Ухвала

від 05.06.2015 по справі 821/1668/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1668/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2013 року №0002762200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 174078,65 грн., та №0002772200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 165789,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про встановлення ознак нікчемності правочину з поставки товару (молока) контрагентом сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Кримекопродукт» в травні 2012 року є припущеннями перевіряючих, які не підтверджені жодним доказом. Посилаючись на первинні бухгалтерські документи, позивач стверджує, що фактично отримав товар (молоко) саме від цього постачальника, перевезення здійснювалось транспортом позивача, оплата вартості товару проведена у безготівковому порядку, а придбаний товар використаний у його власній оподатковуваній господарській діяльності. З цих підстав, з посиланням на Податковий кодекс України, позивач вважає правомірним формування витрат та податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з СОК «Кримекопродукт».

За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 25 червня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ТОВ «Данон Дніпро».

Суд першої інстанції визнав нечинними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 10 квітня 2013 року №0002762200 та №0002772200.

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати угоди, укладені між позивачем та СОК «Кримекопродукт», безтоварними. Суд зазначив, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача не дають підстав для встановлення з боку ТОВ «Данон Дніпро» порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту та валових витрат по операціях з придбання товару у постачальника СОК «Кримекопродукт».

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Данон Дніпро».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті постанови судом не надано відповідної правової оцінки відомостям, які містяться в акті ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя від 05.11.2012р. №511/22-030/37096458 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки СОК «Кримекопродукт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.», яким встановлено вчинення контрагентом позивача правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, щодо придбання молока незбираного у фізичних осіб та його подальшої реалізації, у зв'язку з відсутністю майна, трудових та інших ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у м.Херсоні від 15.03.2013р. №546 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Данон Дніпро», відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, 15.03.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у м.Херсоні Чесноком О.В. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Данон Дніпро» (код за ЄДРПОУ 31489175) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з СОК «Кримекопродукт» (код за ЄДРПОУ 37096458) за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №1711/22-6/31489175 від 15 березня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 116052,43 грн., у т.ч. за 2 квартал 2012 року у сумі 116052,43 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (ряд.25 декларації з ПДВ), у загальній сумі 110526,13 грн., в тому числі за травень 2012 року у розмірі 110526,13 грн.

Зокрема, актом перевірки зафіксовано завищення позивачем валових витрат у сумі 552630,64 грн. та податкового кредиту у сумі 110526,13 грн. внаслідок включення до показників податкової звітності операцій з постачання товарів від СОК «Кримекопродукт», які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої господарської діяльності. В ході перевірки податковим органом був використаний акт ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя від 05.11.2012р. №511/22-030/37096458 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ОСГ ОК «Кримекопродукт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.», яким встановлено, що СОК «Кримекопродукт» за місцем реєстрації не знаходиться, власних складських приміщень та обладнання для здійснення господарської діяльності не має. В акті №511/22-020/37096458 податковим органом, на підставі податкової звітності, встановлено, що СОК «Кримекопродукт» у перевірений період на користь позивача здійснював поставу молока незбираного, придбаного у фізичних осіб, проте, у зв'язку із ненаданням до перевірки первинних бухгалтерських документів на підтвердження походження (джерела придбання) реалізованого товару, ДПІ у Балаклавському районі дійшла висновку про порушення СОК «Кримекопродукт» ч.1, ч.5 ст. 203 , ст. 215 , ч.1 ст. 216 , ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СОК «Кримекопродукт» з питання придбання та реалізації молока незбираного у фізичних осіб.

На підставі обставин, викладених у акті №511/22-020/37096458, ДПІ у м.Херсоні під час перевірки господарських відносин позивача із СОК «Кримекопродукт» зазначила, що здійснені ТОВ «Данон Дніпро» господарські операції з документування отримання продукції від СОК «Кримекопродукт», відповідно до п.1, п.5 ст. 203 , п.1, п.2 ст. 215 ЦК України , є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.ст. 626 , 629 , 655 , 662 , 658 , 664 ЦК України , і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані із їх недійсністю. Визнання здійснених операцій недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків для ТОВ «Данон Дніпро» в частині обліку операцій з отримання товарів від СОК «Кримекопродукт».

10 квітня 2013 року, на підставі акту перевірки №1711/22-6/31489175 від 15.03.2013р., ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0002762200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 174078,65 грн. (в т.ч. за основним платежем - 116052,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58026,22 грн.);

- №0002772200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 165789,20 грн. (в т.ч. за основним платежем - 110526,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 55263,07 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Данон Дніпро» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №1711/22-6/31489175 від 15.03.2013р., а тому визначення на підставі такого акту товариству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача у перевіряємий період було переробка молока та виробництво сиру.

16 січня 2012 року між ТОВ «Данон Дніпро» (Покупець) та СОК «Кримекопродукт» (Постачальник) було укладено договір постачання молока коров'ячого незбираного №023715, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товар - молоко коров'яче незбиране в кількості, якості та в строки, обумовлені договором, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного договору СОК «Кримекопродукт» було поставлено позивачу молоко у загальній кількості 208792 кг згідно видаткової накладної від 31.05.2012р. №РН-0000044 та податкової накладної від 31.05.2012р. №44 всього на загальну суму 663156,77 грн. (в т.ч. ПДВ 110526,13 грн.).

Виконання умов договору щодо поставки в травні 2012 року від СОК «Кримекопродукт» на адресу ТОВ «Данон Дніпро» молока підтверджується, також, наявними в матеріалах справи копіями експертних висновків, ветеринарних свідоцтв, дорожніх листів, супровідних листів, товарно-транспортних накладних, відомостей щодо вантажно-розвантажувальних робіт, актів приймання молока за товарно-транспортними накладними, договорів оренди молочних танків (ємностей для охолодження молока) від 01.01.2012р. №023691 та оренди автомобілів - молоковозів від 15.12.2011р. №023552, журналу вхідного контролю молочної сировини.

Оплата за отриманий товар здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень

Поставлений товар ТОВ «Данон Дніпро» було використано у власній виробничій діяльності при виготовленні молочної продукції в асортименті, що відповідає основному виду господарської діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, представлені позивачем повністю підтверджують товарність його господарських операцій з СОК «Кримекопродукт». Достовірність цих документів ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростована.

Суд враховує ту обставину, що ДПІ у м. Херсоні проведено зустрічну звірку ТОВ «Данон Дніпро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків СОК «Кримекопродукт» їх реальності і повноти відображення в обліку за період березень, квітень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 03.07.2012р. №328/22-4/31489175. У висновках вказаної довідки зазначено, що звіркою ТОВ «Данон Дніпро» підтверджено реальність здійснення господарських відносин із СОК «Кримекопродукт», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Поряд з цим, товарність господарських операцій між ТОВ «Данон Дніпро» та СОК «Кримекопродукт» на підставі договору №023715 від 16.01.2012р. щодо поставки молока в червні 2012 року підтверджено постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. у справі №821/1419/13-а, яка набрала законної сили.

В акті перевірки №1711/22-6/31489175 від 15 березня 2013 року, ДПІ у м.Херсоні, серед іншого, посилається на відсутність СОК «Кримекопродукт» за податковою адресою: м.Херсон, вул.Крестовського, 49, тоді як з матеріалів справи вбачається, що податковою адресою вказаного контрагента позивача є: м.Херсон, вул.Комунарів, 4, кв.122. В апеляційній скарзі ДПІ вказану обставину пояснює тим, що такі відомості податковим органом взято з акту ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя від 05.11.2012р. №511/22-030/37096458 без самостійної перевірки зазначених в ньому даних.

Щодо посилань відповідача на відсутність у СОК «Кримекопродукт» майна, яке економічно необхідне для здійснення задекларованої ним господарської діяльності, то за даними ДПІ у Балаклавському районі, відображеними у акті №511/22-020/37096458, СОК «Кримекопродукт» орендував: за договором оренди від 06 червня 2010 року №23/10, у Раздольненської РСС приміщення для збору та охолодження молока (АРК Роздольненський район, с. Серебрянка, вул. Терешкової, 12 а); за договором оренди від 20 квітня 2012 року у СВК «Каркинітський» приміщення для прийому молока у населення (АРК Роздольненський район, с. Кумове, вул. Борисова); за договором оренди №8 у ВАТ «Криммолоко» приміщення для прийому та охолодження молока (АРК Роздольненський район, с. Орловка, вул. Терешкової, 12 а). Пояснень щодо вказаних обставин апелянт не надав.

Складаючи висновок про завищення витрат та податкового кредиту по операціях позивача з СОК «Кримекопродукт», відповідач не заперечує фактичну наявність молока у позивача та не спростовує належними доказами наявність цього товару у постачальника, а посилається на невстановлений факт походження товару. Представник позивача пояснила, що СОК «Кримекопродукт» здійснювало ТОВ «Данон Дніпро» поставку молока, яке придбавало у населення. Надаючи правову оцінку таким посиланням відповідача, колегія суддів зазначає, що оскільки діючим податковим законодавством України не передбачено колективної відповідальності платників податків за податковими зобов'язаннями перед державою, така відповідальність є індивідуальною для кожного платника податків, тому позивач не може нести відповідальність за неналежне документування господарських процесів його контрагентами.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів на предмет виконання ними вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість по складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні посилається на те, що в акті ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя від 05.11.2012р. №511/22-020/37096458 чітко зазначено, що господарські операції між СОК «Кримекопродукт» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна. На думку апелянта, він не повинен спростовувати зазначені висновки ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя і, тому, правомірно керувався ними при прийнятті оскаржуваних рішень.

Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до п.4, п.5, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 , акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

Всупереч вищенаведеним нормам Порядку, складений за результатами перевірки позивача акт №1711/22-6/31489175 від 15 березня 2013 року не містить ні суттєвих обставин його фінансового-господарської діяльності, яка стосується взаємовідносин з СОК «Кримекопродукт», ні об'єктивного та повного викладення виявлених порушень податкового законодавства, які, на думку податкового органу, вчинив позивач.

У судовому засіданні встановлено, що контрагент позивача СОК «Кримекопродукт» на час здійснення господарських операцій із позивачем у травні 2012 року, був зареєстрований юридичною особою та платником ПДВ, мав право виписувати податкові накладні і щодо нього або його посадових осіб відсутні рішення судів щодо здійснення фіктивного підприємництва або укладення недійсних правочинів.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та СОК «Кримекопродукт», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2013 року №0002762200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 174078,65 грн., та №0002772200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 165789,20 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2013 року №0002762200 та №0002772200 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.