Ухвала

від 28.05.2015 по справі 808/8326/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 808/8326/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 808/8326/14 за позовом Приватного підприємства "Оксана" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112213/9140 від 29.10.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивач відповідно до норм Податкового законодавства включив до складу податкового кредиту суми податку, сплачені при придбанні товарів і послуг у контрагентів, тому оскаржуване податкового повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема скарга обґрунтована тим що не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальникам товару по ланцюгу проходження товару , не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, крім того відсутня будь яка інформація про наявність виробничих потужностей , складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту , а також устаткування яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Представник відповідача до суду не з'явився, повідомлений про день та час розгляду скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.09.2014 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Оксана» з питання достовірності визначення показників, відображених в декларації з ПДВ за березень 2014 року, за результатами якої складений відповідний акт від 15.09.2014 №106/08-29-22-1308/22137521.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пп. 14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п. 44.3, п.44.6 ст.44, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2014 року на загальну суму 48 691,00 грн., який сформований від контрагентів постачальників ТОВ «Максимум» - на суму 27 306,00 грн., ТОВ «Стіл-інвест» - на суму 15 215,00 грн., ТОВ Юніком Сервіс» - на суму 6 170,00 грн., що призвело до-завищення податкового кредиту на загальну суму 48 691,00 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 48 691,00 грн., заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 48 691,00 грн.

Висновки перевіряючих між позивачем та ТОВ "Юніком Сервіс" ґрунтуються в тому числі і на підставі акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 20.06.2014 № 1327/04-65-22-03/37373808 про документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Юніком Сервіс".

Крім того, відповідачем було отримано від відповідних податкових інспекцій акти про неможливість проведення зустрічної звірки щодо ТОВ «Максимум», ТОВ «Стіл-інвест», якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з контрагентами - покупцями за березень 2014 року та документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за березень 2014 року.

Від оперативного управління ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано рапорт, яким було повідомлено, що ст. о/у ВОСА ПДВ ОУ було здійснено виїзд на податкову адресу ПП «Оксана» та встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, про що складена довідка №2826/7/08-26-07-04 від 14.06.2014 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 60 863,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 48 691,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 12 172,75 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції .

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ «Максимум» по наданню послуг по пошиттю текстильних виробів із давальницької сировини, наданої ПП «Оксана», що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - приймання робіт (надання послуг), факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними у тому числі ПДВ 27 306,19 грн., складеними ТОВ «Максимум», факт транспортування товару і відповідно його доставки від продавця до покупця підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними. Матеріали справи містять Договір № 1225 на надання транспортних послуг від 02 грудня 2013 року між ТОВ "ВІССОН ПЛЮС та ПП "Оксана" згідно якого здійснювалось транспортування вищевказаного товару за рахунок ПП «Оксана» через перевізника ТОВ «Віссон плюс» автомобілем Mersedes-benz Vito AP2320AT.

Відповідно доказів, які містять матеріали справи позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ «Стіл-інвест» по наданню послуг по пошиттю текстильних виробів. Факт передачі товару від ТОВ «Стіл-інвест» позивачу підтверджується наявними актами здачі - приймання робіт (надання послуг), факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними . Факт транспортування товарів і відповідно їх доставки від продавця до покупця підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними. Транспортування вищевказаного товару здійснювалось за рахунок ПП «Оксана» через перевізника ТОВ «Віссон плюс» на підставі договору №1225 від 02.12.2013 автомобілем марки КАМАЗ АР6527ВК.

Також позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ Юніком Сервіс» по придбанню товару отримання товару було здійснено за видатковою накладною , факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідною податковою накладною складеною ТОВ Юніком Сервіс». Факт транспортування товару і відповідно його доставки від продавця до покупця підтверджено відповідною товарно-транспортною накладною. Транспортування вищевказаного товару здійснювалось за рахунок ПП «Оксана» через перевізника ТОВ «Віссон плюс» на підставі договору №1225 від 02.12.2013 автомобілем Mersedes-benz Vito AP2320AT.

Крім того, на підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду договори оренди, укладені ТОВ «Віссон плюс», щодо одержання в тимчасове платне користування автомобілів, а саме вантажного самоскида, марки КАМАЗ АР6527ВК (договір від 28.11.2013), вантажного фургона марки Mersedes-benz Vito AP2320AT (договір від 06.11.2013).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Як вбачається з матеріалів справи наявні в матеріалах справи складені контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам податкового законодавства України.

В обґрунтування апеляційної скарги також зазначено, щодо не визнання контролюючим органом товарно-транспортних накладних наданих позивачем до перевірки .

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Матеріалами справи підтверджено факт, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи на підтвердження витрат на придбання товару і відповідно до цього правомірно задекларовано суми податкового кредиту

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення позивачем та контрагентами господарських операцій підтверджується належними та достатніми первинними документами.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача ТОВ «Максимум», ТОВ «Стіл-інвест», ТОВ Юніком Сервіс» та посилання представника відповідача на акти щодо перевірки контрагентів позивача слід зазначити, що нормами податкового законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентами платника податків (позивача) норм податкового законодавства.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 808/8326/14 за позовом Приватного підприємства "Оксана" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 02 червня 2015 року

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак