Ухвала

від 17.12.2015 по справі 804/2885/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2015 рокусправа № 804/2885/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Богданенка І.Ю.,

суддів:                     Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року

у справі №804/2885/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2013 року №0000012220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5846,54 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, в судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби – Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У письмових запереченнях товариство з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» просить залишити апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без задоволення, а постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, на підставі наказу від 18 січня 2013 року № 75, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статей 85, 86 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» з питань підтвердження відомостей щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАН» за період з 01 березня 2012 року по 30 квітня 2012 року, за результатами якої складено акт від 01 лютого 2013 року №17/224/32410724.

Перевіркою встановлено порушення частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статей 216, 629, 675 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» при придбанні та наступному продажу товарів; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 333310,50 грн. за березень 2012 року та 136320,69 грн. за квітень 2012 року, а також завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36648,77 грн. за березень 2012 року та 133409,71 грн. за квітень 2012 року.

При цьому, позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН».

На підставі акту перевірки від 01 лютого 2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2013 року №0000012220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5846,54 грн., в тому числі 4677,23 грн. за основним платежем та 1169,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

При цьому, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 169631,19 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних від 01 березня 2012 року №2, від 02 квітня 2012 року №4 та від 09 квітня 2012 року №22, по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Лан», а спірна сума податкових зобов'язань в розмірі 170058,48 грн. сформована за взаємовідносинами з контрагентами-покупцями.

З матеріалів справи убачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» укладено договори від 01 березня 2012 року №03201201, за умовами якого контрагентом здійснено поставку товару (болти, гайки, бутари та інше). Оплата проведена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківською випискою. Транспортування товару здійснювалося постачальником, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Факт виконання вимог договору та рух активів підтверджується первинними документами, зокрема, договором, видатковими накладними, податковими накладними, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Також встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» наявні як трудові так і матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності, про що не заперечується в акті перевірки.

Придбаний у контрагента товар оприбутковано товариством з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» та використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації, що підтверджується відповідними первинними документами.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

При цьому, посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 01 лютого 2013 року № 17/224/32410724, оскільки він не спростовує дійсність укладених товариством з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг» з контрагентом правочинів щодо надання послуг з перевезення та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №804/4359/13-а, з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнані протиправними дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» у вигляді акту від 28 листопада 2012 року №659/221/30466822 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»; зобов'язано відновити в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАН», що відображені в акті від 28 листопада 2012 року №659/221/30466822.

Стосовно доводів відповідача про те, що внаслідок відсутності належним чином оформлених документів на транспортування товарів господарська операція з поставки відповідного товару не мала місце (не здійснювалась), є безпідставними з огляду на наступне.

За змістом договору від 01 березня 2012 року №03201201 поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця: м. Кривий ріг, вул. Бучим, 8а. Отже, обов'язки з транспортування товару та відповідальність за якість такого транспортування чи оформлення відповідних документів не були покладені на позивача.

Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку платника податків підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними або подорожніми листами, а відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та означених вище Правил перевезення обов'язок щодо наявності таких документів покладено на перевізника та його водія.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна чи подорожній лист не можу бути тими первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції за договорами купівлі-продажу, договорами поставки, оскільки не відображають відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображають відомості про господарську операцію з перевезення.

Отже, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК-Холдінг».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      І.Ю. Богданенко

           суддя:                                                                      С.А. Уханенко

           суддя:                                                                      Ю.М. Дадим