Постанова

від 03.06.2015 по справі 804/2885/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 804/2885/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» (далі - позивач) до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.13 №0000012220, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Криворізької північної МДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.13 №0000012220. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в акті перевірки відповідачем зроблено протиправний висновок про те, що документи, отримані позивачем від ТОВ «ЛАН» на підтвердження здійснення господарської операції, не можуть мати податкових наслідків на підставі акту перевірки контрагента від 28.11.2012 № 659/221/30466822, а тому не встановлено реальність факту здійснення господарської операції позивача з придбання у ТОВ «ЛАН» товару. Такий висновок відповідача не підкріплений жодним доказом і носить характер суб'єктивних припущень та фактично базується на акті перевірки контрагента. У позивача наявні всі необхідні первинні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин Позивача з ТОВ "ЛАН" та податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, позивач вважає, що мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, при цьому, звернув увагу, що наявність вказаних документів, підтверджується в акті перевірки, на підставі якого і винесене оскаржуване податкове-повідомлення рішення. Також позивачем зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, по справі №804/4359/13-а адміністративний позов ТОВ «ЛАН» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволений, визнано протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» у вигляді акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ30493822), на якій відповідач посилається, на обгрунтування своїх висновків, а також зобов'язано ДПІ відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «ЛАН», що відображені в акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про підтримання позову в повному обсязі та розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, надавши до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ. Відповідно до заперечень на адміністративний позив відповідач просить відмовити в його задоволенні, оскільки, виходячи з фактів, викладених у акті перевірки, діяльність контрагента позивача - ТОВ «Лан» в перевіреному періоді не підтверджується, відсутні трудові ресурси, технічних персонал, основні фонди, виробничі активи, засоби для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, підприємством ТОВ «Лан» відображені в податковій звітності правові відносини без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податку. На підставі викладеного, враховуючи неналежне оформлення наданих позивачем товарно-транспортних накладних та відсутність контрагента позивача ТОВ «Лан» за місцезнаходженням, перевіркою встановлено відсутність факту придбання товарів позивачем у ТОВ «Лан», тому платником податку - позивачем відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів (том 2 а.с.12-14).

Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З оскарженого податкового повідомлення-рішення від 19.02.13 №0000012220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 4 677,23 грн. - основний платіж, 1 169,31 грн. - штрафні санкції, вбачається, що воно винесено відповідачем з посиланням на акт перевірки від 01.02.13 №17/224/32410724 (том 1 а.с.96).

Вказаний акт перевірки складений про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань підтвердження відомостей щодо взаємовідносин з ТОВ «Лан» за період з 01.03.12 по 30.04.12 (далі - Акт перевірки, а.с.36-88).

За висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем пп.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216, ст.629, ст.675 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах позивача з ТОВ «Лан» за період 01.03.12 - 31.03.12 на загальну суму 199 863,01 грн., в т.ч. ПДВ - 33 310,50 грн., та за період з 01.04.12 - 30.04.12 на загальну суму 817 924,13 грн., в т.ч. ПДВ 136 320,69 грн., та з контрагентами покупцями; - п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187,1 ст.187, п.198.1, п.198.2 ст.198 ПКУ, в результаті чого, завищено податковий кредит за березень 2012р. на суму ПДВ 33 310,50 грн., завищено податкові зобов'язання за березень 2012р. на суму ПДВ 36 648,77 грн., завищено податковий кредит за квітень 2012р. на суму ПДВ 136 320,69 грн., завищено податкові зобов'язання за квітень 2012р. на суму ПДВ 133 409,71 грн.

За змістом Акту перевірки підставою для таких висновків слугували: - акт від 28.11.12 за №659 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» за грудень 2011р., ТОВ «Інтертерра» за січень, березень 2012р., за висновками якого встановлені ознаки відсутності фактичних фінансово-господарських операцій та ймовірність укладення з контрагнетами нікчемних договорів, а також відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів ТОВ «Лан» (том 1 а.с.44); - судження посадової особи відповідача щодо оформлення товарно-транспортних накладних з порушенням приписів Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996, а також щодо відсутності факту придбання товарів, а відтак платником податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на їх підставі спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правове регулювання відносин між державою та платником податків з приводу формування останнім за звітний (податковий) період показників податкового кредиту та сум грошових зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплати до бюджету, здійснюється відповідно до приписів ПКУ.

Приписами п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до п.185.1. ст.185 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з є, зокрема а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення

або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (п.186.1 ст.186).

Згідно з п.187.1. ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п.198.1, п.198.2 ст.198 ПКУ визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності)податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в п.201.1. ст.201 ПКУ; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Судовим розглядом справи встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 169 631,19 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних від 01.03.12 №2, від 02.04.12 №4, від 09.04.12 №22, виписаних ТОВ «Лан» позивачу (а.с.115, 117, 119), спірні суми податкових зобов'язань в розмірі 170 058,48 грн. сформовані позивачем за взаємовідносинами з покупцями - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» у зв'язку з реалізацією та відвантаженням товару вказаним покупцям.

На доведення правомірності формування спірних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань та реальності відповідних господарських операцій позивачем надані: витяг з ЄДР від 05.02.2013р. на ТОВ «Лан» (ЄДРПОУ 30493822) від 05.02.2013р.; довідку з ЄДР на ТОВ «Лан» АА №716392 - 716399 від 05.02.2013р.; Договір купівлі-продажу від 01.03.12 №03201201 та Специфікації №01, 02, 03 до Договору від 01.03.12, видаткову накладну №0301/02 від 01.03.2012р.; податкову накладну №2 від 01.03.2012р.; видаткову накладну №0402/03 від 02.04.2012р.; податкову накладну №4 від 02.04.2012р.; видаткову накладну №0409/03 від 09.04.2012р.; податкову накладну №22 від 09.04.2012р.; ТТН 01ССА №000066 ВІД 01.03.2012р.; ТТН 01ССА №000086 ВІД 02.04.2012р.; ТТН 01ССА №000097 ВІД 09.04.2012р.; виписки банку; прибутковий ордер №578 від 01.03.2012р.; прибутковий ордер №582 від 02.04.2012р.; прибутковий ордер №583 від 09.04.2012р.; договір №2831-09-01 від 18.11.2011р.; видаткову накладну №28 від 02.03.2012р.; податкову накладну №28 від 02.03.2012р.; видаткову накладну №46 від 03.04.2012р.; податкову накладну №46 від 03.04.2012р.; довіреності №632 від02.03.12р.; довіреності №946 від03.04.12р.; ТТН ААВ01 №000028 ВІД 02.03.2012р.; ТТН ААВ01№000046 ВІД 03.04.2012р.; виписки банку; договір №1123д від 28.07.2010р.; видаткова накладна №51 від 13.04.2012р.; податкова накладна №51 від 13.04.2012р.; ТТН ААВ01 №000051 ВІД 13.04.2012р.; акти приймання-передачі; виписка банку №63 від 26.04.12р.; договір №752-08 від 20.01.2012р.; видаткова накладна №26 від 01.03.2012р., №29 від05.03.12, №47 від 04.04.12, №49 від 09.04.12, №53 від 18.04.12р.додаткові накладні №26 від 01.03.2012р., №29 від05.03.12, №47 від 04.04.12, №49 від 09.04.12, №53 від 18.04.12р.; довіреності №613 від 01.03.12, 677 від 05.03.12, 1021 від 04.04.12, 1090 від 09.04.12, 1224 від 18.04.12; ТТН ААВ01 №000026 ВІД 01.03.2012р.; ТТН ААВ01 №000029 ВІД 05.03.2012р.; ТТН ААВ01 №000047 ВІД 04.04.2012р.; ТТН ААВ01 №000049 ВІД 09.04.2012р; ТТНААВ01 №000053 ВІД 18.04.2012р.; банківські виписки №36 від 13.03.12, № 41 від 19.03.12, 46 від 27.03.12, 56 від 10.04.12, 65 від 28.04.12; видаткові накладні №27 від 02.03.2012р., №30 від07.03.12, №31 від 07.03.12, №45 від 02.04.12 №48 від 05.04.12р., №50 від 13.04.12р., №52 від 18.04.12р., податкові накладні №27 від 02.03.2012р., №30 від07.03.12, №31 від 07.03.12, №45 від 02.04.12, №48 від 05.04.12р., №50 від 13.04.12р., №52 від 18.04.12р., довіреності №675 від 02.03.12, 1007 від 02.04.12, 1217 від 13.04.12; ТТН ААВ01 №000027 ВІД 02.03.2012р.; ТТН ААВ01 №000030 ВІД 07.03.2012р.; ТТН ААВ01 №000031 ВІД 07.03.2012р.; ТТН ААВ01 №000045 ВІД 02.04.2012р.; ТТН ААВ01 №000048 ВІД 05.04.2012р.;ТТН ААВ01 №000050 ВІД 13.04.2012р.; ТТН ААВ01 №000052 ВІД 18.04.2012р.

Вказані документи були досліджені відповідачем в ході перевірки та відображені в Акті, факт оплати здійснених операцій відповідачем підтверджується, не заперечується відповідачем і той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентом, який на час їх оформлення знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Суд відзначає, що зміст перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Оформлення податкових накладних з порушенням вимог ст.201 ПКУ судом не встановлено.

Стосовно доводів відповідача щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного отримання та реалізації товару позивачем від контрагенту та контрагентам та наявності підстав для формування відповідного податкового кредиту та податкових зобов'язання суд зазначає таке.

За змістом договору від 01.03.12 №03201201 поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця: м. Кривий ріг, вул. Бучим, 8а. Отже, обов'язки з транспортування товару та відповідальність за якість такого транспортування чи оформлення відповідних документів не були покладені на позивача. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку платника податків підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними або подорожніми листами, а відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та означених вище Правил перевезення обов'язок щодо наявності таких документів покладено на перевізника та його водія. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна чи подорожній лист не можу бути тими первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції за договорами купівлі-продажу, договорами поставки, оскільки не відображають відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображають відомості про господарську операцію з перевезення. Отже твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності належним чином оформлених документів на транспортування товарів господарська операція з поставки відповідного товару не мала місце (не здійснювалась), є безпідставними.

Посилання відповідача на висновки акту від 28.11.12 за №659 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» за грудень 2011р., ТОВ «Інтертерра» за січень, березень 2012р., в якому зазначено про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій з постачання, є безпідставними з огляду на таке.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.13, з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, по справі №804/4359/13-а за позовом ТОВ «ЛАН» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнані протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» у вигляді акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ30493822) та зобов'язано ДПІ відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «ЛАН», що відображені в акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року.

Також суд зважує на таке. Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, дотримання контрагентом правил місцезнаходження тощо. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або відсутні за місцезнаходженням, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з контрагентами - продавцем та покупцями, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентом недійсними ОДПІ до суду не надано.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, саме законом, а не актами, в тому числі актами перевірок податкових органів, які б факти в таких актах не були відображені.

За викладених обставин, суд констатує, що факт придбання товару та використання його в послідуючому у власній господарській діяльності - реалізація контрагентам покупцям - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивачем в березні та квітні 2012р. правомірно сформовані спірні суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, а доводи та позиція податкового органу стосовно завищення податкового кредит та податкових зобов'язань не ґрунтуються на вимогах закону, а отже і спірне податкове повідомлення-рішення не узгоджується з вимогами ПКУ, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС 19.02.13 №0000012220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32410724) витрати по сплаті судового збору в сумі 115 грн. (сто п'ятнадцять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев