № 1560 від 24.12.2014, крім того, відповідач за первісним позовом після прийняття оскаржуваного рішення, 21.04.2015 платіжним дорученням № 2 повторно перерахував кошти в сумі 2 625 745,31 грн., однак зазначені кошти також були повернуті позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1656 від 27.04.2015.

Тобто, відповідачем за первісним позовом на момент подання позову було порушено умови Договору в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів позивачу, що обумовлює наявність підстав для задоволення первісного позову в частині розірвання Договору.

Стосовно заявленої прокурором вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки у розмірі 944 376,00 грн. суд відзначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи, що належними та допустимими доказами доведено факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом обов'язків передбаченим Договором, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 944 376,00 грн. неустойки є законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було враховано вартості здійснених відповідачем за первісним позовом поліпшень при визначенні ціни Договору оскільки покупець не погоджував обсяги робіт спрямовані на покращення орендованого майна протягом часу оренди та не надавав відповідної проектно-кошторисної документації, однак зазначені обставини не звільняють відповідача за первісним позовом від обов'язку виконання укладеного між сторонами Договору, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання Договору є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що розірвання Договору унеможливлює внесення змін до нього, а відповідно вимоги зустрічної позовної заяви задоволенню не підлягають.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі № 5011-48/18772-2012 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 по справі № 5011-48/18772-2012 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.

4. Розірвати договір купівлі-продажу нежилих приміщень, укладений 06.07.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» (03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 38; ідентифікаційний код 37175031) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) 944376,00 (дев'ятсот сорок чотири тисячі триста сімдесят шість грн. 00 коп.) грн. неустойки.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріїнський двір» (03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 38; ідентифікаційний код 37175031) на користь Державного бюджету 20 960,52 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 52 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 11 161,76 (одинадцять тисяч сто шістдесят одну грн. 76 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013, 11 161,76 (одинадцять тисяч сто шістдесят одну грн. 76 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 5011-48/18772-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді А.І. Мартюк

О.В. Тищенко